Постанова

від 24.04.2014 по справі 805/4450/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2014 р. Справа № 805/4450/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання виконати дії передбачені ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» з примусового виконання зведеного виконавчого провадження по стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю «Астон Сервіс» боргу в сумі 24 117,82 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області (далі - УПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки, позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції (далі - Центрально-Міський ВДВС Горлівського МУЮ, відповідач) про визнання бездіяльності та зобов'язання виконати дії передбачені ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» з примусового виконання зведеного виконавчого провадження по стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю «Астон Сервіс» боргу в сумі 24 117,82 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає неправомірною бездіяльність відповідача у нездійсненні ним заходів з примусового виконання вимог від 01.12.2006 року № Ю1496у на суму 2817,78 грн., від 01.01.2007 року № Ю37у на суму 2926,43 грн., від 01.07.2007 року № Ю857у на суму 5942,36 грн., від 01.07.2008 року № Ю1018у на суму 3188,49 грн., від 01.10.2008 року № Ю1552у на суму 95,56 грн., від 11.01.2007 року № Ю98у на суму 1220,26 грн., від 05.02.2007 року № Ю260у на суму 648,58 грн., від 03.09.2008 року № Ю1479у на суму 7278,36 грн. щодо стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю «Астон Сервіс» згідно вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Внаслідок такої бездіяльності відповідача борг підприємства залишається не стягнутим. Таким чином, позивач просить у судовому порядку визнати бездіяльність відповідача незаконною, зобов'язати усунути зазначені порушення, вжити всі заходи по виконанню зазначених виконавчих документів згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» .

Представник позивача Костомарова О.Д. (довіреність від 03.01.2014 року № б/н) у судовому засіданні надала заяву, в якій зазначила про підтримання позовних вимог повністю та клопотання з проханням розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечень проти позову та заяву про розгляд справи без його участі не направив, був повідомлений про дату та час проведення судового засідання належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 та ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

З наявних у справі письмових доказів судом встановлено, що з 11.01.2007 року у Центрально-Міському ВДВС Горлівського МУЮ знаходяться на виконанні вимога від 01.12.2006 року № Ю1496у про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Астон Сервіс» недоїмки зі сплати страхових внесків на суму 2817,78 грн., про що відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2007 року.

Крім зазначеної вимоги у відповідача також знаходяться на виконані й інші вимоги позивача, спрямовані на стягнення боргу з боржника ТОВ «Астон-Сервіс», а саме: від 01.01.2007 року № Ю37у на суму 2926,43 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження - 01.02.2007 року), від 01.07.2007 року № Ю857у на суму 5942,36 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження - 08.08.2007 року), від 01.07.2008 року № Ю1018у на суму 3188,49 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження - 15.08.2008 року), від 11.01.2007 року № Ю98у на суму 1220,26 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження - 24.01.2007 року), від 05.02.2007 року № Ю260у на суму 648,58 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження - 05.03.2007 року), від 03.09.2008 року № Ю1479у на суму 7278,36 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження - 19.09.2008 року), від 01.10.2008 року № Ю1552у на суму 95,56 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження - 06.11.2008 року).

У зведене виконавче провадження наведені вимоги об'єднані постановою Центрально-Міського ВДВС Горлівського МУЮ від 05.04.2007 року.

Згідно даним з Пошуку відомостей в ЄДР (Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) ТОВ «Астон-Сервіс» зареєстроване як юридична особа 02.12.2004 року за № 1 256 102 0000 000286, ідентифікаційний код 33317729, місцезнаходження: 84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Комсомольська, буд. 10. 30.06.2011 року до ЄДР внесена запис про перебування юридичної особи в стані припинення згідно рішення суду від 28.02.2011 року.

Як слідує з матеріалів справи, на підставі ст. 12 Закону України від 21.04.1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження» позивачем проведено ознайомлення зі станом виконавчого провадження по матеріалах, переданих УПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки, у відповідності до ст.ст. 6, 8, 12 Закону України «Про виконавче провадження», про що складений протокол від 26.03.2014 року № б/н (а.с. 4-5).

За результатами цього ознайомлення встановлено, що останні запити щодо встановленню майнового стану боржника ВДВС Волноваського РУЮ здійснені:

- до органу державної податкової служби - 16.12.2013 року, відповідь отримана 18.12.2013 року;

- до міського реєстраційно-екзаменаційного відділу (МРЕВ) - 13.03.2013 року, відповідь не надійшла;

- до бюро технічної інвентаризації (БТІ) - запитів не направлялося;

- до органу державного реєстру речових прав на нерухоме майно - запитів не направлялося;

- до відділу земельних ресурсів - запитів не направлялося;

- на адресу місцезнаходження боржника - запитів не направлялося.

Отже. як вбачається, державним виконавцем не здійснено належних заходів для встановлення фінансово-майнового стану боржника ТОВ «Астон-Сервіс», зокрема, не витребувані відповіді від державних органів, куди спрямовувалися запити або взагалі запити не надсилалися. Таким чином, відсутня інформація про рухоме майно боржника, чим порушено п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, у відповідності до цієї норми державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

З зазначеного протоколу також вбачається про інші заходи примусового стягнення: 28.08.2007 року - направлення виконавчих документів до банківських установ, в яких відповідачем відкрити розрахункові рахунки.

Також, як слідує з матеріалів справи, позивачем спрямовувалося до відповідача клопотання від 14.02.2014 року про здійснення виконавчих дій.

Відповіді на ці клопотання відповідачем не надано, а також, як слідує з матеріалів справи, не здійснені й заходи.

Як слідує з протоколу від 26.03.2014 року № б/н, позивач рекомендував державному виконавцю здійснити вихід за юридичною адресою боржника та здійснити заходи на тимчасове обмеження у праві виїзду посадових осіб боржника за межі України.

З огляду на зазначене, відповідач вважає, що держаним виконавцем не здійснений належний контроль за виконавчим провадженням щодо примусового стягнення з боржника суми боргу, чим порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою від 10.04.2014 року судом були витребувані у відповідача матеріали зведеного виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчих документів стосовно ТОВ «Астон-Сервіс». Разом з тим, відповідачем витребувані документи не були надані суду, також не було надано жодних пояснень з цього приводу.

Крім того, представник відповідача у судові засідання, які відбулися 17.04.2014 року та 24.04.2014 року, не з'являвся, хоча був повідомлений про судовий розгляд даної справи належним чином.

Приписами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Виходячи з зазначеної норми, враховуючи не надання відповідачем до суду документів на подвійне витребування ухвалами суду, не надання пояснень щодо спірного питання, а також з огляду на вимогу ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України щодо встановленого скороченого процесуального строку щодо розгляду адміністративної справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд дійшов висновку вирішити розгляд даної адміністративної справи на підставі матеріалів, які є в справі.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 21.04.1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Обов'язки і права державних виконавців визначені у ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, згідно цієї норми, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;

8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;

9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;

10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;

15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;

16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За правилами ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

З наявних у справі матеріалів судом встановлено, що відповідачем не приймалися рішення щодо відкладення та/або зупинення виконавчого провадження по примусовому стягненню боргу з боржника ТОВ «Астон-Сервіс». Крім того, відповідачем також не були належним чином виконані відповідні заходи стосовно примусового стягнення заборгованості з боржника, як це передбачено вимогами Закону України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5 (із змінами та доповненнями), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за № 865/4158, Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02.04.2012 року за № 489/20802, тощо.

Суд зазначає, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Зазначене також узгоджується з викладеним у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 року № 24-152/0/4-13 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі».

З урахуванням наведених вище обставин та згідно чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що відповідачем допущено безґрунтовне затягування заходів з вчинення виконавчих дій щодо стягнення в примусовому порядку суми боргу з боржника, а також безпідставне не здійснення державним виконавцем відповідних заходів згідно чинному законодавству, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати бездіяльність відповідача неправомірною, зобов'язати усунути зазначені порушення, вжити всі заходи по виконанню виконавчих документів.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Згідно ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не надано доказів, що спростовували б доводи позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 122, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання виконати дії передбачені ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» з примусового виконання зведеного виконавчого провадження по стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю «Астон Сервіс» боргу в сумі 24 117,82 грн. - задовольнити повністю.

Визнати бездіяльність Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції протиправною.

Зобов'язати Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції вчинити дії з виконання вимог Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області по стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю «Астон Сервіс» боргу на загальну суму 24 117,82 грн. (а саме: від 01.12.2006 року № Ю1496у на суму 2817,78 грн., від 01.01.2007 року № Ю37у на суму 2926,43 грн., від 01.07.2007 року № Ю857у на суму 5942,36 грн., від 01.07.2008 року № Ю1018у на суму 3188,49 грн., від 01.10.2008 року № Ю1552у на суму 95,56 грн., від 11.01.2007 року № Ю98у на суму 1220,26 грн., від 05.02.2007 року № Ю260у на суму 648,58 грн., від 03.09.2008 року № Ю1479у на суму 7278,36 грн.) у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Постанову виготовлено у нарадчій кімнаті 24 квітня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.