Постанова

від 29.04.2014 по справі 199/3035/14-п

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/3035/14-п

(3/199/1370/14)

ПОСТАНОВА

іменем України

22 квітня 2014 року суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Щербина-Почтовик І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпропетровська, інн НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, працюючої бухгалтером-касиром ПП «Ластре», проживаючої АДРЕСА_1,

притягується за ч. 1 ст.41 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

29.01.2014 року Територіальною Державною Інспекцією з питань праці у Дніпропетровській області, в особі ОСОБА_2, в ході перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування ПП «Ластре, ЄДРПОУ 32534129, було встановлено адміністративне правопорушення, відповідальність передбачена посадовою інструкцією. ОСОБА_1, будучи бухгалтером-касиром Приватного підприємства «Ластре», місце знаходження: АДРЕСА_2, порушила ч.4 ст.115 КЗпП України та ст.21 ЗУ № 504 «Про відпустки» заробітна плата за весь час щорічної відпустки не виплачується не менш ніж за три дні до початку відпустки. Наказом № 4/2-О від 07.05.2013 року надано щорічну відпустку: ОСОБА_3 (з 07.05.2013 року по 31.05.2013 року), ОСОБА_4 (з 07.05.2013 року по 31.05.2013 року), ОСОБА_5 (з 07.05.2013 року по 31.05.2013 року), виплата заробітної плати за весь час щорічної відпустки була здійснена 20.05.2013 року (відомість № ЛС - 0000010 від 20.05.2013 р.).

Перевіркою встановлено, що табелі обліку робочого часу працівників ведуться неналежним чином, а саме - без зазначення кількості відпрацьованого часу за кожен день. У всіх табелях обліку робочого часу за 2013 рік у всіх працівників зазначені прочерки, таким чином неможливо встановити облік відпрацьованого працівниками часу та його відповідну оплату, що є порушенням вимог ч.2 ст.30 ЗУ «Про оплату праці» № 108, згідно якого на підприємстві повинен бути забезпечений достовірний облік виконуваної працівником роботи.

В ході перевірки встановлено, що згідно наказу № 6/2-О від 01.11.2013 року на період щорічної відпустки директора підприємства з 04.11.2013 року по 27.11.2013 року обов'язки директора виконував заступник директора ОСОБА_6 Згідно відомостей нарахування заробітної плати виявлено, що доплата працівнику не проводилась, що порушує вимоги ст.105 КЗпПУ, згідно якої за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника проводиться доплата.

В ході перевірки встановлено порушення вимог ст.116 КЗпП України, ст.24 ЗУ «Про оплату праці» щодо строків проведення остаточних розрахунків при звільнені працівників, так: Наказом від 31.05.2013 року № 3/к ОСОБА_7 звільнений з посади оператора станка, але остаточний розрахунок в сумі 182,13 гривень з працівником проведено згідно відомості на виплату грошей № ЛС-0000011 від 04.06.2013 року, а не в день звільнення; Наказом від 05.08.2013 року № 7/к ОСОБА_8 звільнена з посади регіонального менеджера, але остаточний розрахунок в сумі 1416,17 гривень з працівницею проведено згідно відомості на виплату грошей № ЛС-0000016 від 16.08.2013 року, а не в день звільнення; Наказом від 03.10.2013 року № 8/к ОСОБА_9 звільнена з посади пакувальника, але остаточний розрахунок в сумі 313,38 гривень з працівницею проведено згідно відомості на виплату грошей № ЛС-0000020 від 18.10.2013 року, а не в день звільнення.

В ході перевірки встановлено порушення ст.117 КЗпП України, а саме, при звільненні працівників були порушені строки розрахунки при звільнені, так: ОСОБА_7 звільнений 31.05.2013 року, остаточний розрахунок проведено 04.06.2013 року, а не в день звільнення; ОСОБА_8 звільнена 05.08.2013 року, остаточний розрахунок проведено 04.06.2013 року, а не в день звільнення; ОСОБА_9 звільнена 03.10.2013 року, остаточний розрахунок проведено 18.10.2013 року, а не в день звільнення, таким чином підприємство несе відповідальність за затримку розрахунку при звільнені. Так згідно ст.117 КЗпП: «В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство , установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В ході перевірки встановлено, що трудові книжки, заповнені належним чином, отримані працівниками в день звільнення, але остаточний розрахунок в день звільнення не проводився, а саме: ОСОБА_7 звільнений 31.05.2013 року, остаточний розрахунок проведено 04.06.2013 року, а не в день звільнення; ОСОБА_8 звільнена 05.08.2013 року, остаточний розрахунок проведено 16.08.2013 року, а не в день звільнення; ОСОБА_9 звільнена 03.10.2013 року остаточний розрахунок проведено 16.08.2013 року, а не в день звільнення, тобто порушені вимоги ст.47 КЗпП України, згідно якої власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у троки, зазначені в ст.116 КЗпП України, що на підприємстві не додержується.

З огляду на вище викладене ОСОБА_1, порушила вимоги ст.41 КУпАП.

ОСОБА_1 не з`явилась до суду, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала, про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення сповіщалась належним чином, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справу за її відсутності.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, повністю підтверджується дослідженими письмовими доказами:

- відомостями з протоколу 04-01-06/28 про адміністративне правопорушення від 29.01.2014;

- актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 22.01.2014 року № 04-01-06/47.

Так, ст. 38 КУпАП з метою максимально наблизити подію правопорушення до моменту накладення стягнення і тим самим підвищити його ефективність встановлений строк притягнення до адміністративної відповідальності винної особи. Відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

При накладенні адміністративного стягнення, враховую тривалий характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують його відповідальність.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність за який передбачена ч. 1 ст.41 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу в сумі 510 (п'ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 36.54 гривень та зарахувати їх до спеціального фонду Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя І.В. Щербина-Почтовик