Рішення

від 22.04.2014 по справі 922/4982/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2014 р.Справа № 922/4982/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Заступник прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Харківській області, м. Харків до 1. Барвінківської районної державної адміністрації, м. Барвінкове 2. Фермерського господарства "Вектор Плюс", с. Іванівка 3. Реєстраційної служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області про визнання недійсними розпорядження та договору за участю :

прокурор - Панова М.С., посвідчення № 015274 від 18.02.2013р.;

представників сторін:

позивача - Рибалко О.О. за довіреністю від 23.12.2013р.;

першого відповідача - Верхоланцев А.В. за довіреністю № 01-62/1056 від 09.04.2014р.;

другого відповідача - Степанець Р.П. за довіреністю № 181213/1 від 18.12.2013р.;

третього відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Харківської області, в інтересах держави, в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Барвінківської районної державної адміністрації, фермерського господарства "Вектор Плюс" та реєстраційної служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області, в якому просить суд :

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Барвінківської районної державної адміністрації № 98 від 15.02.2012; визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Барвінківської районної державної адміністрації № 254 від 14.04.2012; Визнати недійсним договір оренди землі від 29.05.2012 р., укладений між Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області та Фермерським господарством "Вектор Плюс", земельної ділянки кадастровий №6320483500:03:000:0433 площею 11,2723 га, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області № 632040004002699 від 07.07.2012, скасувати його державну реєстрацію та зобов'язати ФГ "Вектор Плюс" повернути земельну ділянку державі в особі Головного управління Держземагентства у Харківській області.; визнати недійсним договір оренди землі від 29.05.2012. укладений між Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області та Фермерським господарством "Вектор Плюс", земельної ділянки кадастровий № 6320483500:03:000:0434 площею 27,3312 га, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області №632040004002041 від 28.06.2012р., скасувати його державну реєстрацію та зобов'язати ФГ "Вектор Плюс" повернути земельну ділянку державі в особі Головного управління Держземагентства у Харківській області (з урахуванням уточнень від 10.01.2014 року вх.№545, прийнятих судом до розгляду).

Прокурор у судовому засіданні 22.04.2014 року позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача підтримує вимоги прокурора у повному обсязі.

Представник першого відповідача у судовому засіданні та у наданих до суду запереченнях (письмові пояснення, а.с.135-140) посилається на необґрунтованість та безпідставність вимог прокурора та вказує, що відповідач-1 при винесенні спірних розпоряджень та укладенні спірних договорів діяв у відповідності до вимог чинного законодавства. Так, стверджує відповідач-1, ст.116 ЗК України передбачає два альтернативні способи набуття права користування земельною ділянкою - або за рішенням органів виконавчої влади, або за результатами аукціону. В даному разі заборони на передачу ділянок в користування за рішенням органів виконавчої влади в законодавстві не містилося, натомість п. 2 ст. 134 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурсних засадах (земельних торгах), у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Тому, передача відповідачеві-2 відповідачем-1 земельних ділянок у користування за рішенням останнього є цілком законною.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні заперечує проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов №181213/2 від 18.12.2013р. (а.с.92-96), зокрема, зазначає, що другий відповідач під час видання спірних розпоряджень діяв відповідно до чинного законодавства України та в межах наданих йому повноважень. Так, на момент винесення спірних розпоряджень чинне законодавство України не містило заборони органам виконавчої влади та місцевого самоврядування розпоряджатись землями державної та комунальної власності шляхом надання їх у користування, натомість на момент виникнення спірних правовідносин між відповідачами та до серпня 2012 року процедура та порядок проведення земельних торгів (аукціонів) взагалі законодавчо врегульовано не було, що в свою чергу, фактично унеможливлювало їх проведення відповідачем-1.

Представник третього відповідача у судовому засіданні та у наданих до суду 18.03.2014р. запереченнях (вх.№9039, а.с.198-202) , наголошує, що Реєстраційна служба безпідставно залучена до участі у справі у якості відповідача, оскільки позивачем не подано доказів того, що Реєстраційною службою Барвінківського районного управління юстиції порушені права та охоронювані законом інтереси, а позовні вимоги є безпідставними та незаконними, у зв'язку з чим в цілому не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно вивчивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд установив наступне.

