Рішення

від 23.04.2014 по справі 916/3310/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2014 р.Справа № 916/3310/13

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Войтенко С.М.

В судове засідання представники сторін не з'явились.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Український лізинговий фонд"

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „ЮКОМ"

про стягнення 86 700,42 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Український лізинговий фонд" (ТОВ „Український лізинговий фонд") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „ЮКОМ" (ТОВ „ЮКОМ") 86 700,42 грн., з яких: 72 072,45 грн. - заборгованість за лізинговими платежами, 3 995,03 грн. - пеня, 884,94 грн. - 3% річних, 9 748,00 грн. - додаткові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору фінансового лізингу № 178/07/12-В від 12.07.2012р. в частині своєчасної оплати лізингових платежів, повернення предмету лізингу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2013р. суддею Мостепаненко Ю.І. порушено провадження по справі № 916/3310/13 за даним позовом, розгляд справи призначено на 23.12.2013р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.12.2013р. розгляд справи відкладено на 22.01.2014р. - в зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням всіх витребуваних судом документів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.01.2014р. розгляд справи відкладено на 27.01.2014р. - в зв`язку з неявкою в судове засідання представників сторін та неподанням всіх витребуваних судом документів.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 27.01.2014р. справу № 916/3310/13, у зв'язку із перебуванням судді господарського суду Одеської області Мостепаненко Ю.І. у відпустці, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.), передано на розгляд судді Никифорчуку М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.01.2014р. суддею Никифорчуком М.І. справу № 916/3310/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 26.02.2014р.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 10.02.2014р. справу № 916/3310/13, у зв'язку з поверненням судді господарського суду Одеської області Мостепаненко Ю.І. з відпустки, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.), передано на розгляд судді Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.02.2014р. суддею Мостепаненко Ю.І. справу № 916/3310/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 26.02.2014р.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 25.02.2014р., у зв'язку зі знаходженням судді Мостепаненко Ю.І. на навчанні, справу № 916/3310/13 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Панченко О.Л.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.02.2014р. суддею Панченко О.Л. справу № 916/3310/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 19.03.2014р.

26.02.2014р. до господарського суду Одеської області від ТОВ „Український лізинговий фонд" надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. № 2-831/14), згідно якої позивач просив суд стягнути з ТОВ „ЮКОМ" 86 414,92 грн., з яких: 72 072,45 грн. - заборгованість за лізинговими платежами, 3 709,53 грн. - пеня, 9 748,00 грн. - додаткові витрати, 884,94 грн. - 3% річних.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 03.03.2014р. справу № 916/3310/13, у зв'язку з поверненням судді господарського суду Одеської області Мостепаненко Ю.І. з навчання, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.), передано на розгляд судді Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2014р. суддею Мостепаненко Ю.І. справу № 916/3310/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 19.03.2014р.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 19.03.2014р. та 02.04.2014р. розгляд справи відкладено на 02.04.2014р. та 23.04.2014р., відповідно, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та неподанням всіх витребуваних судом доказів.

У письмовому клопотанні від 17.03.2014р. (вх. № 6657/14) позивач підтримав уточнені позовні вимоги, просив їх задовольнити, стягнувши з відповідача 86 414,92грн., просив розглянути справу за відсутності участі у судовому засіданні представника позивача.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судових засідань належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвал суду.

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23.04.2014р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

12.07.2012р. між ТОВ „Український лізинговий фонд" (Лізингодавець) та ТОВ „ЮКОМ" (Лізингоодержувач) укладений договір фінансового лізингу № 178/07/12-В (Договір), відповідно до умов якого Лізингодавець зобов'язується придбати у власність майно, згідно з встановленою Лізингоодержувачем специфікацією (Додаток № 2 до договору), та передати це майно (предмет лізингу) у платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу, для його господарської мети на визначений строк, при умові оплати останнім лізингових платежів.

Предметом лізингу є - транспортний засіб HYUNDAI I 40 2.0 PRESTIGE AT 2012 року випуску.

Предмет лізингу є власністю Лізингодавця на протязі всього строку дії договору (п. 1.2 Договору).

П. 1.3 Договору сторони передбачили, що Продавцем (Постачальником) Предмета лізингу, вказаним у специфікації, є ТОВ „Боглан - Авто Одеса", код ЄДРПОУ 37810764. Вибір Продавця (Постачальника) Предмета лізингу та самого Предмета лізингу Лізингоодержувачем здійснено самостійно.

