Рішення

від 22.04.2014 по справі 913/791/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

22 квітня 2014 року Справа № 913/791/14

Провадження №3/913/791/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діск», м. Луганськ,

до відповідача Обласної комунальної установи «Луганський обласний центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень», м. Луганськ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, м. Луганськ,

про стягнення 25441 грн. 78 коп.

суддя Секірський А.В.,

секретар судового засідання Степаненко Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Нікітін С.В., довіреність № б/н від 20.03.2014;

від відповідача - Сорокопуд О.В., довіреність № 54 від 08.04.2014;

від 3-ї особи - Сіра О.М. , головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність №02-10/2 від 08.01.2014,

в с т а н о в и в:

Суть спору : товариство з обмеженою відповідальністю «Діск» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до обласної комунальної установи «Луганський обласний центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 24 210,27 грн., пені - 988,90 грн., 3% річних - 242,61 грн. за договорами оренди нежитлових приміщень №4 від 11.01.2014 та №5 від 28.12.2012, а також договорами на відшкодування комунальних витрат №4-к від 11.01.2014 та №6-к від 28.12.2012.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами було укладено договори оренди нежитлового приміщення №5 від 25.12.2012 та №4 від 11.01.2014, згідно яких позивач передав відповідачу в платне тимчасове користування приміщення для службових цілей за адресою вул. Карла Маркса, б.7а, загальною площею 43,5 кв.м. Крім того, додатково було укладено договори на відшкодування комунальних витрат №4-к від 11.01.2014 та №6-к від 28.12.2012. Зобов'язання відповідача щодо оплати оренди та відшкодування комунальних витрат виконувалися не в повному обсязі, в результаті чого станом на дату звернення з позовом утворилась заборгованість в сумі 24 961,13 грн. За невиконання умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у сумі 988,90 грн. та 3% річних у сумі 242,61 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відзивом на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнає частково в сумі 24 210,27 грн., в частині стягнення пені та 3% річних не визнає, посилаючись на відсутність вини відповідача у виникненні відповідної заборгованості. На думку відповідача, доказами відсутності у останнього будь-якої вини у несвоєчасній оплаті послуг свідчать надані платіжні документи до УДКСУ у м. Луганську. Внаслідок не проведення УДКСУ у м. Луганську оплати наданих позивачем послуг у встановлені законодавством строки, у відповідача виникла кредиторська заборгованість за ці послуги у розмірі 24 210,27 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2014 до участі в справі залучено третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області (далі - третя особа).

Представником третьої особи було надано письмові пояснення, відповідно до яких третя особа зазначає наступне.

Відповідачем дійсно були зареєстровані юридичні та фінансові зобов'язання за договорами оренди нежитлових приміщень №4 від 11.01.2014 та №5 від 28.12.2012, а також договорами на відшкодування комунальних витрат №4-к від 11.01.2014 та №6-к від 28.12.2012.

Витрати на оплату оренди та відшкодування витрат на вивезення твердих побутових відходів є не захищеними видатками, на які підкріплення не надходили.

Органи Казначейства України вживають усіх можливих заходів щодо проведення у повному обсязі розрахунків згідно наданих платіжних доручень розпорядників та одержувачів бюджетних коштів державного та місцевих бюджетів, направляючи на це весь наявний фінансовий ресурс єдиного казначейського рахунка.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Між сторонами у справі було укладено договори оренди нежитлового приміщення №5 від 25.12.2012 (далі - договір 1) та №4 від 11.01.2014 (далі - договір 2), згідно яких позивач передав відповідачу в платне тимчасове користування приміщення для службових цілей за адресою вул. Карла Маркса, б.7а, загальною площею 43,5 кв.м. (а.с. 51-57; 62-64).

Відповідно до п. 2.4 договору 1 та п. 2.6 договору 2 відповідач зобов'язаний вносити орендну плату щомісяця на розрахунковий рахунок позивача, згідно пред'явленого акта, протягом 3-х банківських днів місяця наступного за розрахунковим. Плата за орендовані під офіс приміщення і місця загального користування за договором є договірною і становить 55,29 грн., без ПДВ за 1 кв.м. в місяць або 66,62 грн., з ПДВ.

Крім договорів оренди, між сторонами додатково були укладені договори на відшкодування комунальних витрат №6-к від 28.12.2012 (далі - договір 1а) та №4-к від 11.01.2014 (далі - договір 2а) (а.с. 58-60; 47-49).

Відповідно до п.п. 2.2, 2.3, 2.4 договору 1а та договору 2а плата за відшкодування витрат споживача за спожиті відповідачем комунальні послуги здійснюється щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача і може змінюватися в односторонньому порядку при зміні цін постачальником комунальних послуг.

12.02.2014 позивач письмово звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі та відшкодуванню комунальних платежів у загальній сумі 24 961,13 грн. (а.с. 12).

04.03.2014 відповідач надіслав гарантійний лист, в якому гарантував виконання всіх зобов'язань за договором (а.с. 13).

На виконання умов договорів позивач надав послуги, а відповідач їх отримав без зауважень та заперечень, що підтверджується актами здачі - приймання робіт (надання послуг), які наявні в матеріалах справи (а.с. 19-46).

Зобов'язання відповідача щодо оплати оренди та відшкодування комунальних витрат виконувалися не в повному обсязі, в результаті чого станом на дату звернення з позовом утворилась заборгованість в сумі 24 961,13 грн., яка також підтверджується актом звірки від 19.03.2014 (а.с. 14).

За невиконання умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у сумі 988,90 грн. та 3% річних у сумі 242,61 грн.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач виконав свої обов'язки за договорами - передав в оренду майно, а відповідач в порушення ст.726 Цивільного кодексу України та умов договору, орендні платежі та платежі з відшкодування комунальних витрат вносив не у повному обсязі, у зв'язку з чим утворилася заборгованість орендаря в розмірі 24 210,27 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та визнається відповідачем.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд частково погоджується з запереченнями відповідача на позовну заяву з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідачем у встановлені строки було подано до управління Державної казначейської служби України у м. Луганську пакет документів по сплаті позивачу наданих за договорами послуг.

В підтвердження того, що відповідачем дійсно були зареєстровані юридичні та фінансові зобов'язання за договорами оренди нежитлових приміщень №4 від 11.01.2014 та №5 від 28.12.2012, а також договорами на відшкодування комунальних витрат №4-к від 11.01.2014 та №6-к від 28.12.2012, свідчать пояснення третьої особи та надані документи відповідача з відмітками про реєстрацію та взяття на облік відповідних зобов'язань.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 988,90 грн. у зв'язку з тим, що не вбачає вини відповідача у порушенні зобов'язання після внесення відповідних сум до реєстру бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та зазначає, що відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Стосовно стягнення 3% річних суд зазначає наступне.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За невиконання умов договору на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% у сумі 242,61 грн.

Перевіривши розрахунок заявленої суми 3% річних суд дійшов висновку, що позивачем 3% річних нараховані вірно та є обґрунтовано заявленими.

Суд не приймає заперечення відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки сплата трьох процентів річних від простроченої суми, так само як і інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі пропорційно задоволеним вимогам на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В частині відмовлених позовних вимог, судові витрати у відповідності з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статями 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Обласної комунальної установи «Луганський обласний центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень», 91016, м. Луганськ, пл. Героїв Великої Вітчизняної війни, 9, каб. 405, код 26349958, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діск», 91031, м. Луганськ, вул. 50-лєтія Образованія СССР, 59/8, код 32066057, заборгованість з оплати оренди та відшкодування комунальних витрат в розмірі 24 210 грн. 27 коп. (двадцять чотири тисячі двісті десять гривень 27 коп.), 3% річних в розмірі 242 грн. 61 коп. (двісті сорок дві гривні 61 коп.) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1755 грн. 99 коп. (одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять гривень 99 коп.), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2014.

Суддя А.В.Секірський