13 лютого 2012 року голова ФГ "Вектор плюс" Биков Віктор Васильович звернувся до Барвінківської районної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

15 лютого 2012 року Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області видано розпорядження № 98, яким задоволено звернення голови фермерського господарства "Вектор Плюс" Бикова В.В. та надано дозвіл голові ФГ "Вектор Плюс" Бикову Віктору Васильовичу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 38,7563 га ріллі (контури № 699 площею 23,9 га ріллі, № 659 площею 3,2 га ріллі, № 725 площею 11,6563 га ріллі) із земель запасу та інших, не наданих у тимчасове користування, категорія - землі сільськогосподарського призначення на території Іванівської сільської ради з метою оформлення права оренди терміном на 49 років для розширення фермерського господарства.

14 квітня 2012 року Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області видано Розпорядження № 254 "Про затвердження проекту землеустрою", яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які передаються в оренду фермерському господарству "Вектор Плюс" для ведення фермерського господарства на території Іванівської сільської ради Барвінківського району Харківської області. Вирішено передати в оренду земельні ділянки загальною площею 38,6035 га ріллі в тому числі контури: № 725 площею 11,3723 га, № 699+659 площею 27,3312 га терміном на 49 років.

29.05.2012р. між Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області та фермерським господарством "Вектор Плюс" було укладено два договори оренди землі, а саме земельних ділянок: площею 11,2723 га кадастровий № 6320483500:03:000:0433 та площею 27,3312 га кадастровий № 6320483500:03:000:0434, розташованих на території Іванівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, строком на 49 років для ведення фермерського господарства.

Вказані договори були зареєстровані в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області за №№ 632040004002041, 632040004002699.

Такі обставини, на думку прокурора та позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів в т.ч. можуть бути визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ст.16 ЦК України).

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в т.ч. шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом (ст.20 ГК України).

З урахуванням наведеного та у відповідності до положень ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суд приходить до висновку про те, що умовою визнання обґрунтованими позовних вимог прокурора є доведення ним факту невідповідності спірних розпоряджень Барвінківської РДА та договорів оренди землі законодавству та факту ущемлення цими актами прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Проте цей тягар доведення прокурором та позивачем не витриманий. Прокурором та позивачем не доведений ні факт суперечності спірних розпоряджень та угод чинному законодавству, ні факт ущемлення цими актами прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Навпаки, матеріали справи свідчать про те, що відповідні розпорядження і угоди укладені з додержанням вимог чинного законодавства.

Так, згідно ст. 13 Конституції України, ст. 373 Цивільного кодексу України, ст. 1 Земельного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 14 Конституції України).

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону (ст. 84 ЗК України).

Згідно п.7 ч.1 ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля відноситься до відома місцевих державних адміністрацій. Згідно п.2 ч.1 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на момент винесення відповідачем-1 спірних розпоряджень та укладення відповідачами спірних договорів оренди землі) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно п. "в" ч.1 ст.12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із земельних ділянок, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. У разі (!) набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону (ч.1, ч.2 ст.6 Закону України «Про оренду землі»).

Суд критично оцінює твердження позивача і прокурора про те, що спірні земельні ділянки могли бути надані в користування лише за результатами аукціону. З наведених вище правових норм вбачається, що законодавство передбачає дві підстави набуття громадянами та юридичними особами права користування земельними ділянками, а саме або за результатами аукціону, або за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.

Таким чином відповідач-1 Барвінківська районна державна адміністрація цілком законно висловила своє волевиявлення стосовно вище згаданих земельних ділянок шляхом прийняття спірних розпоряджень про надання їх у користування відповідачеві-2.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду, викладеною у постанові від 03.02.2014р. у аналогічній справі №5023/5736/12.

Юридично неспроможними є посилання прокурора на ст.134 ЗК України, котра на його думку встановлює обов'язковість продажу спірних земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах).

Насправді, частиною 2 вказаної статті 134 ЗК України визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них в т.ч. у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства.

