Рішення

від 28.04.2014 по справі 910/3550/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3550/14 28.04.14 За позовом Державного підприємства „Український державний центр транспортного сервісу „Ліски"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортно-експедиційна фірма „Транзит"

про стягнення 21148,95 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Бринза Д.О. - за довіреністю № 87 від 27.12.13;

від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Український державний центр транспортного сервісу "Ліски" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортно-експедиційна фірма „Транзит" заборгованості за договором № 157-ТЕ від 04.04.2013 про надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів в розмірі 21147,95 грн., в т.ч. 20781,75 грн. основного боргу та 366,20 грн. 3% річних.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 06.03.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 31.03.2014 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника відповідача розгляд справи відкладався на 28.04.2014.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.04.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.04.2013 року між сторонами у справі укладено договір № 157-ТЕ про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування та надання власного рухомого складу і контейнерів для здійснення перевезень вантажів по території України та у міжнародному сполученні.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, позивач прийняв на себе обов'язки від свого імені та за рахунок відповідача надавати послуги з транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів залізничним, автомобільним видами транспорту по території України, країн СНД та інших держав, а відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати надані послуги на умовах даного договору, а також відповідальність за збереження, технічний стан власного рухомого складу і контейнерів та його повернення згідно з умовами даного договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до статті 316 Господарського кодексу України та статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з п. 4.1 договору клієнт здійснює 100% попередню оплату в розмірі вартості заявленого обсягу перевезення вантажів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок експедитора протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Позивач, в підтвердження виконання умов договору № 157-ТЕ від 04.04.2013 року надав суду акт виконаних робіт (послуг) від 30.06.2013 року.

Відповідно до акту виконаних робіт (послуг) від 30.06.2013 року складеного виконавцем-Позивачем, загальна вартість наданих послуг з транспортно-експедиційного обслуговування зазначена в сумі 20781,75 грн.

Відповідно до пункту 6.1 договору № 157-ТЕ від 04.04.2013 року факт надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування підтверджується актами виконаних робіт та звірки взаєморозрахунків, підписаних сторонами, які є невід'ємною частиною договору.

Вищезазначений рахунок та акт були надіслані поштою відповідачу рекомендованим листом, про що свідчить додане до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відповідача про отримання 02.10.2013 року.

Разом з тим, відповідач підписаного в оригіналі акту позивачу не повернув, проте на електронну адресу позивач направив скановану копію акту звірки взаєморозрахунків.

Пунктом 10.5 договору передбачено, що вся кореспонденція між сторонами, яка здійснюється засобами електронного зв'язку (електронна пошта, факс) має юридичну силу і може використовуватись при вирішенні спорів.

Відповідно до пункту 4.6 договору № 554-ТЕ від 27.07.2011 року у разі, якщо актом виконаних робіт та звірки взаєморозрахунків зафіксована заборгованість перед позивачем, відповідач сплачує борг в триденний термін з моменту одержання акту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не сплатив вартість наданих послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 20781,75 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. При цьому, як випливає із вимог, визначених статтею 545 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання має бути належним чином підтверджено.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки факт надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати наданих послуг суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 20781,75 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи пункт 4.6 договору № 554-ТЕ від 27.07.2011 року, правомірним буде нарахування 3 % річних за період з 07.10.2013 року по 31.01.2014 року, тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню у розмірі 199,85 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені державним підприємством "Український державний центр транспортного сервісу "Ліски" вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 20981,60 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортно-експедиційна фірма „Транзит" (04080, м. Київ, вулиця Фрунзе, 40, офіс 305, ідентифікаційний код 36868052) на користь державного підприємства "Український державний центр транспортного сервісу "Ліски" (02092, м. Київ, вулиця Довбуша, будинок 22, ідентифікаційний код 01069755) 20781 (двадцять тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 75 коп. основного боргу, 199 (сто дев'яносто дев'ять) грн. 85 коп. 3 % річних та 1812 (одну тисячу вісімсот дванадцять) грн. 63 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання повного рішення: 28.04.2014

Суддя О.А.Грєхова