ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2014 р. справа № 824/1716/14-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області до відкритого акціонерного товариства "Вижницьке ремонтно-транспортне підприємство" про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області (далі - позивач або УПФУ) звернулось до адміністративного суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Вижницьке ремонтно-транспортне підприємство" (далі - відповідач або ВАТ "Вижницьке РТП") заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 8068,96 грн.
Представник позивача надав клопотання, відповідно до змісту якого позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу у порядку письмового провадження. Відповідач про день, час та місце розгляду справи по суті був повідомлений належним чином, зокрема на його адресу зазначену в Єдиному державному реєстру підприємств та організацій України відправлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. Однак конверт із зазначеною ухвалою повернутий до суду із відміткою "за відмовою адресата в отриманні". Відповідно до ч.8 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Враховуючи вищевикладене та на підставі ч.4,6 ст.128 КАС України, суд визнав за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.
Відповідно до змісту позову та додатків до нього позивач позовні вимоги обґрунтував наступним.
Так, ВАТ "Вижницьке РТП" використовувало працю найманих працівників, у тому числі за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція) підприємства, що підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідок, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Для цього територіальним органом Пенсійного фонду щорічно визначається розмір сум до відшкодування зазначених витрат, який вказується у повідомленні, що до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій надсилається відповідному підприємству. Відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відбувається щомісячно до 25 числа у розмірі сум, зазначених у повідомленні Пенсійного фонду. Однак, всупереч цьому, станом на момент подачі позову сума витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2010 р. ВАТ "Вижницьке РТП" не відшкодована. Таким чином, у відповідача наявний борг у розмірі 8068,96 грн., який позивач просить стягнути.
Відповідач про свою правову позицію щодо предмету позову суд не повідомив.
Дослідивши наявні документи та матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.
Так, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач є юридичною особою. Відповідно до матеріалів справи відповідач у своїй діяльності використовував працю найманих працівників, тобто був роботодавцем, а тому в розумінні Закону №1058 та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року, №400/97-ВР (далі - Закон №400) він є страхувальником та платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до абз. 1, 2 п.2 Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництвом, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (далі по тексту - Списки), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто, Прикінцеві положення містять бланкетні норми, які стосовно правового регулювання відносини з приводу підстав та порядку призначення, а також покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відсилають до законодавчих актів, що діяли до набрання чинності Законом № 1058.
Законодавчим актом, який регулював порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ст.13 Закону №1788, є Закон № 400.
Зокрема, згідно із ст.2 Закону №400 для платників збору суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ст.13 Закону №1788, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону №1788, а згідно п.2 ст.4 Закону №400 ставка збору на такий об'єкт оподаткування складає 100 відсотків.
Закон №400 будь-яких виключень чи пільг для відповідача по справі щодо сплати такого збору не містить, а отже він зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону №1788, до досягнення працівниками пенсійного віку.
Пункти "б"- "з" ст.13 Закону №1788, в тому числі але не виключно, регулюють питання призначення пенсії на пільгових умовах за віком, працівникам, які працювали на посаді тракторист-машиніст та безпосередньо були зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції на підприємствах сільськогосподарської продукції.
Відповідно до ст.8 Закону №1788 виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Отже, аналізуючи викладене суд прийшов до висновку, що підприємства-роботодавці зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за віком, працівникам, які працювали на посаді тракторист-машиніст та безпосередньо були зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції на підприємствах сільськогосподарської продукції.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що УПФУ призначено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст.13 Закону №1788, як трактористам-машиністам, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції на підприємствах сільськогосподарської продукції.
Відповідно до матеріалів справи підставою для призначення зазначених пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стали їх трудові книжки та довідки про характер виконуваної роботи. Відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті Закону України "Про пенсійне забезпечення" частка плати ВАТ " Вижницьке РТП " складає 100%.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, ВАТ " Вижницьке РТП " не оскаржено порядок та підстави призначання пенсій вищезазначеним особам.
Згідно п.6.8 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Так, УПФУ надіслано до ВАТ " Вижницьке РТП " відповідний розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якого сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2010 року складає 8068,96 грн.
Однак відповідач суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах УПФУ не відшкодував.
За таких обставин, суд вважає, що сума заборгованості відповідача перед УПФУ у розмірі 8068,96 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах підлягає стягненню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області до відкритого акціонерного товариства "Вижницьке ремонтно-транспортне підприємство" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2010 рік у розмірі 8068 (вісім тисяч шістдесят вісім) грн. 96 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Вижницьке ремонтно-транспортне підприємство" (ідентифікаційний код 03767096) на користь управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області заборгованість по відшкодуванню витрат на доставку і виплату пенсій, призначених на пільгових умовах за 2010 рік у розмірі 8068 (вісім тисяч шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Анісімов
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2014 |
Оприлюднено | 30.04.2014 |
Номер документу | 38444532 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Анісімов Олег Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні