Рішення

від 28.04.2014 по справі 761/8456/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/8456/14-ц

Провадження №2/761/3538/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

28 квітня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Житло Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

в с т а н о в и в :

Позивач - ТОВ «Комфорт житло сервіс» звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1, в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі - 15 021, 35 грн., а також понесені судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, але він не сплачує за комунальні послуги та послуги за утримання будинку. Так, за час проживання у вказаній квартирі відповідачу надавались комунальні послуги, а саме холодне водопостачання, гаряче водопостачання, користування тепловою енергією, вивезення побутових відходів, водовідведення, а також інші послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

До того ж відповідач отримував від позивача рахунки на оплату квартирної плати та комунальних послуг, однак платежі не здійснював, внаслідок чого утворився борг, який станом на 30.09.2012 року складає - 15 021,35 грн., а оскільки відповідач у добровільному порядку борг не погашає, позивач вимушений був звернутися до суду за його примусовим стягненням.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, згідно викладених у позові підстав, та проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 і його представник про час і місце судового розгляду оповіщались у встановленому законом порядку, але у судове засідання не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили, не просили розглядати справу у їх відсутність, представника до суду відповідач не направив, заперечення проти позову не подавав.

Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 169, 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно договору від 18.11.2010 року ТОВ «Панорама СВ» передало на баланс ТОВ «Кофорт житло сервіс» житловий комплекс по АДРЕСА_1 та відповідно до п.1.1 вказаного договору останній надає послуги по управління вказаним майном.

Довідкою АА №639438 управління статистики в м.Києві обґрунтовано те, що позивач - ТОВ «Кофорт житло сервіс» є зареєстрованою юридичною особою, яка здійснює діяльність з надання послуг з комплексного обслуговування будинків та загальне прибирання будинків, що також підтверджується Статутом вказаного підприємства.

Крім того, згідно п.2.1 вказаного статуту ТОВ «Комфорт житло сервіс» останнє надає послуги з обслуговування і утримання будинку і прибудинкової території, систем комунікацій і побутових послуг (а.с.44).

Згідно актів прийому-передачі послуг позивач отримував від відповідних організацій послуги з електропостачання, газопостачання, водопостачання і відведення, охоронні послуги з утримання будинку по АДРЕСА_1, які в свою чергу надавались ним власникам квартир у цьому будинку, в тому числі і відповідачу (а.с.11-21).

Вказані послуги надавались відповідачу, але останній за них розраховувався та станом на 30.09.2012 року у відповідача утворився борг в сумі - 15 021,35 грн.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.167), що не оспорюється сторонами.

Згідно зі ст. 322 ЦК України тягар утримання майна покладається на власника, а саме: власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ч.2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Одним із обов'язків споживача є здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (ч.3 ст.20 Закону). Також, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору та забезпечення допуску представника виконавця\виробника до приміщення для проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку.

Відповідно до ст. 151, 162 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»

та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими

територіями власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до

яких належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених

квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного

обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на

утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної

площі. Послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій зобов'язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №579 від 10.04.2012 року «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для виконавців цих послуг» було затверджено нові тарифи за вказані послуги в розмірі від 4,3 грн. до 4,5 грн. за 1 кв.м. будинку АДРЕСА_1, що обслуговує ТОВ «Комфорт-житло сервіс», а тому позивачем було вірно розраховано сплату коштів за утримання будинку і прибудинкової території, в тому числі і відповідачу в значно меншому розмірі (а.с.22-39).

Між тим, ніяких даних про наявність будь-яких претензій від відповідача щодо якості та кількості наданих позивачем послуг суду не надано.

На підставі ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України плата за користування житлом /квартирна плата/ обчислюється виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги /водопостачання, газ, та інші послуги/ береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 р. «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із п. 5) ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками та споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено у Законі України «Про житлово-комунальні послуги».

Разом із тим, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені вимоги ґрунтуються на вимогах закону, оскільки позивач є балансоутримувачем переданого у власність відповідачу майна, надає послуги, а позивач ним користується, отримує послуги, але за них не розраховується, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі і слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за житлово-комунальні послуги - 15021,35 грн.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі - 229,40 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 212 - 215, 217, 218, 223, 224, 228, 294 ЦПК України; ст. ст. 257, 264, 267, 322, 509, 525, 526, 610, 612, 625, 815, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 64, 66, 67, 68, 156, 162 ЖК України; ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

в и р і ш и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Житло Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Житло Сервіс» (р/р №26004345714 МФО 380805 в банку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 36715779) суму заборгованості за житлово- комунальні послуги в розмірі - 15 021 /п»ятнадцять тисяч двадцять одна/ гривня 35 коп. та судовий збір у розмірі 229 /двісті двадцять дев»ять/ грн. 40 коп.

Повторне заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: