Ухвала

від 17.04.2014 по справі 810/5899/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5899/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Будівельний транспортний сервіс» до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «Будівельний транспортний сервіс» (надалі за текстом - «ПП «Будтранссервіс») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000802301 від 12.09.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 265 950 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (надалі за текстом - «ДПІ у Києво-Святошинському районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 листопада 2012 р. між ПП «Будтранссервіс» та ТОВ «Катрейд» укладено договір поставки № 2544 за умовками якого останнє зобов'язалось передати позивачеві у власність бітумну емульсію, пісок річковий, а позивач - прийняти і оплатити товар.

На підставі цього договору були складені видаткові та податкові накладні.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості товару ПДВ включив до податкового кредиту.

У період з 14.08.2013 р. по 20.08.2013 р. посадовцями ДПІ у Києво-Святошинському районі проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПП «Будтранссервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Катрейд» за весь період діяльності.

Результати перевірки оформлено актом № 96/22-03/33794706 від 28.08.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 188, 198, 200 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого ТОВ «Катрейд» у складі вартості товару.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

Перевіркою встановлено, що ПП «Будтранссервіс» перебувало у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Катрейд» та на підставі податкових накладних, виданих останнім, включило до податкового кредиту 177 300 грн., у т.ч. у листопаді 2012 р. - 166 666 грн. 67 коп. та у грудні 2012 р. - 10 633 грн. 33 коп.

Разом з тим, згідно акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки» ТОВ «Катрейд» відсутнє за юридичною адресою.

На думку органу доходів та зборів наведене свідчить про заниження позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, за листопад 2012 р. на 166 667 грн. та за грудень 2012 р. на 10 633 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Києво-Святошинському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000802301 від 12.09.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 265 950 грн., у тому числі 177 300 грн. за основним платежем та 88 650 грн. за штрафними санкціями.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит, для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Катрейд».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії: договору № 2544 від 01.11.2012 р., видаткових накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, банківських виписок, які свідчать, що зобов'язання за договором між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ПП «Будтранссервіс» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентові, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «Катрейд».

Відсутність контрагента за юридичною адресою не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Безпідставним є твердження ДПІ у Києво-Святошинському районі про нікчемність укладеного позивачем правочину, оскільки в ході проведеної перевірки не було встановлено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, зокрема, фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «Катрейд» правочину.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 23 квітня 2014 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.