- Відповідно до п. 1.4 Договору загальна вартість предмету лізингу на момент укладання Договору складає 287 000,00 грн. (з урахуванням ПДВ).

Строк користування предметом лізингу Лізингоодержувачем складає 36 місяців з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Предмету лізингу згідно п. 4.3 Договору за умовами відповідного користування предметом лізингу та відповідної оплати лізингових платежів (п. 2.1 Договору).

У випадку дострокового розірвання Договору та в інших випадках дострокового повернення Предмету лізингу, Лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу Лізингодавцю, якщо інше не передбачено Договором (п. 2.2. Договору).

Відповідно до розділу 3 Договору:

- Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіка внесення лізингових платежів (Додаток №1 до Договору) (п. 3.1 Договору);

- лізингові платежі включають: винагороду (комісію) Лізингодавця та платежі в погашення (компенсацію) вартості Предмету лізингу (п. 3.2 Договору);

- загальна сума лізингових платежів на дату укладання Договору складає 427 085,79 грн. та може змінюватись відповідно до умов Договору (п. 3.3 Договору);

- лізингові платежі нараховуються на дату, вказану в графі 2 Графіку платежів (п. 3.4 Договору);

- датою здійснення платежів рахується дата фактичного надходження грошових коштів на банківський рахунок Лізингодавця. Якщо числове значення офіційного курсу української гривні до долара США чи середньозваженого курсу української гривні до долара США (за даними інтернет сторінки НБУ) на день здійснення платежу перевищує числове значення курсу валюти, яке повинно бути застосовано до такого платежу, більш ніж на 1%, Лізингодавець має право вимагати пропорційну доплату, але в строк не більше ніж 5 банківських днів з моменту зарахування такого платежу. Доплачена сума зараховується як комісія Лізингодавця (3.5.5 Договору).

П. 4.1 Договору встановлено, що передача Лізингодавцем Лізингоодержувачу у використання Предмету лізингу, вказаного у Специфікації, відбувається на протязі 5 робочих днів з моменту фактичного отримання Лізингоодержувачем Предмету лізингу у Продавця за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 114. Лізингодавець не несе відповідальності за затримку отримання Предмету лізингу від Продавця.

Приймання Предмету лізингу здійснює відповідальна уповноважена особа Лізингоодержувача на протязі 3 робочих днів з моменту отримання Лізингоодержувачем повідомлення про готовність Предмету лізингу до передачі (п. 4.2 Договору).

Приймання Лізингоодержувачем Предмету лізингу в лізинг оформлюється шляхом підписання Акту приймання -передачі Предмету лізингу (Додаток № 4 до Договору).

Згідно п. 4.5 Договору, з моменту приймання-передачі Предмету лізингу Лізингоодержувач самостійно та за свій рахунок здійснює ремонт (в тому числі капітальний) та технічне обслуговування предмету лізингу, не порушуючи при цьому умов гарантії. Взагалі Лізингоодержувач звільняє Лізингодавця від любих зобов'язань відносно обслуговування чи ремонту предмету лізингу, а також пов'язаних з цим витрат та судових позовів. З моменту приймання предмету лізингу Лізингоодержувач відмовляється від претензій до Лізингодавця відносно якості предмету лізингу.

З моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі предмету лізингу, до Лізингоодержувачу переходять усі ризики, пов'язанні з користуванням та володінням предметом лізингу (п. 9.1 Договору).

Якщо в результаті невиконання чи неналежного виконання Лізингоодержувачем умов даного договору чи порушення ним встановлених правил ведення господарської діяльності Лізингодавцю спричинені збитки, Лізингоодержувач зобов'язується відшкодувати їх у грошовій формі як збитки. Під збитками розуміють понесені чи передбачені витрати, для відновлення прав чи інтересів Лізингодавцем, в тому числі на відновлення (відшкодування вартості) предмету лізингу, його запчастин, документації, а також неотриманий Лізингодавцем прибуток, який він мав би отримати при звичайних умовах діяльності, якщо б його права та інтереси не були порушені (п. 9.5 Договору).

За несвоєчасну оплату лізингових платежів чи інших платежів, передбачених даним договором чи Графіком платежів - Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 9.7.1 Договору).

