Рішення

від 15.04.2014 по справі 914/758/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2014 р. справа № 914/758/14

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю "Віконні системи" (79035, вул. Зелена, 238-3, м. Львів; ідентифікаційний код 32639349)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Західдортрансбуд" (81100, вул. Привокзкльна, 25, м. Пустомити, Львівська область; ідентифікаційний код 38183902)

про стягнення заборгованості у сумі 281877,59грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

Позивача : Харченюк І.С. - представник, довіреність в матеріалах справи;

Відповідача : не з'явився.

Суть спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Віконні системи" заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдортрансбуд" з вимогою стягнення боргу у сумі 275381,60грн., що виник у зв'язку з порушенням Відповідачем грошових зобов'язань (з оплати за виконані роботи: встановлення вікон та дверей), передбачених умовами Договору №0307 від 09.07.2013р.

Крім цього, заявлено вимогу про стягнення з Відповідача 4843,70грн. 3% річних від простроченого платежу та 1652,29грн. інфляційних нарахувань.

07.03.2014р. ухвалою Господарського суду Львівської області порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 11год. 30хв. 25.03.2014р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі Господарського суду Львівської області по даній справі від 25.03.2014р.

Протягом розгляду справи представнику Позивача оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст.20,22,28,38 ГПК України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20,22,28,38 ГПК України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав пояснення по суті спору з обґрунтуванням наявності підстав для стягнення з Відповідача заборгованості.

25.03.2014р. Позивачем подано клопотання про долучення доказів, до якого додано витяги з ЄДР щодо правового статусу Позивача та Відповідача, акт звірки взаємних розрахунків з доказами направлення відповідачу та платіжне доручення про сплату послуг адвоката.

Відповідач явку особисто чи повноважного представника в судове засідання не забезпечив, явка визнавалась обов'язковою, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання; вимог ухвал Господарського суду Львівської області, в тому числі щодо надання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Згідно ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали Господарського суду Львівської області надсилались Сторонам за адресами, зазначеними у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - Позивачу та Відповідачу. Крім того, в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення Сторонам копій ухвал суду по даній справі про порушення провадження у справі. Крім того суд зазначає, що адреса Відповідача, за якою останньому скеровані ухвали суду по даній справі, підтверджена також витягом з ЄДРЮОФОП станом на 19.03.2014р. (станом на час розгляду справи).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ухвали про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи вручені Сторонам належним чином.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 38 (витребування доказів) ГПК України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 275381,60грн. боргу.

09.07.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Західдортрансбуд" (Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Віконні системи" (Підрядник) уклали договір №0307 (надалі - Договір-1), відповідно до п.п..1.1, 1.3 якого, Підрядник приймає на себе обов'язки по виконанню робіт: встановлення вікон та дверей терапевтичного корпусу Турківської КЦРЛ Львівської області, а Замовник зобов'язується прийняти закінчені будівельні роботи, підписати акт приймання виконаних робіт та оплатити їх. Обсяг, види, ціна виконання робіт, а також ціна матеріалів і обладнання, передбачених п.1.1 договору, визначаються: кошторисною документацією (локальний кошторис та відомість ресурсів) зробленою на підставі дефектного акту, але не обмеженим у випадку, коли Підрядник обґрунтує додаткові роботи, які є невід'ємними до запропонованих Замовником або мають бути виконані для забезпечення цілісності функціонування об'єкту; договірною ціною (Додаток №1).

Згідно з п.2.1 та 2.2 Договору-1, загальна ціна договору є динамічною та визначається кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною договору і до неї включається ціна матеріалів, обладнання, вартість їх поставки та ціна виконання будівельно-монтажних робіт; договірна ціна по договору складає 335934,00грн.

У п.2.6 Договору-1 зазначено, що оплата ціни робіт здійснюється поетапно на підставі акту виконаних робіт; при цьому, оплата проводиться Замовником по фактичним витратам Підрядника на підставі підтверджуючих документів, але не більше обумовленої договором ціни робіт; після підписання Сторонами акта приймання виконаних робіт, передбаченого п.2.6 договору, оплачує Підряднику ціну виконаних робіт (п.2.7).

Приписами п.3.1 Договору-1 встановлено, що Договір діє з моменту його підписання та до повного виконання обов'язків Сторін по договору; остаточний строк виконання робіт, передбачених п.1.1 договору встановлюється до 31.07.2013р. (включно).

Пунктом 4 Договору-1 передбачено, що передавання виконаних робіт Підрядником і прийняття робіт Замовником оформлюється актом, підписаним уповноваженим представником Сторін; акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та КБ-3 готує Підрядник і передає Замовнику після закінчення робіт, а Замовник протягом 5 робочих днів перевіряє достовірність акта в частині фактично виконаних робіт і використаних матеріалів, їх відповідності показникам якості, і при відсутності явних чи прихованих недоліків підписує його.

Відповідно до п.8 Договору-1, у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену законом та Договором.

Приписами п.9 Договору-1 встановлено, що всі протиріччя за договором мають бути владнані сторонами шляхом домовленостей, а при неможливості владнання - у судовому порядку, передбаченому чинним законодавством України.

У відповідності до п.11.1 Договору-1, договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і є чинним до виконання сторонами обов'язків за договором.

09.07.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Західдортрансбуд" (Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Віконні системи" (Підрядник) уклали договір №0407 (надалі - Договір-2), відповідно до п.1.1 якого, Підрядник приймає на себе обов'язки по виконанню робіт: встановлення вікон та дверей Жукотинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Турківського району Львівської області, а Замовник зобов'язується прийняти закінчені будівельні роботи, підписати акт приймання виконаних робіт та оплатити їх. Обсяг, види, ціна виконання робіт, а також ціна матеріалів і обладнання, передбачених п.1.1 договору, визначаються: кошторисною документацією (локальний кошторис та відомість ресурсів) зробленою на підставі дефектного акту, але не обмеженим у випадку, коли Підрядник обґрунтує додаткові роботи, які є невід'ємними до запропонованих Замовником або мають бути виконані для забезпечення цілісності функціонування об'єкту; договірною ціною (Додаток №1).

Згідно з п.2.1 та 2.2 Договору-2, загальна ціна договору є динамічною та визначається кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною договору і до неї включається ціна матеріалів, обладнання, вартість їх поставки та ціна виконання будівельно-монтажних робіт. Договірна ціна по договору складає 159447,60грн.

У п.2.6 Договору-2 зазначено, що оплата ціни робіт здійснюється поетапно на підставі акту виконаних робіт; при цьому, оплата проводиться Замовником по фактичним витратам Підрядника на підставі підтверджуючих документів, але не більше обумовленої договором ціни робіт; після підписання Сторонами акта приймання виконаних робіт, передбаченого п.2.6 договору, оплачує Підряднику ціну виконаних робіт (п.2.7).

Приписами п.3.1 Договору-2 встановлено, що Договір діє з моменту його підписання та до повного виконання обов'язків Сторін по договору; остаточний строк виконання робіт передбачених п.1.1 договору встановлюється до 31.07.2013р. (включно).

Пунктом 4 Договору-2 передбачено, що передавання виконаних робіт Підрядником і прийняття робіт Замовником оформлюється актом, підписаним уповноваженим представником Сторін; акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та КБ-3 готує Підрядник і передає Замовнику після закінчення робіт, а Замовник протягом 5 робочих днів перевіряє достовірність акта в частині фактично виконаних робіт і використаних матеріалів, їх відповідності показникам якості, і при відсутності явних чи прихованих недоліків підписує його.

Відповідно до п.8 Договору-2, у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену законом та Договором.

Приписами п.9 Договору-2 встановлено, що всі протиріччя за договором мають бути владнані сторонами шляхом домовленостей, а при неможливості владнання - у судовому порядку, передбаченому чинним законодавством України.

У відповідності до п.11.1 Договору-2, договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і є чинним до виконання сторонами обов'язків за договором.

На виконання умов Договору-1 та Договору-2 та для підтвердження прийняття зобов'язань за Договорами, Позивачем виконано роботи у повному обсязі, а Відповідачем прийнято виконані роботи (зауважень до якості виконаних робіт у Замовника не було), за Актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2013 року на суму 335934,00грн. та Актом №2 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2013 року на суму 159447,60грн., які Підрядником підписані та скріплені печатками. Наведене підтверджується також довідками про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за липень 2013р. на суму 335934,00грн. та 159447,60грн. відповідно, підписаними та скріпленими відбитками печаток Сторін 31.07.2013 року.

Загальна сума виконаних робіт становила 495381,60грн.

Відповідач за виконані роботи розрахувався лише частково у сумі 220000,00грн., що підтверджується банківськими виписками №100-0218 від 09.07.2013р. на суму 100000,00грн., №100-0231 від 24.07.2013р. на суму 60000,00грн. та №100-0232 від 25.07.2013р. на суму 60000,00грн.; загальна сума яких становить 220000,00грн .

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що борг Відповідача перед Позивачем за укладеними Договорами становить 275381,60грн. (495381,60-220000).

30.01.2014р. Позивач направив Відповідачу Претензію вих.№03/01 з вимогою погашення суми боргу, підтвердженням чого є фіскальні поштові чеки №1721 та №1722 від 30.01.2014р., яка останнім залишена без уваги.

Отже, сума боргу Відповідача за Договорами, яка залишилась несплаченою Відповідачем становить 275381,60грн .

При цьому суд зазначає, що на виконання вимог ухвал суду по даній справі Позивачем скеровано Відповідачу акт звірки взаємних розрахунків станом на 18.03.2014р., підтвердженням чого є опис вкладення з відбитком поштового штемпеля та фіскальний поштовий чек №0879 від 18.03.2014р. Проте, останній залишено Відповідачем без уваги, як і не виконано вимоги ухвал суду по даній справі щодо надання суду акту звірки взаємних розрахунків.

При цьому підписання покупцем акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати), які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами ч. 1 ст. 692 ЦК України. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012).

Також, Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року №554 було затверджено типові форми первинних документів з обліку в будівництві. Пунктом 1 вказаного наказу було затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт та витрати". Затверджено застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві з моменту прийняття наказу про їх затвердження.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

В силу положень ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

У ч.1 ст.612 Цивільного Кодексу України зазначено, що Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Приписами п.96 Постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005р. "Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному виробництві" встановлено, що підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 99 Постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005р. "Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному виробництві" передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

При цьому, враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що строк виконання обов'язку укладеними між Сторонами Договорами не встановлений та не зазначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України, Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час ; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства .

Суд зазначає, і аналогічна позиція викладена у п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України . Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання ; такий обов'язок випливає, наприклад , з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього ; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу . Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що законодавством встановлено обов'язок негайної оплати за договором підряду після здачі роботи, яка, відповідно до матеріалів справи, оформлена Актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт від 31.07.2013р .

Відповідно до ч.1 ст.843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч.3).

Частиною 1 статті 844 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Відповідно до ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Приписами ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ч.1 ст.882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

В силу ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною; акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що Відповідачем порушено зобов'язання щодо оплати за виконані роботи (встановлення вікон та дверей терапевтичного корпусу Турківської КЦРЛ Львівської області та встановлення вікон та дверей Жукотинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Турківського району Львівської області) згідно Договорів №0307 та №0407 від 09.07.2013р., в тому числі станом на час подання позову, порушення провадження у справі - на суму 275381,60грн.; беручи до уваги те, що станом на час вирішення спору в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи те не подані докази здійснення оплати Відповідачем перед Позивачем 275381,60грн. основного боргу повністю чи частково, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 275381,60грн. основного боргу підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 4843,70грн. 3% річних та 1652,29грн. інфляційних нарахувань.

В прохальній частині позовної заяви Позивач також просить стягнути з Відповідача 4843,70грн. 3% річних та 1652,29грн. інфляційних втрат розрахунок яких додано до матеріалів справи, розрахованих з наступного дня після 31.07.2013р. по 03.03.2014р.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, розрахованих Позивачем, суд зазначає, що такий проведено вірно.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі доводи мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, перевіривши підставність та правильність розрахунків 3% річних та інфляційних нарахувань, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 4843,70грн. 3% річних та 1652,29грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 10000грн. витрат на оплати послуг адвоката .

