Рішення

від 15.04.2014 по справі 479/938/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №479/938/13-ц 15.04.2014 15.04.2014 15.04.2014

Провадження №22-ц/784/1174/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий у першій інстанції Кондрачук А.П.

Категорія 23 Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 квітня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання - Романенко Ю.О.,

за участю: представника позивачки - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - Бездітного В.А.,

представника третьої особи - Піменова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехінвестиційний Союз»

на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 26 лютого 2014 року

за позовом

ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехінвестиційний союз» ( далі - ТОВ «Агротехінвестиційний Союз»), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - відділ Держземагенства у Кривоозерському районі Миколаївської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2013 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Агротехінвестиційний союз») про повернення земельної ділянки.

У позові позивачка посилалася на те , що в кінці 2005 року по усній домовленості з відповідачем передала у користування останньому належну їй на праві приватної власності земельну ділянку загальною площею 4,7 га, з того часу отримувала плату за користування землею.

Бажаючи самостійно обробляти земельну ділянку, у червні 2013 року вона звернулася до відповідача з претензією про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Але відповідач відмовився повертати землю, посилаючись на укладення між ними у 2005 році договору оренди землі строком на 10 років, який продовжено додатковою угодою до 30 грудня 2020 року.

Отримавши копію такого договору та ознайомившись з ним, вона побачила, що підпис від її імені в договорі вчинено її внуком - ОСОБА_8, який не мав на таке жодних повноважень.

Посилаючись на вищевикладене та уточнивши свої позовні вимоги, позивачка остаточно просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 165, укладений від її імені 01 жовтня 2005 року з ТОВ « Агротехінвестиційний Союз», зареєстрований у Кривоозерському районному відділі МРФ ДП «Центр ДЗК» 27 вересня 2005 року за реєстровим № 040501700315, та зобов'язати відповідача повернути їй вказану земельну ділянку.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 26 лютого 2014 року позов задоволено. Постановлено визнати недійсним договір оренди землі № 165 від

01 липня 2005 року, укладений між ОСОБА_7 та ТОВ «Агротехінвестиційний Союз», відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку розміром 4,7 га, розташовану в межах території Березківської сільської ради Кривоозерського району, належну ОСОБА_7 на підставі державного акту серії МК № 012376, виданого Кривоозерською районною державною адміністрацією 15 жовтня 2004 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається з:

- ділянки НОМЕР_1 кадастровий № 4823980200:02:000:0284, площею 0,43 га;

- ділянки НОМЕР_2 кадастровий № 4823980200:02:000:0285, площею 3,56 га;

- ділянки НОМЕР_3 кадастровий № 4823980200:01:000:0377, площею 0,05 га;

- ділянки НОМЕР_4 кадастровий № 4823980200:02:000:0834, площею 0,04 га;

- ділянки НОМЕР_5 кадастровий № 4823980200:01:000:0607, площею 0,48 га;

- ділянки НОМЕР_6 кадастровий № 4823980200:02:000:1017, площею 0,14 га.

Зобов'язано ТОВ «Агротехінвестиційний Союз» повернути ОСОБА_7 земельну ділянку розміром 4,7 га, розташовану в межах території Березківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Стягнуто з ТОВ «Агротехінвестиційний Союз» на користь ОСОБА_7 судові витрати за оплату судового збору в сумі 229 грн. 40 коп., витрати за проведення експертизи в сумі 2 509 грн. 20 коп. та послуги за оплату експертизи в сумі 20 грн. 07 коп., разом 2 758 грн. 67 коп.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення по справі, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справ та встановлено судом, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 012376, виданого Кривоозерською районною державною адміністрацією 15 жовтня 2004 року, ОСОБА_7 належить земельна ділянка загальною площею 4,7 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Березківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області та складається із: ділянки НОМЕР_1 кадастровий № 4823980200:02:000:0284, площею 0,43 га; ділянки НОМЕР_2 кадастровий номер 4823980200:02:000:0285, площею 3,56 га; ділянки НОМЕР_3 кадастровий номер 4823980200:01:000:0377, площею 0,05 га; ділянки НОМЕР_4 кадастровий номер 4823980200:02:000:0834, площею 0,04 га; ділянки НОМЕР_5 кадастровий номер 4823980200:01:000:0607, площею 0,48 га; ділянки НОМЕР_6 кадастровий номер 4823980200:02:000:1017, площею 0,14 га.

