Рішення

від 23.04.2014 по справі 910/22069/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/22069/13 23.04.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "АІГ Україна Страхова компанія" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бутлєгєр-Україна" треті особи 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРСЕЛЬ"; 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У." простягнення 139 864,39 грн.

Головуюча суддя Літвінова М.Є.

Судді Босий В.П.

Гавриловська І.О.

Представники сторін:

від позивача: Іваненко М.А. - представник за дов.;

від відповідача: Глибченко Ю.В. - представник за дов.

від третьої особи-1: не з'явились

від третьої особи-2: Ржевська К.В. - представник за дов.

У судовому засіданні 23.04.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "АІГ Україна страхова компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бутлєгєр-Україна" про стягнення 139 864,39 грн .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2013 порушено провадження у справі №910/22069/13, розгляд справи призначено на 09.12.2013.

Ухвалою від 09.12.2013 розгляд справи відкладено на 23.12.2013.

Ухвалою від 23.12.2013, за клопотанням позивача, на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою від 22.01.2014 розгляд справи відкладено на 17.02.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2014 з ініціативи суду призначено колегіальний розгляд справи №910/22069/13.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 22.01.2014 справу №910/22069/13 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Босий В.П. суддя Спичак О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2014, на підставі ст. 86 ГПК України, справу №910/22069/13 прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначений на 17.02.2014.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.02.2014 справу №910/22069/13 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Босий В.П. суддя Отрош І.М.

Ухвалою від 17.02.2014 справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 17.02.2014.

Ухвалою від 17.02.2014, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 12.03.2014.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 11.03.2014 справу №910/22069/13 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Босий В.П. суддя Гавриловська І.О., у зв'язку з перебуванням судді Отрош І.М. на лікарняному.

Ухвалою від 11.03.2014 справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 12.03.2014.

Ухвалою від 12.03.2014, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 26.03.2014.

Ухвалою від 26.03.2014 залучено третіх осіб - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРСЕЛЬ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У.", розгляд справи відкладено на 23.04.2014.

Від третьої особи-1 надійшли пояснення по суті спору, в яких він зазначив, що вантаж був повністю знищений внаслідок пожежі відповідно до висновку Головного управління поліції від 13.11.2012 та спричинено майнові збитки на суму 8 801,38 євро.

Третя особа-2 в судовому засідання подала пояснення по суті спору, в яких повідомила, що товариство отримало від страхової компанії страхове відшкодування за втрату 6 паллет зубної пасти в розмірі 139 864,39 грн.

В судовому засіданні 23.04.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача, третьої особи-2, господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

24.01.2012 між ПАТ "СК "Чартіс-Україна" (правонаступником якого є ПАТ "АІГ Україна страхова компанія"), як страховиком та ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У.", як страхувальником, був укладений Договір страхування №22310058-03, предметом страхування якого є наступне: майнові інтереси страхувальника, пов'язані з перевезенням, транзитним зберіганням/консолідацією вантажів, властивих діяльності страхувальника, що належить страхувальнику або за які він несе відповідальність, або які йому було доручено страхувати до відправлення (в тому числі коли таке доручення чи відповідальність зазначено в основному договорі чи додатках до нього між страхувальником та стороною, що покладає такі зобов'язання на страхувальника, навіть якщо воно змінює в цій частині умови ІНКОТЕРМС 2010, зазначені в цьому основному договорі або до відомого, або заявленого збитку або ушкодження, а саме: відповідно до переліку, що наведено у додатку № 2 до цього Договору страхування.

Період страхування сторони визначили з 24.01.2012 по 23.01.2013.

Незважаючи на період страхування, що зазначений вище, а також маршрути перевезень, зазначених нижче, сторонами погоджено, що страхування за цим договором страхування починається з моменту, коли розпочинається навантаження товарів з метою початку перевезення, продовжується протягом усього звичайного транспортування та закінчується в момент закінчення розвантаження товарів в кінцевому пункті призначення.

29.06.2011 між ТОВ "Бутлєгєр-Україна" (експедитор за договором) та ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У." (замовник за договором) був укладений договір №21 транспортного експедирування, за умовами якого (п. 1.1) експедитор приймає на себе обов'язки від свого імені та за рахунок замовника організувати надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу автомобільним транспортом з метою його доставки від пунктів відправлення до пунктів призначення згідно з заявками замовника.

Відповідно до п. 5.3 Договору, експедитор несе відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або його пошкодження, що сталось в проміжок часу між прийняттям вантажу у вантажовідправника до перевезення та його здачею замовнику в рамках відповідальності перевізника у відповідності з умовами Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів дорогами/КДПВ (1956) (зі змінами внесеними протоколом від 05.07.1978).

Відповідно до п. 8.1 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2011 включно. Договір вважається продовженим на один рік на тих же умовах, якщо жодна із сторін не заявила про його розірвання до моменту закінчення його строку дії.

Доказів розірвання вказаного договору суду не надано.

30.11.2011 між страхувальником та GROUPO BONIQUET SPARCHIM S.A. було укладено контракт №ІМР-ES 73/2011, згідно якого GROUPO BONIQUET SPARCHIM S.A. продавало ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У.", на умовах EXW товари і матеріали відповідно до специфікації на кожне постачання.

12.11.2012 до контракту від 30.11.2011 було укладено специфікацію №2, згідно якої GROUPO BONIQUET SPARCHIM S.A. зобов'язалось поставити ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У." товари, а саме зубну пасту, перелічену в специфікації у строк до 01.12.2012 на умовах EXW Барселона, адреса складу: Україна, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 28.

Перевезення товару згідно специфікації №2 від 20.11.2011 до контракту від 30.11.2011 здійснював відповідач згідно договору транспортного експедирування №21 від 29.06.2011, укладеного між відповідачем та ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У.".

13.11.2012 страхувальник повідомив про настання страхової події (повідомлення № 503 в матеріалах справи), внаслідок пожежі, в результаті чого був знищений весь вантаж страхувальника (6 палет), а розмір збитку становить 14 010,53 євро.

Матеріали справи свідчать, що пожежа вантажу сталась після прийняття перевізником вантажу від ввантажовідправника.

Збитки завдані внаслідок пожежі підтверджено звітом про завдані збитки від 24.12.2012 компанії "Аджастер Марін, С.А.", Барселона, Іспанія, який був замовлений ТОВ "Чартіс Єуроп С.А." від імені та в інтересах ПАТ "Страхова компанія "Чартіс Україна", правонаступником якого є позивач.

Отже, згідно вказаного звіту розмір збитків вкладає 14 010,53 євро.

Згідно п. 1.2 Договору транспортного експедирування №21 від 29.06.2011, експедитор, на умовах даного Договору, зобов'язаний від свого імені і за рахунок замовника укласти договір перевезення з перевізником та з іншими учасниками транспортного процесу; вчинити всі необхідні дії щодо організації транспортування вантажів, а також за наявності доручення замовника здійснити страхування вантажу.

Перевезення здійснюється відповідно до Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, Конвенції про міжнародне перевезення вантажів з використанням книжки МДП, тощо, згідно п. 2.1 цього Договору.

Крім того, умовами Договору, (п. 5.1) визначено, що взаємна відповідальність сторін регулюється положеннями Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, міжнародними договорами, актами чинного законодавства України, даним Договором.

Також умовами даного договору сторони дійшли згоди щодо відповідальності за не виконання чи не належне виконання цього договору, зокрема щодо відшкодування збитків.

Так, експедитор несе відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або його пошкодження, що сталось в проміжок часу між прийняттям вантажу у вантажовідправника до перевезення та його здачею замовнику в рамках відповідальності перевізника у відповідності х умовами Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів дорогами/КДПВ (1956) (зі змінами внесеними протоколом від 05.07.1978).

В подальшому, на виконання п. 1.2 Договору транспортного експедирування №21 від 29.06.2011, між ТОВ "Бутлєгєр-Україна" (експедитор) та ТОВ "Корсель"третя особа-1, перевізник за договором) був укладений договір №715, за умовами якого перевізник зобов'язався надати послуги перевезення на власному транспорті, а експедитор - здійснити оплату за надані послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 2.3 цього договору перевезення, кількість, вид вантажу, вантажовідправники, графік подачі транспорту, ціни, та інші умови вказуються в заявках.

При організації міжнародного перевезення сторони цього договору керуються Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів (п. 2.1).

Згідно умов Договору, у якості додатку до нього було складено та підписано заявку №627 від 08.11.2012 щодо виконання перевезення автомобільним транспортом. З вказаної заявки випливає, що товариство взяло на себе зобов'язання з перевезення вантажу - зубної пасти, вагою 5 тонн, місце загрузки: GROUPO BONIQUET SPARCHIM, Santa Perpetua de Mogoda, 08130, Barcelona Spain, адреса доставки вантажу: ТГО №3 ф-ал Столичне шосе, 100 в, строк доставки вантажу - до 22.11.2012, при цьому залишаючись відповідальним перед експедитором за прямі збитки, спричинені не виконанням чи не належним виконанням умов Договору.

Крім того, умовами Договору передбачено, що взаємна відповідальність сторін договору регулюється, зокрема, Конвенцією про договір міжнародного перевезення.

Однак, вантаж не був доставлений, оскільки був знищений внаслідок пожежі, внаслідок чого третій особі завдано збитків у розмірі вартості знищеного вантажу, який відповідно до рахунку-фактури становив 14 010,53 євро, що за курсом НБУ станом на 13.11.2012 еквівалентно 142 614,39 грн.

На підтвердження повного знищення вантажу в матеріалах справи наявний висновок Головного управління поліції №D від 13.11.2012.

Відповідно до умов договору страхування від 24.01.2012, страхового акту №2231-1033, страхова сума становить 3 300 000,00 грн. по одному відправленню, франшиза 2 750,00 грн. безумовна по кожному і будь-якому збитку, період страхування: 24.01.2012 по 23.01.2013.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Даний випадок був визнаний позивачем страховим та на підставі страхового акту №2231-1033 від 18.01.2013, було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування за заявою страхувальника у розмірі 139 864,39 грн. (14 010,53 євро згідно заяви страхувальника (курс гривні до євро на день страхового випадку становив 10,179086, тобто сума до виплати в гривнях становить 142 614,39 грн. - франшиза 2 750,00 грн.).

На підтвердження виплати ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У." страхового вішкодування згідно акту №2231-1033 у розмірі 139 864,39 грн., позивач надав суду платіжне доручення №71 від 01.02.2013.

Відповідач зазначив, що згідно п.3.29 п. 3 договору перевезення вантажу, позивач передав для транспортування перевізникові товар, а перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження отриманого для перевезення вантажу, тому саме ТОВ "Корсель" повинен відшкодовувати збитки.

Однак, з позицією відповідача суд не можна погодитись з огляду на наступне.

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, після виплати своєму страхувальнику страхового відшкодування за знищення вантажу, до позивача у даній справі перейшло право вимоги відшкодування збитків, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Спірні регресні правовідносини між сторонами по справі виникли у зв'язку з виплатою позивачем (страховиком) страхового відшкодування у спірній сумі на користь страхувальника (третьої особи у справі), якому з причин неналежного виконання експедитором (відповідачем) зобов'язань щодо організації перевезення вантажу, передбачених договором транспортного експедирування №21 від 29.06.2011, було завдано збитків у розмірі вартості втраченого вантажу.

Статтями 932 та 934 Цивільного кодексу України встановлено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору. За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Згідно зі ст.618 (Глави 51) ЦК України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність " за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Судом встановлено, що ані законом, ані договором транспортного експедирування №21 від 29.06.2011 не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця (фактичного перевізника вантажу) за втрату вантажу, обов'язок по організації перевезення якого взяв на себе експедитор.

Таким чином, експедитор несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу до моменту його передачі одержувачу. Покладення виконання обов'язків на третю особу не звільняє експедитора від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання.

Слід зазначити, що згідно з п.1 ст.1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Тобто вказана Конвенція не регулює транспортно-експедиторські правовідносини, учасниками яких є клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів (абзац 7 ст.1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").

Адже, між відповідачем та третьою особою-2 був укладений договір транспортного експедирування, а не договір автомобільного перевезення вантажу, щодо якого має застосовуватися згадана Конвенція.

Крім того, судом встановлено, що третя особа-2 (одержувач знищеного вантажу) в договірних відносинах з фактичним (кінцевим) перевізником не перебував, тобто у останнього не було зобов'язань перед третьою особою-2, що не виключає відсутність підстав для звернення третьої особи-1 (страхувальника) або позивача (страховика) безпосередньо до перевізника з вимогою про відшкодування збитків.

Наведеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень господарських судів у справах зі спорів про стягнення збитків з експедитора (постанови ВГСУ від 12.08.2010 у справі №13/159-09, від 21.10.2010 у справі №19/250-09 та від 28.09.2011 у справі №5005/4556/2011).

Крім цього слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З врахуванням приписів ст.614 ЦК України слід вказати, що, по-перше, відповідач не довів належне виконання умов договору транспортного експедирування №21 від 29.06.2011, так як вантаж було знищено під час організованого відповідачем перевезення.

По-друге, виходячи з системного аналізу змісту ст.ст.618, 932, 934 ЦК України, ч.ч.2,3 ст.14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та п.5.3 договору транспортного експедирування №21 від 29.06.2011 експедитор (відповідач) має нести відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або його пошкодження, що сталось в проміжок часу між прийняттям вантажу у вантажовідправника до перевезення та його здачею замовнику в рамках відповідальності перевізника у відповідності з умовами Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів.

За таких обставин, збитки, завдані клієнту внаслідок невиконання чи неналежного виконання обов'язку щодо перевезення вантажу залученими експедитором особами (безпосередніми виконавцями), підлягають стягненню з експедитора, а, останній, в свою чергу, може звернутися з вимогами про відшкодування збитків в порядку регресу до осіб, на яких експедитором було покладено виконання обов'язків.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та доведеність їх належними доказами, тому позов підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бутлєгєр-Україна" (02222, м. Київ, проспект Маяковського, 40, кв. 341, код 36100300) на користь Приватного акціонерного товариства "АІГ Україна страхова компанія" (04070, м. Київ, вул.Іллінська, 8, код 30858295) 139 864,39 грн. (сто тридцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 39 коп.) основного боргу та 2 797,29 грн. (дві тисячі сімсот дев'яносто сім гривень 29 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 28.04.2014

Головуюча суддя М.Є. Літвінова

Судді В.П. Босий

І.О. Гавриловська