У прохальній частині позовної заяви Позивач також просить стягнути з Відповідача 10000грн. витрат на оплату послуг адвоката.

27.01.2014р. між Позивачем (КЛІЄНТ) та адвокатом ОСОБА_4 (Адвокат) укладено договір №А02-14 про надання правової допомоги (далі - Договір про надання правової допомоги), відповідно до п.1.1. якого АДВОКАТ зобов'язується здійснити виконання юридичного обслуговування КЛІЄНТА, за дорученням останнього, з правових питань, що виникають у зв'язку із захистом інтересів ЗАМОВНИКА у взаємовідносинах з ТзОВ «Західдортрансбуд», а КЛІЄНТ зобов'язується оплатити послуги АДВОКАТА на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.1.2 Договору про надання правової допомоги, виконання юридичного обслуговування за цим Договором полягає в наданні АДВОКАТОМ послуг, у передбачений чинним законодавством спосіб, із захисту та представництва прав і законних інтересів КЛІЄНТА, здійснені АДВОКАТОМ від імені і в інтересах КЛІЄНТА необхідних юридичних і фактичних дій, у тому числі процесуальних, згідно з предметом Договору, наданні усних і письмових консультацій з окремих правових питань господарювання за усними чи письмовими зверненнями КЛІЄНТА, а також інших, необхідних КЛІЄНТУ юридичних послуг, які не суперечать чинному законодавству та предмету даного Договору.

Пунктом 2.1 Договору про надання правової допомоги визначено повноваження адвоката, в тому числі на представництво в суді (в тому числі підготовка позовної заяви, участь у розгляді справи).

Згідно п.5.1 Договору про надання правової допомоги, про факт надання послуг за цим Договором сторони складають акт виконаних робіт з визначенням остаточної вартості послуг АДВОКАТА.

Відповідно до п.6.1 Договору про надання правової допомоги, розмір винагороди АДВОКАТУ за надані послуги з підготовки та оформлення позовної заяви з предмету спору, визначеного п.1 1 Договору, а також участь у розгляді даної справи за вказаною заявою під час провадження у господарському суді першої інстанції сторони погодили у сумі 10000грн.; оплата здійснюється протягом 20 днів з моменту укладення цього Договору.

Відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 24.01.2008р., ОСОБА_4 має право на зайняття адвокатською діяльністю.

Згідно Акту виконаних робіт від 04.03.2014р., АДВОКАТОМ виконано, а КЛІЄНТОМ прийнято роботи за Договором про надання правової допомоги на суму 10000грн.

Відповідно до платіжного доручення з відміткою банку про сплату №843 від 04.03.2014р., Позивачем сплачено адвокату ОСОБА_4 10000грн. з призначенням платежу - винагорода за надані послуги у господарському суді з Відповідачем.

Згідно ч.2 ст.10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначає, що кожен є вільним у виборі захисника своїх прав; порядок та умови надання правової допомоги визначаються законом.

Суд зазначає, і аналогічна позиція викладена у п.6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 (із змінами та доповненнями), що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням , з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі №1-4/2013 .

Враховуючи вищенаведене, в тому числі розмір позовних вимог, результати розгляду спору, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до стягнення з Відповідача на користь Позивача понесених ним 10000грн. судових витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

15.04.2014р. у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.04.2014р.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги те, що спір виник з вини Відповідача, судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 38, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задоволити повністю.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдортрансбуд" (81100, вул. Привокзкльна, 25, м. Пустомити, Львівська область; ідентифікаційний код 38183902) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконні системи" (79035, вул.Зелена, 238-3, м.Львів; ідентифікаційний код 32639349) 275381,60грн. основного боргу, 4843,70грн. 3% річних та 1652,29грн. інфляційних нарахувань, 5637,56грн. судового збору, 10000грн. витрат на послуги адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.