Рішення

від 23.04.2014 по справі 910/19889/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19889/13 23.04.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайра Груп Донбас»

до Публічного акціонерного товариства «Коровай»

про стягнення 122 028, 67 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайра Груп Донбас» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Коровай» про стягнення заборгованості за контрактом № 2105 від 21.05.2013 р. у розмірі 116 667, 00 грн., 4 405, 66 грн. - пені та 956, 01 грн. - 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним контрактом щодо оплати отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/19889/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.12.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд даної справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Склад суду у даній справі змінювався.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 14.04.2014 р. справу № 910/19889/13 передано судді Пригуновій А.Б. для подальшого розгляду.

Судове засідання призначене на 14.04.2014р. не відбулось у зв'язку з участю судді Пригунової А.Б. у загальних зборах суддів Господарського суду міста Києва від 14.04.2014р. (обрання нового керівництва суду).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2014 р. справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2014 р.

У дане судове засідання представники не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 23.04.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тайра Груп Донбас» та Публічним акціонерним товариством «Коровай» укладено контракт № 2165, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити муку пшеничну в асортименті, висівки в мішках та без тари, у строки та на умовах, передбачених контрактом та за ціною, вказаною в специфікації на загальну суму 499 999, 00 грн.

Відповідно до п. 3.3. контракту товар вважається поставленим з моменту його приймання на складі відповідача.

Відповідно до п. 4.1. контракту відповідача здійснює 100 % оплату товару з відстрочкою платежу в два банківських дні на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно з п. 7.3. контракту у разі затримки оплати товару, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення оплати товару за кожен день прострочення.

Контракт, відповідно до п. 10.1., вступає в силу з моменту його підписання та діє до 10.06.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 161 371, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЛРН-000345 від 24.05.2013 р., № ЛРН-000363 від 05.06.2013 р., № ЛРН-000369 від 06.06.2013 р., № ЛРН-000338 від 22.05.013 р. копії яких долучені до матеріалів справи.

При цьому, зі змісту позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайра Груп Донбас» та наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачем частково сплачено вартість отриманого за договором товару.

18.06.2013 р. позивач звернувся до Публічного акціонерного товариства «Коровай» з претензією про стягнення заборгованості у розмірі 142 287, 00 грн. за договором № 2105 від 21.05.2013 р.

При цьому, відомостей щодо надання Публічним акціонерним товариством «Коровай» відповіді на вищевказану претензію суду не надано.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідачем порушено умови контракту № 2105 від 21.05.2013 р. в частині оплати поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Тайра Груп Донбас» товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 116 667, 00 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором або законом.

Таким чином, виходячи з умов договору № 2105 від 21.05.2013 р. відповідач зобов'язаний був оплатити отриманий ним товар через два банківських дні після його отримання за відповідними видатковими накладними.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оскільки наявними у справі документами підтверджується поставка позивачем товару, враховуючи, що відповідачем заявлені до нього вимоги не спростовано та не надано суду доказів належного виконання ним зобов'язань перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайра Груп Донбас» про стягнення заборгованості у розмірі 116 667, 00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4 405, 66 грн. - пені за час прострочення та 956, 01 грн. - 3 % річних від простроченої суми.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тож, приймаючи до уваги, що відповідачем допущено прострочення оплати вартості отриманого від позивача товару, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про застосування грошових санкцій та притягнення відповідача до відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 25.05.20112 р. (дата виникнення заборгованості за поставлений товар) до 17.09.2013 р. (дата, визначена позивачем самостійно) становить 4 405, 66 грн. та 3 % річних за вказаний період - 956, 01 грн., що не перевищує розрахунок суду.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайра Груп Донбас» задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Коровай» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, кім. 204, код ЄДРПОУ 00381350), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайра Груп Донбас» (94000, Луганська обл., м. Стаханов, вул. Лобачевського, 34, код ЄДРПОУ 33199719) заборгованість у розмірі 116 667, 00 (сто шістнадцять тисяч шістсот шістдесят сім грн. 00 коп.) грн., 4 405, 66 (чотири тисячі чотириста п'ять грн. 66 коп.) грн. - пені, 956, 01 (дев'ятсот п'ятдесят шість грн. 01 коп.) грн. - 3 % річних та 2 440, 58 (дві тисячі чотириста сорок грн. 58 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.04.2014 р.

Суддя Пригунова А.Б.