Рішення

від 15.04.2014 по справі 911/656/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р. Справа № 911/656/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Ресурс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс - Транс Груп»

про стягнення 177 932,82 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Невмержицька І.П. (довіреність б/н від 01.03.2014 р.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Ресурс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс - Транс Груп» про стягнення 177 932,82 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.03.2014 року порушено провадження у справі № 911/656/14 та призначено до розгляду на 17.03.2014 року.

В судове засідання, яке відбулось 17.03.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 03.03.2014 року не виконав. Розгляд справи відкладався до 15.04.2014 року.

В судовому засіданні 15.04.2014 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій збільшив період нарахування штрафних санкцій і просить стягнути 157005,86 грн. основного боргу, 12159,19 грн. пені, 7850,30 грн. штрафу, 2877,65 грн. 3% річних та 5945,88 грн. інфляційних (3716,78 грн. витрат по сплаті судового збору).

Відповідач у судове засідання 15.04.2014 року повторно не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, письмовий відзив на позов не надав.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

12.03.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу № 3/41-03/13 (надалі - Договір) відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу, а останній прийняти та оплатити автомобільні шини, комплектуючі та запасні частини до автотранспорту (надалі - товар) у кількості і асортименті відповідно до накладних.

За Договором відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти товар у власність і розрахуватися за нього не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дня поставки товару, відповідно до п. 2.2. Договору.

Відповідно до п. 3.3. Договору днем поставки товару вважається день фактичної передачі товару у власність відповідача, що засвідчується оформленою відповідним чином видатковою накладною.

На виконання умов Договору позивач поставляв відповідачу товар, однак відповідач своєчасно та в повному обсязі за отриманий товар не розрахувався, у зв'язку з чим, залишився недоплаченим товар на суму 8943,88 грн., поставлений згідно до видаткових накладних №1419 від 13.07.2013 р., №1460 від 17.07.13 р. і повністю несплачені поставки товару на суму 148061,98 грн. згідно до видаткових накладних №1435 від 16.07.13, №1452 від 17.07.13, №1621, №1634, №1637 від 01.08.13, №1681 від 06.08.13, №1738 від 13.08.13, №1749, №1753, від 14.08.13, №1775 від 15.08.13, №1790 від 16.08.13, №1809 від 19.08.13. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 157005,86 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 157005,86 грн. основного боргу, що відповідачем не заперечено та не спростовано.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

У зв'язку з порушенням виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача згідно з уточненим розрахунком позову, 12159,19 грн. пені, 7850,30 грн. штрафу, 2877,65 грн. 3% річних та 5945,88 грн. інфляційних.

Відповідно до п.4.2. Договору передбачено, що за прострочення здійснення розрахунку за товар відповідач, зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме в період прострочення належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Згідно п.4.4. Договору за прострочення здійснення розрахунку за товар на термін понад 30 календарних днів з дати отримання товару, Покупець сплачує штраф у розмірі 5% від суми заборгованості.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно наданого позивачем розрахунку, пеня нарахована на заявлену суму боргу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає вимогам ст. 549 Цивільного кодексу України, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Штраф правомірно нарахований на суму фактичної заборгованості, що відповідає п. 4.4. Договору. Також, суд враховує, що пеня та штраф є окремими видами відповідальності і їх одночасне стягнення не суперечить нормам чинного законодавства, крім того, обидва види відповідальності та її розмір погоджені сторонами в Договорі.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування 3% річних та інфляційні проведено виходячи із фактичної суми заборгованості, що існувала на відповідну дату, таким чином, вимога позивача про стягнення 3% річних та інфляційних підлягають задоволенню.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, штрафу річних та інфляційних суд вважає правомірними і обґрунтованими, оскільки відповідні нарахування проведені за фактичний період існування заборгованості у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Транс Груп» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код 34710276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Ресурс» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4б, код 37228114) 157005,86 (сто п'ятдесят сім тисяч п'ять) грн. основного боргу, 12159,19 (дванадцять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. пені, 7850,30 (сім тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. штрафу, 2877,65 (дві тисячі вісімсот сімдесят сім) грн. річних, 5945,88 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. інфляційних та 3716,78 (три тисячі сімсот шістнадцять) грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.04.2014 р.

Суддя Карпечкін Т.П.