Ухвала

від 23.04.2014 по справі 821/2072/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

23 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/2072/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Херсонська поліграфічна фабрика» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство «Херсонська поліграфічна фабрика» (далі - позивач, ПАТ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.04.2013 року за № 0002362200, № 0002372200, якими позивачу визначено грошові зобов'язання із податку на прибуток в сумі 9271 грн. та застосований штраф в сумі 794 грн., грошові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 97 965 грн. та застосований штраф в сумі 24 491 грн. 25 коп. Податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки № 1743/22.1/02470715 від 19.03.2013 року, з висновками якого позивач не погоджується, оскільки по взаємовідносинам з ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» ним виконані всі вимоги чинного законодавства, оформлені всі первинні документи, необхідні для ведення бухгалтерського та податкового обліку. Під час укладення господарських операцій ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» мало повну господарську правосуб'єктність - було зареєстровано в установленому законом порядку, мало ліцензії та дозволи на проведення діяльності, діюче свідоцтво платника ПДВ. Податковий кредит по взаємовідносинам з вказаним контрагентом було сформовано на підставі податкових накладних, отриманих за результатами проведених товариством розрахунків, які оформлені відповідності до вимог чинного законодавства. Правочин з ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» не містить в собі складу порушень передбачених в ч.5 ст.203, ч.1,2 ст. 215, ст.216, ст. 228 Цивільного Кодексу України та спрямований на реальне настання наслідків, визначених даним правочином. Позивач вважає, що він не може нести відповідальність за діяльність свого контрагента, оскільки відповідальність за порушення фінансової та податкової дисципліни покладається виключно на платника податків, який припустив порушення вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

ДПІ у м. Херсоні проти позову заперечує, мотивуючи тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними, під час проведення перевірки ДПІ дійшла висновку, що позивачем лише задокументовано надання послуг від ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» на папері, в реальності ці роботи не могли бути виконані саме даним підрядником. Зазначене підтверджується актом зустрічної перевірки ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» щодо неможливості ним реального здійснення господарської діяльності, який містить інформацію про відсутність ТОВ за місцезнаходженням, відсутність основних засобів та найманих працівників, реєстрацію товариства на підставну особу. Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 02 квітня 2013 року № 0002372200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 97 965 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 24 491 грн. 25 коп. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 02 квітня 2013 року № 0002362200 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 3172 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 793 грн. В решті вимог відмовлено. Відшкодовано з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Херсонська поліграфічна фабрика» (код ЄДРПОУ 02470715) судовий збір в сумі 1264 (одна тисяча двісті шістдесят чотири) грн. 21 коп.

Не погодившись з таким рішенням Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області звернулася з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Херсонська поліграфічна фабрика» зареєстроване 20.06.1994 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради, перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні. ПАТ «Херсонська поліграфічна фабрика» зареєстроване платником податку на додану вартість з 08.07.1997 року.

В період з 12.02.2013 року по 12.03.2013 року ревізорами ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби була проведена планова виїзна перевірка ПАТ «Херсонська поліграфічна фабрика» за період 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, результати якої оформлені актом № 1743/22.1/02470715 від 19.03.2013 року. В акті вказано про порушення позивачем: пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п.138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, п. 144.1 ст. 144, п. 146.12 ст. 146 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 9271 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року на 6099 грн., за 2012 рік в сумі 3172 грн., завищено від'ємне значення об'єкт оподаткування в сумі 1 391 474 грн. за 2012 рік; п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 97 965 грн., в тому числі за травень 2012 року в сумі 59 200 грн., за червень 2012 року в сумі 38 765 грн.

В ході перевірки було встановлено, що 27.03.2012 року між позивачем - ПАТ «Херсонська поліграфічна фабрика» (за договором - замовник) та ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» (за договором - підрядник) укладено договір на виконання робіт з ремонту будівлі на території ПАТ «ХПФ» - ремонт даху. Даним правочином визначено договірну ціну - 1 500 000 грн., та строк виконання робіт - травень 2012 року. Виконання робіт задокументовано актами виконаних робіт № 280410 за квітень 2012 року на суму 920 965 грн. (в т.ч. ПДВ 153 494,22грн., № 150501 за травень 2012 року на суму 518 693,15 грн. (в т.ч. ПДВ 86 448,86 грн.), роботи оплачено в безготівковій формі. Також на перевірку надано податкові накладні № 133 від 28.05.2012 року на суму податку на додану вартість 153 494 гр. 22 коп., № 75 від 15.05.2012 року на суму 86 448 грн. 86 коп., які були задіяні для формування податкового кредиту.

При дослідженні складу валових витрат було встановлено їх завищення на загальну суму 1 430 972 грн., в тому числі внаслідок угоди з ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» витрати завищено на 409 352 грн. Так, підприємством включено до складу витрат у 2-му кварталі 2012 року суму 371 112 грн. витрат, що пов'язана з ремонтом основних засобів, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, а залишкова сума вартості ремонту 828 603 грн. 40 коп. була віднесена на збільшення залишкової балансової вартості основних фондів з подальшою її амортизацією. Сума амортизації склала 38 240 грн., в тому числі за 2-й квартал 2012 року 10 746 грн., за 3-й квартал 2012 року 13 747 грн., за 4 квартал 2012 року суму 13 747 грн.

При проведені перевірки податкова інспекція використовувала відомості акту ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 17.07.2012 року №1399/22-4/02470715 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПАТ «Херсонська поліграфічна фабрика» з питання підтвердження господарсько-правових відносин з ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» у квітні 2012 року», відповідно до якого ПАТ «Херсонська поліграфічна фабрика» було порушено вимоги ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст.ст. 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПАТ «Херсонська поліграфічна фабрика» при придбанні будівельних робіт від постачальника ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» у квітні 2012 року; п. 185.1 ст.185, п. 186.1 ст.186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за квітень 2012 року на суму 141 978 грн. і завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (квітень 2012 року) на суму 11 516 грн.

Крім того, відповідачем були використані факти, встановлені Переяслав-Хмельницькою ОДПІ в акті від 19.06.2012 року №78/23-1/37517328 невиїзної документальної перевірки ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, та в акті від 24.07.2012 року №28/23-1/37517328 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» за травень 2012 року». Суду першої інстанції наданий акт від 24.07.2012, в якому вказано про те, що зустрічну звірку неможливо провести через внесення до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням - м. Переяслав-Хмельницький, вул. Тітовського, 5. Свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 14.06.2012 року. Директор і головний бухгалтер ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» гр. ОСОБА_2, зареєстрований: АДРЕСА_1, але власниця даної квартири гр. ОСОБА_3 його ніколи не бачила та пояснила, що в квартирі дана особа тимчасово зареєстрована на прохання співробітника Національного університету ДПС України, та зазначила, що їй відомо про те, що вказаний громадянин працює малярем на будівництві. Реєстрацією підприємства ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» займалась гр. ОСОБА_4 на підставі отриманого поштовим зв'язком доручення, від не встановлених на даний час осіб за відповідну грошову винагороду, юридичну адресу ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» також надала гр. ОСОБА_4 Директора підприємства чи його представників ОСОБА_4 ніколи не бачила та особисто не знайома. Відповідно до бази даних ДПС України ОСОБА_2 офіційних доходів протягом 2010-2012 років на території У країни не отримує.

Таким чином, на думку відповідача, Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією встановлено відсутність у ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» фізичних та технічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, відсутність кваліфікованого персоналу та факт незнаходження платника за юридичною адресою, при тому що статутна діяльність потребує участі значної кількості людей, відсутність транспортних засобів та будь-якого устаткування для ведення господарської діяльності та проведення ремонтних робіт, а також безпідставне формування податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки. За квітень і травень 2012 року господарська діяльність ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» має ознаки нереальності здійснення фінансово-господарських операцій.

Також, при проведені планової перевірки були виявлені інші порушення податкового законодавства, які позивач не оскаржує, а саме: завищення задекларованих показників в рядку 05 декларації «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів» у сумі 532 757 грн. за 2012 рік, в тому числі в порушення п.138.2, п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України підприємством віднесено у вересні 2012 року до складу прямих матеріальних витрат вартість придбаної сировини від постачальника ТОВ «ЕЛО Лтд» згідно ксерокопії видаткової накладної № ЄЛ-09/0085 від 13.09.2012 року на суму 230 105,84 грн. (без ПДВ). В порушення п.138.4 ст.138, п.144.1 ст.144 Податкового Кодексу України підприємством у 2012 році зайво віднесено до витрат суму амортизації основних засобів, які не приймали участь в господарської діяльності підприємства, а повинні були віднесені у бухгалтерському обліку на витрати майбутніх періодів у сумі 302 651 грн., у тому числі: 1 квартал 2012 року у сумі 76 764 грн., 2 квартал 2012 року у сумі 76 677 грн., 3 квартал 2012 року у сумі 86 451 грн., 4 квартал 2012 року у сумі 62 759 грн.; перевіркою відображених у рядку 06. Декларацій «інші витрати» встановлено, що сума завищення складає 873821грн., в тому числі 409 352 грн. внаслідок документування послуг, які не мали реального характеру у квітні, травні 2012 року від ТОВ «Радіус - Інвест». Крім того, в порушення п.144.1 ст. 144, п. 146.12 ст. 146 Податкового Кодексу України в 2012 році до складу валових витрат включено суму витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у розмірі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп засобів на початок звітного року, відносило до складу витрат, а саме витрати пов'язані з ремонтом автомашин та обладнання у сумі 19 469 грн. (1 квартал 2012 року у сумі 9113 грн., 2 квартал 2012 року у сумі 3411 грн., 3 квартал 2012 року 5262 грн., 4 квартал 2012 року 1683 грн.). Також встановлено порушення пп. 135.5.5 п. 135.5 ст.135 ПКУ, підприємство віднесло до витрат суму поворотної фінансової допомоги від засновника 445 000 грн., яка не була включена до складу доходів, так як строк повернення не перевищив 365 календарних днів: за 3-й квартал 2012 року сумі 300 000 грн., 4-й квартал 2012 року в сумі 145 000 грн.

За висновками перевірки ДПІ у м. Херсоні були прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.04.2013 року за № 0002362200, № 0002372200, якими позивачу визначено грошові зобов'язання із податку на прибуток в сумі 9271 грн. та застосований штраф в сумі 794 грн., грошові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 97 965 грн. та застосований штраф в сумі 24 491 грн. 25 коп.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову частково.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

За правилами ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, передбачено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно до вимог ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Колегією суддів встановлена наявність у позивача належно оформлених документів, отриманих від ТОВ «Фірма «Радіус Інвест», які необхідні для формування валових витрат, та обумовленість останніх цілям господарського характеру. ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» надавало позивачу будівельні послуги, передбачені договором, фактичне виконання яких оформлювалось підписанням актів приймання - виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати у встановлених формах, а саме: акти приймання виконаних підрядних робіт за квітень та травень 2012 року, локальний кошторис та договірна ціна відповідають первинним типовим формам первинних облікових документів та підтверджують реальність вчиненого правочину. Зі змісту наявних у матеріалах справи актів виконаних робіт вбачається, що їх форма відповідає встановленим вимогам закону, а відтак, підписані сторонами документи: договір на виконання робіт по ремонту № 30 від 27.03.2012 року, акти виконаних робіт, локальні кошториси є належними та допустимими доказами виконання ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» зобов'язань за вищевказаним договором, якому кореспондується обов'язок позивача здійснити прийняті роботи відповідно до цих актів та здійснити розрахунки. Зауважень щодо невідповідності вказаних документів вимогам бухгалтерського та податкового законодавства у ДПІ не було. Оплата проведена за фактично виконані роботи в межах договірної, узгодженої сторонами ціни роботи, а безпосередньо факт здійснення оплати підтверджується платіжними дорученнями. Суду надано також баланс підприємства станом на 30.06.2012 року, звіт про фінансові результати за 1 півріччя 2012 року, відповідно до яких відбулось збільшення балансової вартості основних засобів на суму виконаних робіт за спірним правочином. ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» виписало на користь позивача податкові накладні, які зареєстровані в реєстрі отриманих податкових накладних, а суми ПДВ - включені до складу податкового кредиту в квітні-травні 2012 року.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Фірма «Радіус Інвест».