П. 9.8 Договору сторони домовились, що Лізингодавець за власним вибором має право стягнути з Лізингоодержувача прострочену заборгованість в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса чи в судовому порядку, визначеному діючим законодавством України. Лізингодавець має право залучати третіх осіб для примусового стягнення з Лізингоодержувача заборгованості.

Відповідно до п. 13.2 Договору даний договір може бути розірвано достроково в наступних випадках:

- за згодою сторін відповідно до додаткової угоди (п. 13.2.1 Договору);

- при викупі предмету лізингу (п. 13.2.2 Договору);

- при відмові Лізингоодержувача від даного Договору (п. 13.2.3 Договору);

- при відмові Лізингодавця від даного Договору,

Відмова однієї із сторін від Договору у випадках, передбачених даним Договором чи законодавством, тягне за собою розірвання договору (п. 13.2.4 Договору).

Лізингодавець має право відмовитись від даного Договору у односторонньому порядку у випадку, коли Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) та прострочення оплати складає більш ніж 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку оплати лізингових платежів (п. 13.4.1 Договору).

Відповідно до п. 13.5 Договору у випадку виникнення умов, передбачених в п. п. 13.4.1 - 13.4.11 Договору, Лізингодавець направляє Лізингоодержувачу повідомлення (лист з повідомленням, направлене на юридичну адресу Лізингоодржувача) про відмову від даного Договору з одночасним встановленням строку повернення предмету лізингу та місця приймання-передачі. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок, на протязі 7 робочих днів з моменту направлення Лізингодавцем на адресу Лізингоодержувача відповідного повідомлення, повернути предмет лізингу Лізингодавцю за вказаною адресою.

Лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу зі всіма його складовими частинами, обладнанням, документами, отриманими згідно Акту приймання-передачі. Предмет лізингу повинен бути повернутий у справному стані, а по ступені зносу повинен відповідати його зносу за час використання при відповідних умовах експлуатації (п. 13.6 Договору).

П.п. 13.8 - 13.9 Договору встановлено, що датою розірвання Договору є дата фактичної передачі предмета лізингу Лізингоодержувачем Лізингодавцю (дата повернення) чи дата вилучення за Актом повернення предмета лізингу, підписаним уповноваженими особами.

У випадку, якщо технічний стан предмету лізингу після повернення (вилучення) не дозволяє його подальшу експлуатацію, Лізингоодержувач відшкодовує Лізингодавцю видатки, які поніс останній по відновленню технічного стану предмету лізингу. Відшкодування таких видатків повинно бути здійснено Лізингоодержувачем на протязі 5 банківських днів після надання Лізингодавцем документів, підтверджуючих видатки по відновленню технічного стану предмету лізингу (п. 13.12 Договору).

У випадку розірвання даного Договору, за рахунок Лізингоодержувача здійснюються всі, пов'язані з цим витрати, в тому числі, пов'язані з вилученням предмету лізингу відповідно до розділу 13 даного Договору (п. 13.13 Договору).

Як вбачається з п. 15.1 Договору, Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань по даному Договору.

В Додатку № 1 до Договору сторонами узгоджено "Графік внесення лізингових платежів", згідно якого встановлено дату авансового платежу - 14.07.2012р. та дату кожного поточного платежу - 16 число кожного місяця, починаючи з липня 2012р. до липня 2015р. включно, встановлено загальну суму лізингових платежів - 427 085,79 грн.

На виконання вимог договору лізингу, 20.07.2012 року між сторонами по Договору підписано Акт приймання-передачі предмету лізингу, згідно якого відповідач отримав транспортний засіб HYUNDAI I 40 2.0 2012 року випуску, реєстраційний номер АА 0864 МН.

У зв`язку з тим, що відповідач припинив сплачувати позивачу лізингові платежі, ТОВ „Український лізинговий фонд" звернулось з претензією № 1478-03/2013 від 18.03.2013р. до ТОВ „ЮКОМ", в якій вимагало сплатити заборгованість з лізингових платежів в сумі 39 499 ,13 грн. (станом на 18.03.2013р.), пеню в сумі 13 754,38 грн. та штраф в сумі 28 700,00 грн.

Претензію ТОВ „ЮКОМ" отримав 26.03.2013р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи. Відповіді на претензію від відповідача не надійшло, в повному обсязі всіх лізингових платежів сплачено не було.

У листі від 05.06.2013р., який одержаний відповідачем 12.06.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, позивач повідомив, що у зв'язку з несплатою ТОВ „ЮКОМ" заборгованості та подальшим невиконанням своїх зобов'язань за Договором, а саме простроченням чергового лізингового платежу більш ніж на 30 днів з дня настання строку платежу, Лізингодавець в односторонньому досудовому порядку, передбаченому п. 13.5 Договору, відмовляється від Договору фінансового лізингу № 178/07/12-В від 12.07.2012р. та вимагає протягом 7 днів з моменту направлення повідомлення повернути предмет лізингу, надати документи та приналежності, отримані відповідно до Акту приймання-передачі.

29.08.2013р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено Виконавчий напис про повернення позивачу об'єкту лізингу, який переданий відповідачу на підставі договору фінансового лізингу № 178/07/12-В від 12.07.2012р. за невиплачені лізингові платежі. За вчинення вказаного Виконавчого напису, який зареєстровано в реєстрі за №1463, стягнуто плату в сумі 2 870 грн.

На підставі цього виконавчого напису, постановою державного виконавця другого Суворівського ВДВС Одеського МУЮ про відкриття виконавчого провадження ВП № 39865112 від 20.09.2013р., зобов'язано боржника самостійно у добровільному порядку виконати вимоги виконавчого документа у 7-денний строк з моменту винесення постанови.

08.10.2013р. ТОВ „ЮКОМ" у добровільному порядку повернуло ТОВ „Український лізинговий фонд" предмет лізингу, що підтверджується Актом повернення майна з фінансового лізингу за Договором № 178/07/12-В від 12.07.2012р.

Згідно Акту приймання-передачі майна з фінансового лізингу від 08.10.2013р. та акту приймання-передачі транспортного засобу від 08.10.2013р. встановлено, що майно має наступні пошкодження: пошкоджена фарба переднього бамперу; подряпина на лівому порозі; подряпини заднього бамперу; скол на лобовому склі; пошкодження лако-фарбованого покриття правого порогу.

Для виправлення цих пошкоджень позивач звернувся до ТОВ „Базіс Авто" (СТО), згідно чого ТОВ „Базіс Авто" виставило позивачу рахунок-фактуру № БА-0000014 від 09.10.2013р. на загальну суму 6 878,00 грн.

Все вищеперелічене і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 86 414,92 грн., з яких: 72 072,45 грн. - заборгованість за лізинговими платежами за період з 15.03.2013р. по 08.10.2013р., 3 709,53 грн. - пеня, 884,94 грн. - 3% річних, 9 748,00 грн. - додаткові витрати (2870грн - витрати на вчинення виконавчого напису нотаріуса, 6878 - витрати на відновлення предмету лізингу).

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав .

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір фінансового лізингу № 178/07/12-В від 12.07.2012р., згідно з яким позивач передав відповідачу у фінансовий лізинг транспортний засіб HYUNDAI I 40 2.0 PRESTIGE AT 2012 року випуску, реєстраційний номер АА 0864 МН, вартістю 287 000,00 грн., а відповідач зобов'язався сплачувати лізингові платежі у відповідності до Графіку внесення лізингових платежів.

Вимогами ч. 2 ст. 806 ЦК України встановлено, що до договору лізингу застосовується загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом, а в силу вимог ч. 3 ст. 806 ЦК України особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. Водночас вимогами ч. 7 ст. 292 ГК України також передбачено, що правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів. Правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України "Про фінансовий лізинг", вимогами ч. 1 ст. 2 якого також передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 вказаного Закону України, за договором фінансового лізингу (далі договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Згідно з п. 3 ч. 2 ст.11 Закону лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між тим, із встановлених обставин справи випливає, що відповідач не сплачував позивачу лізингових платежів за період з 16.03.2013р. по 08.10.2013р. (дата повернення предмету лізингу за Актом повернення майна з фінансового лізингу), а саме:

- в сумі 7 864,09 грн. - дата сплати за графіком 16.03.2013р.;

- в сумі 10 991,66 грн. - дата сплати за графіком 16.04.2013р.;

- в сумі 10 875,56 грн. - дата сплати за графіком 16.05.2013р.;

- в сумі 10 759,45 грн. - дата сплати за графіком 16.06.2013р.;

- в сумі 10 643,34 грн. - дата сплати за графіком 16.07.2013р.;

- в сумі 10 527,23 грн. - дата сплати за графіком 16.08.2013р.;

- в сумі 10 411,12 грн. - дата сплати за графіком 16.09.2013р., -

всього в сумі 72 072,45 грн.

При цьому, жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність, відповідач до суду не надав.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Вимогами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У ч. 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день пророчення виконання. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Умовами п. 9.7.1 укладеного між сторонами договору встановлено, що за несвоєчасну оплату лізингових платежів чи інших платежів, передбачених даним договором чи Графіком платежів - Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені становить 3 709,53грн., перевірено господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі зазначеної норми закону позивачем на суму заборгованості відповідача нараховано суму 3% річних, яка, згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, становить 884,94грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст.611 ЦК України одним із правових наслідків, що настає у разі порушення зобов'язання є відшкодування збитків.

Вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України також встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно з вимогами ч.1 ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Умовами п.п. 13.2 - 13.6 договору фінансового лізингу встановлено, що договір може бути розірвано достроково при відмові Лізингодавця від даного Договору. Відмова однієї із сторін від Договору у випадках, передбачених даним Договором чи законодавством, тягне за собою розірвання договору (п. 13.2.4 Договору). Лізингодавець має право відмовитись від даного Договору у односторонньому порядку у випадку, коли Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) та прострочення оплати складає більш ніж 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку оплати лізингових платежів (п. 13.4.1 Договору).

У випадку розірвання даного Договору, за рахунок Лізингоодержувача здійснюються всі, пов'язані з цим витрати, в тому числі, пов'язані з вилученням предмету лізингу відповідно до розділу 13 даного Договору (п. 13.13 Договору).

Згідно з розрахунком позивача до складу збитків (додаткових витрат) в сумі 9 748 грн. входять, як витрати на відновлення предмету лізингу - згідно п. 13.6, п. 13.12 Договору в сумі 6878грн., так і витрати на вчинення виконавчого напису нотаріуса - в сумі 2 870 грн.

Між тим, одним із складових цивільного правопорушення є наявність причинного зв`язку між порушенням права та збитками.

Ст. 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчі написи нотаріусів підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Таким чином, до витрат, які знаходяться у причинному зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань по поверненню предмету лізингу і були обов`язковими для здійснення захисту прав позивача шляхом вчинення виконавчого напису, суд визнає відшкодування витрат на нотаріальні послуги в розмірі 2 870 грн.

Поряд з тим, вимоги про стягнення з відповідача витрат на відновлення предмету лізингу в сумі 6 878грн. суд залишає без задоволення, з огляду на те, що, в обґрунтування своєї вимоги ТОВ „Український лізинговий фонд" посилається на виставлений йому ТОВ „Базіс Авто" рахунок-фактуру за відновлення предмету лізингу № БА-00000114 від 09.10.2013р. на загальну суму 6 878,00 грн.: фарбування переднього бампера - 1 702,11 грн. (без урахування ПДВ); фарбування заднього бампера - 1 702,11 грн. (без урахування ПДВ); фарбування порогів - 2 327,55 грн. (без урахування ПДВ). При цьому, жодних доказів понесених ним додаткових витрат внаслідок відновлення предмету лізингу, а саме: доказів оплати зазначеного рахунку-фактури - як того вимагає п. 2 ч. 1 ст. 225 ГК України - позивач суду не надав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача 72 072,45грн. - боргу з оплати лізингових платежів, 3 709,53 грн. - пені, 884,94грн. - 3% річних та 2 870грн. - збитків.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ЮКОМ" (65003, м. Одеса, вул. Павла Кравцова, 6, код ЄДРПОУ 32904820) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Український лізинговий фонд" (04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 35-А, офіс 301, код ЄДРПОУ 37859096) 72 072 (сімдесят дві тисячі сімдесят дві) грн. 45 коп. - основного боргу, 3 709 (три тисячі сімсот дев'ять) грн. 53 коп. - пені, 2 870 (дві тисячі вісімсот сімдесят) грн. - збитків, 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 94 коп. - 3% річних та 1 590 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто) грн. 72 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3 . В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2014 року.

Суддя Мостепаненко Ю.І.