01 липня 2005 року між ТОВ «Агротехінвестиційний Союз» (орендарем) та ОСОБА_7 підписано договір оренди №165 належної їй на праві власності земельної ділянки площею 4.7 га, строком на 10 років.

Цього ж дня підписано акт прийому-передачі земельної ділянки відповідачем.

Договір зареєстрований у Кривоозерському районному відділі МРФ ДП «Центр ДЗК» 27 вересня 2005 року за реєстровим № 040501700315.

Додатковою угодою до договору оренди землі від 25 липня 2010 року змінено строк дії договору - до 30 грудня 2020 року та розмір орендної плати.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 13433/13434/13-32 від 27 січня 2014 року підпис від імені орендодавця в оспорюваному договорі оренди землі та акті прийому - передачі земельної ділянки виконаний не ОСОБА_7, а іншою особою - ОСОБА_8

Допитаний у суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_8 підтвердив, що він дійсно влітку 2005 року замість ОСОБА_7, яка є його бабусею, і відповідачем підписав

договір оренди землі та акт прийому-передачі земельної ділянки, не маючи на те відповідних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч.1 ст. 210 , ч.3 ст. 640 ЦК України , ч. 2 ст. 125 ЗК України й ст. 18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положенням ч.1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

За змістом ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Враховуючи наведені обставини та докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав, передбачених частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України , для визнання оспорюваної угоди недійсною, оскільки спірний договір оренди земельної ділянки позивачка не підписувала, а тому не можна вважати, що цей договір відповідав її волі.

Відповідно до ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Судом встановлено і це не заперечував представник позивачки, що спірну земельну ділянку позивачці відповідач не повернув і продовжує її використовувати.

Тому обґрунтованими є також вимога ОСОБА_7 про покладення обов'язку на відповідача повернути належну їй на праві власності земельну ділянку площею 4.70 га, яка розташована в межах території Березківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка отримувалава орендну плату, а тому схвалила договір оренди, прийнявши його до виконання, та відповідність даного договору вимогам Закону України «Про оренду землі» є необґрунтованими, оскільки не спростовують висновків суду щодо відсутності волевиявлення ОСОБА_7 на вчинення оспорюваного правочину.

Як вбачається із роз'яснень, викладених у п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року « Про судову практику розгляду цивільних справ про визначення правочину недійсним», у справах про визначення правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується відповідно до п.10 ст.80 ЦПК України за загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до договору оренду вартість земельної ділянки становить 37145 грн. 58 коп. Отже, розмір судового збору має становити 371 грн.45 коп. Позивачем при зверненні до суду сплачено лише 229 грн.40 коп., решту суми - 142 грн.05 коп. сплачено не було.

При вирішенні даного спору судом першої інстанції частково вирішено питання щодо розподілу судових витрат - з відповідача на користь позивача стягнуто сплачений ним судовий збір.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, виходячи із заявлених позовних вимог позивачем, розміру сплаченого ним судового збору при зверненні до суду та задоволених вимог, з відповідача ( окрім стягнутого судового збору на користь позивача) ще належить стягнути судовий збір на користь держави.

За такого, рішення суду в частині розподілу судового збору на підставі п.4 ч.309 ЦПК України належить змінити, стягнувши з відповідача на користь держави 142 грн.05 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 303 , 307 , 309 , 316 ЦПК України , колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехінвестиційний Союз» - задовольнити частково.

Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 26 лютого 2014 року в частині розподілу судового збору змінити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехінвестиційний Союз» на користь держави судовий збір у розмірі 142 ( сто сорок дві) грн. 05 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді: