Рішення

від 23.04.2014 по справі 905/1247/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.04.2014 Справа № 905/1247/14

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ІНВЕСТ-ПАК" м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТЕКО" м. Донецьк

про стягнення суму основного боргу у розмірі 7409,18 грн., пені у розмірі 269,17 грн., штраф у розмірі 3704,59 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "ІНВЕСТ-ПАК" м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТЕКО" м. Донецьк про стягнення суму основного боргу у розмірі 7409,18 грн., пені у розмірі 269,17 грн., штраф у розмірі 3704,59 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки №134 від 01.10.2013р., позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар, однак свої зобов'язання відповідач не виконав в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 7409,18 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 2, 12, 54, 57, 67 Господарського процесуального кодексу України.

14.04.2014р. представник позивача через канцелярію суду надав заяву №220 від 10.04.2014р., в якій зазначає, що єдиним укладеним договором між позивачем та відповідачем є договір постачання №134 від 01.10.2013р.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.10.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "ІНВЕСТ-ПАК" м. Запоріжжя (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТЕКО" м. Донецьк (Покупець), укладено договір поставки товару №134

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця товари, визначені в рахунку та в накладній, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Ціна, кількість та асортимент товару, визначається сторонами в рахунках та накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, орігінали яких надаються покупцю (його представнику) в момент відвантаження товару.

Згідно з п. 3.1 Договору, загальна сума договору складає сумарну вартість фактично поставленого товару за даним договором, згідно підписаних накладних.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що покупець здійснює передоплату у розмірі 5% вартості товару в строк 1-го банківського дня з моменту отримання рахунку, а остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється в строк 7 днів з дати отримання товару, яка підтверджується оригіналом або факсимільною копією підписаної накладної.

Відповідно до п. 6.1 Договору, договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2013р.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Договір №134 від 01.10.2013р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору поставки №134 від 01.10.2013р., на підставі видаткових накладних: №473 від 22.10.2013р. на суму 5909,40 грн.; №469 від 22.10.2013р. на суму 5108,40 грн.; №518 від 28.10.2013р. на суму 8488,80 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТЕКО" м. Донецьк отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ІНВЕСТ-ПАК" м. Запоріжжя товар на загальну суму 19506,60 грн. (а.с. 5, 6, 7)

Зі сторони відповідача видаткові накладні: №473 від 22.10.2013р..; №469 від 22.10.2013р.; №518 від 28.10.2013р., підписані Найдановим Р.В. на підставі довіреностей: №413 від 28.10.2013р.; №405 від 21.10.2013р. на отримання ТМЦ. (а.с. 38, 39)

В заяві №220 від 10.04.2014р., позивач зазначив, що єдиним укладеним договором між позивачем та відповідачем є договір постачання №134 від 01.10.2013р.

Оскільки відповідач не спростував того факту, що між позивачем та відповідачем не укладалось інших договорів, тому правильним у видатковій накладній №469 від 22.10.2013р. вважається договір №134 від 01.10.2013р.

Відповідачем було частково оплачено заборгованість у розмірі 12097,42 грн., що підтверджується банківськими виписками. (а.с. 9-11)

Таким чином, сума невиконаного зобов'язання відповідача перед позивачем складає 7409,18 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2013р. по 21.01.2014р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств. (а.с. 12)

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів оплати у розмірі 7409,18 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ІНВЕСТ-ПАК" м. Запоріжжя доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 269,17 грн. та штраф у розмірі 3704,59 грн.

Відповідно до п. 7.2 Договору, за несвоєчасну оплату товару, покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочку більш:

- 10 календарних днів покупець додатково оплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від простроченої суми;

- 15 календарних днів покупець додатково оплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від простроченої суми;

- 30 календарних днів покупець додатково оплачує постачальнику штраф у розмірі 50% від простроченої суми;

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, наданий позивачем, суд, позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє повністю: за період з 05.11.2013р. по 14.02.2014р., на суму заборгованості 7409,18 грн., пеня у розмірі 269,17 грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок штрафу, з урахуванням п. 7.2 договору, позовні вимоги в частині стягнення штрафу задовольняє повністю у розмірі 3704,59 грн.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТЕКО" (83080, м. Донецьк, проспект Ленінський, б. 114, кв. 59, ЄДРПОУ 37133866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ІНВЕСТ-ПАК" (69050, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське Шосе, б. 8, ЄДРПОУ 38664852) суму основного боргу у розмірі 7409 (сім тисяч чотириста дев'ять) грн. 18 коп., пеню у розмірі 269 (двісті шістдесят дев'ять) грн. 17 коп., штраф у розмірі 3704 (три тисячі сімсот чотири) грн. 59 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання повного тексту рішення 28.04.2014 року.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу