Рішення

від 25.04.2014 по справі 904/1381/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.04.14р. Справа № 904/1381/14

За позовом Прокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Дніпропетровського відділення Українськ

до Фермерського господарства "Гетьман АТ", с. Гречане

про стягнення 53 453,23 грн.

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

Прокурор: Масенко А.О., посв. № 024234 від 24.01.2014 року;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фермерського господарства "Гетьман АТ", с. Гречане про стягнення 53 453,23 грн., із яких 48000,00 грн. - сума основного боргу, 3111,45грн. - пеня, 446,40 грн. - інфляційні втрати, 1895,35 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги, мотивовані порушенням з боку Відповідача господарського зобов'язання встановленого умовами договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №18 від 24.04.2007 року.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги Прокурора підтримав, надавши до суду 25.03.2014 року розрахунок позовних вимог в частині пені, інфляційних витрат та 3% річних просив суд їх задовольнити з сумою основної заборгованості.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

25.03.2014 року надійшла заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно боржника, в задоволенні якої слід відмовити у зв'язку з необгрунтованістю.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.04.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення прокурора, суд, -

встановив:

24.04.2007року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (далі-Укрдержфонд) в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством "Гетьман АТ" Петриківського району (далі-Фермерське господарство) було укладено Договір №18 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (далі-Договір), відповідно до умов якого (розділ 1 Договору) Дніпропетровське відділення Укрдержфонду зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі Фермерському господарству в сумі 48000,00грн., а Фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним Договором строк.

На підставі Довідки, виданої конкурсною комісією від 12.04.2007року придбання ПММ, насіння, міндобрив, гербіцидів, запасних частин та Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами, іншим фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1102 (із змінами), фінансова підтримка (допомога) на поворотній основі надається Відповідачеві для: придбання насіння, гербіциди; міндобрива (розділ 2 Договору).

Відповідно до п. 3.4.2 Договору Фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Дніпропетровському відділенню Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 01.10.2012 року в сумі 48000,00 грн.

Строк дії Договору встановлено в пункті 4.1 Договору, згідно якого, фінансова підтримка (допомога) надається Фермерському господарству терміном до 01.10.2012 року.

Позивачем на виконання умов Договору та на підставі заявки Відповідача для отримання фінансової підтримки на поворотній основі (а.с.19) було перераховано останньому грошові кошти в сумі 48000 грн. відповідно до платіжних доручень №193 від 15.08.2007 та №000074 від 28.04.2007 року (а.с. 22-23).

В порушення умов Договору Відповідач у встановлений Договором строк кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Дніпропетровському відділенню Укрдержфонду не повернув, внаслідок чого у фермерського господарства виник боргу у сумі 48000,00 грн.

Доказів сплати заборгованості сторонами на надано.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 611 ЦК України встановлює, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу положень статей 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2 Договору, за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) Фермерське господарство сплачує Дніпропетровському відділення. Укрдержфонду пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

Перевірений судом розмір пені, заявлений до стягнення, є вірним та складає 3 111,45 грн. за період з23.08.2013 року до 20.02.2014 року, який підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 1895,38 грн. та інфляційні втрати в розмірі 446,40 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом здійснено перерахунок останнього та встановлено, що розмір інфляційних втрат за період з 02.10.2012 року по 20.02.2014 року включно складає 384 грн., які і підлягають стягненню.

Крім того, приймаючи до уваги розрахунок суми 3% річних, суд не може погодитись з останнім, так як позивачем вказаний розрахунок зроблено без чіткого вказання періоду нарахувань вказаних сум (з, до) та нарахуванням суми 3% річних на кожну суму окремо, які включають в себе суму основного боргу та інфляційні витрати разом, що є порушенням ч.2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з стягненням з Відповідача на користь Позивача заборгованість у розмірі 48000,00коп. - основного боргу,3111,45 грн. - пені, 384 грн. - інфляційних втрат, в решті позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню до спеціального фонду Державного бюджету України з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Гетьман АТ" (51813, Петриківський район, с. Гречане, вул. Леніна, 10 а, код ЄДРПОУ 34626326) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 52, ЄДРПОУ 21692396) 48000 грн . (сорок вісім тисяч) - основного боргу, пеню в розмірі 3 111,45 грн. (три тисячі сто одинадцять гривень 45 коп.), інфляційні втрати в розмірі 384 грн. (триста вісімдесят чотири гривні).

Стягнути з Фермерського господарства "Гетьман АТ" (51813, Петриківський район, с. Гречане, вул. Леніна, 10 а, код ЄДРПОУ 34626326) в доход Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 Банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 220 300 01) 1760,08 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят гривень 08коп.) - судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 28.04.2014 року

Суддя С.В. Мартинюк