Рішення

від 23.04.2014 по справі 911/1025/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2014 р. Справа № 911/1025/14

за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ

до відповідача відділу культури, національностей та релігії Яготинської районної державної адміністрації, м. Яготин Київської області

про стягнення боргу, пені, інфляційних збитків та 3% річних в сумі 5 585,27 грн.

Суддя А .С. Грєхов

за участю представників сторін:

від позивача: Кабанець Н.М., довіреність від 11.12.2013 р. № 650;

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 20.03.2014 р. №513-328108-320000-2797 до відділу культури, національностей та релігії Яготинської районної державної адміністрації, м. Яготин Київської області (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість в сумі 5 585,27 грн., з яких 5 359,00 грн. - основний борг, 90,74 грн. - індексу інфляції, 55,01 грн. - 3% річних, 81,12 грн. пені, та покласти на відповідача судовий збір, понесений позивачем при подачі позовної заяви до суду в сумі 1 827,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг № 70004100 від 04.01.2010 р., укладеного між позивачем - ВАТ «Укртелеком» в особі начальника цеху телекомунікаційних послуг № 3 та відповідачем з оплати отриманих послуг за період з 20.09.2013 року по 20.03.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.03.2014 р. порушено провадження у справі № 911/1025/14 та призначено справу до розгляду на 17.04.2014 р.

17.04.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист № 722-328108-320000-2797 від 16.04.2014 року, разом з яким позивачем долучено документи на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 31.03.2014 року.

17.04.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від відповідача надійшов супровідний лист № 63 від 16.04.2014 року з долученими документами на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 31.03.2014 року, в тому числі з відзивом на позов.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2014 року розгляд справи №911/1025/14 у судовому засіданні відкладено на 23.04.2014 року.

23.04.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від позивача надійшов лист № 728-328108-320000-2799 від 22.04.2014 року щодо зменшення позовних вимог.

В судове засідання з'явився позивач, який надав свої пояснення у справі. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча й був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Присутній в судовому засіданні 23.04.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх такими що підлягають задоволенню з підстав викладених у позовній заяві, однак посилаючись на подане ним клопотання від 17.04.2014 року, згідно якого позивач повідомляє суд про те, що відповідач у справі № 911/1025/14 частково сплатив основний борг за надані послуги в розмірі 4 525,73 грн., в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача решту основного боргу в розмірі 833,27 грн., пеню в розмірі 81,12 грн., 3% річних у сумі 55,01 грн., індекс інфляції у сумі 90,74 грн. та стягнути судовий збір 1827,00 грн. на користь позивача, чим зменшено раніш заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 5 частини першої статті 33 Закону України "Про телекомунікації", споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно п. 36 "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року № 295, споживач зобов'язаний: дотримуватися вимог цих Правил; виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.

04.01.2010 р. між позивачем - ВАТ «Укртелеком» в особі начальника цеху телекомунікаційних послуг № 3 та відповідачем (абонент) укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг № 70004100 (далі - Договір) відповідно до умов якого Укртелеком - позивач зобов'язався надавати абоненту - відповідачу загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно переліку та в обсягах замовлених абонентом (далі - послуги), а абонент зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги, відповідно до умов Договору (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до п.п. 3.4.1., 3.4.2. Договору, абонент зобов'язаний: дотримуватись умов цього Договору та вимог чинних нормативних актів у сфері телекомунікацій; своєчасно оплачувати отримані послуги в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.1 Договору, надання послуг за Договором є платним.

Пунктами 4.15, 4.16 Договору передбачено, що оплата рахунку за отримані послуги проводиться абонентом в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати. У разі неотримання рахунку до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) Абонент повинен звернутися до служби розрахунків Укртелекому для отримання інформації про належну до сплати суму. У разі застосування попередньої (авансової) оплати абонент зобов'язаний до 20 числа поточного місяця здійснити оплату послуг в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді.

Так, протягом періоду з 20.09.2013 року по 20.03.2014 року позивачем надавались, а відповідачем приймались телекомунікаційні послуги.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить наданий позивачем акт звіряння розрахунків станом на 01.03.2014 року, згідно якого заборгованість за телекомунікаційні послуги згідно з договором № 70004100 відповідача перед позивачем становить 6 182, 26 грн. та по пені 94,71 грн. за даними обліку позивача; за даними обліку відповідача, - 6276,97 грн. з пенею. Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить й відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Позивачем умов Договору.

Відповідно до заяви Позивача, Відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилось заборгованість за період з 20.09.2013 року по 20.03.2014 року в сумі 5 585,27 грн., з яких 5 359,00 грн. основний борг, 90,74 грн. індексу інфляції, 55,01 грн. 3% річних, 81,12 грн. пені.

Судом встановлено, що 23.04.2014 року позивачем подано клопотання №728-328108-320000-2799 від 22.04.2014 року, згідно якого позивач повідомляє суд про те, що відповідач у справі № 911/1025/14 частково сплатив основний борг в розмірі 4 525,73 грн., в зв'язку з чим Позивач просить суд стягнути з відповідача решту основного боргу в розмірі 833,27 грн ., пеню в розмірі 81,12 грн., 3% річних у сумі 55,01 грн., індекс інфляції у сумі 90,74 грн. та стягнути судовий збір 1827,00 грн. на користь Позивача, чим зменшено раніш заявлені позовні вимоги .

Також судом встановлено, що відповідно до відзиву відповідача № 68 від 16.04.2014 року, що надійшов у справі, відповідач повідомляє суд про те, що 07.04.2014 року була проведена оплата послуг позивача та заявлена в позовній заяві заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в сумі 5 359, грн. на даний час сплачені на суму 4 525,73 грн. Також відповідач вказує на те, що ним сплачено пеню за казаний період в сумі 107,07 грн. на підтвердження чого долучає копії платіжних доручень. Відповідач просить судовий збір в сум 1 827,00 грн. не відносити на рахунок відповідача, посилаючись на те, що затримка оплати проходила за незалежних від відповідача обставин.

В зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог Позивачем, що випливає з клопотання від 23.04.2014 року №728-328108-320000-2799 від 22.04.2014 року, суд розглядає вимоги Позивача з урахуванням клопотання Позивача від 23.04.2014 року, яким зменшено позовні вимоги.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що від відповідача надійшов відзив на позовну заяву позивача № 68 від 16.04.2014 року, відповідно до якого, відповідач повідомляє суд про те, що заявлена в позовній заяві заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в сумі 5 359 грн. на даний час сплачена на суму 4 525,73 грн. Крім того, відповідач повідомляє суд про те, що відповідачем сплачено пеню за вказаний період в сумі 107,07 грн. На підтвердження відомостей, на які посилається відповідач останнім надано копії платіжних доручень: № 13 від 31.03.2014 року (дата платежу 07.04.2014 року), № 73 від 31.03.2014 року (дата проведення платежу банком 07.04.2014 року), № 54 від 31.03.2014 року (дата проведення платежу банком 07.04.2014 року), № 15 від 31.03.2014 року (дата проведення платежу банком 07.04.2014 року), № 36 від 18.03.2014 року (дата проведення платежу банком 21.03.2014 року), № 33 від 25.03.2014 року (дата проведення платежу банком 07.04.2014 року), №46 від 25.03.2014 року (дата проведення платежу банком 07.04.2014 року), №66 від 25.03.2014 року (дата проведення платежу банком 07.04.2014 року), №79 від 31.03.2014 року (дата проведення платежу банком 07.04.2014 року), № 60 від 25.03.2014 року (дата проведення платежу банком 07.04.2014 року), № 14 від 31.03.2014 року (дата проведення платежу банком 07.04.2014 року), № 12 від 31.03.2014 року (дата проведення платежу банком 07.04.2014 року), № 41 від 18.03.2014 року (дата проведення платежу банком 21.03.2014 року), № 27 від 23.01.2014 року (дата проведення платежу банком 07.03.2014 року), № 4 від 21.01.2014 року (дата проведення платежу банком 21.02.2014 року), № 1 від 21.01.2014 року (дата проведення платежу банком 21.02.2014 року), № 28 від 18.02.2014 року (дата проведення платежу банком 07.03.2014 року), № 3 від 21.01.2014 року (дата проведення платежу банком 21.02.2014 року), № 2 від 21.01.2014 року (дата проведення платежу банком 21.02.2014 року), № 6 від 22.02.2014 року (дата проведення платежу банком 28.01.2014 року).

Також судом встановлено, що позивачем на підтвердження заявлених вимог разом з долученими до матеріалів справи документами надано копію акту звіряння розрахунків станом на 01.03.2014 року, підписаного позивачем та відповідачем, відповідно до якого станом на 01.03.2014 року за даними обліку позивача у відповідача наявна заборгованість за Договором № 70004100 перед позивачем у сумі 6 182,26 грн. та 94,71 по пені, за даними відповідача - 6 276,97 грн. з пенею.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що в матеріалах справи наявні докази того, що після порушення провадження, зокрема 07.04.0214 року відповідачем у справі було частково погашено заборгованість по основному зобов'язанню у сумі 4 525,73 грн., що підтверджено сторонами документально та відповідно до листа позивача № 728-318108-320000-2799 від 22.04.2014 року, за даними позивача, відповідачем було сплачено 4 525,73 грн. основного боргу, в зв'язку з чим і було зменшено позивачем позовні вимоги у справі.

Таким чином, судом встановлено, що під час вирішення спору в суді, частково врегульовано спір самими сторонами шляхом часткового погашення відповідачем боргу.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Оскільки часткова оплата заборгованості у сумі 4 525,73 грн. відповідачем здійснена після порушення провадження у справі, тому суд вважає, що предмет спору в частині стягнення з відповідача 4 525,73 грн. основного бору у даній справі відсутній, а відтак вважає за необхідне застосувати п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України до правовідносин, які склалися між сторонами.

Виходячи з наведеного та керуючись п. 1-1 ст. 80 ГПУ України, статті 86 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі № 911/1025/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Відділу культури, національностей та релігії Яготинської районної державної адміністрації в частині стягнення основного боргу у розмірі 4 525,73 грн.

Враховуючи той факт, що відповідачем частково оплачена основна заборгованість в сумі 4 525,73 грн., заборгованість відповідача перед позивачем за надані телекомунікаційні послуги за договором № 70004100 від 04.01.2010 р. становить 833,27 грн., яку позивач просить задовольнити. Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 81,12 грн., 3% річних у сумі 55,01 грн., індекс інфляції у сумі 90,74 грн. та стягнути судовий збір 1827,00 грн. на користь Позивача.

Детально дослідивши матеріали справи судом встановлено, що станом на поточну дату доказів повного погашення заборгованості перед Позивачем за позовом з урахуванням клопотання від 23.04.2014 року, відповідачем суду не надано та такого не доведено жодними доказами.

Відповідно до ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Як вже встановлено судом, на підтвердження заявлених вимог позивачем надано акт звіряння розрахунків станом на 01.03.2014 року, згідно якого заборгованість за телекомунікаційні послуги згідно з договором № 70004100 відповідача перед позивачем становить 6 128,26 грн. та по пені 93,71 грн. за даними обліку позивача; за даними обліку відповідача заборгованість за договором становить 6 276,97 грн. з пенею; акт звіряння розрахунків підписано позивачем та відповідачем, а підписи уповноважених осіб скріплено печатками позивача та відповідача, відповідно.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що станом на поточну дату у відповідача наявна перед позивачем заборгованість за період з 20.09.2013 року по 20.03.2014 року в сумі 833,27 грн. грн. основного боргу за Договором за надані телекомунікаційні послуги.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем належним чином за надані телекомунікаційні послуги за вищезазначеним Договором на час прийняття рішення, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 833,27 грн. за надані телекомунікаційні послуги за Договором визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі пункту 5.2 Договору № 70004100 від 04.01.2010 р. та частини 2 статті 36 Закону України "Про телекомунікації" позивач заявляє вимогу про стягнення за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за Договором за вказаний період пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України від простроченої суми, яка за розрахунком позивача складає 81,12 грн.

