Ухвала

від 16.04.2014 по справі 821/335/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/335/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Агріна" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року ПП "Агріна" звернулось з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.09.2012 року №0003961503 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 30834,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 24667,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 6167,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначалось про помилковість висновку податкового органу щодо порушення ПП "Агріна" п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки підприємством дотримано вимоги податкового законодавства щодо включенню до складу податкового кредиту суми ПДВ у випадку не внесення постачальником товару до Єдиного державного реєстру податкової накладної, зокрема позивач одночасно з податковою декларацією за лютий 2012 року подав до ДПІ додаток № до декларації «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) та документальне підтвердження взаємовідносин з ПОП "Агрофірма ім. Чапаєва".

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.09.2012 року №0003961503 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 30834,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 24667,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 6167,00 грн.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців приватне підприємство "Агріна" зареєстровано юридичною особою Виконавчим комітетом Херсонської міської ради від 30.06.2010 року. Згідно довідки ДПІ від 01.07.2010 року № 581/29-117 приватне підприємство "Агріна" перебуває на обліку платників податків з 01.07.2010 року за № 57418 та є платником податку на додану вартість з 21.09.2010 року згідно свідоцтва №100302324.

На підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 Податкового кодексу України фахівцем ДПІ у м. Херсоні було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності ПП "Агріна" з податку на додану вартість за лютий 2012 року, за результатами якої було складено акт від 03.09.2012 року № 1778/15-3/37124888.

Висновком даного акту є заниження податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 24667,00 грн., оскільки ПП "Агріна" по декларації за лютий 2012 року (вх. № 90130664209 від 20.03.2012 року) включено в реєстр отриманих та виданих податкових накладних суму ПДВ 24 666,67 грн. на підставі податкової накладної №124001/2 від 24.01.2012 року, яка не зареєстрована ПОП "Агровиробнича фірма ім. Чапаєва" в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас, ревізор - інспектор в акті перевірки відмічає, що позивачем в додаток 8 « Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) до декларації до декларації за лютий 2012 року включено вищевказану податкову накладну, яка ПОП "Агровиробнича фірма ім. Чапаєва" не виписувалась.

За вищевказаних обставин, податковий орган робить висновок про порушення ПП "Агріна" п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині неправомірного включення до реєстру отриманих та виданих податкових накладних не зареєстровану в ЄРПН податкову накладну, що призвело до заниження грошового зобов'язання з ПДВ за лютий 2012 року на суму 24667,00 грн.

На підставі встановленого порушення ДПІ у м. Херсоні було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.09.2012 року №0003961503 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 30 834,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 24 667,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 6167,00 грн., яке є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було дотримано вимоги п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що стало підставою для правомірного включення до складу податкового кредиту у лютому 2012 року суми ПДВ.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України.

За змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

На підставі пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, що є підставою для включення вказаних у ній сум податку до складу податкового кредиту за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту.

Згідно з п.п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

За змістом пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Податковий кодекс України надає право покупцю, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

В ході судового розгляду встановлено, що 20.03.2012 року ПП "Агріна" було направлено в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до ДПІ у м. Херсоні податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 року (реєстраційний номер 9013064209), з додатком 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість" (реєстраційний номер 9013060874), додатком 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (реєстраційний номер 9013060618), додатком 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних)" (реєстраційний номер 9013060716).

В ході судового розгляду була досліджена податкова звітність, яка свідчить, що позивачем включено до складу податкового кредиту за лютий 2012 року суми ПДВ 24667,00 грн. за податковою накладною №124001/2 від 24.01.2012 року, отриманою від постачальника ПОП "Агрофірма ім. Чапаєва", яка не була внесена до Єдиного реєстру податкових накладних вказаним контрагентом позивача.

Також встановлено, що дізнавшись від ПОП "Агрофірма ім. Чапаєва" про те, що вказана податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з невідомих технічних причин, позивач, вчинив усі необхідні дії, передбачені чинним законодавством, тобто разом з податковою декларацією по ПДВ за лютий 2012 року, подав додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» та листом від 02.04.2012 року надав до ДПІ у м. Херсоні копії первинних документів щодо взаємовідносин з ПОП "Агрофірма ім. Чапаєва" на 40 аркушах.

На підтвердження факту придбання та оплати товару, отриманого від ПОП "Агрофірма ім. Чапаєва", позивач надав суду договір купівлі-продажу пшениці №240112 від 24.01.2012 р., податкову накладну № 124001/2 від 24.01.2012 р. на суму ПДВ 24666,67 грн., податкову накладну №125001/2 від 25.01.2012 р. на суму ПДВ 809,07 грн., видаткову накладну від 25.01.2012 року за №АФ-0000010 на суму 152 854,40 грн., у т.ч. ПДВ 25475,73 грн., банківські виписки Херсонської ФАТ «Брокбізнесбанк» від 24.01.2012 року, 26.01.2012 р.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем було дотримано вимоги п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що стало підставою для правомірного включення до складу податкового кредиту у лютому 2012 року суми ПДВ 24667,00 грн. за податковою накладною №124001/2 від 24.01.2012 року по постачальнику ПОП "Агрофірма ім. Чапаєва".

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "Агріна" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі № 821/335/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян