ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/4645/13-а 16 год. 18 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Дубровної В.А.,
при секретарі: Рябчич А.М.,
за участю представників:
позивача - Стороженка Д.П.,
відповідача - Мірошниченка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
У березні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" (далі - позивач, ТОВ "Механічний завод") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень -
- від 19 березня 2012 року №0000031504 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 187860,23 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 46965,10 грн.;
- від 21 березня 2012 року №0002082201 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток на 8931192,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 2232798,00 грн.;
- від 21 березня 2012 року №0002092201 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 894486,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 223621,50 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2013 року по справі № К/800/36369/13 скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06.07.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Частиною 5 ст. 227 КАС України передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Так, в ухвалі від 19.11.2013 року Вищим адміністративним судом зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій, зробили передчасні висновки, оскільки під час розгляду справи не були досліджені наступні обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції з дослідженням усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції; установлення статусу постачальника товарів (послуг); установлення зв'язку між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку; наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку; перевірка доводів податкового органу, викладені в акті перевірки та інші докази; не досліджено рішення судів, на які позивач посилався, як на преюдицію.
Отже, в даному адміністративному проваджені справа розглядається з урахуванням наведених висновків Вищого адміністративного суду України.
В ході нового розгляду справи, позивач в обґрунтування вищевказаних вимог зазначає, що висновок контролюючого органу про безтоварність господарських операцій ТОВ "Механічний завод" з контрагентами - постачальниками ПП "Проммет-М", ПП "Контур-Прим", ТОВ "СТО Балканар", ТОВ "Восток Інвест Метал", МПП "Промтехресурс", ТОВ "Строй-Вінд", ПП "Стальсервіс", ПП "Краун-С", ТОВ "Южспецсплав" є незаконним та спростовується наданими до перевірки первинними документами, з якими законодавець пов'язує право платника податків формувати валові витрати та податковий кредит. Позивач вказує, що на момент вчинення спірних господарських операцій вищевказані постачальники мали податкову правосуб'єктність, а тому оформлені ними первинні документи мають юридичну силу. Позивач також вважає, що наявні у підприємства докази щодо оприбуткування, внутрішнього переміщення та використання у виробничій діяльності продукції, отриманої від спірних контрагентів, є достовірним доказом реального вчинення операцій з придбання продукції. Позивач також вважає, що висновки податкового органу про нікчемність угод, зроблені на підставі актів перевірок вказаних постачальників, які є неналежним доказом безтоварності господарських операцій, оскільки зміст актів не містять результатів перевірки первинних документів щодо кожної господарської операції, під сумнів вчинення якої ставить податковий орган при перевірці ТОВ "Механічний завод". Крім цього, позивач зазначає, що у податкового органу відсутнє право визначати в акті перевірки нікчемність правочинів, навіть за наявності порушень податкового законодавства з боку контрагентів позивача, оскільки юридична відповідальність відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер. Все вищевказане, на думку позивача, підтверджує протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких зазначає про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки в ході проведення планової перевірки ТОВ "Механічний завод" встановлено вчинення господарських операцій з контрагентами - постачальниками ПП "Проммет-М", ПП "Контур-Прим", ТОВ "СТО Балканар", ТОВ "Восток Інвест Метал", МПП "Промтехресурс", ТОВ "Строй-Вінд", ПП "Стальсервіс", ПП "Краун-С", ТОВ "Южспецсплав" без реального настання правових наслідків, що є підставою вважати недійсними показники податкового обліку, задекларовані за наслідками вчинення таких господарських операцій. Крім цього, під час проведення перевірки було встановлено, що товарно - транспортні накладні щодо поставки товару від контрагента ПП "Краун-С" складені з порушенням норм чинного законодавства, що не доводить факт перевезення товару від вказаного контрагента.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вказані заперечення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, дослідивши норми законодавства, які регулюють дані правовідносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 28.12.2011 року №3193 та направлень від 16.01.2012 року, податковими ревізорами - інспекторами ДПІ у м. Херсоні було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Механічний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 02.03.2012 року №48/22-1/30667065 (далі - акт перевірки).
Висновками даного акту перевірки є порушення підприємством вимог діючого законодавства, а саме:
- ч.1 та ч. 5 ст. 203, ч.1 та ч.2 ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 228, ст. 655, ст. 656, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах здійснених ТОВ "Механічний завод" з постачальниками ПП "Проммет-М", ПП "Контур-Прим", ТОВ "СТО "Балканкар", ТОВ "Восток Інвест Метал", МПП "Промтехресурс", ТОВ "Строй Вінд", ТОВ "Южспецсплав", ПП "Стальсервіс".
- п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8 931 192,00 грн., в тому числі: 2 квартал 2010 року у сумі 4065093,00 грн., 3 квартал 2010 року у сумі 4222022,00 грн., 4 квартал 2010 року у сумі 627928,00 грн.; 1 квартал 2011 року у сумі 16150,00 грн.;
- п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ТОВ "Механічний завод" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на загальну суму - 187 860,23 грн., у тому числі по деклараціях: за липень 2010 року - на 172941,17 грн., за вересень 2010 року - на 3935,57 грн., за жовтень 2010 року - на 10983,49 грн.;
- пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ТОВ "Механічний завод" завищено суму податкового кредиту на загальну суму 4 764 223,65 грн., у тому числі по деклараціях: за квітень 2010 року - на 1302984,20 грн., за травень 2010 року - на 819419,24 грн., за червень 2010 року - на 1031464,59 грн., за серпень 2010 року - на 3935,57 грн., за вересень 2010 року - на 1117469,64 грн., за жовтень 2010 року - на 488950,41 грн.;
- пп. 7.4.1, п. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що привело до заниження податку на додану вартість за липень 2010 року у сумі 894486,00 грн.
З огляду на описову частину акту перевірки, вказані висновки податкового органу ґрунтуються на наступному.
Так, податковий орган зазначає, що проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ "Механічний завод" у перевіреному періоді з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 року, мало господарські взаємовідносини з ПП "Проммет-М", ПП "Контур-Прим", ТОВ "СТО "Балканкар", ТОВ "Восток Інвест Метал", МПП "Промтехресурс", ТОВ "Строй Вінд", ТОВ "Южспецсплав", ПП "Стальсервіс", по яких проведені документальні перевірки податковими інспекціями за місцем їх реєстрації, з матеріалів яких встановлено факти безтоварних операцій, що не створюють юридичних наслідків, крім тих що пов'язані з їх недійсністю.
Так, на стор 7 - 17, 51, 53 - 79 акту перевірки, податковий орган зазначає, що
1) до перевірки надано акт ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 24.02.2011 р. №25/23-214/35504275 документальної невиїзної перевірки ПП "Проммет-М" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., згідно яким встановлено, що взаємовідносини між ПП "Проммет-М" та контрагентами - покупцями не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки відсутні докази перевезення товару та його збереження. На момент складання акту перевірки ПП "Проммет-М" має стан "7" - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, від 19.01.2011 р. підприємство має стан "11" - припинено, але не знято з обліку, декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року, І півріччя 2010 року, 3 квартали 2010 року та за 2010 рік ПП "Проммет - М" не подавались, остання податкова звітність - декларація з ПДВ за жовтень 2010 р., рішенням постійно діючої Ліцензійної комісії з питань ліцензування, заготівлі, переробки, металургійної обробки металобрухту кольорових і чорних металів при Міністерства промислової політики України від 23.11.2010 р. анульовано ліцензії ПП "Проммет-М" (код 35504275) серії АВ №147484 та №147485 на заготівлю, переробку металобрухту чорних та кольорових металів, ПП "Проммет - М" не надано податковому органу до перевірки бухгалтерських та податкових документів, у зв'язку з їх втратою.
На підставі вказаних висновків та враховуючи, що за даними бухгалтерського обліку встановлено, що сума взаєморозрахунків з ПП "Проммет - М" були віднесені TOB "Механічний завод" до Д-т рахунку 20.1.2 " сировина та матеріали для металургійного цеху", та в подальшому К-т 20.1 - Д-т 23.1 "Виробництво металургійного цеху", ДПІ зроблено висновок про те, що TOB "Механічний завод" по проведенню таких господарських операцій був "вигодонабувачем", а тому є неправомірним віднесення до складу валових витрат взаєморозрахунки із вищевказаним постачальником на загальну суму 3944181,90 грн., та до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 788 836,37 грн. за перевіряємий період.
2) до перевірки надано акт Роздільнянської МДПІ Одеської області від 21.01.2011 р. № 3/23-00/35279701 документальної невиїзної перевірки ПП "Контур - Прим" з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податковий кредит в квітні, травні, червні 2010 р. та довідка Роздільнянської МДПІ Одеської області від 29.07.2010 р. № 1288/15-02/35279701 про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки у зв'язку з порушенням у справі про банкрутство відсутнього боржника ПП "Контур - Прим" за період з 01.07.2008 р. по 20.01.2011 р., якими встановлено, що у ПП "Контур-Прим" відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає підстави вважати, що правочини, укладені ПП "Контур - Прим" з постачальниками та покупцями товарів (послуг) мають ознаки нікчемності.
На підставі вказаних висновків та враховуючи, що за даними бухгалтерського обліку встановлено, що сума взаєморозрахунків з ПП "Контур - Прим" були віднесені TOB "Механічний завод" до Д-т рахунку 20.1.2 "сировина та матеріали для металургійного цеху", та в подальшому К-т 20.1 - Д-т 23.1 "Виробництво металургійного цеху", ДПІ зроблено висновок про те, що TOB "Механічний завод" по проведенню таких господарських операцій був "вигодонабувачем", а тому є неправомірним віднесення до складу валових витрат взаєморозрахунки із вищевказаним постачальником на загальну суму 4212476,76 грн., та до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 842 495,34 грн. за перевіряємий період.
3) до даної перевірки надано акт ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська від 01.11.2010 р. № 7435/23-307/24990361 документальної невиїзної перевірки ТОВ "СТО Балканкар" (код ЄДРПОУ 37101808) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків із ТОВ "Діварос Софт" за червень 2010 року, яким встановлено нікчемними угоди у ІІ ланцюгу постачання по постачальнику ТОВ "Діварос Софт" та, як наслідок, нікчемними угоди ТОВ "СТО Балканкар" з постачальниками та покупцями товарів (послуг) в силу припису закону, оскільки в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування, зберігання товару.
На підставі вказаних висновків ДПІ встановлено, що TOB "Механічний завод" був "вигодонабувачем", а тому є неправомірним віднесення до складу валових витрат взаєморозрахунки із вищевказаним постачальником на загальну суму 7000,00 грн., та до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 1400,00 грн. за перевіряємий період.
4) до перевірки надано акт ДПІ у м. Алчевськ від 28.10.10 р. №2630/236-35413267 документальної невиїзної перевірки ТОВ "Восток Інвест Метал", з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.10 по 30.06.10, яким встановлено, що ТОВ "Восток Інвест Метал" не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту та валових витрат, неможливість фактичного здійснення ТОВ "Восток Інвест Метал" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, що свідчить про нереальність вчинених правочинів.
На підставі даної інформації ДПІ зроблено висновок, що TOB "Механічний завод" є "вигодонабувачем", а тому є неправомірним віднесення до складу валових витрат взаєморозрахунки із вищевказаним постачальником на загальну суму 63750,00 грн., та до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 12750,00 грн. за перевіряємий період.
5) до перевірки надано акт ОДПІ у м. Алчевськ №42057/236-2 від 15.12.2011 р. документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 30.09.11 та акт ДПІ у м. Херсон №146/07-0/30667065 від 17.01.2012 р. документальної невиїзної перевірки ТОВ "Механічний завод" якими встановлено, що МПП "Промтехресурс" не надано до перевірки підтверджуючих документів щодо визначення податкових зобов'язань та валових доходів; товар, придбаний ТОВ "Механічний завод" у МПП "Промтехресурс" в грудні 2010 р. та в березні 2011 року був предметом нікчемного правочину та документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій визнані недійсними.
На підставі даної інформації ДПІ зроблено висновок, що TOB "Механічний завод" був "вигодонабувачем", а тому є неправомірним віднесення до складу валових витрат взаєморозрахунки із вищевказаним постачальником на загальну суму 129200,00 грн., та до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 25840,00 грн. за перевіряємий період.
6) до перевірки надано акт ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 25.03.2011 року №242/23-023/33528488 з питань дотримання ТОВ "Строй Вінд" вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 р., якими встановлено нікчемними угоди, укладені ТОВ "Строй Вінд" з постачальниками та покупцями, у т.ч. ТОВ "Механічний завод", а документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій визнані недійсними.
На підставі даної інформації ДПІ зроблено висновок, що TOB "Механічний завод" був "вигодонабувачем", а тому є неправомірним віднесення до складу валових витрат взаєморозрахунки із вищевказаним постачальником на загальну суму 3333,33 грн. за перевіряємий період.
7) до перевірки надано акт ДПІ у м.Херсоні від 02.03.2012 р. №49/22-1/31134707 документальної планової перевірки ТОВ "Южспецсплав" за період з 01.04.10 по 31.12.11 року, яким встановлено, що правочини, здійснені ТОВ "Южспецсплав" по ланцюгу постачання від ПП "Контур-Прим" та від ТОВ "Проммет - М", від ТОВ "Інтермет -ВС" - ТОВ " Юголомресурс" є нікчемними.
На підставі даної інформації ДПІ зроблено висновок, що TOB "Механічний завод" є "вигодонабувачем" і тому неправомірно віднесено до складу валових витрат за 2-4 кв. 2010 р. обсяг взаєморозрахунків із вищевказаним постачальником на загальну суму 22879456,94 грн.
8) до перевірки надано лист-відповідь ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 16.02.2012 року №8321/7/23-513 про те, що ПП "Краун-С" має стан платника 11 - припинено, але не знято з обліку, підприємство не декларує валові доходи та валові витрати. ПП "Краун-С". Крім того, в ході перевірки податковим органом встановлено, що надані до перевірки товарно - транспортні накладні складені з порушеннями норм законодавства.
На підставі даної інформації ДПІ зроблено висновок, що TOB "Механічний завод" є "вигодонабувачем" і тому неправомірно віднесено до складу валових витрат обсяг взаєморозрахунків із вищевказаним постачальником на загальну суму 4401835,35 грн.
9) до перевірки надана службова записка ГВПМ ДПІ у м. Херсоні від 04.03.2011 року №1081/26-506, в якій надано пояснення директора ПП "Стальсервіс" Талібова Р.Ш. щодо його непричетності до будь-якої фінансово-господарської діяльності підприємства, а також встановлено, що податкову звітність з податку на прибуток та за формою 1-ДФ підприємством ПП "Стальсервіс" у 2010 році до ДПІ у м. Херсоні не надавало, трудові ресурси відсутні, ПП "Стальсервіс" не здійснювало реальної діяльності, визначення якої передбачено для вимог податкового законодавства.
На підставі даної інформації ДПІ зроблено висновок, що TOB "Механічний завод" є "вигодонабувачем" і тому безпідставно віднесено до складу валових витрат взаєморозрахунки із вищевказаним постачальником на загальну суму 83531,46 грн. та до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 16706,29 грн.
Судом встановлено, що вказані висновки планової перевірки TOB "Механічний завод" стали підставою для прийняття ДПІ податкових повідомлень - рішень від 19.03.2012 року №0000031504, від 21 березня 2012 року №0002082201 та №0002092201, які є предметом оскарження у даній справі.
Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" ( далі - Закон України № 334/94 - ВР), Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон України №168/97-ВР).
Суд відмічає, що відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі за текстом - Порядок №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Проте, в порушення вказаній нормі Порядок №984 зміст акту планової документальної перевірки містить стислий зміст, з якого неможливо встановити документально підтверджені підстави порушення позивачем Закону України № 334/94-ВР та Закону України №168/97-ВР, зокрема ні в акті перевірки, ні в додатках до акту (хоча в акті перевірки є посилання на додатки) не зазначено перелік первинних документів, які, на думку ДПІ, є недійсними внаслідок нікчемності господарських операцій; не викладено зміст зобов'язань за договорами та документальне оформлення їх виконання тощо.
При цьому, суд зауважує, що згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.
Проте, на вимогу суду ДПІ не надано розрахунок об'єктів оподаткування з податку на прибуток та з ПДВ по видам порушень та у розрізі контрагентів та сум господарських операцій, які вплинули на визначення оскаржуваних грошових зобов'язань.
З огляду на те, що податковий орган не виконав вищевказані вимоги суду, тому відповідно до вимог ст. 71 КАС України вирішення даної справи та надання правової оцінки висновкам ДПІ здійснюється судом на основі наявних у справі доказів.
Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що підставою для висновків відповідача про порушення ТОВ "Механічний завод" вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податку на прибуток, податку на додану вартість та завищення суми бюджетного відшкодування, слугувало твердження контролюючого органу про неправомірне віднесення ТОВ "Механічний завод" до складу валових витрат та податкового кредиту вартість продукції, отриманої за господарськими операціями з контрагентами - постачальниками ПП "Проммет-М", ПП "Контур-Прим", ТОВ "СТО Балканар", ТОВ "Восток Інвест Метал", МПП "Промтехресурс", ТОВ "Строй-Вінд", ПП "Стальсервіс", ПП "Краун-С", ТОВ "Южспецсплав", які є нікчемними.
В ході розгляду справи та на підставі наданого позивачем розрахунку оскаржуваних грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями, судом встановлено наступне -
- на збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток на 8931192,00 грн. вплинув висновок ДПІ щодо зменшення валових витрат за ІІ- IY кв. 2010 р., І кв. 2011 р. на загальну суму 35724766,45 грн. внаслідок нікчемності господарських операцій з постачальниками ПП "Проммет-М", ПП "Контур-Прим", ТОВ "СТО Балканар", ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", ПП "Стальсервіс", ПП "Краун-С", ТОВ "Южспецсплав", МПП "Промтехресурс";
- на зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 187860,23 грн. вплинув висновок ДПІ щодо завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за липень, вересень, жовтень 2010 р. внаслідок нікчемності господарських операцій з постачальниками ТОВ "СТО Балканар", ПП "Стальсервіс", ПП "Проммет-М", ПП "Контур-Прим";
- на збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 894486,00 грн. вплинув висновок ДПІ щодо завищення податкового кредиту за декларацією з ПДВ за липень 2010 року внаслідок нікчемності господарських операцій з постачальниками ПП "Проммет-М", ПП "Контур-Прим", ПП "Краун-С", ПП "Стальсервіс".
При цьому, суд відмічає, що вказаний висновок ДПІ відсутній у складі загального висновку ДПІ за актом планової перевірки про завищення позивачем протягом перевіреного періоду податкового кредиту у сумі 4764223,65 грн., проте ДПІ було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.03.2012 року №0002092201 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 894486,00 грн.
В ході розгляду справи ДПІ пояснень щодо вказаних обставин суду не надала.
Надаючи правову оцінку висновкам ДПІ про завищення позивачем валових витрат на загальну суму 35724766,45 грн. в результаті вчинення ТОВ "Механічний завод" господарських операцій з постачальниками - ПП "Проммет-М", ПП "Контур-Прим", ТОВ "СТО Балканар", ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", ПП "Стальсервіс", ПП "Краун-С", ТОВ "Южспецсплав" та завищення податкового кредиту за липень 2010 року на загальну суму 894486,00 грн. в результаті вчинення ТОВ "Механічний завод" господарських операцій з постачальниками ПП "Проммет-М", ПП "Контур-Прим", ПП "Краун-С", ПП "Стальсервіс", суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 року визначалися вимогами Закону України від 28.12.94 р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".
Отже, згідно з пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України №334/94-ВР, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до пп. 5.3.9 п.5.3. ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання товарів повинні бути в наявності як і видаткові накладні, так і результати оприбуткування (зберігання, переміщення) таких товарів.
Правомірність формування податкового кредиту до 01.04.2011 року визначалися вимогами Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон України №168/97-ВР).
Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Згідно з п.7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків:
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави, за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.
Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Як вбачається з акту планової перевірки позивача, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, податковим органом фактично не досліджувались господарські операції між позивачем та спірними контрагентами, за наслідками яких позивачем визначались податкові зобов'язання. Висновки про заниження податкових зобов'язань зроблені не з огляду на вищенаведені норми права, а з огляду на обставини, які викладені в актах перевірки постачальників позивача та які, на думку ДПІ, свідчать про фіктивність укладених правочинів. При цьому, у більшості з вищенаведених актів перевірки йдеться про взаємовідносини постачальників позивача з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, але ДПІ не зазначає, яке відношення має позивач до вказаних суб'єктів підприємницької діяльності, з огляду на те, що позивач з ними не мав жодних господарських взаємовідносин. В той час, враховуючи вищенаведені норми матеріального права, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської діяльності повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Отже, акт перевірки ДПІ, на якому ґрунтуються доводи щодо безтоварності господарських операцій, не свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що могло бути підставою для збільшення грошових зобов'язань.
В той же час, встановлені під час розгляду справи обставини справи, свідчать про наступне.
Судом встановлено, що основними видами діяльності ТОВ "Механічний завод" є виробництво алюмінію згідно ліцензії, виданої Міністерством промислової політики України, від 17 травня 2011 року за №344, серії АВ №580922, терміном дії - з 22 травня 2011 року на термін необмежений, вид діяльності: заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових металів; оброблення брухту та відходів кольорових металів, згідно ліцензії, виданої Міністерством промислової політики України, від 17 травня 2011 року за №344, серії АВ №580922, терміном дії - з 22 травня 2011 року на термін необмежений, вид діяльності: заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових металів.
Для здійснення виробничої діяльності ТОВ "Механічний завод" має необхідну матеріально-технічну базу, зокрема цілісний майновий комплекс за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км, у складі: головний виробничий корпус з адміністративно - побутовими приміщеннями, площею 11835,8 кв.м.; прохідна №1 площею 82,4 кв.м.; ГРУ; трансформаторна; склад кабельної продукції, площею 526,0 кв.м.; їдальня, площею 867,5 кв.м.; гаражі з побутовими приміщеннями, площею 513,9 кв.м., буферний склад промислових відходів, площею 195,3 кв.м.; адміністративна будівля, площею 190,2; склад балонів, площею, 187,2 кв.м.; склад балонів, площею 40,8 кв.м.; цех з виробництва профіля з адміністративно - побутовими приміщеннями, площею 3053,2 кв.м.; цех ТНВ, площею 328,8 кв.м.; гаражі, площею 228,1 кв.м.; адміністративна будівля, площею 72,0 кв.м., склад готової продукції, площею 870,6 кв.м.; прохідна; трансформаторна; навіс; газорозподільний пункт; господарча будівля; побутова будівля; навіс; стоянка автотранспорту; підкранові шляхи; вагова; пожежний резервуар ємк. 100 м. куб, пожежний резервуар ємк. 250 м. куб.; огорожа; вагова, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №12522096 від 09.11.2013 р, земельна ділянка загальною площею 6,5055 га., що перебуває у постійному користуванніі, високотехнологічнее спеціалізоване обладнання (газові відвибні печі для плавки і роздачі алюмінієвих сплавів, та супутнє обладнання); інші відповіді основні фонди (балансова вартість основних фондів станом на 01.04.10 року - складала 18112264,00 грн., а станом на 31.03.11 року - 18820801,00 грн.). Також на початок перевіряємого періоду кількість працівників позивача склала 344 особи, а на кінець перевіряємого періоду - 372 особи.
