Рішення

від 15.04.2014 по справі 910/14969/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14969/13 15.04.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Брук"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Сандуляк С.А. (дов.)

Від відповідача: Галич Ю.А. (дов.)

У судовому засіданні 15.04.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Брук" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2013р. порушено провадження у справі №910/14969/13, призначено розгляд справи на 21.08.2013 року.

20.08.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшли пояснення по справі.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 21.08.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/14969/13 передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2013 р. справу № 910/14969/13 прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 30.09.2013р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.08.2013р., у зв'язку з поверненням з лікарняного судді Шаптали Є.Ю., справу № 910/14969/13 передано для розгляду судді Шапталі Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2013р. справу №910/14969/13 прийнято до свого провадження суддею Шапталою Є.Ю. та призначено до розгляду на 30.09.2013р.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 27.09.2013р. за №04-1/836, у зв'язку з обранням судді Шаптали Є.Ю. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи №910/14969/13.

В результаті повторного автоматичного розподілу вказана справа була передана для розгляду судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2013р. справу № 910/14969/13 прийнято до провадження суддею Гулевець О.В. та призначено до розгляду на 23.10.2013р.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в судовому засіданні 23.10.2013р. надав суду документи по справі.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Брук" в судовому засіданні 23.10.2013р. надав суду відзив на позов.

В судовому засіданні 23.10.2013р. оголошено перерву до 19.11.2013р.

19.11.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшли додаткові пояснення по справі.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 19.11.2013р., у зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. у відпустці, справу №910/14969/13 передано на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2013р. суддею Стасюком С.В. прийнято справу № 910/14969/13 до свого провадження та призначено її розгляд на 03.12.2013р.

25.11.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшло клопотання про призначення експертної оцінки майна із залученням КНДІСЕ.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 03.12.2013р., у зв'язку виходом судді Гулевець О.В. з відпустки та в зв'язку з великою завантаженістю судді Стасюка С.В., справу № 910/14969/13 передано на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2013р. суддею Гулевець О.В. прийнято справу № 910/14969/13 до свого провадження.

В судовому засіданні 03.12.2013р. оголошено перерву на 17.12.2013р.

17.12.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2013р. розгляд справи №910/14969/13 відкладено на 21.01.2014р.

11.01.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшли заява про уточнення та зменшення позовних вимог та додаткові пояснення по справі.

14.01.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Брук" надійшли письмові пояснення по справі.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 21.01.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. у відпустці, справу № 910/14969/13 передано на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2014р. суддею Стасюком С.В. справу № 910/14969/13 прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду на 11.02.2014р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 11.02.2014р., у зв'язку з виходом судді Гулевець О.В. з відпустки, справу № 910/14969/13 передано на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2014р. суддею Гулевець О.В. справу № 910/14969/13 прийнято до свого провадження.

Судом встановлено, що заява про уточнення та зменшення позовних вимог, що подана позивачем до суду 11.01.2014р. відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому подальший розгляд справи здійснюється згідно заяви про уточнення та зменшення позовних вимог.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Брук" в судовому засіданні 11.02.2014р. надав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 11.02.2014р. судом оголошено перерву по справі № 910/14969/13 на 04.03.2014р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 04.03.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. на лікарняному, справу № 910/14969/13 передано на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2014р. суддею Стасюком С.В. прийнято справу № 910/14969/13 до свого провадження та призначено її розгляд на 02.04.2014р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 02.04.2014р., у зв'язку з виходом судді Гулевець О.В. з лікарняного, справу № 910/14969/14 передано на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2014р. суддею Гулевець О.В. справу № 910/14969/13 прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні 02.04.2014р. представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надав суду пояснення щодо свого клопотання про призначення експертної оцінки майна, проведення якої, позивач вважає недоцільним, в зв'язку з чим просив суд не розглядати вказане клопотання.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Брук" в судовому засіданні надав суду пояснення щодо своїх заперечень на позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".

В судовому засіданні 02.04.2014р. оголошено перерву до 15.04.2014р.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в судовому засіданні 15.04.2014р. позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Брук" в судовому засіданні 15.04.2014р. зазначив про необхідність проведення експертної оцінки предмету іпотеки, позовні вимоги заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 15.04.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор, банк), правонаступником якого є позивач (Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Брук" (позичальник) укладено кредитний договір № 010/08/3965 "Про надання кредиту під іпотеку комерційної нерухомості для корпоративних клієнтів" (кредитна лінія не відновлювальна) (надалі - Кредитний договір ).

В подальшому сторонами вносились зміни та доповнення до Кредитного договору додатковими угодами № 1 від 11.06.2008р., № 2 від 28.01.2009р., № 3 від 27.04.2009р., № 4 від 11.08.2009р., № 5 від 26.03.2010р., № 6 від 30.11.2010р., № 7 від 29.09.2011р., № 8 від 24.04.2012р., № 9 від 24.10.2012р.

