Рішення

від 22.04.2014 по справі 910/25582/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25582/13 22.04.14

За позовом Корпорації "Богдан"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "Самміт"

про стягнення 38 007,54 грн

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Іващенко М.М.,

за участю представників:

від позивача -Топоркова О.С., дов. б/н від 22.11.2013;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Господарський суд міста Києва розглядає справу за позовом Корпорації «Богдан» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «Самміт» про стягнення 38 007,54 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем перераховано відповідачу грошові кошти в якості передплати за періодичні видання, а відповідач у свою чергу не здійснює поставку попередньо оплачених періодичних видань.

Ухвалою суду від 07.02.2014, за розпорядженням голови суду від 07.02.2014, суддею Поляковою К.В. справу № 910/25582/13 прийнято до свого провадження в зв'язку з перебуванням судді Шкурдової Л.М. у відпустці та призначено до розгляду на 18.03.2014.

Ухвалою суду від 17.02.2014, за розпорядженням голови суду від 17.02.2014, суддею Шкурдовою Л.М. справу № 910/25582/13 прийнято до свого провадження в зв'язку з виходом з відпустки.

У судовому засіданні 22.04.2014 представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог, позов просили задовольнити.

Відповідач в засідання суду не з'явився, про час та дату проведення судового засідання повідомлений належним чином, пояснень по суті заявлених вимог не надав.

Ураховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання його представника, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст 75 ГПК України, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Корпорацією «Богдан» (надалі - Позивач) перераховано на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Передплатна Агенція "Самміт" (надалі - Відповідач) грошові кошти в якості передплати:

- на 2013 рік за періодичні видання згідно рахунків № 192/9336 від 09.08.2012, № 192/9335 від 08.08.2012, № 192/9584 від 08.04.2013, № 192/9585 від 08.04.2013, № 192/9586 від 08.04.2013, 192/9583 від 08.04.2013 всього на суму 6 506 грн. 24 коп.;

- на 2014 рік за періодичні видання за рахунками № 192/9725 від 24.07.2013, № 192/9721 від 24.07.2013, № 192/9726 від 24.07.2013, № 192/9724 від 24.07.2013, № 192/9722 від 24.07.2013, 192/9723 від 24.07.2013 на загальну суму 31 501 грн.30 коп.

Однак, відповідач не поставив на адресу позивача передплачені періодичні видання на 2013 рік у визначених сторонами обсягах, в 2014 р. поставка взагалі не здійснювалась.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до положень ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідачем було надіслано на адресу Позивача зазначені вище рахунки на передплату періодичних видань на 2013 рік та на 2014 рік.

Таким чином, Відповідач виставив позивачу рахунки-фактури та запропонував позивачу асортимент, кількість та ціну товару, Позивач в свою чергу оплатив виставлені рахунки в повному обсязі, що підтверджується доданими до матеріалів справи банківськими виписками за 2012-2013 р.р.

Виходячи з викладеного вище можна зробити висновок, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб, передбачений ч. 1 ст. 181 ГК України.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1. ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У ч. 2 ст.693 ЦК України зазначено що, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 1. ст. 670 ЦК України визначено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

У зв'язку із неотриманням замовлених та попередньо оплачених періодичних видань у повному обсязі позивачем було надіслано претензію-вимогу від 28.11.2013 року, із вимогою протягом 7-ми днів з дати отримання претензії-вимоги здійснити поставку продукції та вимогою у разі неможливості здійснення поставки повернути суму попередньої оплати( докази направленння в матеріалах справи).

Надіслана претензія-вимога залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки позивач здійснив попередню оплату за поставку періодичних видань, що підтверджується наданими суду рахунками, банківськими виписками, а відповідач, у свою чергу не поставив позивачу попередньо оплачену продукцію у повному обсязі,а саме на 2013 рік у сумі 6506,24грн,, на 2014 рік на суму 31501,30 грн , враховуючи відсутність заперечень відповідача та доказів вжиття ним заходів для виконання своїх зобов"язань по поставці передплатних видань , вимога позивача про стягнення 38 007,54 грн попередньої оплати підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 38 007,54 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «Самміт» (03127, м. Київ, вул. Васильківська 55, к. 4, ЄДРПОУ 23522899) на користь Корпорації «Богдан» (04176, м. Київ, вул. Електриків 29-А, ЄДРПОУ 33549322) 38 007,54 грн (тридцять вісім тисяч сім грн 54 коп.) заборгованості, 1 720,50 грн (одну тисячу сімсот двадцять грн 50 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.04.2014 .

Суддя Л.М. Шкурдова