В даному випадку відбулася саме передача спірних земельних ділянок у користування громадянину Бикову В.В., незважаючи на те, що орендарем у спірних договорах визначена юридична особа фермерське господарство "Вектор Плюс". Згідно ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство за визначенням є формою підприємницької діяльності громадян. Інші норми цього Закону (зокрема, ст.ст.3-9) також вказують на те, що саме громадяни, які є членами фермерського господарства, є тими особами, котрі у такій організаційно-правовій формі використовуючи надану їм землю виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, займаються її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

При цьому, хоча ст. 9 вказаного Закону і передбачає можливість одержання землі у власність чи у користування безпосередньо громадянами, ще до реєстрації фермерського господарства, як юридичної особи, жодна з норм Закону не містить заборони на передачу землі у користування вже після реєстрації такого господарства. Навпаки, п. «в» ч. 1 ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" передбачає, що землі фермерського господарства можуть складатися із земельних ділянок, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. І це цілком логічно, адже договір оренди землі є строковим (ст.19 Закону України "Про оренду землі", а фермерське господарство створюється на невизначений строк (ст.35 Закону України "Про фермерське господарство"). В противному разі необхідність припинення одного фермерського господарства після закінчення строку дії відповідного договору оренди землі, і створення замість нього нового за для одержання можливості укладення нового договору оренди землі, очевидно не відповідає принципам розумності, добросовісності та справедливості цивільного законодавства.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги прокурора не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, а відтак задоволенню не підлягають.

Приходячи до висновку про необхідність відмови прокурору у позові суд також враховує, що прокурором не доведена й друга з необхідних у відповідності до ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України умов визнання рішень органів державної влади та договорів недійсними - факт ущемлення цими рішеннями та договорами прав суб'єктів господарювання. Ні прокурор, ні представник позивача не виявилися спроможними навести суду жодної відмінності котра виникла в даному випадку в чиїх не будь правах чи обов'язках внаслідок того, що спірні земельні ділянки були надані в користування не особисто голові фермерського господарства, як фізичній особі, а створеному ним самим фермерського господарству, як юридичній особі.

Взагалі, ані прокурором, ані позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні розпорядження відповідача-1 та укладені відповідачами договори порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача у справі Головного управління Держземагенства у Харківській області. Твердження прокурора про можливість існування суб'єктів господарювання, котрих спірними актами позбавили можливості орендувати ці землі носять бездоказовий абстрактний характер і не можуть бути прийняті до уваги, адже рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях (п.4 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6).

Більш того, суд зазначає, що права позивача спірними розпорядженнями та договорами і не могли бути порушені взагалі, адже станом на дати ухвалення спірних розпоряджень (15.02.2012р., 14.04.2012р.) та дати укладання спірних договорів (29.05.2012р.) позивача взагалі не існувало. Згідно даних виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців позивач Головне управління Держземагенства у Харківській області був зареєстрований лише 16.11.2012р., тобто, пізніше ніж були ухвалені спірні розпорядження та укладені спірні договори.

Відмова в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними та скасування спірних розпоряджень голови Барвінківської районної державної адміністрації № 98 від 15.02.2012 р., № 254 від 14.04.2012р. означає відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди землі від 29.05.2012р., укладених на підставі цих розпоряджень та зареєстрованих в Державному реєстрі земель, адже інших підстав недійсності цих договорів, крім незаконності розпоряджень, ні прокурором, ні позивачем не наведено. Те саме стосується і позовних вимог про повернення земельних ділянок на користь Головного управління Держземагенства у Харківській області. Разом з цим, підставою для відмови в позові в цій частині є також те, що прокурором та позивачем не доведено, що ці ділянки раніше перебували у власності чи користуванні позивача та/або були передані ним відповідачеві-2.

Вирішуючи заяву прокурора про забезпечення позову (вх. 47282 від 16.12.2013р.) суд керується ст.ст. 66, 67 ГПК України. Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, підстав для задоволення заяви про забезпечення позову немає.

Відповідно ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі покладаються на прокурора. Втім, враховуючи звільнення прокурора від сплати судового збору пунктом 11 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" судовий збір наразі не стягується.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 373 Цивільного кодексу України, ст.ст.20 Господарського кодексу України, ст.1, 116, 134 Земельного кодексу України , керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44, 49, 82- 85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 23.04.2014 р.

Суддя О.В. Бринцев

/справа № 922/4982/13/