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на момент вчинення господарських операцій у контрагента позивача - ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» була повна податкова правосуб'єктність, підприємство зареєстроване юридичною особою, знаходилось на податковому обліку, мало статус платника податку на додану вартість, даний факт не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи.

Стосовно наведених в акті перевірки обставин діяльності ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» колегія суддів наголошує, що діюче законодавство не покладає на замовника робіт відповідальності за невиконання або не належне виконання контрагентами своїх податкових зобов'язань, і не зобов'язує його будь-яким чином контролювати своїх постачальників та перевіряти справжність наданих ним документів; не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Порушення контрагентом платника податків податкової дисципліни не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з таким контрагентом. Відповідачем не було доведено, що позивач був обізнаним у дефекті правового статусу його контрагента, а саме у визнанні податковими органами фіктивною діяльності ТОВ «Фірма «Радіус Інвест». За відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних та нереальних господарських операцій з ТОВ «Фірма «Радіус Інвест», та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з придбання послуг у цього контрагента, висновок ДПІ є не законним та не обґрунтованим.

Згідно законодавству України не визначено механізму підтвердження платниками податків реальності тих господарських операцій, по яким був сформований податковий кредит з ПДВ. Податковий кодекс України визначає лише вимоги щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій, які, як зазначено вище, були дотримані позивачем по операціям із ТОВ «Фірма «Радіус Інвест».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента, з огляду на правову позицію Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10, та практику Європейського суду з прав людини у справі Булвес проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, як на підставу недійсності первинних бухгалтерських документів позивача, посилалась на відсутність ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» за юридичною адресою. Але ОДПІ встановлено відсутність ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» за місцезнаходженням у липні 2012 року, тобто після закінчення господарської операції із позивачем. Відповідач на вимогу суду першої інстанції не надав доказів, що до ЄДРПОУ на час укладення та виконання договору між позивачем та ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» було внесено інформацію про відсутність останнього за юридичною адресою.

На підставі закріпленої в ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання у ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» послуг ремонту даху в реальності не виконувались, а мало місце лише перерахування позивачем в адрес цього контрагента коштів з метою завищення податкового кредиту без фактичного отримання від нього послуг. Проте, таких доказів ДПІ суду першої та апеляційної інстанцій не надала.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нікчемність правочинів, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Відповідачеві не надано право визначати дійсність договорів в залежності від наявності у сторін договору складів, приміщень, чисельності персоналу, знаходження за юридичною адресою. Відповідач не навів жодного нормативного акту, який би обґрунтовував таку позицію контролюючого органу.

Крім того, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року по справі № 3334/12/2170 було підтверджено правомірність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Фірма «Радіус Інвест», постанова набрала законної сили.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо обґрунтованості включення до складу валових витрат суми витрат 409 352 грн. у зв'язку з оплатою ремонтних робіт ТОВ «Фірма «Радіус Інвест», та обґрунтованість включення до складу податкового кредиту травня 2012 року суми 86 448 грн. 86 коп. Отже, висновки податкової інспекції про заниження податку на прибуток на 6099 грн. за 1 квартал 2011 року є правомірними та позивачем не оскаржуються, з чим суд першої та апеляційної інстанцій погоджується, а висновок про заниження податку на прибуток за 2012 рік на 3172 грн. є таким, що суперечить чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 02 квітня 2013 року № 0002362200 слід визнати протиправним та скасувати в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 3172 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 793 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 02 квітня 2013 року № 0002372200, оскільки на заниження податку на додану вартість на суму 97 965 грн. вплинули тільки операції з ТОВ «Фірма «Радіус Інвест».

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав частково та обґрунтував її частково.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: О.І. Шляхтицький