Отже, судом встановлено, що позивач продовж перевіряємого періоду мав матеріально-технічні та трудові можливості для здійснення виробництва вторинних сплавів алюмінію, з чим пов'язано закупівля у спірних контрагентів металобрухту алюмінію, металевих конструкції, запасних частини та інші товарно-матеріальні цінності для машинобудівного виробництва та поточного ремонту обладнання металургійного цеху.
Як вбачається з акту перевірки, протягом перевіреного періоду постачальниками брухт алюмінію на адресу позивача були ПП "Проммет-М", ПП "Контур - Прим", ПП "Краун-С", ТОВ "Южспецсплав".
Поставка вказаними контрагентами брухт алюмінію здійснювалась відповідно до ліцензій Міністерства промислової політики України на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів, заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів, зокрема ПП ПП "Проммет-М" ( ліцензія серія АВ № 147484 від 17.06.2008 р. зі строком дії до 17.06.2013 р., ліцензія серія АВ № 147485 від 17.06.2008 р. зі строком дії до 17.06.2013 р.) ), ПП "Контур - Прим" ( ліцензія серія АВ № 377019 від 09.10.2007 р. зі строком дії до 09.10.2012 р.), ПП "Краун-С" ( ліцензія серія АВ № 377194 від 12.02.2008 р. зі строком дії до 12.02.2013 р., (ліцензія серія АВ № 377191 від 12.02.2008 р. зі строком дії до 12.02.2013 р.), ), ТОВ "Южспецсплав" (ліцензія серія АВ № 470194 від 06.07.2010 р. з необмеженим строком).
Так, на стор. 7 акту перевірки ДПІ зазначено, що за зворотно - сальдовими відомостями по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" одним із постачальників брухту металевого було ПП "Проммет-М" (ЄДРПОУ 35504275, м. Одеса ) згідно договору №25/06-4 від 25.06.2010 p. та реєстру накладних та податкових накладних наведеного у додатку № 4 до акту.
Однак, суд зауважує, що з дослідженого додатку №4 "Реєстр суб'єктів господарювання, з якими ТОВ "Механічний завод" перебував у господарських відносинах за період з 01.04.10 р. по 30.09.11 р." до акту перевірки, не вбачається наведений ДПІ перелік накладних, натомість зазначено, що у період з ІІ- IY кв. 2010 р. сума придбаного брухту алюмінію по ПП "Проммет-М" складає 4733,00 тис. грн., у т.ч. ПДВ.
При цьому, в акті перевірки ( стор. 20) ДПІ зроблено висновок, що в порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" неправомірно включено до складу валових витрат суму 3944181,90 грн., за обсяг взаєморозрахунків з ПП "Проммет-М" на загальну суму 4733018,28 грн., у т.ч. ПДВ 788836,37 грн., операція з яким визнана нікчемною. На стор. 61, 74 акту перевірки зроблено висновок що в порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" неправомірно включено до складу податкового кредиту за червень 2010 р. суму ПДВ 84823,88 грн., за серпень 2010 р. суму ПДВ - 430007,29 грн. При цьому, на стор. 75 акту перевірки, ДПІ вказує, що сума податкового кредиту 430007,29 грн. за серпень 2010 р., яка була заявлена до бюджетного відшкодування у вересні 2010 р., зменшена актом невиїзної позапланової перевірки від 26.04.2011 р. за № 1329/07-0/30667065, та знаходиться в судовому оскарженні.
В ході розгляду даної справи судом встановлено, що на оскаржувані податкові повідомлення - рішення вказані порушення вплинули в частині зменшення валових витрат суму 3944181,90 грн., зменшення податкового кредиту за липень в сумі 274005,21 грн., зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2010 р. на суму 84823,88 грн.
З наявних у справі документів судом встановлено, що 25.06.2010 р. між ТОВ "Механічний завод" (за договором - покупець) та ПП "Проммет-М" (за договором - постачальник) було укладено договір №25/06-4, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити брухт та відходи кольорових металів узгодженими сторонами партіями та ціною визначеною у протоколах узгодження ціни в залежності від якості поставленого товару, поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника або покупця за узгодженням сторін, термін дії договору до 31.12.2010 р.
На виконання умов вказаного договору ПП "Проммет-М" за період з 29.06.10 р. по 30.08.10 р. на адресу ТОВ "Механічний завод": м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км., поставлено брухт алюмінію всього 351498 т., на загальну суму без ПДВ 3944181,91 грн., сума ПДВ - 788836,37 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи реєстром податкових накладних, копіями податковими та видатковими накладними, актами приймання брухту відповідно до п. 2.6 ліцензійних умов Мінпромполітики України від 26.10.2007 р. за № 127/595, актами походження брухту, паспортами (сертифікатами) якості, накладними про прийом сировини. Підтвердженням достовірності постачання товару є товарно-транспортні накладні. Оплата вартості товару здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.
Щодо договірних взаємовідносин позивача з постачальником ПП "Контур-Прим", судом встановлено наступне.
Так, на стор. 8 акту перевірки ДПІ зазначено, що за зворотно - сальдовими відомостями по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" одним із постачальників брухту металевого було ПП "Контур-Прим" (ЄДРПОУ 35279701, м. Роздільне, Одеської обл.), згідно договору № 25/06-2 від 25.06.2010 p., реєстру накладних та податкових накладних по взаєморозрахунках із ПП "Контур-Прим" наведено у додатку № 5 до акту.
Суд зауважує, що у додатку № 5 до акту перевірки наведений реєстр податкових накладних ПП "Контур-Прим" за 01.04.10 р. по 30.09.11 р. на загальну суму 5054972,10 грн., у т.ч. ПДВ 842495,34 грн.
На стор 21 акту перевірки ДПІ зроблено висновок, що в порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" неправомірно включено до складу валових витрат суму 4212477,00 грн., ( без ПДВ) за обсяг взаєморозрахунків з ПП "Контур-Прим" на загальну суму 5054972,10 грн., у т.ч. ПДВ 842495,34 грн.
На стор. 70, 75 акту перевірки зроблено висновок що в порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" неправомірно включено до складу податкового кредиту за червень 2010 р. суму ПДВ 86597,96 грн., за серпень 2010 р. суму ПДВ - 476638,43 грн. При цьому, на стор. 75 акту перевірки, ДПІ вказує, що сума податкового кредиту 476638,43 грн. за серпень 2010 р., яка була заявлена до бюджетного відшкодування у вересні 2010 р., зменшена актом невиїзної позапланової перевірки від 26.04.2011 р. за №1329/07-0/30667065 та знаходиться в судовому оскарженні.
В ході розгляду даної справи судом встановлено, що на оскаржувані податкові повідомлення - рішення вказані порушення вплинули в частині зменшення валових витрат суму 4212477,00 грн., зменшення податкового кредиту за липень в сумі 279258,96 грн., зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2010 р. на суму 86597,96 грн.
З наданих позивачем до матеріалів справи доказів, судом встановлено, 25.06.2010 р. між ТОВ "Механічний завод" (за договором - покупець) та ПП "Контур - Прим" (за договором - постачальник) було укладено договір №25/06-2, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити брухт та відходи кольорових металів узгодженими сторонами партіями та ціною визначеною у протоколах узгодження ціни в залежності від якості поставленого товару, поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника або покупця за узгодженням сторін, термін дії договору до 31.12.2010 р.
На виконання умов вказаного договору ПП "Контур - Прим" впродовж червня-серпня 2010 року на адресу ТОВ "Механічний завод": м. Херсон, Миколаївське шосе, 5км., поставлено брухт алюмінію всього 360301 т., на загальну суму 5054972,00 грн., у т.ч. 842495,35 грн. ПДВ, що підтверджується наданими до матеріалів справи реєстром податкових накладних, копіями податковими та видатковими накладними, актами приймання брухту відповідно до п. 2.6 ліцензійних умов Мінпромполітики України від 26.10.2007 р. за № 127/595, актами походження брухту, паспортами (сертифікатами) якості, накладними про прийом сировини. Підтвердженням достовірності постачання товару є товарно-транспортні накладні. Оплата вартості товару здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.
Щодо договірних взаємовідносин позивача з постачальником ПП "Краун-С", судом встановлено наступне.
Так, на стор. 24 акту перевірки ДПІ зазначено, що за зворотно - сальдовими відомостями по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" одним із постачальників брухт алюмінію було ПП "Краун-С" (м. Одеса), згідно договору №25/06-5 від 25.06.2010 р., реєстру накладних та податкових накладних наведено у додатку № б\н до акту.
Проте, суд відмічає, що вказаної інформації у додатках до акту перевірки не існує.
При цьому, в акті перевірки ( стор. 26) ДПІ зроблено висновок, що в порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" неправомірно включено до складу валових витрат суму 4401835,35 грн. (без ПДВ) за обсяг взаєморозрахунків з ПП "Краун-С", на загальну суму 5282202,41 грн., у т.ч. 880367,07 грн. ПДВ, операція з яким визнана нікчемною.
На стор. 75 акту перевірки зроблено висновок що в порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" неправомірно включено до складу податкового кредиту за серпень 2010 р. суму ПДВ - 455 356,30 грн. При цьому, зазначає, що вказана сума ПДВ була заявлена до бюджетного відшкодування у вересні 2010 р. та зменшена актом невиїзної позапланової перевірки від 26.04.2011 р. за №1329/07-0/30667065 та знаходиться в судовому оскарженні.
В ході розгляду даної справи судом встановлено, що на оскаржувані податкові повідомлення - рішення вказані порушення вплинули в частині зменшення валових витрат суму 4401835,35 грн., зменшення податкового кредиту за липень в сумі ПДВ 340 022,23 грн.
Отже, з наданих позивачем до матеріалів справи доказів, судом встановлено, що 25.06.2010 р., між ТОВ "Механічний завод" (за договором - покупець) та ПП "Краун-С" (за договором - постачальник) було укладено договір №25/06-5, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити брухт та відходи кольорових металів узгодженими сторонами партіями та ціною визначеною у протоколах узгодження ціни в залежності від якості поставленого товару, поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника або покупця за узгодженням сторін, термін дії договору до 31.12.2010 р.
На виконання умов вказаного договору ПП "Краун-С" впродовж червня-серпня 2010 року на адресу ТОВ "Механічний завод": м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км., поставлено брухт алюмінію всього на загальну суму 5 282 202,41 грн., у т.ч. 880367,07 грн. ПДВ, що підтверджується наданими до матеріалів справи реєстром податкових накладних, копіями податковими та видатковими накладними, актами приймання брухту відповідно до п. 2.6 ліцензійних умов Мінпромполітики України від 26.10.2007 р. за №127/595, актами походження брухту, паспортами (сертифікатами) якості, накладними про прийом сировини. Підтвердженням достовірності постачання товару є товарно-транспортні накладні. Оплата вартості товару здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.
Щодо договірних взаємовідносин позивача з постачальником ТОВ "Южспецсплав", судом встановлено наступне.
Як вбачається з стор. 16, 26 акту перевірки, то ДПІ щодо фактів порушення позивачем податкового законодавства стосовно контрагента ТОВ "Южспецсплав", обмежився лише інформацією, викладеною у додатку № 4 до акту перевірки " Реєстр суб'єктів господарювання, з якими ТОВ " Механічний завод " перебував у господарських відносинах за період з 01.04.10 р. по 30.09.11 р.", вказавши, що сума придбаного брухту алюмінію по ТОВ "Южспецсплав" у період з ІІ- IY кв. 2010 р. складає 93 802,50 тис. грн., у т.ч. ПДВ., що не відповідає вимогам розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010 р. №984.
При цьому, в акті перевірки (стор. 26) ДПІ зроблено висновок, що в порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" неправомірно включено до складу валових витрат за ІІ-ІІІ кв. 2010 р. придбання брухту металевого від постачальника ТОВ "Южспецсплав" на загальну суму 22879457,41 грн. ( без ПДВ), у т.ч. за ІІ кв. 2010 р. - 14904634,53 грн., у ІІІ кв. 2010 р. - 5530070,84 грн., у IY кв. 2010 р. - 2444752,04 грн., згідно з накладними, які наведено у додатку до акту перевірки, операція з яким визнана нікчемною. Проте, суд відмічає, що вказаної інформації у додатках до акту перевірки не існує.
На стор. 45,52,78,79 акту перевірки зроблено висновок що в порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено податковий кредит за квітень 2010 р. у сумі ПДВ - 1 302 984,20 грн., за травень 2010 р. у сумі ПДВ - 819 419,24 грн., за червень 2010 р. у сумі - ПДВ 858523,42 грн., за вересень 2010 р. у сумі ПДВ - 1 106 014,20 грн., за жовтень 2010 р. у сумі ПДВ - 488950,41 грн., що загалом складає 4575891,47 грн.
При цьому, зазначає, що встановлене ДПІ завищення податкового кредиту на загальну суму 4575891,47 грн. було включено ДПІ до загального висновку порушень пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, проте не приймало участь у розрахунку грошового зобов'язання з ПДВ за оскаржуваним податковим повідомленням рішенням від 21.03.2012 року №0002092201 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 894486,00 грн.
Отже, судом встановлено, що висновок ДПІ щодо нікчемності господарської операції з ТОВ "Южспецсплав" вплинув на оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 21.03.2012 року № НОМЕР_1 у зв'язку з завищенням валових витрат на суму 22879457,41 грн.
З наданих позивачем до матеріалів справи доказів, судом встановлено, між ТОВ "Механічний завод" (за договорами - покупець) та ТОВ "Южспецсплав" (за договорами - постачальник) було укладено ряд договорів поставки №041 від 01.05.2008 р. та договір від 30.08.2010 р., згідно умов яких постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити брухт та відходи кольорових металів узгодженими сторонами партіями та ціною визначеною у протоколах узгодження ціни в залежності від якості поставленого товару, поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника або покупця за узгодженням сторін, термін дії договору №041 від 01.05.2008р., який було автоматично пролонговано до кінця червня 2010 року, а термін дії договору від 30.08.2010р. до 30.08.2011 р.
На виконання умов вказаного договору ТОВ "Южспецсплав" протягом квітня, травня, червня, вересня, жовтня, листопада, грудня 2010 року на адресу ТОВ "Механічний завод": м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км., поставлено брухт алюмінію всього 6065,234 т., на загальну суму 93646686,760 грн., у т.ч. 15607781,13 грн. ПДВ, зокрема, -
- за договором №041 від 01.05.2008 р. придбано у ТОВ "Южспецсплав" брухт алюмінію на загальну суму 39938760,75 грн., у т.ч. ПДВ 6656460,13 грн., у т.ч. квітні 2010 року на загальну суму 17515 983,57 грн., у т. ч. ПДВ 2919330,59 грн., у травні 2010 р. на загальну суму 10599160,25 грн., у т. ч. ПДВ 1766526,71 грн., у червні 2010 р. на загальну суму 11823616,93 грн., у т. ч. ПДВ 1970602,82 грн.;
- за договором від 30.08.2010р. у ТОВ "Южспецсплав" придбано брухт алюмінію на загальну суму 53707926,01 грн., у т. ч. ПДВ 8951320,99 грн., у т.ч. у вересні 2010 р. на загальну суму 12941747,23 грн., у т. ч. ПДВ 2156957,87 грн., у жовтні 2010 р. на загальну суму 15171926,27 грн., у т. ч. ПДВ 2528654,378 грн., у листопаді 2010 р. на загальну суму 13717551,05 грн., у т.ч. ПДВ 2286258,51 грн., у грудні 2010 р. на загальну суму 11876701,46 грн., у т.ч. ПДВ 1979450,24 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи оборотно-сальдовими відомостями, копіями податковими та видатковими накладними, актами приймання брухту відповідно до п. 2.6 ліцензійних умов Мінпромполітики України від 26.10.2007 р. за № 127/595, актами походження брухту, посвідченнями про вибухобезпечність та радіаційну безпеку брухту. Підтвердженням достовірності постачання товару є товарно-транспортні накладні. Оплата вартості товару здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.
Отже, внаслідок дослідження вищевказаних договірних та бухгалтерських документів судом встановлено, що при отримані позивачем протягом ІІ - IY кв. 2010 р. від постачальника ТОВ "Южспецсплав" брухту алюмінію на загальну суму 78038905,63 грн. без ПДВ, податковим органом даною перевіркою зменшено позивачу показники звітності з податку на прибуток в частині валових витрат за вказані періоди на загальну суму 22879457,41 грн.
В ході розгляду справи ДПІ пояснень щодо вказаних обставин суду не надала.
Крім того, судом встановлено, що протягом перевіреного періоду ТОВ "Механічний завод" було укладено договори з ТОВ "СТО "Балканкар", ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй Вінд", ПП "Стальсервіс", МПП "Промтехресурс" щодо придбання ТМЦ з метою їх безпосереднього використання у виробничій діяльності.
Так, щодо договірних взаємовідносин позивача з постачальником ТОВ "СТО "Балканкар", судом встановлено наступне.
Як вбачається з стор. 10, 21 акту перевірки, у червні 2010 р. ТОВ "СТО "Балканкар" було поставлено на адресу ТОВ "Механічний завод" запасні частини для транспорту на загальну суму 8400,00 грн., у т. ч. ПДВ 1400,00 грн. згідно з накладною №1015 від 16.06.2010р.
При цьому, в акті перевірки (стор. 21) ДПІ зроблено висновок, що в порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" неправомірно включено до складу валових витрат суму 7000,00 грн., (без ПДВ) за обсяг взаєморозрахунків з ТОВ "СТО "Балканкар", операція з яким визнана нікчемною.
На стор. 60 акту перевірки зроблено висновок, що в порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" неправомірно включено до складу податкового кредиту за червень 2010 р. суму ПДВ 1400,00 грн.
В ході розгляду даної справи судом встановлено, що на оскаржувані податкові повідомлення - рішення вказані порушення вплинули в частині зменшення валових витрат на суму 7000,00 грн. та зменшення суми бюджетного відшкодування по декларації за липень 2010 р. в сумі 1400,00 грн.
Отже, з наданих позивачем до матеріалів справи доказів, судом встановлено, у продовж червня, липня, вересня 2010 р. та березня, липня, серпня 2011 року позивач мав взаємовідносини з ТОВ "СТО "Балканкар" по закупівлі у останнього запчастини для технологічного транспорту, а саме: клик стріли для навантажувача, підкачувальний насос Д3900, автозапчастини для ремонту автонавантажувачів, провід пусковий двигуна, жгут електропроводки, у т.ч. у червні 2010 року ТОВ "СТО "Балканкар" на адресу ТОВ "Механічний завод": м. Херсон, Миколаївське шосе, 5й км. поставлено запасні частини на загальну суму 8 400,00 грн. в т.ч. ПДВ 1 400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1015 від 16.06.2010 р., податковою накладною від 14.06.2010 р. за №1015, копії яких залучені до матеріалів справи.
З огляду на викладене, договірні відносини з ТОВ "СТО "Балканкар" були здійснені сторонами без укладення договору поставки чи купівлі-продажу у письмовій формі, проте шляхом обміну рахунками на оплату випискою податкових та видаткових накладних, а також сплатою цих рахунків позивачем, що свідчить про укладання договору в усній формі або у спрощений спосіб згідно вимогами ст. 181 Господарського кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, поставка здійснювалася кур'єрськими відправленнями через ПП "Нічний експрес" (кур'єрська служба) зі складу продавця за рахунок покупця, що підтверджується актами про надані транспортні послуги з ПП "Нічний Експрес" акт № 44511 за червень 2010 р., акт №53129 за липень 2010р., акт від 30.09.2010р., акт № 4354 за березень 2011р., акт № 43907 за липень 2011р.
Оплата вартості товару здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.
Щодо договірних взаємовідносин позивача з постачальником ТОВ "Восток Інвест Метал", судом встановлено наступне.
Як вбачається з стор. 12 акту перевірки, що за зворотно - сальдовими відомостями по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" одним із постачальників калію хлористого було ТОВ "Восток Інвест Метал" (ЄДРПОУ 35413267, м. Альчевськ).
На стор. 22 акту перевірки ДПІ зроблено висновок, що в порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" неправомірно включено до складу валових витрат суму 63 750,00 грн., ( без ПДВ) за отриманий від ТОВ "Восток Інвест Метал" калій хлористий згідно з накладними, які наведено у додатку до акту.
Проте, суд відмічає, що вказаної інформації у додатках до акту перевірки не існує.
На стор. 44 акту перевірки, ДПІ вказує, що в порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено податковий кредит за квітень 2010 р. на суму ПДВ 12750,00 грн., проте станом на складання даного акту перевірки вказана сума зменшена актом невиїзної позапланової перевірки від 17.01.2012 р. за №146/07-0/30667065 та знаходиться в судовому оскаржені.
В ході розгляду даної справи судом встановлено, що на оскаржувані податкові повідомлення - рішення вказані порушення вплинули в частині зменшення валових витрат на суму 63750,00 грн.
Отже, з наданих позивачем до матеріалів справи доказів, судом встановлено, що в порядку ст. 181 Господарського кодексу України позивачем у квітні 2010 року було отримано від ТОВ "Восток Інвест Метал" калій хлористий у кількості 10 тн. на загальну суму 76 500,00 грн., у т.ч. ПДВ 12 750,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №632 від 19.04.2010р. на суму 76500,00 грн., накладною від 30.04.10 р. №РН-495, та податковою накладною №495 від 20.04.10 р.
Поставка товару здійснювалось самовивозом. Так, на підставі наказу №59 від 20 квітня 2010 р. водія відряджено для доставки калій хлористого зі складу ТОВ "Восток Інвест Метал" м. Полтава строком на 3 дня з 29.04.2010 по 01.05.2010рр., 29 квітня 2010р. згідно подорожнього листа водій виїхав з території Товариства та направився до м. Полтава, 30 квітня 2010р. прибув на склад де було завантажено товар - отримано видаткову накладну №РН-495 від 30.04.2010р. та товарно-транспортну накладну де чітко зазначено, що калій хлористого завантажено у кількості 10 тон, згідно посвідчення про відрядження від 28.04.2010р. з відповідними відмітками водій прибув до м. Херсона 01.05.2010р., згідно прибуткової накладної №4437 вантаж оприбутковано на складі ТОВ "Механічний завод" 05.05.2010р.
Товариство повністю розрахувалось з ТОВ "Восток Інвест Метал" грошовими коштами через розрахунковий рахунок, що підтверджується банківською випискою № 874 від 20.04.2010 р.
Щодо договірних взаємовідносин позивача з постачальником ТОВ "Строй Вінд", судом встановлено наступне.
Як вбачається з стор. 15 акту перевірки, що за зворотно - сальдовими відомостями по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" одним із постачальників ТМЦ було ТОВ "Строй Вінд" (ЄДРПОУ 33528488, м. Запоріжжя).
На стор. 22 акту перевірки ДПІ зроблено висновок, що в порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" неправомірно включено до складу валових витрат суму 3 333,33 грн. ( без ПДВ) за отримані ТОВ "Строй Вінд" ТМЦ згідно з накладними, які наведено у додатку до акту.
Проте, суд відмічає, що вказаної інформації у додатках до акту перевірки не існує.
На стор. 51 акту перевірки, ДПІ вказує, що актом невиїзної позапланової перевірки від 17.01.2012 р. за № 146/07-0/30667065 встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки підприємством завищено податковий кредит за травень 2010 р. на суму ПДВ 667,00 грн., сума знаходиться в судовому оскаржені.
В ході розгляду даної справи судом встановлено, що на оскаржувані податкові повідомлення - рішення вказані порушення вплинули в частині зменшення валових витрат на суму 3333,33 грн.
Отже, з наданих позивачем до матеріалів справи доказів, судом встановлено, що в порядку ст. 181 Господарського кодексу України позивачем у травні - червні 2010 р. було отримано від ТОВ "Строй-Вінд" СКТ Глобус GPS/GPRS (пристрій для спостереження та обліку руху автомобілю) на загальну суму 4 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 666,67 грн., що підтверджується рахунком фактурою №СФ-00000218 від 25.05.2010 р. на суму 1200,00 грн. (у т.ч. 200,00 грн. ПДВ) та рахунком фактурою №СФ-00000042 від 31.05.2010 р. на суму 2800 грн. ( у т.ч. 466,67 грн. ПДВ). Позивач розрахувалось з ТОВ "Строй-Вінд" грошовими коштами через розрахунковий рахунок, про що свідчить банківська виписка від 31.05.2010 р. Поставка товару здійснювалась поштовим відправлення і підтверджується видатковою накладною № РН-0000242 від 31.05.2010 р.
Щодо договірних взаємовідносин позивача з постачальником ПП "Стальсервіс", судом встановлено наступне.
Як вбачається з стор. 23 акту перевірки, що за зворотно - сальдовими відомостями по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" одним із постачальників ТМЦ було ПП "Стальсервіс" (ЄДРПОУ 35488520, м. Херсон), а саме поставки металевих конструкцій на загальну суму 100237,75 грн., у т.ч. ПДВ 16706,29 грн.
Як вбачається з стор. 23, 74, 76 акту перевірки, у серпні 2010 року ПП "Стальсервіс" було поставлено ТОВ "Механічний завод" металевих виробів на загальну суму 23613,37 грн., у т.ч. ПДВ 3935,67 грн., що підтверджується податковими накладними, перелік яких наведено на стор. 74 акту перевірки, розрахунки проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, перелік яких наведено на стор 74 акту. Крім того, на стор. 76 акту перевірки відображено поставку ПП "Стальсервіс" на адресу ТОВ "Механічний завод" металевих виробів у вересні 2010 р. на загальну суму 68732,58, у т.ч. ПДВ 11455,44 грн., що підтверджується податковими накладними, перелік яких наведено на стор. 76 акту перевірки, розрахунки проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, перелік яких наведено на стор 76-77 акту.
На стор. 24 акту перевірки ДПІ зроблено висновок, що в порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" неправомірно включено до складу валових витрат за період з червня по грудень 2010 р. суму 83531,46 грн., у т.ч. у ІІ кв. 2010 р. - 596,67 грн., у ІІІ кв. 2010 р. - 80 575,04 грн., у IY кв. 2010 р. - 2 359,75 грн.
На стор. 61, 74, 77 акту перевірки ДПІ вказує, що в порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено податковий кредит за червень 2010 р. на суму ПДВ 119,33 грн., за серпень 2010 р. на суму ПДВ -3935,57 грн., за вересень 2010 р. на суму ПДВ 10 983,49 грн., що загалом складає 15038,39 грн.
В ході розгляду даної справи судом встановлено, що на оскаржувані податкові повідомлення - рішення вказані порушення вплинули в частині завищення валових витрат на суму 83531,46 грн., податкового кредиту за липень 2010 р. в сумі 1119,41 грн. та суми бюджетного відшкодування по декларації за липень 2010 р. в загальній сумі 15038,39 грн.
З наданих позивачем до матеріалів справи доказів, судом встановлено, що в порядку ст. 181 Господарського кодексу України позивачем впродовж червня - жовтня 2010 року було отримано від ПП "Стальсервіс" (м. Херсон) металеві вироби на загальну суму 100237,75 грн., у т.ч. ПДВ 16706,29 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями податкових та видаткових накладних. Поставка здійснювалася самовивозом зі складу продавця, що підтверджується товарно-транспортними накладними. Позивач повністю розрахувалось з ПП "Стальсервіс" грошовими коштами через розрахунковий рахунок, що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи. Отримані від ПП "Стальсервіс" податкові накладні Товариством відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за відповідні податкові періоди.
Щодо договірних взаємовідносин позивача з постачальником МПП "Промтехресурс", судом встановлено наступне.
Як вбачається з стор. 14 акту перевірки, згідно із зворотно - сальдовими відомостями по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" одним із постачальників калію хлористого було МПП "Промтехресурс" (ЄДРПОУ 24857403, м. Алчевськ, Луганської обл.). Реєстр накладних та податкових накладних по взаєморозрахунках із МПП "Промтехресурс" наведено у додатку № 6 до акту.
Проте, суд відмічає, що вказаної інформації у додатках до акту перевірки не існує.
На стор. 24 акту перевірки ДПІ зроблено висновок, що в порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" неправомірно включено до складу валових витрат суму 129200,00 грн., згідно з накладними на загальну суму 155040,00 грн., у т.ч. ПДВ 25840,00 грн., операція з яким визнана нікчемною.
На стор. 80,81 акту перевірки, ДПІ вказує, що актом невиїзної позапланової перевірки від 17.01.2012 р. за №146/07-0/30667065 встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки підприємством завищено податковий кредит за грудень 2010 р. на суму ПДВ 12920,00 грн., за березень 2011 р. на суму 12 920,00 грн., сума знаходиться в судовому оскаржені.
В ході розгляду даної справи судом встановлено, що на оскаржувані податкові повідомлення - рішення вказані порушення вплинули в частині завищення валових витрат на суму 129200,00 грн.
З наданих позивачем до матеріалів справи доказів, судом встановлено, що в порядку ст. 181 Господарського кодексу України позивачем у грудні 2010 року, березні 2011 року придбано у МПП "Промтехресурс" калій хлористий у кількості 20 тн. на загальну суму 155040,00 грн., у т.ч. ПДВ 25840,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-2605 від 09.12.2010 р. на суму 77520,00 грн., у т.ч. ПДВ 12920,00 грн. та податковою накладною №2604 від 07.12.2010 р., а також видатковою накладною №РН-8 від 17.03.2011 року на суму 77520,00 грн., у т.ч. ПДВ 12920,00 грн. та податковою накладною за №9 від 14.03.2011 р.
Товариство повністю розрахувалось з МПП "Промтехресурс" грошовими коштами через розрахунковий рахунок, згідно платіжного доручення №8478 від 07.12.2010р., та №1185 від 07.12.2010 р., платіжного доручення №924 від 14.03.2011р., що підтверджується банківською випискою 1297 від 14.03.2011р.
Поставка товару здійснювалася самовивозом зі складу продавця, зокрема, на підставі наказу № 179 від 07 грудня 2010р. водія Товариства відкомандировано водія для доставки калій хлористого зі складу ПП "Промтехресурс" м. Полтава строком на 3 дні з 08.12.2010 по 10.12.2010рр., 08 грудня згідно подорожнього листа водій виїхав з території Товариства та направився до м. Полтава, 09 грудня 2010 р. прибув на склад, де було завантажено товар, що оформлено видатковою накладною №РН-2605 від 09.12.2010р. та товарно-транспортною накладною, де чітко зазначено, що калій хлористого завантажено у кількості 10 тон. Згідно посвідчення про відрядження від 07.12.2010р. з відповідними відмітками водій прибув до м. Херсона 10.12.2010 р. На підставі наказу № 54 від 14 березня 2011р. водія відряджено для доставки калій хлористого зі складу МПП "Промтехресурс" м. Полтава строком на 3 дня з 16.03.2011 по 18.03.2011рр., 16 березня 2011р. згідно подорожнього листа №950632 серія 10ААС від 16.03.2011р. водій виїхав з території Товариства та направився до м. Полтава, 17 березня 2011р. товар завантажено, що оформлено видатковою накладною №РН-8 від 17.03.2011р. та товарно-транспортною накладною де чітко зазначено, що калій хлористого завантажено у кількості 10 тон. Згідно посвідчення про відрядження від 14.03.2011р. з відповідними відмітками водій прибув до м. Херсона 18.03.2011р.
Суд звертає увагу, що відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.
У відповідності з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено одиниці виміру та вартість отриманих товарів, осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.
В судовому засіданні представники позивача, у т.ч. головний бухгалтер підприємства, стверджували, що вказані первинні документи надавалися позивачем і до перевірки, про що свідчить зміст акту перевірки, при цьому, будь-яких зауважень щодо правильності складення зазначених документів, податковою службою в акті перевірки висловлено не було.
За таких обставин, суд зазначає, що первинні документи, які містяться в матеріалах справи, відповідають вищезазначеним нормам закону та підтверджують реальне проведення між сторонами господарських операцій та засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, оскільки безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто, вибули з його власності.
З огляду на викладене, суд вважає, що спірні господарські операції повністю підтверджені відповідними первинними документами.
Крім цього, досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що за змістом норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України " Про податок на додану вартість" наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для формування податкового кредиту та валових витрат, оскільки факт виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів.
З огляду на викладене, реальність господарської операції з придбання товарів має підтверджуватись також документами про фізичне переміщення придбаних товарів у просторі, документами про зберігання придбаних товарів та подальше їх використання у господарській діяльності позивача.
Отже, за результатами дослідження вказаних обставин судом встановлено наступне.
