Постанова

від 22.04.2014 по справі 910/4064/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2014 р. справа№ 910/4064/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Гребеник І.С.;

відповідача - Ярчак І.С.;

третьої особи - не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

на ухвалу господарського суду м. Києва від 13.03.2014 р.

у справі № 910/4064/14 (суддя - Нечай О.В.)

за позовом Виробничо-комерційної фірми "АМК LTD" Товариства з обмеженою відповідальністю

до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

третя особа Публічне акціонерне товариство "Київське автотранспортне підприємство 13003"

про визнання відсутнім права

ВСТАНОВИВ:

12.03.2014 р. Виробничо-комерційна фірма "АМК LTD" Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про визнання відсутнім у відповідача права заставодержателя за договором застави № 24 від 01.09.2006 р. та права звернення стягнення на предмет застави - акції іменні прості, за вказаним договором.

Окрім того, Виробничо-комерційною фірмою "АМК LTD" Товариством з обмеженою відповідальністю до позовної заяви додано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, у якій позивач просив суд заборонити Публічному акціонерному товариству "Брокбізнесбанк" вчиняти дії стосовно звернення стягнення на предмет застави, визначений договором застави № 24 від 01.09.2006 р., а саме акції іменні прості, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство "Київське автотранспортне підприємство 13003".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.03.2014 р. порушено провадження у справі № 910/4064/14 та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Київське автотранспортне підприємство 13003".

Також, іншою ухвалою господарського суду м. Києва від 13.03.2014 р. заяву Виробничо-комерційної фірми "АМК LTD" Товариства з обмеженою відповідальністю про вжиття заходів забезпечення позову задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва від 13.03.2014 р. про вжиття заходів до забезпечення позову, Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що додана позивачем до заяви про забезпечення позову копія витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна стосовно реєстрації змін предмета застави не є належним доказом того, що відповідач має намір застосувати позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет такої застави. Тому, апелянт вважає, що Виробничо-комерційна фірма "АМК LTD" Товариство з обмеженою відповідальністю не довело належними та допустимими доказами того, що до прийняття рішення у даній справі предмет застави, а саме акції іменні прості, можуть бути відчужені на користь певних третіх осіб.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/4064/14, а розгляд справи призначено на 22.04.2014 р.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, та просив суд відмовити у її задоволенні.

В засідання суду, призначене на 22.04.2014 р., представники третьої особи не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду скарги та доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Наведене також не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Так, підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття цих заходів у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За своєю правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Право вибору тих чи інших заходів забезпечення належить господарському суду, який виходить із предмету спору та конкретних обставин справи.

Відповідно до п. п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Задовольняючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив про те, що станом на момент винесення ухвали здійснюється звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 24 від 01.09.2006 р., що підтверджується доданою заявником до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову копією Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін).

Також, господарським судом м. Києва зроблено висновок, що незадоволення заяви «Виробничо-комерційної фірми «АМК LTD» Товариства з обмеженою відповідальністю про вжиття заходів до забезпечення позову та в разі звернення відповідачем стягнення на предмет застави за договором застави № 24 від 01.09.2006 р. в позасудовому порядку, може ускладнити виконання рішення суду або зробити неможливим його виконання в разі задоволення позову.

Однак, навіть беручи до уваги вказані аргументи, ні заявником, ні судом першої інстанції не було враховано наступного.

Як зазначалося вище, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову. Крім того, відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які є фактично тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як вбачається з позовних вимог у даній справі, Виробничо-комерційна фірма "АМК LTD" Товариство з обмеженою відповідальністю просило суд визнати відсутнім у Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" права заставодержателя за договором застави № 24 від 01.09.2006 р. та права звернення стягнення на предмет застави - акції іменні прості, за вказаним договором. Тобто, кінцевим результатом при вирішенні спору у разі задоволення позовних вимог була б, фактично, заборона відповідачу вчиняти будь-які дії по відношенню до предмета іпотеки у даній справі, адже він втрачав би навіть право заставодержателя, не кажучи вже про право на звернення стягнення.

У заяві про забезпечення позову позивач обрав такий спосіб забезпечення як заборона вчиняти певні дії, а саме заборона Публічному акціонерному товариству "Брокбізнесбанк" вчиняти дії стосовно звернення стягнення на предмет застави, визначений договором застави № 24 від 01.09.2006 р., а саме акції іменні прості, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство "Київське автотранспортне підприємство 13003". Таким чином, роблячи логічний висновок, колегія суддів зазначає, що фактично, у разі забезпечення позову, відповідач втрачає право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, як вбачається з вищевикладеного, суд першої інстанції не врахував ту обставину, що задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії стосовно звернення стягнення на предмет застави, фактично вирішено спір по суті, оскільки у даному випадку обраний спосіб захисту порушених прав позивача у вигляді визнання відсутнім права на звернення стягнення на предмет застави за своєю суттю є тотожним вказаному вище засобу забезпечення такого позову.

Окрім того, судом першої інстанції при вжитті заходів до забезпечення позову також порушено принципи розумності та адекватності вимог заявника, оскільки в даному випадку потрібно було застосовувати вказані вище положення постанови Пленуму ВГСУ № 16 та врахувати, що забезпечення позову повинно лише запобігти можливому порушенню охоронюваних законом прав та інтересів позивача, при цьому, не вирішуючи по суті самий спір.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, неповно з`ясував усі обставини справи, а також порушив норми процесуального права, що в кінцевому результаті фактично призвело до вирішення спору по суті. Тому, ухвала від 13.03.2014 р. про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає скасування, а заява Виробничо-комерційної фірми "АМК LTD" Товариства з обмеженою відповідальністю залишенню без задоволення. Також, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" підлягає задоволенню, однак з інших підстав та мотивів, викладених вище.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 66, 67, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 13.03.2014 р. у справі № 910/4064/14 скасувати.

3. В задоволенні заяви Виробничо-комерційної фірми "АМК LTD" Товариства з обмеженою відповідальністю про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству "Брокбізнесбанк" вчиняти дії стосовно звернення стягнення на предмет застави, визначений договором застави № 24 від 01.09.2006 р., відмовити.

4. Стягнути з Виробничо-комерційної фірми "АМК LTD" Товариства з обмеженою відповідальністю (01042, м. Київ, вул. Перспективна, будинок 3, код ЄДРПОУ 21490729) в дохід Державного бюджету України 609,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

6. Матеріали оскарження ухвали у справі № 910/4064/14 повернути до господарського суду м. Києва.

7. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран