Рішення

від 10.07.2006 по справі 38/117-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/117-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2006 р.                                                            Справа № 38/117-06

вх. № 5406/6-38

Суддя господарського суду Жельне С.Ч. 

при секретарі судового засідання Сидоренко Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Корнюхін Д.І. за дов. б/н від 03.05.2006 року  відповідача - Павловський П.І. за дов.б/н від 21.12.2005 року

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Сервісний центр Харківського коксового заводу", м. Харків  

до  Колективного підприємства "Харківенерго", м. Харків  

про визнання договору купівлі-продажу дійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішення виноситься 10.07.2006 року, оскільки у судовому засіданні 23.06.2006 року оголошувалась перерва.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд, з посиланням на ст. 220 ЦК України, визнати договір купівлі-продажу майнового комплексу від 25.02.2006р. - дійсним, та визнати право власності на майновий комплекс з виробничих приміщень (літери ВГ-1 площею 1328,5 кв.м., ВА-3 площею 1845,1 кв.м., ВЖ-1 площею 170,7 кв.м., ВВ-1 площею 204,3 кв.м., ВЕ-1 площею 161,3 кв.м., ВБ-1 площею 622,4 кв.м., ВД-1 площею 53,4 кв.м.).

Відповідач проти позову заперечує, посилається на неможливість ним виконати умови договору раніше, оскільки мали місця судові заборони, які були скасовані 29.06.2006 року.

Заслухавши сторони по справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.02.2005 року між ПП «Сервісний центр Харківського коксового заводу» та КП «Укрчерметенерго» був укладений договір купівлі-продажу майнового комплексу, що складається з приміщень літер:  ВГ-1 площею 1328,5 кв.м., ВА-3 площею 1845,1 кв.м., ВЖ-1 площею 170,7 кв.м., ВВ-1 площею 204,3 кв.м., ВЕ-1 площею 161,3 кв.м., ВБ-1 площею 622,4 кв.м., ВД-1 площею 53,4 кв.м., та знаходиться за адресою Карачівське шосе, 44 у місті Харкові.

06.07.2006 року спірний майновий комплекс був переданий покупцю за актом прийому-передачі.

Спірний майновий комплекс на момент укладення договору купівлі-продажу від 25.02.2006 року належав відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 20.05.1994 року, акту прийому-передачі від 30.11.1994 року, акту розподілу цілісного майнового комплексу від 01.07.1995 року.

У відповідності до статті 8.16 статуту КП «Укрчерметенерго», що був наданий для огляду у судовому засіданні, укладення договорів, угод від імені товариства незалежно від предмету та ціни є виключною компетенцією Голови правління товариства.

Відповідно довідки Державного комітету статистики України Головного управління статистики у Харківській області за №14326 керівником підприємства дійсно є Прокоп”єв К.Є.  Зазначені відомості також підтверджені представником, у наданий суду для огляду, довідки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за №23334 від 14.02.2006 року.

Ціна майнового комплексу, відповідно до умов договору склала 226200,00 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ. Покупець розрахувався з продавцем векселем, відповідно до пункту 2.3 договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору Продавець зобов'язувався у термін 2 днів з моменту підписання договору передати предмет договору Покупцю, але зробив це, як встановлено судом 01.06.2006 року, вже після звернення покупця до Господарського суду.

Відповідно до пункту 3.9 договору купівлі-продажу спірного майнового комплексу від 25.02.2006р сторони зобов'язалися протягом 2-х днів з моменту підписання договору здійснити його нотаріальне посвідчення, але договір нотаріально посвідчений та зареєстрований не був.

01.03.2006 року позивач звернувся до відповідача з листом, у якому пропонував виконати умови договору купівлі-продажу від 25.02.2006 року, а саме здійснити його нотаріальне посвідчення та реєстрацію. Але відповідач ухилився від виконання своїх зобов'язань за договором, про що свідчить лист відповідача від 06.03.2006 року.

Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, договір від 25.02.2006 року та акт прийому-передачі від 06.07.2006 року дійсно були підписані сторонами, але голова правління КП «Укрчерметенерго» не мав достатньо часу для того, щоб виконати умови договору купівлі-продажу спірного майнового комплексу від 25.02.2006 року у повному обсязі.

Крім того, на той час існували судові заборони щодо відчуження зазначеного майна, які остаточно скасовані тільки зараз. Тому на той час, на думку відповідача, не було можливості виконати умови договору у повному обсязі.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до  ч.2 ст. 220 ЦК якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У  цьому  разі  наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Судом встановлено, що сторони уклали у письмовій формі, та шляхом підписання акту прийому-передачі частково виконали договір купівлі-продажу спірного майнового комплексу від 25.02.2006 року. Судом також встановлено, що відповідач тривалий строк без поважних причин ухилявся  від нотаріального посвідчення договору  купівлі-продажу спірного майнового комплексу від 25.02.2006 року.  

Системний аналіз діючого законодавства, зокрема Цивільного кодексу України,  наказу Фонду державного майна  від 22.09.2000 № 1976 «Про затвердження Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю», наказу Фонду державного майна від 30.07.1999 № 1477 Про затвердження «Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю» дає підстави визначити відчуження майна, як дії власника майна, що відповідають його внутрішній волі, спрямовані на перехід права власності на майно від нього до іншої особи.   

Як встановлено судом дії позивача щодо відчуження спірної будівлі були здійснені шляхом підписання договору купівлі-продажу від 25.02.2006 року та підписання акту прийому-передачі від 06.07.2006 року.

Сторони надали суду пояснення та докази того, що судові заборони, на момент підписання самого договору та акту прийому-передачі не діяли, оскільки були скасовані.

Відповідно до п. 3.5  договору купівлі-продажу від 25.02.2006 року право власності на спірну будівля переходить до відповідача з моменту оплати та підписання акту прийому-передачі.

Таким чином, дії щодо відчуження майна були здійснені відповідачем до виникнення та після скасування будь-яких заборон або арештів спірного майнового комплексу. Визнання договору дійсним, визнання права власності, відповідно до ст. 16 ЦК України, є одним з способів захисту порушеного права, що  здійснюється судом. Здійснення господарським судом правосуддя у формі господарського судочинства є державною діяльністю, яку не можна вважати діями щодо відчуження майна.

Крім того, необхідно зазначити, що наявність заборон, якими на спірний майновий комплекс накладено арешт, не перешкоджає державній реєстрації права власності на спірний майновий комплекс, що здійснюється КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

Частинами 3 та 4 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.  

У відповідності до роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" № 02-5/111 від 12.03.99р. в разі, якщо незареєстрована угода повністю або частково виконана, а сторона, яка одержала виконання, ухиляється від державної реєстрації цієї угоди, друга сторона має право звернутися до господарського суду за захистом своїх інтересів. У цьому випадку суд може визнати угоду, що не пройшла державної реєстрації, дійсною, і такого рішення достатньо для виникнення у реєструючого органу обов'язку щодо здійснення державної реєстрації угоди, незважаючи на волю другої сторони. Таке рішення можливе лише у випадку, коли відповідна угода укладена за встановленою формою, а її зміст відповідає вимогам закону.

За викладених вище обставин, суд вважає за можливе визнати дійсним договір купівлі-продажу спірного майнового комплексу від 25.02.2006 року, та визнати право власності на майновий комплекс, що складається з приміщень літер:  ВГ-1 площею 1328,5 кв.м., ВА-3 площею 1845,1 кв.м., ВЖ-1 площею 170,7 кв.м., ВВ-1 площею 204,3 кв.м., ВЕ-1 площею 161,3 кв.м., ВБ-1 площею 622,4 кв.м., ВД-1 площею 53,4 кв.м., та знаходиться за адресою Карачівське шосе, 44 у місті Харкові - за  позивачем.

Згідно ст. 19 Закону України  «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили. Рішення суду, яке набрало чинності, є обов'язковим для виконання для усіх підприємств, органів та установ, у тому числі для КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» щодо здійснення державної реєстрації права власності на спірну будівлю за позивачем.

Чинним законодавством при визнанні угод недійсними передбачено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; дієздатність сторін за угодою; відповідність волі та волевиявлення та ін.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу спірного майнового комплексу від 25.02.2006 року відповідає нормам чинного законодавства України, та відповідає іншим вимогам, з якими закон пов'язує дійсність правочину, а невідповідність форми цього договору вимогам закону виникло виключно внаслідок протиправної бездіяльності відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажумайнового комплексу що складається з приміщень літер:  ВГ-1 площею 1328,5 кв.м., ВА-3 площею 1845,1 кв.м., ВЖ-1 площею 170,7 кв.м., ВВ-1 площею 204,3 кв.м., ВЕ-1 площею 161,3 кв.м., ВБ-1 площею 622,4 кв.м., ВД-1 площею 53,4 кв.м., та знаходиться за адресою Карачівське шосе, 44 у місті Харкові, від 25.02.2006 року, укладений між Колективним підприємством «Укрчерметенерго» та Приватним підприємством «Сервісний центр Харківського коксового заводу».

Визнати право власності на майновий комплекс, що складається з приміщень літер:  ВГ-1 площею 1328,5 кв.м., ВА-3 площею 1845,1 кв.м., ВЖ-1 площею 170,7 кв.м., ВВ-1 площею 204,3 кв.м., ВЕ-1 площею 161,3 кв.м., ВБ-1 площею 622,4 кв.м., ВД-1 площею 53,4 кв.м., та знаходиться за адресою Карачівське шосе, 44 у місті Харкові - за Приватним підприємством «Сервісний центр Харківського коксового заводу» (м. Харків, пр-т Правди, б.5, к.120,  код ЄДРПОУ 33900454).

Стягнути з КП «Укрчерметенерго» (м. Харків, пр. Леніна, 58, код ЄДРПОУ 00192519) на користь ПП «Сервісний центр Харківського коксового заводу» (м. Харків, пр-т Правди, б. 5, к.120,  код ЄДРПОУ 33900454) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Жельне С.Ч.