Зокрема, придбаний у ПП "Проммет-М", ПП "Контур - Прим", ПП "Краун-С", ТОВ "Южспецсплав" брухт алюмінію було використано у господарській діяльності ТОВ "Механічний завод", шляхом його переробки та виробництва вторинних алюмінієвих сплавів, які в подальшому реалізовано на експорт. При цьому, судом встановлено, що оприбуткування придбаного у ПП "Проммет-М", ПП "Контур - Прим", ПП "Краун-С", ТОВ "Южспецсплав" брухту алюмінію здійснювалось старшим майстром, а з 01.07.2010 р. - заступником начальника металургійного цеху - ОСОБА_5 (підстава наказ №365-к від 01.11.2007 р. та №97-к від 01.07.2011 р.) на склад головного виробничого корпусу - дільницю підготовки сировини згідно накладних про прийом сировини. З наявних у справі документів вбачається, що отриманий від ПП "Проммет-М", ПП "Контур - Прим", ПП "Краун-С", ТОВ "Южспецсплав" брухт алюмінію надходив на адресу позивача: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5км., де розташований належний ТОВ "Механічний завод" головний виробничий корпус з адміністративно-побутовими приміщеннями та знаходиться дільниця підготовки сировини, що відповідає адресі пункту розвантаження, зазначеній у товарно-транспортних накладних. Кожна поставка брухту алюмінію була зафіксована у накладних про прийом сировини. На складі підготовки сировини придбаний брухт алюмінію відокремлюється від засмічень та посортовується на групи, що підтверджується подекадними актами шихтових матеріалів та помісячними матеріальними звітами. З цього моменту придбаний брухт алюмінію стає знеособленими і в подальшому прослідковується лише в загальних вимірах переданої у виробництво сировини.
В подальшому відсортований брухт алюмінію зі складу підготовки сировини передавався на склад металургійного цеху - старшому комірнику Волошиній О.І., що підтверджується помісячними матеріальними звітами складу металургійного цеху, подекадними актами приймання-передачі брухту алюмінію, та відображено у журналі-ордері по рахунку 90.
Брухт алюмінію, що передано на склад металургійного цеху, разом з попередньо виготовленими первинними сплавами (брухт алюмінію в ПС) використано у ливарному виробництві в якості основної сировини, що підтверджується помісячними актами використання шихтових матеріалів для виплавки алюмінієвих сплавів та помісячними виробничими звітами з виплавки алюмінієвих сплавів по маркам сплавів за 2010 р.
Судом встановлено, що в процесі виробництва в результаті виплавки алюмінієвих сплавів отримується готова продукція - алюмінієві сплави в чушках різних марок та шлак, зокрема, у квітні 2010р. виготовлено 867,098 т. готової продукції - алюмінієвих сплавів в чушках та отримано 170,554 т. шлаку, у травні 2010р. виготовлено 947,994 т. готової продукції - алюмінієвих сплавів в чушках та отримано 192,062 т. шлаку, у червні 2010 р. виготовлено 906,778 т готової продукції - алюмінієвих сплавів в чушках та отримано 168,408 т шлаку; у вересні 2010р. виготовлено 716,777 т. готової продукції - алюмінієвих сплавів в чушках та отримано 148,205 т. шлаку, у жовтні 2010р. виготовлено 938,55 т. готової продукції - алюмінієвих сплавів в чушках та отримано 201,502 т. шлаку, у листопаді 2010р. виготовлено 951,949 т. готової продукції - алюмінієвих сплавів в чушках та отримано 186,436 т. шлаку, у грудні 2010р. виготовлено 886,992 т. готової продукції - алюмінієвих сплавів в чушках та отримано 178,462 т. шлаку, що підтверджується виробничими звітами з виплавки алюмінієвих сплавів за 2010 рік по маркам сплавів.
В подальшому алюмінієві сплави в чушках (як виготовлених у відповідні місяці, так і залишки, що зберігались на складі) було реалізовано на експорт контрагентам (не резидентам). Так, у квітні 2010р. сплави реалізовано: ACTS - 302,602 т, на загальну суму 654635,48 долл. США, Trimet Prag - 141,061 т, на загальну суму 254529,60 Євро; Steelinvest - 221,214 т, на загальну суму 517419,30 долл. США; Toyota - 100,620 т, на загальну суму 216333,00 долл. США; Interagencie - 201,912 т, на загальну суму 329980,74 Євро; у травні 2010р. сплави реалізовано: Mitsubishi U - 200,530 т, на загальну суму 436152,75 долл. США; Steelinvest - 181,724 т, на загальну суму 441489,22, долл. США; Trimet Prag - 222,55 т, на загальну суму 214387,85 Євро та 251860,27 долл. США; Interagencie - 141,562 т, на загальну суму 256741,56 Євро; Metalluminio - 19,993 т, на загальну суму 35987,40 Євро; Toyota - 100,749 т, на загальну суму 216610,35 долл. США; у червні 2010 р. сплави реалізовано: Trimet Prag - 384,01 т, на загальну суму 511747,20 Євро та 252681,13 долл. США; Trimet Sweiz - 20,27 т, на загальну суму 34465,80 Євро;- Steelinvest - 161,27 т, на загальну суму 365230,47 Євро; Interagencie - 200,777 т, на загальну суму 346950,48 Євро; Metalluminio - 40,006 т, на загальну суму 68010,20 Євро; I.P.T.S. - 99,996 т, на загальну суму 201991,92 долл. США; у вересні 2010р.: Trimet Prag - 504,76 т, на загальну суму 911174,93 Євро; Steelinvest - 120,88 т, на загальну суму 266927,5 Євро; ACTS - 100,63 т, на загальну суму 217345,68 долл. США; Interagencie - 79,83 т, на загальну суму 143305,88 Євро; у жовтні 2010р.: Steelinvest - 212,079 т, на загальну суму 487639,34 Євро; Trimet Prag - 545,069 т, на загальну суму 989049,1 Євро; Interagencie - 161,638 т, на загальну суму 292182,3 Євро; у листопаді 2010р.: Trimet Prag - 525,42 т., на загальну суму 915859,9 Євро; Interagencie - 202,331 т, на загальну суму 352262,8 Євро; Astra - 20,00 т, на загальну суму 34200 Євро; у грудні 2010р.: Trimet Prag - 544,45 т, на загальну суму 659912,51 Євро та 367896,5 долл. США; Interagencie - 181,8 т, на загальну суму 313392,4 Євро; Sojitz - 200,00 т, на загальну суму 440000,00 долл. США; Ugur Metal - 75,015 т, на загальну суму 169533,9 долл. США; ACTS - 99,512 т., на загальну суму 227882,5 долл. США. Зазначене підтверджується зовнішньоекономічними контрактами, вантажно-митними деклараціями, валютною виручкою актом перевірки та відображено у журналі ордері та відомостях по рахункам 70, 71.2., 71.3.
Матеріалами справи підтверджується, що оприбуткування придбаного у ТОВ "СТО "Балканкар" товару здійснювала комірник ОСОБА_7 (підстава наказ №26К від 08.02.2001р., а з 13.11.2006р. згідно наказу №339 - завідувач центральним складом №1) на центральний склад №1. З наявних у справі документів вбачається, що отримані від ТОВ "СТО "Балканкар" запчастини для технологічного транспорту надходили на адресу Товариства: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5км., де розташований центральний склад №1, кожна поставка запчастин фіксується у відповідних документах, а саме накладних (наявних в матеріалах справи). В подальшому запчастини для технологічного транспорту з центрального складу №1 за поданням начальника транспортно-складського цеху Мелешко А.М. (підстава наказу №90-к від 12.06.2009р.) та на підставі акту про необхідність ремонту технологічного транспорту, затвердженого генеральним директором ТОВ "Механічний завод" передавалися у транспортний цех, що підтверджується актами на списання ТМЦ. Так, у червні 2010р. за актами про списання ТМЦ №570, 571 від 22.06.2010р. до транспортно-складського цеху було передано запчастини для ремонту автонавантажувача №6 та №27, у липні 2010р. за актами про списання ТМЦ №691 та 692 від 22.07.2010р. було передано запчастини для ремонту автонавантажувача №29 та №30. Щодо решти придбаних запчастин для технологічного транспорту, то оскільки у перевіряємому періоді в них не було необхідності, тому вони продовжували зберігатись на центральному складі №1.
Після отримання транспортно-складським цехом, запчастини встановлюються на технологічний транспорт, зокрема автонавантажувачі, які позивач використовує для обслуговування металургійного виробництва.
Судом встановлено, що оприбуткування ТОВ "Механічний завод" отриманих від ТОВ "Восток Інвест Метал" 10 т. калій хлористого на загальну суму 76 500,00 грн. здійснювала комірник ОСОБА_7 (підстава наказ №26К від 08.02.2001р., а з 13.11.2006р. згідно наказу №339 - завідувач центральним складом №1) на центральний склад №1, що знаходиться за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5км., що підтверджується накладною на прийом сировини № 4437 від 30.04.2010р. В подальшому вказаний товар (калій хлористий) у необхідній кількості з центрального складу №1 за поданням начальника металургійного цеху Башина В.Ф. передавався до металургійного цеху на підставі актів на списання шихтових матеріалів для використання у виробництві, а саме - у литті легких алюмінієвих сплавів, як легуючого компоненту.
Судом встановлено, що оприбуткування Товариством отриманих від ТОВ "Строй-Вінд" товарів підтверджується картками рахунку 631 та рахунку 641 по контрагенту ТОВ "Строй-Вінд". Вказаний пристрій для спостереження та обліку руху автомобіля оприбутковано на центральному складі №1, після чого на підставі акту введення в дію поза оборотного активу №247 від 30.06.2010р. зазначений пристрій було передано у транспортний цех, відповідальна особа начальник транспортно-складського цеху Мелешко А.М. (підстава наказу №90-к від 12.06.2009р.). Після отримання транспортно-складським цехом, пристрій було встановлено на автомобільний транспорт, який Товариство використовує для власних потреб.
Судом встановлено, що оприбуткування ТОВ "Механічний завод" отриманих від ПП "Стальсервіс" металевих конструкцій здійснював комірник з 01.05.2009 р. завідувач центральним складом №2 Ширенко О.В. (підстава наказ 97-К від 21.04.2008р. та наказ №62а-К від 01.05.2009р.) на центральний склад №2, що знаходиться за адресою: м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 19, що підтверджується накладними на прийом сировини № 4808 від 18.06.2010р., № 7624 від 06.07.2010р, №7691 від 15.07.2010р, №7807 від 30.07.2010р., №7932 від 13.08.2010р, №7934 від 16.08.2010р, №7931 від 18.08.2010р., №7936 від 18.08.2010р., №7999 від 27.08.10р., №8000 від 27.08.2010р., №8103 від 07.09.2010р, №8132 від 09.09.2010р, №8131 від 09.09.2010р., №8148 від 13.09.2010р., №8176 від 14.09.10р., №8214 від 17.09.2010р., №8215 від 17.09.2010р., №8216 від 17.09.2010р., №8284 від 24.09.2010р., №8286 від 24.09.2010 р., №8294 від 28.09.2010р., №8324 від 30.09.2010р.), №8368 від 04.10.2010р. (суми вказані без ПДВ) та картками рахунку 631 та рахунку 641 по контрагенту ПП "Стальсервіс". Товар, що придбаний у ПП "Стальсервіс" використаний Товариством у власному машинобудівному виробництві, однак використано було вже після перевіряємого періоду, до цього часу товар перебував на зберіганні на центральному складі № 2.
Судом встановлено, що оприбуткування ТОВ "Механічний завод" отриманих від МПП "Промтехресурс" товарів здійснювала комірник ОСОБА_7 (підстава наказ №26К від 08.02.2001р., а з 13.11.2006р. згідно наказу №339 - завідувач центральним складом №1) на центральний склад №1, що знаходиться за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5км., що підтверджується накладною на прийом сировини № 8890 від 09.12.2010р., у т.ч. у грудні 10 т. на загальну суму 77 520,00 грн., накладною на прийом сировини № 9649 від 17.03.2011р., у т.ч. у березні 10 т. на загальну суму 77 520,00 грн., у т.ч. 12 920,00 грн. ПДВ.
