Ухвала

від 24.04.2014 по справі 5-1220км14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого ОСОБА_20суддів ОСОБА_21, ОСОБА_22,за участю прокурора ОСОБА_23розглянула в судовому засіданні справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 серпня 2013 року щодо ОСОБА_6.

Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2013 року засуджено

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, не судимого,

- за ч. 2 ст. 212 КК України до покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки.

На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 212 КК України у зв'язку із закінченням строку давності.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва 15 серпня 2013 року вирок щодо ОСОБА_6 змінено: виключено з резолютивної частини посилання на застосування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій при призначенні покарання за ч. 1 ст. 366 та за ч. 2 ст. 212 КК України та при визначенні остаточного покарання на підставі ст. 70 КК України. В решті вирок залишений без міни.

За вироком суду ОСОБА_6 засуджено за те, що він, будучи єдиним засновником ПП "МАЛГАЛІС" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 33603340: адреса: м. Київ, вул. Оранжерейна, 3), та службовою особою даного підприємства, яка виконує організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції, вчинив умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах та службове підроблення, а саме, діючи всупереч статуту ПП "МАЛГАЛІС", зареєстрованого в державних органах як суб'єкт підприємницької діяльності, використав підприємство не з метою здійснення підприємницької діяльності, а з метою вчинення умисного ухилення від сплати податків в ході надання діючим суб'єктам підприємницької діяльності послуг з незаконного переведення безготівкових грошових коштів в готівку.

02.04.2007 року між ПП "МАЛГАЛІС" (свідоцтво № 39094954 про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - платника податку на додану вартість із індивідуальним податковим номером 336033426594) та ВАТ "УБРП" (згодом реформований у ВАТ "БГ БАНК" (МФО 320995)), де у ПП "МАЛГАЛІС" був відкритий поточний банківський рахунок №260023015349, укладено договір №1220 банківського обслуговування за допомогою системи дистанційного обслуговування "клієнт-банк".

З метою уникнення відповідальності, усвідомлюючи необхідність документального засвідчення перебування на посаді керівника ПП "МАЛГАЛІС" рішенням №3 засновника ПП "МАЛГАЛІС" від 24.10.2007 року ОСОБА_6 призначив на посаду директора даного підприємства підставну особу - свого діда ОСОБА_7 без відома останнього.

Таким чином, ОСОБА_6 отримав у власне користування установчі, реєстраційні і банківські документи ПП "МАЛГАЛІС", програмно-технічні засоби для використання системи "клієнт-банк" та печатку цього підприємства, одержав можливість здійснювати діяльність від імені службових осіб ПП "МАЛГАЛІС" і в результаті цього набув фактичних повноважень службової особи ПП "МАЛГАЛІС", наділеної організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями у ПП "МАЛГАЛІС".

Здійснюючи фінансово-господарську діяльність від імені ОСОБА_7 як директора ПП "МАЛГАЛІС", ОСОБА_6 використав банківський рахунок підприємства для здійснення перерахування та зняття грошових коштів з метою умисного ухилення від сплати податків, а також склав податкову звітність, до якої вніс завідомо неправдиві дані, та надав її до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Так, в період березня 2008 року - квітня 2009 року на поточний банківський рахунок ПП "МАЛГАЛІС" надходили грошові кошти від суб'єктів підприємницької діяльності, в переважній більшості - TOB "АЛЬФАБІЗНЕС" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 32376144), в якості оплати останніми, придбаних у ПП "МАЛГАЛІС" послуг, ціна яких містила в своєму складі податок на додану вартість. ОСОБА_6, усвідомлюючи, що отримані на банківській рахунок ПП "МАЛГАЛІС" суми грошових коштів є валовими доходами підприємства і мають в своєму складі податок на додану вартість, що є податковим зобов'язанням підприємства з податку на прибуток та ПДВ, діючи з метою умисного ухилення від сплати податків шляхом мінімізації податкових зобов'язань підприємства з податку на прибуток та з податку на додану вартість, використовуючи електронні програмно-технічні засоби для дистанційного використання банківського рахунку зазначеного підприємства, не здійснюючи підприємницької діяльності, пов'язаної з наданням послуг, в якості оплати яких на рахунок ПП "МАЛГАЛІС" надходили безготівкові грошові кошти, і ОСОБА_6, зазначаючи неправдиві призначення платежів, здійснював перерахування цих коштів із вищезазначеного банківського рахунку ПП "МАЛГАЛІС" на відкриті в тій же філії банку банківські рахунки ПП "АТІЛЛ" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 35757231) НОМЕР_1 і НОМЕР_2 та картковий рахунок НОМЕР_3, відкритий його матері - ОСОБА_8, якими засуджений фактично розпоряджався самостійно, зокрема, знімав в банкоматах м. Києва і в касах банку грошові кошти з карткового рахунку ОСОБА_8 та використовував на власний розсуд.

ОСОБА_6, діючи з метою умисного ухилення від сплати податків, склав та надав до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва підроблені податкові декларації ПП "МАЛГАЛІС" з податку на прибуток за звітні періоди з 2-го кварталу 2008 року по 4-й квартал 2008 року та з податку на додану вартість за звітні періоди з березня 2008 року по грудень 2008 року із неправдивими розрахунками сум валових витрат і валових доходів, а також податкового кредиту і податкових зобов'язань з податку на додану вартість та сум податку на прибуток і ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточних звітних періодів, неправомірно занизив в наданих податкових деклараціях з податку на прибуток валові доходи, а в податкових деклараціях з податку на додану вартість суми податкових зобов'язань з ПДВ за наслідками фінансових відносин з ТОВ "АЛЬФАБІЗНЕС", а також незаконно завищив в наданих податкових деклараціях з податку на прибуток валові витрати, а в податкових деклараціях з податку на додану вартість суми податкового кредиту з ПДВ за наслідками фінансових відносин з ПП "АТІЛЛ" і ФОП ОСОБА_8, достовірно знаючи про відсутність господарських відносин і що фінансові відносини ПП "МАЛГАЛІС" з ПП "АТІЛЛ" і ФОП ОСОБА_8 здійснювались лише з метою незаконного переведення безготівкових грошових коштів в готівку та неправомірного збільшення валових витрат і протиправного отримання права на податковий кредит, відповідно необхідні суми податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість в бюджет не нараховував і не сплачував.

Всього за період з березня 2008 року по квітень 2009 року засновник ПП "МАЛГАЛІС" ОСОБА_6 умисно ухилився від сплати до Шевченківського районного відділу Державного казначейства податку на прибуток на загальну суму 573 714,75 грн. та податку на додану вартість на загальну суму 599 852,20 грн., а загалом податків на суму 1 173 565,95 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету за вказані звітні періоди коштів на зазначену суму, що є великим розміром.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 та направлення справи на новий судовий розгляд з підстав неправильного застосування кримінального закону, порушень кримінально-процесуального закону. Вказує на те, що суд однобічно і неповно провів судове слідство, не надав належної оцінки зібраним у справі доказам та обґрунтував свій висновок про доведеність винності ОСОБА_6 недопустимими доказами. Вважає, що вирок суду ґрунтується на припущеннях, а докази, на які послався суд, не доводять вини засудженого. Зазначає, що апеляційний суд поверхнево розглянув справу в апеляційному порядку та не вмотивував свого рішення належним чином.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_5 аналогічні доводам його апеляційної скарги, вони були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та визнані необгрунтованими, оскільки не знайшли свого підтвердження.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_6 в умисному ухиленні від сплати податків та службовому підробленні за викладених у вироку обставин підтверджується сукупністю доказів, які були перевірені в судовому засіданні, в тому числі під час судового слідства, проведеного апеляційним судом.

Зокрема, винуватість ОСОБА_6 підтверджується дослідженими судом власними показаннями засудженого під час досудового слідства, в яких він повністю визнавав свою вину та пояснив, що що приблизно в 2004 році ним було створено ПП «МАЛГАЛІС», директором якого він спочатку призначив ОСОБА_9, потім свою матір ОСОБА_8, а з 24.10.2007 року - діда ОСОБА_7, який помер у листопаді 2009 року, однак, числився як такий, що обіймав посаду директора і в період 2008 року всю податкову звітність ПП «МАЛГАЛІС» від його імені засуджений складав та надавав до ДПІ особисто. Також показав, наприкінці 2007 року він передав ключ «клієнт-банк» підприємства ОСОБА_10, який і здійснював фінансово-господарську діяльність ПП «МАЛГАЛІС». Пояснив, що за ініціативою ОСОБА_10 приблизно в лютому 2008 року запропонував ОСОБА_11 зареєструвати ПП «АТІЛЛ» з метою здійснення діяльності із транзиту грошових коштів через власні банківські рахунки. В подальшому на комп'ютер ОСОБА_10 були встановлені програми для електронного перерахування грошових коштів і останній мав доступ до рахунків ПП «МАЛГАЛІС» та ПП «АТІЛЛ», перерахував отримані від підприємств грошові кошти з рахунку ПП «МАЛГАЛІС» на рахунок ПП «АТІЛЛ», а потім на картковий рахунок його матері, або ж напряму з рахунку ПП «МАЛГАЛІС» відразу ж на рахунок ОСОБА_8 Засуджений зазначив, що отримані на картковий рахунок ОСОБА_8 грошові кошти він отримував особисто в банкоматах та касах м. Києва, після чого віддавав їх ОСОБА_10 чи іншим особам за його вказівкою.

Зазначені показання засудженого апеляційний суд обгрунтовано визнав допустимими доказами, оскільки у суду не було підстав вважати, що вони отримані внаслідок фізичного або психічного впливу щодо ОСОБА_6 Як убачається з матеріалів кримінальної справи, засуджений під час судового засідання в апеляційному суді не повідомляв про отримання цих показань внаслідок застосування незаконних методів ведення досудового слідства, не йшлося про це і в апеляційній скарзі його захисника.

Також винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які його засудженого, підтверджується сукупністю інших доказів, яким суд дав належну оцінку. Так, свідок ОСОБА_12 показав, що за пропозицією ОСОБА_6 він зареєстрував на своє ім'я ПП «АТІЛЛ», печатку та документи якого передав ОСОБА_6, пояснив, що ніякої господарської діяльності цим підприємством не здійснювалося, але він підписував та здавав до ДПІ складені ОСОБА_6 звітні документи, за що отримував грошову винагороду; свідок ОСОБА_7 під час досудового слідства показав, що не має жодного відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності ПП "МАЛГАЛІС" і йому не відомо про те, що він є директором цього підприємства; свідок ОСОБА_8 показала, що на прохання сина ОСОБА_6 відкрила картковий рахунок та передала йому картку, якою він користувався.

Крім того, вина засудженого підтверджується показаннями свідка ОСОБА_13 з приводу проведеної ним як інспектором УБВДОЗШ ДПА у м. Києві в період з 17.12.2009 року по 25.12.2009 року невиїзної документальної перевірки ПП "МАЛГАЛІС" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з TOB "АЛЬФАБІЗНЕС" та ПП "АТІЛЛ" за період з 01.01.2008 року по 01.07.2009 року; Актом №88/35-10/33603340 від 25.12.2009 року про результати невиїзної документальної перевірки приватного підприємства "МАЛГАЛІС", яким встановлено порушення ПП "МАЛГАЛІС" вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з TOB "АЛЬФАБІЗНЕС" та ПП "АТІЛЛ" за період з 01.01.2008 року по 01.07.2009 року; висновками судово-економічної експертизи № 2910/2911/12-45 від 03.07.2012 року; довідкою про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "ЛЕОПОЛІС-ЛОГІСТИК ПЛЮС" якою встановлено відсутність взаємовідносин між ТОВ "ЛЕОПОЛІС-ЛОГІСТИК ПЛЮС" та ПП "АТІЛЛ"; висновком судово-почеркознавчої експертизи №57 від 16.02.2011 року про виконання підпису від імені керівника ПП "МАЛГАЛІС" ОСОБА_7 на податкових деклараціях за 2008 року та в додатках до них ОСОБА_6; показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_16 і ОСОБА_17; складеними та підписаними ОСОБА_6 реєстраційними, установчими та звітними документами ПП "МАЛГАЛІС"; вилученими в ході проведення виїмки в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва реєстраційними, установчими та звітними документами ПП "АТІЛЛ", вилученими в ході проведення виїмки у ВАТ "БГ БАНК" документах справи з юридичного оформлення рахунку ПП "МАЛГАЛІС" №260023015349 та рахунку ПП "АТІЛЛ" НОМЕР_2, а також даних про рух грошових коштів по банківських рахунках даних підприємств та документах справ з юридичного оформлення; даними протоколу огляду належного ОСОБА_6 комп'ютера-ноутбука ACER Aspire 57202 series model N Ici 50 Lxangocoo 274312 for 1601, Snid 74307758316, вилученого під час обшуку за місцем роботи засудженого в приміщенні ДП "УКРХІМТРАНСАМІАК", сукупністю інших доказів.

З протоколу судового засідання видно, що судом досліджено всі обставини, які могли мати значення для справи, в тому числі, апеляційним судом проведено часткове судове слідство, тому доводи в касаційній скарзі щодо неповноти судового слідства є безпідставними.

Докази, на яких побудовані висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів є належними, допустимими, достатніми і достовірними.

Доводи у касаційній скарзі про те, що ОСОБА_6 не є суб'єктом злочинів, передбачених ст. ст. 212, 366 КК України, є аналогічними доводам, які були викладені в апеляції захисника, і були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який визнав їх безпідставними. Свій висновок апеляційний суд обґрунтував належним чином, навівши в ухвалі доводи на спростування апеляції.

Суд повно і всебічно дослідив зібрані у справі докази, дав їм належну оцінку та правильно кваліфікував дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Перевіркою кримінальної справи не встановлено істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону органом досудового слідства або судом першої чи апеляційної інстанції, які б ставили під сумнів законність та обгрунтованість судових рішень щодо ОСОБА_6

Керуючись статтями 394-396, 398 КПК України від 28 грудня 1960 року та пунктами 11, 15 Перехідних положень КПК України від 13 квітня 2012 року, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 серпня 2013 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.

С у д д і :

ОСОБА_20 ОСОБА_21 ОСОБА_22