Відповідно до Додаткової угоди № 7 від 29.09.2011р. сторони погодили, що з метою погашення існуючої заборгованості позичальника за договором в сумі 3623301, 26 доларів США, кредитор додатково надає позичальнику кредитні кошти в сумі 29500000 грн., які позичальник зобов'язується повернути в строки, визначені графіком погашення, що є додатком № 1 до цієї додаткової угоди; термін виконання зобов'язань позичальника з погашення кредиту в сумі валютної заборгованості вважається таким, що настав, на дату надання позичальнику кредиту в гривнях.

Додатком № 1 до Додаткової угоди № 7 від 29.09.2011р. до Кредитного договору є графік погашення кредиту, до якого п. 1.6 Додаткової угоди № 8 від 24.04.2012р. було внесено зміни щодо погодження кінцевого терміну повернення кредитних коштів - у жовтні 2015р.

Відповідно до п. 3.4 Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.01.2009р.), погашення основної суми кредиту за договором позичальник здійснює відповідно до графіка погашення (Додаток № 1 до цього договору) починаючи з липня 2008р.

Пунктом п. 1.2 Додаткової угоди № 7 від 29.09.2011р. визначено, що плата за користування кредитом в строк по 27 вересня 2013р. (строк дії процентної ставки) розраховується на основі процентної ставки в розмірі 14% річних.

Пунктом 6.1 Кредитного договору, передбачено, що проценти за кредит позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту; основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником у відповідності до графіка погашення заборгованості (додаток № 1 до цього договору).

У відповідності до п. 7.4. Кредитного договору, у випадку невиконання позичальником п. 6.1, 6.4, 6.8, 6.9, 6.11 цього договору кредитор має право негайно обмежити надання кредиту за відкритою кредитною лінією або достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що відповідач, в порушення умов договору, неналежним чином виконував зобов'язання за Кредитним договором, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість за Кредитним договором № 010/08/3695 від 29.05.2008р., що станом на 08.01.2014р. (згідно з заявою про зменшення позовних вимог) складає 23 103 047,03 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 19 536 961,54 грн.; заборгованість за процентами - 3 351 237,72 грн.; пеня за кредитом - 62 580,77 грн.; пеня за відсотками - 152 267,00 грн. Розмір заборгованості підтверджується виписками по особовому рахунку позичальника та розрахунками заборгованості.

Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 140.0.0.00/8/752 від 16.05.2013р. в якій позивач вимагав у тридцятиденний строк з дня отримання претензії здійснити погашення заборгованості у розмірі 28 849 474, 01 грн.

Також, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушення вих. №140-0-0-00/8/751 від 16.05.2013р., в якій позивач вимагав здійснити погашення заборгованості за Кредитним договором та попереджав про звернення стягнення на предмет іпотеки.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 29.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (іпотекодержатель), правонаступником якого є позивач (Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Брук" (іпотекодавець) укладено Договір іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В. за № 2716, із змінами та доповненнями внесеним додатковою угодою від 29.09.2011 року та додатковим договором від 30.12.2013 р. (надалі - Договір іпотеки).

У відповідності до п. 1.1. Договору іпотеки (в редакції Додаткового договору від 30.12.2013р.), даний договір забезпечує повне виконання грошових зобов'язань, що витікають з Кредитного договору № 010/08/3965 від 29.05.2008р., укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, а також додаткових угод до нього, а саме: Додаткової угоди №1 від 11 червня 2008 року, Додаткової угоди №2 від 28 січня 2009 року, Додаткової угоди №3 від 27 квітня 2009 року, Додаткової угоди №4 від 11 серпня 2009 року, Додаткової угоди № 5 від 26 березня 2010 р., Додаткової угоди № 6 від 30 листопада 2010 р., а також зобов'язань, що випливають з Додаткової угоди № 7 від 29 вересня 2011 р., Додаткової угоди № 8 від 24 квітня 2012р. Додаткової угоди № 9 від 24 жовтня 2012 р. до Кредитного договору № 010/08/3965 від 29 травня 2008р., та додаткових угод, що будуть укладені в подальшому, за умовами якого іпотекодавець зобов'язується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 29 500 000,00 (двадцять дев'ять мільйонів п'ятсот тисяч) гривень, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку і пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених Кредитним договором, а також виконати інші умови Кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов Кредитного договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору іпотеки, іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно: нежилі приміщення загальною площею 757,10 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Клименка Івана, буд. № 25.

Пунктом 3.1.4. Договору іпотеки передбачено, що у випадку порушення іпотекодавцем зобов'язань за цим або кредитним договором, у тому числі, якщо час повернення кредиту ще не настав, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми задовольнити в повному обсязі свою вимогу, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання.