В подальшому вказаний товар (калій хлористий) у необхідній кількості з центрального складу №1 за поданням начальника металургійного цеху Башина В.Ф. передано до металургійного цеху на підставі актів на списання шихтових матеріалів, зокрема, згідно актів від 30.11.2010р. та від 31.12.2010р. до металургійного цеху було передано 8,505т., інша частина товару перебувала на центральному складі №1, на підставі лімітної картки №145 на видачу матеріалів зі складу за березень 2011р. зі складу відпущено калій хлористого у кількості 2500 кг., для виплавки сплавів алюмінію у березні 2011р. використано калій хлористого у кількості 3 030 кг., інша частина товару перебувала на центральному складі №1.
Товар, що придбаний у МПП "Промтехресурс", був використаний ТОВ "Механічний завод" у власному виробництві, а саме у литті легких алюмінієвих сплавів, як легуючий компонент.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недоведеність податковим органом факту порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки покладений в основу вказаних порушень висновок про нікчемність господарських операцій з контрагентами - постачальниками ПП "Проммет-М", ПП "Контур-Прим", ТОВ "СТО Балканар", ТОВ "Восток Інвест Метал", МПП "Промтехресурс", ТОВ "Строй-Вінд", ПП "Стальсервіс", ПП "Краун-С", ТОВ "Южспецсплав" спростований вищеописаними доказами оприбуткування, внутрішнього переміщення та безпосереднього використання придбаної продукції у виробничій діяльності позивача.
Надаючи правову оцінку доводам ДПІ щодо нікчемності вищеописаним господарським операціям суд виходить з наступного.
Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, з приписів якої слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.
Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валовий дохід та податкові зобов`язання з ПДВ, належать до виключного прерогативи судових органів.
З огляду на приписи п.п. 5.2, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., суд вважає, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати та податковий кредит з ПДВ, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.
З матеріалів справи судом не встановлено, що укладені між позивачем та спірними контрагентами договори постачання оспорювався в судовому порядку, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання зазначеного договору недійсним, в матеріалах справи відсутні.
Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів при виконанні вимог ст.11 КАС України, судом не виявлено.
Суд відмічає, що як позивач, так і вищевказані контрагенти позивача на час здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, що не заперечується відповідачем по справі, тобто, як позивач, так і його контрагент мали відповідний обсяг цивільної право - та дієздатності для укладення спірного договору.
Щодо інформації про ознаки фіктивної діяльності підприємств - постачальників, викладеної в актах податкових перевірок контрагентів позивача, то суд вважає її недостатніми доказами, тому як ст. 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Проте, цим Кодексом не встановлено, що податковий орган може запитувати, отримувати та використовувати у документальних перевірках платників податків в якості доказів акти перевірок інших платників податків. Більш того, цим кодексом не встановлено, що висновки, які містяться в актах перевірки інших платників податків, є достатніми та допустимими доказами наявності чи відсутності документів, фактів та інших обставин, які мають юридичне значення для інших платників податків, ніж той, відносно якого проводилась перевірка. Не встановлюють вказаних прав податкового органу інші законодавчі та нормативно-правові акти.
Виходячи з викладеного, данні, вказані в актах перевірки інших платників податків, можуть бути використані податковим органом лише як інформація, яка дає підстави для перевірки того чи іншого факту, тобто проведення позапланової перевірки.
Крім того, за своїм призначенням акт перевірки іншого платника податку не є ні первинним, ні обліковим документом, ні звітним документом, ні іншим документом господарської діяльності платника податку, відносно якого проводиться перевірка. Даними актами не встановлюються результат перевірки, а тому вони не могли бути використані при перевірці ТОВ " Механічний завод".
Крім того, матеріали справи не містять жодного податкового повідомлення-рішення, якими б спірним контрагентами за наслідками їх перевірки та встановлення порушень вимог податкового законодавства були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарської операції з позивачем у справі.
Натомість суд відмічає, що доводи ДПІ про нікчемність договорів поставки № 041 від 01.05.2008 р. та договір від 30.08.2010 р., укладених позивачем з контрагентом ТОВ "Южспецсплав" ґрунтуються на висновках акту ДПІ у м. Херсоні від 02.03.2012 р. № 49/22-1/31134707 документальної планової перевірки ТОВ "Южспецсплав" за період з 01.04.10 по 31.12.11 року, яким встановлено, що правочини, здійснені ТОВ "Южспецсплав" по ланцюгу постачання від ПП "Контур-Прим" та від ТОВ "Проммет - М", від ТОВ "Інтермет -ВС" - ТОВ "Юголомресурс" є нікчемними. Проте, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07.06.2012р. по справі № 2а-1153/12/2170, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012 р., за позовом ТОВ "Южспецсплав" до ДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі вищевказаного акту перевірки від 02.03.2012р. № 49/22-1/31134707, встановлено, що господарські операції (щодо придбання ТОВ "Южспецсплав" у ПП "Контур Прим", ТОВ "Проммет - М", впродовж квітня, травня, червня, вересня 2010р. брухту кольорових металів) підтверджені бухгалтерськими та податковими документами, ТОВ "Южспецсплав" надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів і реальність господарських операцій.
Крім цього, суд зазначає, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.06.2012 року по справі №5024/597/2012 встановлено, що договори поставки брухту алюмінію № 041 від 01.05.2008 р. та від 30.08.2010 р., укладені між ТОВ "Механічний завод" та ТОВ "Южспецсплав" є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, є дійсними, укладеними з дотриманням ст. 203 ЦК України, містять усі істотні умови, їх зміст не суперечить актам цивільного законодавства, а умови договорів реально виконувались його сторонами, і що зміст цих правочинів відповідає їх дійсним намірам.
Суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім того, суд відмічає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи доводи ДПІ про нікчемність договорів поставки продукції, укладених позивачем з контрагентами - постачальниками ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд" та ПП "Промтехресурс", які ґрунтуються на висновках акту невиїзної перевірки від 17.01.2012 р. № 146/07-0/30667065. Так, судом встановлено, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 р. по справі №2а-537/12/2170, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р., за позовом ТОВ "Механічний завод" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятих на підставі висновків акту невиїзної перевірки від 17.01.2012 р. № 146/07-0/30667065, встановлено, що укладені між ТОВ "Механічний завод" та ТОВ "Восток Інвест Метал" (вересень, грудень 2009 року, квітень 2010 року), МПП "Промтехресурс" (грудень 2010 р., березень 2011 р.), ТОВ "Строй-Вінд" (травень 2010 року) правочини є реальними та фактичними, в них також прослідковується ділова мета, усі операції були товарними, доводи ДПІ про їх можливу фіктивність (нікчемність) не підкріплено належними доказами.
Доводи ДПІ про нікчемність договорів поставки продукції, укладених позивачем з контрагентами - постачальниками ПП "Контур Прим", ТОВ "Проммет - М", ПП "Краун-С", які ґрунтуються на висновках акту позапланової перевірки від 26.04.2011 р. за №1329/07-0/30667065, також спростовуються та не підлягають доведенню в ході розгляду справи в порядку ч. 1 ст. 72 КАС України. Так, судом встановлено, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.02.2013 року, по справі № 2а-2553/11/2170, визнано протиправним податкове повідомлення-рішення від 06.05.2011 року за №0001550700 про зменшення позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 9562748,37 грн., у тому числі за травень 2010 р. на 2743802,65 грн., за червень 2010 р. на 1713175,67 грн., за липень 2010 р. на 1784832,69 грн., за вересень 2010 р. на 1398835,19 грн., за жовтень 2010 р. на 1772176,63 грн., за листопад 2010 р. на 149925,54 грн., яке було прийнято на підставі вищевказаного акту позапланової перевірки від 26.04.2011 р. за №1329/07-0/30667065. Такий судовий висновок ґрунтується на спростуванні належними доказами довід ДПІ про неможливість підтвердження сплати податку до бюджету всіма постачальниками по всіх ланцюгах проходження товарів по взаємовідносинам ТОВ "Механічний завод" з безпосередніми постачальниками лому кольорових металів для лиття алюмінієвих сплавів ТОВ "Сайтекс-М", ПП "Краун-С", ПП "Проммет-М", ПП "Контур Прим" та визнано правомірним віднесення ТОВ "Механічний завод" до складу податкового кредиту сум ПДВ, оформлених податковими накладними, які не мають вад, видані у встановленому порядку особою, яка мала право їх складати й видавати. Майно, за яке підприємство сплачувало кошти, в тому числі й ПДВ, дійсно набувалося, отримувалося і використовувалось в подальшому у виробничий статутній діяльності позивача.
Суд також вказує, що акти про неможливість проведення зустрічної звірки , зокрема довідка Роздільнянської МДПІ Одеської області від 29.07.2010 р. №1288/15-02/35279701 про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки ПП "Контур - Прим" за період з 01.07.2008 р. по 20.01.2011 р., не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання господарських операцій між контрагентом та позивачем, оскільки за умови складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, і реальність господарських операції такого платника не є предметом звірки.
Щодо твердження податкової інспекції про відсутність у спірних постачальників об'єктивної можливості поставити товар в силу відсутності трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспорту, так і самого об'єкту поставки, на думку суду, не спростовують реальності зазначених операцій. Адже укладення трудового договору та наявність прав власності на нерухоме майно (складські приміщення) та основні засоби, (обладнання, механізми, транспортні засоби) не є єдиним способом їх залучення до вчинення необхідних дій в процесі виконання господарських операцій з поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товару постачальником.
Судом було з'ясовано, що перевезення продукції від спірних контрагентів здійснювалось транспортом постачальника або позивача, що підтверджується перевізними документами. Придбану продукцію було використано позивачем у переробній діяльності, а також для забезпечення виробничої діяльності підприємства, що не заперечується ДПІ в акті перевірки, визначивши позивача "вигодонабувачем" при отриманні продукції від спірних контрагентів.
При цьому, щодо тверджень відповідача про неналежне оформлення товарно - транспортних накладних при поставці товару від ПП "Краун-С", то суд зазначає, що окремі недоліки оформлення ТТН не впливають на реальність господарських операцій з поставки позивачеві товарів та не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит та валові витрати. Так, в акті перевірки податковий орган зауважує, що при дослідженні товарно-транспортних накладних на перевезення товару від ПП "Краун-С" встановлено, що ТТН заповнено з порушенням статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-ХІУ (із змінами та доповненнями), та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, а саме: товарно - транспортні накладні не підписані водієм, а автомобіль, вказаний в документі належить ФОП ОСОБА_11, який не здійснює господарську діяльність, що свідчить про неможливість ідентифікувати факт перевезення металевого брухту за маршрутом Одеса - Херсон.
Щодо вказаних доводів, то суд зазначає по наступне.
Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. визначено лише права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту та не встановлюються правила податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податку. При цьому, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.
При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП "Краун-С" підтверджується видатковими та податковими накладними, документами щодо оприбуткування, внутрішнього переміщення продукції та її використання у виробничій діяльності.
Беручи до уваги наведене, недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних не спростовують факту реального транспортування товарів та не свідчать про порушення позивачем правил формування податкового кредиту та валових витрат, визначених нормами Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Суд також не приймає до уваги довід ДПІ щодо анулювання 23.11.2010 р. рішенням від постійно діючої Ліцензійної комісії з питань ліцензування, заготівлі, переробки, металургійної обробки металобрухту кольорових і чорних металів при Міністерства промислової політики України ліцензії ПП "Проммет-М" (код 35504275) серії АВ №147484 та №147485 на заготівлю, переробку металобрухту чорних та кольорових металів, оскільки вказане рішення було прийнято після здійснення вказаним контрагентом поставки брухту алюмінію.
Щодо тверджень відповідача про неподання контрагентами позивача податкової звітності суд зазначає, що з огляду на індивідуальний характер юридичної відповідальності, встановлений ст.61 Конституції України, порушення контрагентами позивача податкової дисципліни є підставою для застосування до них заходів передбачених Податковим кодексом України відповідальності, і не повинно тягнути несприятливі наслідки для позивача по справі.
За таких обставин висновок податкового органу про нереальний характер спірних операцій з поставки товару позивачеві ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.
Що ж стосується посилання ДПІ на участь контрагентів позивача у схемах мінімізації податкових платежів та проведення транзитних фінансових потоків для формування податкового кредиту з іншими особами, то зазначені висновки контролюючого органу стосуються не позивача безпосередньо, а інших осіб. За відсутності доказів участі позивача у таких схемах шляхом створення за допомогою спірних операцій лише видимості товарообігу та руху грошових коштів без реальних економічних змін майнового стану, правовідносини постачальника позивача з іншими особами не можуть впливати на юридичну оцінку спірних операцій.
Доводи про незаконність формування показників податкової звітності позивача, нереальність (нікчемність) договорів з посиланням на сумнівність відносин його безпосередніх контрагентів з третіми особами по ланцюгу постачання ТМЦ є недопустимим, оскільки оцінку в межах податкової перевірки платника має бути надано лише відносинам безпосередніх сторін угоди, в якій такий платник податків є учасником.
Щодо нікчемності господарських операцій позивача з постачальником ПП "Стальсервіс", то, на думку ДПІ, підставою для визнання недійсності податкових накладних та інших первинних документів, складених та підписаних від імені ПП "Стальсервіс", є показання директора Талібова Р.Ш., який заперечував свою причетність до його фінансово-господарської діяльності.
Суд не погоджується з вказаним доводом ДПІ, оскільки обов'язок зі складення податкової накладної, яка є підставою для формування покупцем податкового кредиту, та відображення у ній відомостей, визначених у підпункті 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", покладається на продавця. Відповідно, при дотриманні контрагентом вказаних вимог щодо оформлення необхідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.
Платник не має можливості встановлювати автентичність та приналежність підписів на кожному документі, представленому контрагентом, а також проводити почеркознавчу експертизу під час здійснення підприємницької діяльності, на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч. 4 ст. 70 КАС України).
Частиною першою статті 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
В силу частини 3 названої процесуальної норми докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи до уваги не беруться.
З огляду на викладене слід зазначити, що будь-які свідчення та інші матеріали зібрані в рамках досудового розслідування кримінальної справи, повинні бути оцінені органами слідства і судом з урахуванням всіх інших матеріалів, які знаходяться в справі. Проте, в матеріалах справи відсутні докази існування будь-яких обвинувальних вироків стосовно вказаної посадової особи.
Щодо доводу ДПІ про нікчемність господарських операцій позивача з ПП "Краун-С ", задекларованих у ІІ -ІІІ кв. 2010 р., з посланням на лист-відповідь ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 16.02.2012 року №8321/7/23-513 про те, що ПП "Краун-С" має стан платника 11 - припинено, але не знято з обліку.
Суд вказує, що припинення ПП "Краун-С" не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій даного підприємства з іншими суб'єктами господарювання та не тягне за собою нікчемність угод, оскільки вказаного статусу ПП "Краун-С" набуло після вчинення спірних господарських операцій, а саме 29.09.2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Отже, з огляду на те, що подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах, тому суд вважає, що з'ясовані під час нового розгляду спірні обставини засвідчують реальне здійснення господарської діяльності між контрагентами, а тому позивачем правомірно сформовано склад валових витрат та податкового кредиту на підставі первинних документів, наявність та належність оформлення яких не ставить під сумнів податковий орган.
На підставі викладене, суд приходить до висновку про неправомірне збільшення позивачу грошового зобов'язання по податку на прибуток на 8931192,00 грн. внаслідок зменшення валових витрат за ІІ- IY кв. 2010 р., І кв. 2011 р. на загальну суму 35724766,45 грн. та неправомірне збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 894486,00 грн. внаслідок зменшення податкового кредиту за декларацією з ПДВ за липень 2010 року у зв'язку з нікчемністю господарських операцій з постачальниками ПП "Проммет-М", ПП "Контур-Прим", ТОВ "СТО Балканар", ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", ПП "Стальсервіс", ПП "Краун-С", ТОВ "Южспецсплав".
Щодо висновку відповідача про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 187860,23 грн. за податковими деклараціями з ПДВ за липень, вересень, жовтень 2010 року внаслідок нікчемності господарських операцій з постачальниками ТОВ "СТО Балканар", ПП "Стальсервіс", ПП "Проммет-М", ПП "Контур-Прим", то суд встановив наступне.
На час проведення позивачем господарських операцій з вказаними контрагентами з поставки продукції, правовідносини щодо порядку визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), регулювалися спеціальними нормами Закону України " Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, а саме пунктом 7.7 статті 7 цього Закону.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Отже, Закон №168/97-ВР передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності. У разі, коли різниця між податковими зобов'язаннями (тобто надходженнями сум податку на додану вартість) та податковим кредитом (витратами зі сплати податку в ціні товарів та послуг) є від'ємною, то при наявності певних умов підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету.
Як вбачаться з акту перевірки ( стор. 73, 78, 79), ДПІ зроблено висновки, що в порушення пп. п. 1.8, ст. 1, пп. 7.7.1, пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР TOB "Механічний завод" завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 187860,23 грн., зокрема -
- по декларації за липень 2010 року у розмірі 172 941,17 грн., оскільки внаслідок нікчемності господарських операцій з ТОВ "СТО Балканар", ПП "Стальсервіс", ПП "Проммет-М", ПП "Контур-Прим" зменшено податковий кредит та відповідно від'ємне значення по декларації за червень 2010 року
- по декларації за вересень 2010 року у розмірі 3 935,57 грн., оскільки внаслідок нікчемності господарських операцій з ПП "Стальсервіс" зменшено податковий кредит та відповідно від'ємне значення по декларації за серпень 2010 року
- по декларації за жовтень 2010 року у розмірі 10 983,49 грн., оскільки внаслідок нікчемності господарських операцій з ПП "Стальсервіс" зменшено податковий кредит та відповідно від'ємне значення по декларації за червень 2010 року.
В ході розгляду справи судом встановлено, що контрагенту ПП "Проммет-М" згідно умов договору №25/06-4 від 25.06.2010 р. ТОВ " Механічний завод" отримало за період з 29.06.10 р. по 30.08.10 р. ( ІІ-ІІІ кв. 2010 р.) від вказаного постачальника брухт алюмінію на загальну суму 4733018,27 грн., у т.ч. 788836,37 грн. ПДВ, зокрема у липні 2010 року отримано продукції на суму ПДВ 84823,88 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи реєстром податкових накладних, копіями податковими та видатковими накладними, актами приймання брухту. Оплата вартості товару здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.
По контрагенту ПП "Контур-Прим" встановлено, що впродовж червня-серпня 2010 року згідно договору №25/06-2 від 25.06.2010 р. ТОВ "Механічний завод" отримало від вказаного постачальника брухт алюмінію на загальну суму 5 054 972,39 грн., у т. ч. ПДВ 842495,39 грн., зокрема у липні 2010 року отримано продукції на суму ПДВ 86597,96 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи реєстром податкових накладних, копіями податковими та видатковими накладними, актами приймання брухту. Оплата вартості товару здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.
По контрагенту ТОВ "СТО Балканар" встановлено у червні 2010 р. ТОВ "Механічний завод" отримало від вказаного контрагента запасні частини для транспорту на загальну суму 8400,00 грн., у т. ч. ПДВ 1400,00 грн., що підтверджується згідно з податковою накладною №1015 від 16.06.2010 р., оплата вартості товару здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.
По контрагенту ПП "Стальсервіс" встановлено, що впродовж червня - жовтня 2010 року ТОВ " Механічний завод" було отримано від вказаного контрагента металеві вироби на загальну суму 100237,75 грн., у т.ч. ПДВ 16706,29 грн., зокрема у червні 2010 року отримано продукції на суму ПДВ 119,33 грн., у серпні 2010 року отримано продукції на суму ПДВ 3935,57 грн., у вересні 2010 р. отримано продукції на суму ПДВ - 10983,49 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями податкових та видаткових накладних, розрахунки здійснені з ПП "Стальсервіс" грошовими коштами через розрахунковий рахунок, що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи. Отримані від ПП "Стальсервіс" податкові накладні відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за відповідні податкові періоди.
Керуючись зазначеним вище та беручи до уваги наявність належним чином оформлених податкових накладних, які включені до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень, серпень та вересень 2010 року, до того ж дані податкових декларацій з ПДВ за вказані періоди повністю відповідають первинним документам, тому суд вважає, що позивачем цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту загальну суму ПДВ 187860,23 грн., які підтверджені податковими накладними та сплачені у складі вартості отриманої продукції, яка безпосередньо використовувалась в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.
Матеріалами справи встановлено, що податкові накладні виписані підприємствами, які станом на момент спірних правовідносин були платником ПДВ, що підтверджується актами перевірки вказаних контрагентів, що відповідає вимогам пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього Закону, де закріплено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Як зазначалось вище, основним видом діяльності позивача є виробництво алюмінію, оброблення металевих відходів та брухту. Вироблену продукцію позивач реалізує на експорт, що підтверджується наявними у справі документами. Враховуючи, що позивач є експортером, то перевищення сплаченого позивачем ПДВ над отриманим, і як наслідок виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування у певних податкових періодах, є цілком економічно виправданим та узгоджується з вказаними видами діяльності позивача.
При досліджені судом обставин формування позивачем показників декларацій з ПДВ за липень, вересень, жовтень 2010 року, порушень норм діючого законодавства з податку на додану вартість при складанні цих декларацій, декларування зобов'язань з ПДВ та бюджетного відшкодування з цього податку не виявлено. ДПІ також в акті планової перевірки позивача не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит, не вказує на неправильність складання позивачем податкових декларацій з ПДВ та розрахунків належних до бюджетного відшкодування сум ПДВ, а також не посилається на відсутність фактичної сплати позивачем у складі ціни товарів сум ПДВ, які увійшли до задекларованого позивачем бюджетне відшкодування.
Крім того, суд відмічає, що при надані в межах даної справи правової оцінки діям ДПІ щодо зменшення позивачу сум валових витрат та податкового кредиту внаслідок визнання нікчемними угоди, укладені з ТОВ "СТО Балканар", ПП "Стальсервіс", ПП "Проммет-М", ПП "Контур-Прим", тому суд вважає, що відсутні підстави для повторного викладення своєї позиції щодо вказаного доводу ДПІ при встановленні позивачем порушень пп. п. 1.8, ст. 1, пп. 7.7.1, пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР.
З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку про неправомірне зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 187860,23 грн. за податковими деклараціями з ПДВ за липень, вересень, жовтень 2010 року.
Оскільки у податкового органу не було законних підстав для визначення в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, а тому не має підстав і для застосування до позивача відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції згідно оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем до суду не надано.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000031504 від 19 березня 2012 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 187860,23 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 46965,10 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002082201 від 21 березня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 8 931 192,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 2232798,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002092201 від 21 березня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 894486,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 223621,50 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" (ідентифікаційний код 30667065) понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 квітня 2014 р.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8.3.1
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2014 |
Оприлюднено | 30.04.2014 |
Номер документу | 38436181 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Дубровна В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні