Постанова

від 31.03.2014 по справі 806/164/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014 року Житомир справа № 806/164/14

категорія 8.3.13

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Сичова О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудпостач плюс" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування податкового повідомлення-рішення №001611503 від 05.03.2013 р.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудпостач плюс" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання ним вимог п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України, яка полягала в прийнятті податкової декларації без перевірки достовірності заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України;

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення по картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудпостач плюс" податкової заборгованості з плати за землю за 2011 рік в сумі 4265,60 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі №001611503 від 05.03.2013 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбудпостач плюс" помилково було подано декларацію з плати за землю за 2011 рік до Державної податкової інспекції у м.Житомирі замість податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки, а саме Державної податкової інспекції у Житомирському районі, як це передбачено п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України. Державна податкова інспекція у м.Житомирі не звернувши уваги на код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ та на місце розташування земельної ділянки, яке вказане в додатку 1 до податкової декларації з плати за землю за 2011 рік, здійснила нарахування податкових зобов'язань. 27 грудня 2012 року підприємством було подано до Державної податкової інспекції у м.Житомирі уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2011 рік, яким анулювало податок відображений в декларації з плати за землю за 2011 рік. У зв'язку із поданням уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2011 рік Державною податковою інспекцією у м.Житомирі було проведено камеральну перевірку про порушення терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по сплаті за землю за результатом якої складено акт від 04.02.2013 року №637/15-3 на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення від 05.03.2013 року №0001611503 про нарахування штрафу з плати за землю у розмірі 853,08 грн. Позивач вважає, що відповідач неправомірно прийняв податкову декларацію з плати за землю за 2011 рік, у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі сторони, які беруть участь у справі, суд відповідно до ч.6 ст.128 КАС України розглядає дану справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

На момент виникнення спірних правовідносин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудпостач плюс" як платник податків перебувало на обліку в Державній податковій інспекції у м.Житомирі, правонаступником якої є Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбудпостач плюс" 31.01.2011 року було подано до Державної податкової інспекції у м.Житомирі податкову декларацію з плати за землю за 2011 рік та додаток 1 до податкової декларації з плати за землю за 2011 рік, відповідно до яких позивачем самостійно визначено річну суму земельного податку в розмірі 4265,60 грн. за земельну ділянку, яка знаходиться на території Тетерівської сільської ради.

Оскільки, відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, податкова декларація з плати за землю подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки, яка в даному випадку знаходиться на території Житомирського району, 13 грудня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбудпостач плюс" було подано до Державної податкової інспекції у Житомирському районі податкову декларацію з плати за землю за 2011 рік та додаток 1 до податкової декларації з плати за землю за 2011 рік, відповідно до яких позивачем самостійно визначено річну суму земельного податку на земельну ділянку, яка знаходиться на території Тетерівської сільської ради.

В подальшому, а саме 27 грудня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбудпостач плюс" було подано до Державної податкової інспекції у м.Житомирі в електронній форму, що підтверджується квитанціями №2, уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2011 рік разом з додатком №1, якою виправлено самостійно виявлені помилки та уточнено раніше подану позивачем податкову декларацію з земельного податку від 31.01.2011 р. шляхом анулювання своїх податкових зобов'язань з земельного податку та не зазначенням в додатку №1 відомостів про наявність земельних ділянок.

04 лютого 2013 року посадовою особою Державної податкової інспекції у м.Житомирі було проведено камеральну перевірку про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбудпостач плюс" терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по платі за землю.

Вказаною перевіркою встановлено, що в порушення статті п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України узгоджена сума податкового зобов'язання по платі за землю до бюджету платником фактично була сплачена шляхом подання уточнюючого розрахунку декларації по сплаті за землю від 27.12.2012 року. Таким чином, затримка в розрахунку з бюджетом по платі за землю допущена в межах понад 30 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в сумі 4265,40 грн.

За результатами перевірки було складено акт від 04.02.2013 року №637/15-3 на підставі якого Державною податковою інспекцією у м. Житомирі винесено податкове повідомлення - рішення від 05.03.2013 року №0001611503 про зобов'язання ТОВ "Промбудпостач плюс" сплатити штраф у розмірі 853,08 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій та спірного податкового повідомлення - рішення, а також висновків, відображених в акті від 04.02.2013 року №637/15-3, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до з п.46.1. ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

В силу вимог пп.48.1.-48.4 ПК України вона складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання, повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Ними є: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити обов'язкові реквізити, встановлені п.48.4. ст.48 Податкового кодексу України, а саме:

- відмітку про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 483 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Суд звертає увагу, що законодавцем імперативно встановлено, що при прийнятті податкової звітності перевірці підлягає не лише наявність заповнення обов'язкових реквізитів, але і їх достовірність.

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку, що посадова особа податкового органу зобов'язано перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, в тому числі, з метою визначення належності органу, до якого подається звітність.

Згідно з п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Судом встановлено, що в податковій декларації з плати за землю за 2011 рік, яка подана позивачем 31.01.2011 року до Державної податкової інспекції у м.Житомирі, міститься код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ 1810136600 - Корольовського району міста Житомира, а згідно із додатком №1 до вказаної декларації, земельна ділянка знаходиться на території Тетерівської сільської ради Житомирського району.

Отже, при прийнятті податкової декларації з плати за землю, посадовою особою Державної податкової інспекції у м.Житомирі не здійснено перевірку достовірності заповнення реквізитів, передбачених пунктом 48.4 Податкового кодексу України, а саме коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ, що призвело до не визначення належності органу, до якого подавалась звітність.

Таким чином, Державна податкова інспекція у м.Житомирі, згідно п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України, в разі отримання податкової декларації з невірно зазначеним кодом органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, повинна була відмовити в прийнятті податкової декларації та направити на адресу платника податків відповідне письмове повідомлення, чого нею здійснено не було.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у м.Житомир, не виконала вимоги п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України при прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудпостач плюс" з плати за землю за 2011 рік, а саме не перевірила достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (далі- Інструкція № 276) та якою встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Відповідно до п. 3.5 Інструкції № 276 у залежності від призначення платежів відкриваються особові рахунки, в тому числі для здійснення обліку платежів, за якими передбачено подання платником податкових декларацій (розрахунків).

Згідно п. 3.6 Інструкції форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотній боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотній бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають в тому числі податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником (п. 4.1 Інструкції № 276).

Тобто дані карток особових рахунків повинні відображати фактичний стан платежів до бюджету платника податків.

У відповідності до п.3.2. Інструкції № 276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.

Оскільки, податкова декларація з плати за землю за 2011 рік містила невірно зазначений код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ і відповідач повинен був відмовити в прийнятті податкової декларації, а сама декларація позивачем помилково подана не до того податкового органу, суд вважає, що дії Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у м.Житомир, щодо проведення по картці особового рахунку позивача податкової заборгованості з плати за землю за 2011 рік в сумі 4265,60 грн. є неправомірними.

З вищевикладених обставин, суд також приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 05.03.2013 року №001611503 винесене Державною податковою інспекцією у м.Житомирі, правонаступником якої є Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області підлягає скасуванню.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Суд зазначає, що ніхто не може обмежувати платника податків у його праві на самостійне усунення недоліків при визначенні податкових зобов'язань, та відповідно, не може бути обмежено також його право на подання уточнюючого розрахунку, яким усуваються зазначені помилки, а органи податкової служби на загальних підставах мають перевірити достовірність відомостей, зазначених в уточнюючому розрахунку (уточнюючій податковій декларації).

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу наведеної норми вбачається, що позивач має право подати уточнюючу податкову декларацію не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Отже, враховуючи те, що податковим органом прийнята уточнююча декларація з плати за землю за 2011 рік, подана позивачем 27.12.2012 року (якою виправлено помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, а саме анульовано податкове зобов'язання із плати за землю) та приймаючи до уваги наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що застосування до позивача штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, не ґрунтується на нормах податкового законодавства та на фактичних обставинах справи, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як таке, що прийнято неправомірно.

Судом також враховано, що підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності згідно п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України є наявність податкового правопорушення - яким є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З матеріалів справи вбачається відсутність в діях позивача складу податкового правопорушення.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності спірних дій та прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудпостач плюс" обґрунтовані, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 328,86 грн., що підтверджується квитанціями від 15.01.2014 року №27130118, №27127528, №27127611, №27127645, тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області щодо невиконання вимог п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України, яка полягала в прийнятті податкової декларації без перевірки достовірності заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України;

Визнати протиправними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області щодо проведення по картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудпостач плюс" податкової заборгованості з плати за землю за 2011 рік в сумі 4265,60 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі №001611503 від 05.03.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудпостач плюс" (код ЄДРПОУ 35485661) сплачений ним судовий збір у розмірі 328 грн. 86 коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Сичова

Повний текст постанови виготовлено: 31 березня 2014 р.