Рішення

від 24.04.2014 по справі 925/576/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року Справа № 925/576/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників: позивача: Криштофор Р.О. - за довіреністю, відповідача: Кулик В.Л. - сільський голова,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом приватного підприємства "РАЙАГРОБУД"

до виконавчого комітету Будищенської сільської ради

про стягнення 100 430 грн. 80 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 100 430 грн. 80 коп., зокрема 93 477 грн. 60 коп. боргу за виконані позивачем будівельні роботи відповідно до укладеного між сторонами контракту № 77 від 12.10.2012 про капітальний ремонт приміщення Будинку Культури в с. Будище Звенигородського району Черкаської області та 6 953 грн. 20 коп. пені за прострочення сплати коштів за виконані роботи.

У відзиві на позов відповідач не визнав позов посилаючись на відсутність його вини у виникненні заборгованості, оскільки 29 листопада 2012 року відповідач направив до Управління Державної казначейської служби України в Звенигородському районі платіжне доручення № 2 на суму 93 477,60 грн. за капітальний ремонт приміщення Будинку культури в с. Будище, однак вказане платіжне доручення не оплачене казначейством з невідомих відповідачу причин. 24.04.2014 відповідач подав клопотання про виклик в порядку ст. 30 ГПК України начальника Управління Державної казначейської служби України в Звенигородському районі Опаленка Олега Івановича для дачі пояснень про причини неоплати платіжного доручення, поданого відповідачем ще 29.11.2014.

У судовому засіданні:

представник позивача повністю підтримав позов, просив його задовольнити та прийняти рішення у даному судовому засіданні, стягнути з відповідача борг та пеню, вважав недоцільним викликати спеціалістів ДКС, оскільки їх пояснення не мають значення для справи, так як у позивача відсутні будь-які відносини з держказначейством; просив повернути позивачу надлишково сплачений судовий збір;

представник відповідача, заперечуючи проти позову, посилався на доводи у відзиві на позов, та пояснив, що даний спір виник не з вини відповідача, який зробив все від нього залежне, щоб виконати свої зобов'язання перед позивачем, кошти на рахунку відповідача були в наявності і 29.11.2012 відповідач направив до УДКС в Звенигородському районі платіжне доручення № 2 на суму 93 477,60 грн. за капітальний ремонт приміщення Будинку культури, тобто, повністю виконав своє зобов'язання, а за дії казначейства виконком відповідати не повинен, тому просив не стягувати з відповідача пеню.

У судовому засіданні 24.04.2014 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін у судовому засіданні, суд встановив таке.

Приватне підприємство "РАЙАГРОБУД" (Підрядник за договором, позивач у справі) та виконавчий комітет Будищенської сільської ради (Замовник за договором, відповідач у справі) уклали контракт № 77 від 12 жовтня 2012 року (далі - Контракт), за умовами якого підрядник зобов'язався в термін до 31 грудня 2012 року провести капітальний ремонт приміщення Будинку Культури в с. Будище відповідно кошторисної документації по договірній ціні 299 998,80 грн. Перелік робіт визначений кошторисом, який є невід'ємною частиною контракту і вирахуваний по динамічній договірній ціні.

Замовник зобов'язався на протязі 5-ти днів після підписання акту виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3) Капітальний ремонт приміщення Будинку Культури в с. Будище провести оплату за виконані роботи шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.

В пункті 4.2. сторони передбачили відповідальність у разі неналежного виконання умов договору у вигляді штрафної санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

27 листопада 2012 року уповноважені представники сторін підписали та скріпили печатками акт приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в за листопад 2012 року на суму 93 477 грн. 60 коп. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт ф. КБ-3 за листопад 2012 року на суму 93 477 грн. 60 коп. Наявність вказаної суми заборгованості відповідача підтверджена у акті звіряння розрахунків станом на 01.11.2013. Вказану суму позивач на свій рахунок не отримав до цього часу.

Позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача 6 953 грн. 20 коп. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до пункту 5.2 Контракту.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення, з огляду на таке.

В силу частини 1 статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов'язаннями.

За приписом частини 2 статті 193 ГК України майново-господарські зобов'язання є одним із видів господарських зобов'язань.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, суть якої викладено у статті 627 Цивільного кодексу України та полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою контракт від 12.10.2012 № 77 про капітальний ремонт приміщення Будинку Культури в с. Будище Звенигородського району Черкаської області є договором підряду.

За приписом частини 2 статті 317 ГК України до даного договору застосовуються положення Цивільного кодексу про договір підряду.

Відповідно до статей 317, 321 ГК України, статей 837, 843, 844, 875, 877 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно статей 193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач виконав замовлену йому роботу відповідно до контракту від 12.10.2012 № 77 про капітальний ремонт приміщення Будинку Культури в с. Будище Звенигородського району, суду подано акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних робіт на підтвердження виконання роботи на суму 93 477 грн. 60 коп. Відповідач не заперечив той факт, що позивачем якісно та в повному об'ємі виконана замовлена йому робота відповідно до Контракту, проте відповідач оплатив її лише частково в сумі 206 521 грн. 20 коп., у зв'язку з чим неоплаченими станом на день прийняття рішення є акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка на суму 93 477 грн. 60 коп. наявність вказаної суми заборгованості підтверджена також у акті звіряння розрахунків станом на 01.11.2013.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В пункті 3.2. Контракту встановлений строк розрахунок - 5 днів після підписання акту виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3). Оскільки сторонами підписані акт і довідка 27.11.2013 і інші дати відсутні, тому суд вважає, що відповідач повинен був сплатити позивачу кошти за виконані роботи не пізніше 02 грудня 2012 року. Однак відповідач не виконав своє зобов'язання, кошти в повній сумі не сплатив.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 93 477 грн. 60 коп. боргу підлягає задоволенню.

Доводи відповідача про відсутність його вини у тому, що кошти не були перераховані на рахунок позивача, суд вважає такими, що не мають значення для висновку про необхідність стягнення коштів на користь позивача, оскільки згідно частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має викопуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання по Контракту. Виходячи з викладеного, клопотання відповідача про виклик осіб для дачі пояснень в порядку ст. 30 ГПК України не підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в межах заявленої позивачем суми 6953 грн. 20 коп. за прострочення сплати коштів протягом шести місяців по 04.06.2013, оскільки в пункті 5. 2 Контракту сторони досягли домовленості про розмір штрафної санкції за неналежне виконання умов договору - подвійну облікову ставку НБУ за кожний день прострочки.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 2 008 грн. 62 коп. що складає 2% від заявленої суми позову. Оскільки при поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в сумі 2 315 грн. 85 коп., тобто в більшому розмірі, ніж встановлено законом, на 307 грн. 23 коп., тому відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу належить повернути із Державного бюджету України вказану суму судового збору.

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з виконавчого комітету Будищенської сільської ради (20213, Черкаська область, Звенигородський район, с. Будище, ідентифікаційний код 04411071) на користь приватного підприємства "РАЙАГРОБУД" (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Ватутіна, 11а, ідентифікаційний код 03587891) - 93 477 грн. 60 коп. (дев'ятсот три тисячі чотириста сімдесят сім гривень 60 копійок) боргу, 6 953 грн. 20 коп. (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят три гривні 20 копійок) пені, 2 008 грн. 62 коп. (дві тисячі вісім гривень 62 копійки) судового збору.

Повернути приватному підприємству "РАЙАГРОБУД" (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Ватутіна, 11а, ідентифікаційний код 03587891) із Державного бюджету України судовий збір в сумі 307 грн. 23 коп. (триста сім гривень 23 копійки) у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 28.04.2014

Суддя А.Д. Пащенко