Відповідно до п. 1.3. Договору іпотеки (в редакції Додаткового договору від 30.12.2013р.) сторони погодили, що заставна вартість предмет іпотеки визначається сторонами в сумі 6 877 920,00 грн.

Згідно з п. 5.3. Іпотечного договору, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором, забезпеченого цією іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до п. 5.4. Іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Позивач, мотивуючи позовні вимоги, зазначає, що станом на 08.01.2014р. (згідно з заявою про зменшення позовних вимог) заборгованість позичальника перед банком складає: складає 23 103 047,03 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 19 536 961,54 грн.; заборгованість за процентами - 3 351 237,72 грн.; пеня за кредитом - 62 580,77 грн.; пеня за відсотками - 152 267,00 грн.

Враховуючи заборгованість позичальника за Кредитним договором № 010/08/3695 від 29.05.2008р., позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення суми заборгованості шляхом звернення такого стягнення на предмет іпотеки згідно Договору іпотеки від 29.05.2008р.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

З наданих позивачем доказів, вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти Товариству з обмеженою відповідальністю "Гарант Брук", тоді як відповідач свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів та сплати процентів у повному обсязі за Кредитним договором належним чином не виконав.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, посилається на те, що Додаткова угода № 7 від 29.09.2011р. направлена на виникнення нових кредитних відносин, а отже, є самостійним правочином. У зв'язку з чим, відповідач стверджує, що зобов'язання за Кредитним договором № 010/08/3965 від 29.05.2008р. припинились належним виконанням з моменту погашення відповідачем валютної заборгованості за рахунок коштів, отриманих згідно з Додатковою угодою № 7 від 29.09.2011р.

Судом встановлено, що Додатковою угодою № 7 від 29.09.2011р. сторони вирішили змінити умови кредитування позичальника за Кредитним договором № 010/08/3695 від 29.05.2008 р., а саме: з метою погашення існуючої заборгованості позичальника за договором в сумі 3 623 301,26 доларів США кредитор додатково надає позичальнику кредитні кошти в сумі 29 500 000,00 грн., які позичальник зобов'язується повернути в строки, визначені графіком погашення, що є додатком № 1 до цієї додаткової угоди; термін виконання зобов'язань позичальника з погашення кредиту в сумі валютної заборгованості вважається таким, що настав, в дату надання позичальнику кредиту в гривнях.

Згідно з п. 4 Додаткової угоди № 7 від 29.09.2011р. до Кредитного договору № 010/083965 від 29.05.2008р. всі інші умови договору залишаються без змін та застосовуються до всіх відносин між кредитором та позичальником при користуванні та погашенні кредиту в гривнях, що надаються відповідно до умов цієї додаткової угоди.

Пунктом 5 Додаткової угоди № 7 від 29.09.2011р. до Кредитного договору № 010/083965 від 29.05.2008р. визначено, що дана угода вступає в силу з моменту підписання сторонами і є невід'ємною частиною Кредитного договору.

Пунктом 9.1. Кредитного договору №010/083965 від 29.05.2008р. передбачено, що цей договір набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені).

З огляду на зазначене, враховуючи те, що Додаткова угода № 7 від 29.09.2011р. є невід'ємною частиною Кредитного договору №010/083965 від 29.05.2008р. до надання відповідачу кредитних коштів в розмірі 29 500 000,00 грн., то погашення відповідачем валютної заборгованості в розмірі 3 623 201, 26 доларах США за рахунок наданих йому грошових коштів не свідчить про припинення між сторонами кредитних відносин за Кредитним договором, а укладення Додаткової угоди № 7 від 29.09.2011р. не припиняє зобов'язання за Кредитним договором №010/083965 від 29.05.2008р., який продовжує свою дію після внесення змін до нього щодо розміру грошового зобов'язання, терміну його виконання та обов'язків позичальника.

Водночас, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 у справі № 910/14437/13, яке залишене в силі постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2014р., було встановлено факт наявності заборгованості відповідача за Кредитним договором № 010/08/3695 від 29.05.2008 року. Вказаним рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Брук" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 28 036 961,54 грн. суми основного боргу за кредитом, 1 265 321,56 грн. суми несплачених відсотків за користування кредитом, 7 853,59 грн. суми неустойки (пені) за прострочення повернення кредиту, 37 339,38 грн. пені за прострочення сплати процентів.

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Окрім того, постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2014р. у справі № 910/14437/13 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 у даній справі, а тому посилання відповідача на дану постанову в підтвердження своїх заперечень не приймається судом до уваги.

Станом на 08.01.2014р. (згідно з заявою про зменшення позовних вимог) заборгованість позичальника перед банком складає: складає 23 103 047,03 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 19 536 961,54 грн.; заборгованість за процентами - 3 351 237,72 грн.; пеня за кредитом - 62 580,77 грн.; пеня за відсотками - 152 267,00 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між сторонами було укладено Договір іпотеки від 29.05.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В. за № 2716, із змінами та доповненнями внесеним додатковою угодою від 29.09.2011 року та додатковим договором від 30.12.2013 р.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель, набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" № 898-IV від 05.06.2003р. передбачено, що вимоги за рахунок предмета іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

Судом встановлено, що відповідач повідомлявся про порушення зобов'язань за Кредитним договором з одночасним попередженням про можливість звернення стягнення на предмети іпотеки ( вимога вих. №140-0-0-00/8/751 від 16.05.2013р.), проте порушення умов Кредитного договору усунуті не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" № 898-IV від 05.06.2003р., у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Реєстрація обтяження предмету іпотеки за Договором іпотеки від 29.05.2008р. підтверджується наявними в матеріалах справи Витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №15720098, №15742030, №15754341, №15754031.

Під час розгляду справи, 25.11.2013р. позивачем було заявлено клопотання про призначення експертної оцінки майна із залученням КНДІСЕ, проте, під час розгляду справи,в судових засіданнях 02.04.2014р. та 15.04.2014р., представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" відмовився від призначення експертної оцінки майна - предмету іпотеки, оскільки сторонами було здійснено оцінку предмету іпотеки - нежилих приміщень загальною площею 757,10 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Клименка Івана, буд. № 25, внаслідок чого, під час розгляду даної справи, між позивачем та відповідачем 30.12.2013р. було укладено Додатковий договір до Договору іпотеки від 29.05.2008р., відповідно до п. 1.3. якого, сторони погодили, що заставна вартість предмет іпотеки визначається в сумі 6 877 920,00 грн.

Відповідач, в судових засіданнях 02.04.2014р. та 15.04.2014р. обґрунтованих заперечень щодо ціни вартості предмету іпотеки суду не надав, проте просив провести експертну оцінку предмету іпотеки.

Проте суд зазначає, що в матеріалах справи міститься Додатковий договір до Договору іпотеки від 29.05.2008р., згідно з п. 1.3. якого, сторони погодили, що заставна вартість предмету іпотеки визначається в сумі 6 877 920,00 грн. Також, з наявного в матеріалах справи витягу з Висновку про вартість майна вартість предмету іпотеки за Договором іпотеки від 29.05.2008р. становить 6 877 920,00 грн.

Натомість, відповідач, у відповідності до ст. ст. 33, 34 ГПК України, не надав суду належних доказів в підтвердження своїх доводів щодо проведення експертної оцінки майна, у зв'язку з чим, суд визнає доводи відповідача про призначення експертної оцінки предмету іпотеки безпідставними.

Відповідно до частини 1 статті 39 "Про іпотеку" № 898-IV від 05.06.2003р. та частини 2 статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" № 1255-IV від 18.11.2003р., у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

У відповідності до п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012р. "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", суд в резолютивній частині рішення може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено, а відповідачем, в порядку статей 33, 34 ГПК України не спростовано, факт наявності заборгованості позичальника за Кредитним договором у розмірі 23 103 047,03 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно Договору іпотеки від 29.05.2008р. підлягають задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення кредитної заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Брук" (03110, м Київ, вул. Івана Клименка 23, код ЄДРПОУ 34617531) перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лескова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) за Кредитним договором № 010/08/3965 від 29.05.2008 p. у загальній сумі 23 103 047 (двадцять три мільйони сто три тисячі сорок сім) грн. 03 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 19 536 961 (дев'ятнадцять мільйонів п'ятсот тридцять шість тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн. 54 коп.; заборгованість за процентами - 3 351 237 (три мільйони триста п'ятдесят одна тисяча двісті тридцять сім) грн. 72 коп.; пеня за кредитом - 62 580 (шістдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят) грн. 77 коп.; пеня за відсотками - 152 267 (сто п'ятдесят дві тисячі двісті шістдесят сім) грн. 00 коп.; звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметами іпотеки за Договором іпотеки від 29.05.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В. за № 2716, із змінами та доповненнями внесеним додатковою угодою від 29.09.2011 року та додатковим договором від 30.12.2013 р.:

нежилі приміщення загальною площею 757, 10 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Клименка Івана, буд. № 25;

Визначити спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Встановити, що початкова вартість предмету іпотеки для його реалізації на прилюдних торгах становить 6 877 920,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Брук" (03110, м Київ, вул. Івана Клименка 23, код ЄДРПОУ 34617531) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лескова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) витрати по сплаті судового збору в розмірі 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.04.2014р.

Суддя О.В. Гулевець