Ухвала

від 22.04.2014 по справі 922/1538/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"22" квітня 2014 р.Справа № 922/1538/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

розглянувши матеріали

позовної заяви Чугуївської районної лікарні державної ветеринарної медицини, м. Чугуїв, Харківська область до Харківського обласного Територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Чугуївська районна лікарня державної ветеринарної медицини, звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського обласного Територіальне відділення Антимонопольного комітету України, про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.12.2014 року №301-К у справі №3/02/273-13 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" недійсним.

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місті їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

За статтею 2 Закону України "Про судовий збір", платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим законом.

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 5 Закону визначено, зокрема, випадки, коли окремі органи, здійснюючи надані їм законодавством повноваження, звільняються від сплати судового збору як позивачі.

Так згідно п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Якщо ж згадані органи звертаються до господарського суду не у зв'язку з виконанням своїх повноважень, або з вимогами, не пов'язаними з тими, за подання позовів щодо яких їх звільнено від сплати судового збору, або коли їх звільнено від такої сплати лише як позивачів, а вони беруть участь у справі не як позивачі, то вони зобов'язані сплачувати судовий збір у загальному порядку.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Також суд зазначає, що оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Господарський суд розглянувши заяву позивача про відстрочення від сплати судового збору відмовляє в її задоволенні виходячи із наступного.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України" у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Господарський суд констатує, що позивачем в порушення вимог діючого законодавства не наведено жодних належних доводів і на подано доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі у визначеному законом, більше того, серед переліку осіб які мають пільги передбаченого ст.5 Закону не визначено організаційно правової форми позивача на отримання пільг при сплаті судового збору, враховуючи вищевикладені обставини, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення вищевказаної заяви.

Отже, керуючись ст.63 ГПК України, суддя, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, зобов'язаний повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.

Керуючись п.4 ст.63 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї документи на 26 -ти аркушах, в тому числі квитанцію№3495.352.2 від 19.03.2014 року про сплату судового збору в сумі 200,0грн.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про судовий збір" і ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір сплачений квитанцією №3495.352.2 від 19.03.2014 року в сумі 200,0грн. підлягає поверненню Чугуївській районній лікарні державної ветеринарної медицини (63540, м. Чугуїв, Харківська область, с.Коробочкино, вул.Жовтнева,115, код 00705976) без розгляду.

Суддя О.О. Присяжнюк

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ст.63 ГПК України).