Судом встановлено, що відповідно до відзиву відповідача № 68 від 16.04.2014 року та долучених до нього доказів, відповідач вказує на те, що пеня за вказаним Договором ним була сплачена на підтвердження чого відповідачем надано копії платіжних доручень.

Детально дослідивши подані позивачем та відповідачем докази судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 4.4. Договору, при використанні системи розрахунків з надсиланням рахунку абоненту, інформація про належну суму платежу за отримані послуги Укртелекому надається не менше одного разу на місяць.

На вимогу суду позивачем були надано рахунки-акти за телекомунікаційні послуги за липень 2013 року - лютий 2014 року по Договору. Судом встановлено, що відповідно до рахунку - акту за телекомунікаційні послуги за Договором від 04.01.2010 року № 70004100 за вересень 2013 року, виставленого позивачем, відповідачу нараховано за вересень 2013 року пеню у сумі 05,97 грн. Згідно доказів наданих відповідачем, - платіжним дорученням № 2 від 21.01.2014 року проведеного банком 21.02.2014 року, копія якого долучена до матеріалів справи, відповідачем було сплачено позивачу 5,97 грн. пені (призначення платежу ).

Відповідно до рахунку - акту за телекомунікаційні послуги за Договором від 04.01.2010 року № 70004100 за жовтень 2013 року, виставленого позивачем, нараховано за жовтень 2013 року пеню у сумі 11,14 грн. Судом встановлено, що згідно доказів наданих відповідачем, - платіжним дорученням № 3 від 21.01.2014 року проведеного банком 21.02.2014 року, копія якого долучена до матеріалів справи, відповідачем було сплачено позивачу 11,14 грн. пені (згідно акту на вик. Роб. № 320200170004100).

Відповідно до рахунку - акту за телекомунікаційні послуги за Договором від 04.01.2010 року № 70004100 за листопад 2013 року, виставленого позивачем, нараховано за листопад 2013 року пеню у сумі 15,31 грн. Судом встановлено, що згідно доказів наданих відповідачем, - платіжним дорученням № 4 від 21.01.2014 року проведеного банком 21.02.2014 року, копія якого долучена до матеріалів справи, відповідачем було сплачено позивачу 15,31 грн. пені (згідно акту на вик. Роб. № 320200170004100).

Відповідно до рахунку - акту за телекомунікаційні послуги за Договором від 04.01.2010 року № 70004100 за грудень 2013 року, виставленого позивачем, нараховано за грудень 2013 року пеню у сумі 20,57 грн. Судом встановлено, що згідно доказів наданих відповідачем, - платіжним дорученням № 27 від 23.01.2014 року проведеного банком 07.03.2014 року, копія якого долучена до матеріалів справи, відповідачем було сплачено позивачу 20,57 грн. пені (згідно акту на вик. роб. № 3202001700041000).

Відповідно до рахунку - акту за телекомунікаційні послуги за Договором від 04.01.2010 року № 70004100 за січень 2014 року, виставленого позивачем, нараховано за листопад 2013 року пеню у сумі 25,15 грн. Судом встановлено, що згідно доказів наданих відповідачем, - платіжним дорученням № 28 від 18.02.2014 року проведеного банком 07.03.2014 року, копія якого долучена до матеріалів справи, відповідачем було сплачено позивачу 25,15 грн. пені (згідно акту на вик. роб. № 320200170004100).

Відповідно до рахунку - акту за телекомунікаційні послуги за Договором від 04.01.2010 року № 70004100 за лютий 2014 року, виставленого позивачем, нараховано за лютий 2014 року пеню у сумі 25,31 грн. Судом встановлено, що згідно доказів наданих відповідачем, - платіжним дорученням № 41 від 18.03.2014 року, копія якого долучена до матеріалів справи проведеного банком 21.03.2014 року відповідачем було сплачено 25,31 грн. пені (згідно акту на вик. роб. № 320200170004100).

Перевіривши подані позивачем та відповідачем докази судом встановлено, що в матеріалах справи наявні докази сплати відповідачем позивачу коштів з призначенням платежу - «пеня» у відповідності до рахунків - актів, що виставлялись позивачем за оспорюваний період, де факт оплати відбувся у повному обсязі по пені до дати звернення позивача до суду, що підтверджено документально.

На підставі викладеного судом встановлено, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 81,12 грн. є безпідставними та відхиляються судом.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 90,74 грн. індексу інфляції та 55,01 грн. 3 % річних від суми заборгованості за період прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором № 70004100 від 04.01.2010 р., де вказана вимога обгрунтовна ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який

прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений

договором або законом.

Від відповідача жодних заперечень щодо заявлених вимог по індексу інфляції, 3 % річних, їхніх розрахунків та розмірів, заявлених позивачем суду не надано.

Перевіривши подані Позивачем розрахунки судом встановлено, що здійснені позивачем розрахунки індексу інфляції та 3 % річних від суми заборгованості, є вірними та підлягають задоволенню.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судом встановлено що позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у мінімально встановленому розмірі, а саме: 1 827,00 грн. судового збору, що підтверджено платіжним дорученням № 1901 від 18.03.2014 року.

У відзиві відповідач просить суд судовий збір не відносити на рахунок відповідача, тому що з позиції позивача, затримка оплати за отримані послуги проходила за незалежних від відповідача обставин.

Дослідивши відзив відповідача та долучені до нього докази судом встановлено, що від відповідача жодного правового обґрунтування заперечень щодо заявлених вимог позивача щодо судового збору та жодних доказів на підтвердження обставин на які посилається відповідач у відзиві у якості причин несвоєчасної сплати, несплати відповідачем послуг позивача суду не надано, безпідставність заявлених вимог у цій часині не доведено суду.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 5 Листа Вищого арбітражного суду "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів" №01-8/453 від 26.06.1995 року, в арбітражних судах деяких областей виникло питання щодо розподілу арбітражних витрат у випадках припинення провадження у справах за мотивом сплати відповідачем боргу після звернення кредитора з позовом, на яке Вищий арбітражний суд України дав таку відповідь. Якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 АПК України .

Відповідно до п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року, частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

В свою чергу, відповідно до п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року, - статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним . У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) . Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору .

В зв'язку з тим, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, у відповідно ст. до ч. 1 ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі № 911/1025/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до відділу культури, національностей та релігії Яготинської районної державної адміністрації в частині стягнення основного боргу у розмірі 4 525,73 грн., припинити.

2. Задовольнити позов в частині стягнення з відділу культури, національностей та релігії Яготинської районної державної адміністрації на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» основного боргу в розмірі 833,27 грн ., 3% річних у сумі 55,01 грн., індексу інфляції у сумі 90,74 грн.; в іншій частині відмовити.

Стягнути з відділу культури, національностей та релігії Яготинської районної державної адміністрації (07700, Київська обл., Яготинський район, місто Яготин, вул. Незалежності, буд. 81; ідентифікаційний код юридичної особи: 02228569) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (02098, м. Київ, пр. П. Тичини, 6, ідентифікаційний код юридичної особи: 01184901; п/р 2600169 в «Райффайзен банк Аваль» м. Київ, МФО 300335) 979,02 грн. (дев'ятсот сімдесят дев'ять грн. 02 коп .), які складаються з: 833,27 грн. (вісімсот тридцяти три грн. 27 коп.) основного боргу за надані телекомунікаційні послуги, 90,74 грн. (дев'яносто грн. 74 коп.) індексу інфляції, 55,01 грн. (п'ятдесят п'ять грн. 01 коп.) 3% річних.

3. Стягнути з відділу культури, національностей та релігії Яготинської районної державної адміністрації (07700, Київська обл., Яготинський район, місто Яготин, вул. Незалежності, буд. 81; ідентифікаційний код юридичної особи: 02228569) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (02098, м. Київ, пр. П. Тичини, 6, ідентифікаційний код юридичної особи: 01184901; п/р 2600169 в «Райффайзен банк Аваль» м. Київ, МФО 300335) 1 800,51 (одну тисячу вісімсот грн. 51 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.С. Грєхов

Дата підписання повного тексту рішення - 23.04.2014 р.