Постанова

від 25.04.2014 по справі 802/947/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 квітня 2014 р. Справа № 802/947/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Колос М.С.,

представника позивача: Піжук С.В.,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Могилів-Подільського міськрайонного центру зайнятості

до: ОСОБА_2

про: стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2014 року Могилів-Подільський міськрайонний центр зайнятості (далі - Могилів-Подільський МЦЗ) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 безпідставно отриману допомогу по безробіттю в сумі 17 556,51 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 18.07.2012 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю. Здійснюючи державний нагляд у сфері страхування на випадок безробіття, Могилів-Подільським МЦЗ встановлено, що ОСОБА_2 у період отримання допомоги по безробіттю був зареєстрований як фізична особа-підприємець. Водночас у заяві про надання статусу безробітного від 18.07.2012 року відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, хоча даний факт безпосередньо впливав на можливість призначення йому допомоги по безробіттю. 16.10.2013 року відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" було складено акт № 25 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, з яким ОСОБА_2 був ознайомлений особисто, однак від його підписання відмовився. Таким чином, оскільки відповідач не подав у центр зайнятості відомостей, які впливали на умови виплати допомоги по безробіттю і приховав факт реєстрації підприємцем, така допомога за період з 11.07.2012 року по 13.04.2013 року в сумі 17 556,51 грн. була нарахована і виплачена йому безпідставно. Наказом директора Могилів-Подільського МЦЗ за № 197 від 07.11.2013 року прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_2 зайво виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття з вини особи. Копію наказу відповідач отримав, проте станом на даний час не повернув незаконно отриману допомогу, у зв'язку з чим до суду подано позов про її примусове стягнення.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та надала пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями. Просить суд адміністративний позов повністю задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні адміністративний позов заперечив та пояснив, що він дійсно був зареєстрованим приватним підприємцем, але вже давно подав документи на скасування цього статусу. Також зазначив, що як йому відомо, державний реєстратор не вносить змін до державного реєстру про його припинення через те, що з об'єктивних причин він не може закрити рахунки, відкриті у банках на його ім'я як підприємця. Стверджує, що в період отримання допомоги по безробіттю він не займався підприємницькою діяльністю, а тому підстав для висновку про незаконність її отримання немає. Відтак просить суд у задоволенні вимог позивача відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази, які є у справі в їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Позивач Могилів-Подільський МЦЗ є робочим органом Державного центру зайнятості Міністерства соціальної політики України, який здійснює свої повноваження відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість населення" тощо.

Встановлено, 18.07.2012 року ОСОБА_2 був зареєстрований в Могилів-Подільському МЦЗ як такий, що шукає роботу. При цьому у заяві від 18.07.2012 року про надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю відповідач зазначив, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не отримує пенсію, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років (а.с. 7).

За період з 11.07.2012 року по 13.04.2013 року ОСОБА_2 було нараховано та фактично виплачено допомогу по безробіттю в сумі 17 556,51 грн.

Разом з тим, при співставленні даних центру зайнятості із даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виявлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець і перебуває у процесі припинення підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ № 17432874 (а.с. 9).

16.10.2013 року позивачем складено акт № 25 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", згідно з яким проведеною звіркою встановлено, що ОСОБА_2 приховав від служби зайнятості факт своєї реєстрації фізичною особою-підприємцем, внаслідок чого незаконно отримав статус безробітного та допомогу по безробіттю в сумі 17 556,51 грн. З вказаним актом відповідач був ознайомлений 17.02.2014 року, однак від його підписання відмовився (а.с. 5-6).

Наказом директора Могилів-Подільського МЦЗ за № 197 від 07.11.2013 року прийнято рішення про стягнення зайво виплаченого з вини ОСОБА_2 матеріального забезпечення на випадок безробіття та у разі відмови останнього повернути кошти добровільно у визначені законодавством терміни звернутись до суду з позовною заявою про примусове стягнення цих коштів (а.с. 8). Копію наказу отримано ОСОБА_2 поштою, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 10).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" (Закон № 5067-VI) безробітними визнаються особи віком від 15 до 70 років, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готові та здатні приступити до роботи.

Згідно з ч. 2 ст. 43 зазначеного Закону статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

В силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону Закон № 5067-VI зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Зареєстровані безробітні зобов'язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону (п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення").

Водночас згідно з п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону Закон № 5067-VI однією з обставин припинення реєстрації безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, є зайнятість особи.

Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (надалі - Закону № 1533-ІІІ).

Відповідно до ст. 7 цього Закону видами забезпечення безробітних є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності, та допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Частиною 1 статті 14 Закону № 1533-ІІІ передбачено, що державний нагляд у сфері страхування на випадок безробіття здійснюють центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у разі виявлення порушень прав застрахованих осіб вживають заходів відповідно до визначених законом повноважень (ч. 4 ст. 14 Закону № 1533-ІІІ).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.07.2012 року ОСОБА_2 було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

В подальшому звіркою даних з відомостями з ЄДРПОУ позивачем отримана інформація про те, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с. 9).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 5 ст. 50-1 ЦК України підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця є припиненою з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення такої діяльності.

З огляду на викладене і враховуючи те, що до ЄДРПОУ не внесено запису про державну реєстрацію припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, останній в розумінні вимог закону вважається приватним підприємцем і таким, що продовжує здійснювати підприємницьку діяльність.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, подавши заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю від 18.07.2012 року відповідач приховав факт своєї реєстрації як фізичної особи-підприємця і повідомив Могилів-Подільський МЦЗ про те, що не зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності, внаслідок чого безпідставно користувався статусом безробітного та отримував допомогу по безробіттю.

Частиною 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року за № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з актом розслідування № 25 від 16.10.2013 року та наказом директора Могилів-Подільського МЦЗ № 197 від 07.11.2013 року за період з 11.07.2012 року по 13.04.2013 року відповідачу ОСОБА_2 було незаконно виплачено допомогу по безробіттю в загальній сумі 17 556,51 грн.

Станом на час розгляду судом цієї адміністративної справи вказана допомога добровільно відповідачем не повернута, а отже підлягає примусовому стягненню.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги відповідають фактичним обставинам справи і приписам чинного законодавства, підтверджуються належними і допустимими доказами та не спростовані відповідачем, а відтак адміністративний позов належить задовольнити.

Оскільки спір вирішено на користь державного органу, звільненого від сплати судового збору, а також враховуючи відсутність витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 17 556 (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 51 коп. на рахунок Могилів-Подільського міськрайонного центру зайнятості (р/р № 37174001000871 в ГУ ДКС України у Вінницькій області, одержувач: Державний бюджет м. Могилів-Подільський, код ЄДРПОУ: 20092205, МФО: 802015, призначення платежу: "повернення допомоги по безробіттю").

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена: 29.04.2014 року.

Суддя Сало Павло Ігорович