Постанова

від 16.01.2007 по справі 26/356а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/356а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

16.01.07 р.                                                                             Справа № 26/356а

Постановлена у нарадчій кімнаті 16 січня 2007 р. о 16 год. 45 хв.

Господарський суд Донецької області  у складі судді  Наумової  К.Г.

При секретарі судового засідання – Митрофановій А.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду адміністративну справу №   26/356а                     

за  позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Мега”   (м. Донецьк)

до відповідачів:  Державної податкової інспекції  у Київському районі   м. Донецька   (м. Донецьк)       

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29.05.2006р.                         № 0001192340/0/8166/10/23-413, від 23.06.2006 р. № 0001922340/1, від 01.09.2006 р.              № 0001192340/2 13125/10/23-413

Товариство  з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма “Мега”         (м. Донецьк) звернулось   до господарського суду Донецької області  з позовом  до Державної податкової інспекції  у Київському  районі    м. Донецька  (м. Донецьк), далі за текстом “ДПІ”,   визнання недійсними  податкових повідомлень-рішень                              від 29.05.2006р.  № 0001192340/0/8166/10/23-413, від 23.06.2006 р. № 0001922340/1,                від 01.09.2006 р. № 0001192340/2 13125/10/23-413 та підтвердити бюджетне відшкодування позивача за лютий 2006 р. у розмірі 42107 грн..

Заявою від 23.11.2006 р. позивач змінив  позовні вимоги  та просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 29.05.2006р.                                                    № 0001192340/0 8166/10/23-413, від 23.06.2006 р. № 0001922340/1,                                           від 01.09.2006 р. № 0001192340/2 13125/10/23-413, від  15.11.2006 р. № 0001192340/3 17252/10/, якими позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ по декларації лютий 2006 р. у сумі 2772 грн.

Позивач посилається на наступне. Під час перевірки ДПІ були надані усі необхідні документи, які підтверджують заявлену суму бюджетного відшкодування 42107 грн. за лютий 2006 р. Згідно платіжних доручень, у січні 2006 р. позивачем фактично був сплачений постачальникам ПДВ  у сумі 42106 грн. 67 коп. У додатку 3 стр. 3 декларації з ПДВ за лютий 2006 р. позивачем вказано суму податкового кредиту попереднього податкового періоду у сумі 42107 грн., що відповідає наявним у позивача документам. Під час перевірки не встановлено порушень  при визначенні підприємством від'ємного значення   між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов'язання та підтверджено, що підлягає відшкодуванню сума 42107 грн.  ДПІ безпідставно визначила, що позивачем завищена сума відшкодування на 2772 грн. Висновок ДПІ про порушення позивачем п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7                                         Закону України “Про податок на додану вартість” не відповідає фактичним вимогам даного пункту. Відповідно до наведеного підпункту та п.п 5.12.2 Наказу ДПА України від 15.06.2005 р. № 213, бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Таким чином, законодавство не містить жодної норми, яка вказує на необхідність включення до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ лише у межах податкового кредиту попереднього періоду. У декларації за лютий 2006 р. сума податкового кредиту попереднього  податкового періоду, фактична сплачена отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам товарів та сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню визначена однаково – 42107 грн., що цілком відповідає вимогам законодавства та підтверджується необхідними документами.

ДПІ проти позову заперечує посилаючись на наступне.

Перевіркою достовірності визначення суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ позивача за лютий 2006 р. встановлено наступне.  Позивачем зазначена сума, що підлягає  бюджетному відшкодуванню  на розрахунковий рахунок  - 42107 грн.  Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 78408 грн. Сума  податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17) складає 39335 грн. Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду фактично сплачена отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів складає 39335 грн. Згідно вимог  п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7                                         Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення  розрахована згідно з п.п. 7.7.1, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам товарів. П.п. 7.7.1 ст. 7 даного закону передбачає, що сума податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового  періоду. Виходячи зі змісту наведених норм. Сума зазначена рядку 3 додатку 3 до декларації з ПДВ не може перебільшувати суму зазначену у рядку 2 додатку 3 до декларації. Всупереч цим вимогам позивачем  завищено суму бюджетного відшкодування у лютому 2006 р. на 2772 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи  докази та заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство  з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма “Мега”         (м. Донецьк) є суб'єктом підприємницької діяльності, код ЕДРПОУ 13503866.

Позивачем подана до ДПІ 16.03.2006 р. податкова декларація з ПДВ за лютий 2006 р. та розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування. У рядку 25.1 декларації, рядку 4  розрахунку суми бюджетного відшкодування та у заяві позивачем зазначено до відшкодування на розрахунковий рахунок сума 42107 грн.

ДПІ була проведена перевірка позивача за наслідками якої був складений акт від 17.05.2006 р. № 1062/23-4/13503866 „Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ НВФ „Мега” ЄДРПОУ 13503866 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період лютий 2006 року”.

На підставі даного акту ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.05.2006 р. № 0001192340/0  8166/10/23-413, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ по декларації лютий 2006 р. у сумі 2772 грн.

Рішеннями: ДПІ у Київському районі м. Донецька від 23.06.06 № 9685/10/25-013, ДПА у Донецькій області від 23.08.2006 р. № 11709/10/25-013-5, ДПА України від 02.11.2006 р. № 12445/6/25-0115 зазначене повідомлення-рішення залишено без змін.

За наслідками адміністративного оскарження ДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.06.2006 р. № 0001922340/1, від 01.09.2006 р. № 0001192340/2 13125/10/23-413, від 15.11.2006 р. № 0001192340/0  17252/10/, якими позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ по декларації лютий 2006 р. у сумі 2772 грн.

В акті перевірки відображено наступне.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7                                         Закону України “Про податок на додану вартість”  підприємством завищено суму бюджетного відшкодування у лютому 2006 р. на суму 2772 грн. оскільки бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення,  яка дорівнює сумі податку, фактично сплачений отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

За даними перевірки, сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів складає 39335  грн., а за даними  позивача ця сума складає 42107 грн.

Матеріалами справи встановлюється наступне.

Сума податкового зобов'язання по декларації з ПДВ за лютий 2006 р. складає 13365 грн., сума податкового кредиту – 68965 грн., сума від'ємного значення складає 55600 грн. У рядку 23 також зазначена сума залишку від'ємного значення податку попереднього звітного періоду – 78408 грн., а у рядку 23.1 – значення рядку 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду -  32791 грн.  це сума відємного значення, що  податку, яка включається до складу податкового кредиту наступного звітного місяця.  У рядку 4 розрахунку суми бюджетного відшкодування за лютий 2006 р. включена сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, яка відповідає рядку 17 податкової декларації з ПДВ за січень 2006 р. – 39335 грн.

У січні   2006 року позивачем сплачено ПДВ контрагентам  у ціні товару наступними платіжними документами:

від 10.01.2006 р. № 1 на суму 14460 грн. з них ПДВ у сумі 2410 грн.,

від 10.01.2006 р. № 2 на суму 2220 грн., з них ПДВ у сумі 370 грн.,

від 12.01.2006 р. № 15 на суму 877 грн. 36 коп., з них ПДВ у сумі 147 грн. 23 коп.,

від 12.01.2006 р. № 16 на суму 194 грн. 40 коп., з них ПДВ у сумі 32 грн. 40 коп.,

від 12.01.2006 р. № 17 на суму 115 грн., з них ПДВ у сумі 19 грн. 17 коп.,

від 12.01.2006 р. № 18 на суму 148 грн. 20 коп., з них ПДВ у сумі 24 грн. 70 коп.,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               

від 13.01.2006 р. № 19 на суму 557 грн. 60 коп., з них ПДВ у сумі 92 грн. 93 коп.,

від 13.01.2006 р. № 20 на суму 2352 грн. 72 коп., з них ПДВ у сумі 392 грн. 12 коп.,

від 19.01.2006 р. № 21 на суму 270 грн., з них ПДВ у сумі 45 грн.,

від 19.01.2006 р. № 23 на суму 1286 грн. 62 коп., з них ПДВ у сумі 136 грн.,

від 20.01.2006 р. № 24 на суму 210708 грн., з них ПДВ у сумі 35118 грн.,

від 24.01.2006 р. № 27 на суму 24 грн., з них ПДВ у сумі 4 грн.,

від 24.01.2006 р. № 28 на суму 2352 грн. 72 коп., з них ПДВ у сумі 392 грн. 12 коп.,

від 24.01.2006 р. № 30 на суму 3000 грн., з них ПДВ у сумі 500 грн.,

від 31.01.2006 р. № 32 на суму 2832 грн., з них ПДВ у сумі 472 грн.,

від 31.01.2006 р. № 33 на суму 360 грн., з них ПДВ у сумі 60 грн.,

від 31.01.2006 р. № 34 на суму 11352 грн., з них ПДВ у сумі 1892 грн.,

Усього позивачем у січні 2006 р. було сплачено ПДВ у сумі 42106 грн. 67 коп.

Різниця між сумою податкового кредиту січня 2006 р. та сумою сплаченого контрагентам позивача  ПДВ, яка складає 2772 грн., виникла внаслідок того, що позивачем у січні 2006 року був сплачений ПДВ у сумі 3248 грн. 35 коп. по податковим накладним, які були включені до податкового кредиту у листопаді, грудні 2005 р., а саме:

від 20.12.2005 р. № 46 на суму 14460 грн. з них ПДВ у сумі 2410 грн. яка видана ТОВ фірма „МДЛ”,

від 31.12.2005 р. № 27207 на сум 877 грн. 36 коп. з низ ПДВ у сумі 146 грн.23 коп., яка видана ЗАТ „Фарлеп-Телеком-Холдинг”,

від 02.11.2006 р. № 1421 на суму 2352 грн. 72 коп. з них ПДВ у сумі 392 грн. 12 коп., яка видана  ДПП „Електромагніт”, зазначене підтверджується  реєстром отриманих та виданих податкових накладних позивача, розпочато 01.08.2005 р. та податковими деклараціями  позивача з ПДВ, поясненнями позивача.

Як вбачається з пояснень позивача, які підтверджуються податковими деклараціями позивача за листопад, грудень 2005 р., січень, лютий 2006 р., у позивача протягом цих періодів виникало від'ємне значення ПДВ у зв'язку з тим, що більшу частину діяльності позивача складають експортні операції, які відповідно до ст.. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” оподатковуються за нульовою ставкою. Обсяг продажу на експорт у листопаді 2005 р. – 330206 грн., а обсяг продажу товарів на митній території складає -  72935 грн., у грудні 2005 р. – 180474 грн. та 103125 грн., у січні 2006 р. – 184811 грн. та 32721 грн., у  лютому  2006 р. – 349545 грн. та  66823 грн.

П. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV визначено наступне.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (п.п. 7.7.1.)

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (п.п.7.7.2.).

7.7.3. Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.(п.п7.7.3.).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. 

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом. (п.п.7.7.4.).

Позивач відповідно до наведених вимог, подав до ДПІ разом з декларацією заяву про повернення суми бюджетного відшкодування  та розрахунок суми бюджетного відшкодування у яких визначив до відшкодування  суму 42107 грн. Зазначена сума податку була сплачена позивачем постачальникам товарів у ціні продажу товарів, що підтверджено платіжними документами.

Як зазначалось, відповідно до п.п. 7.7.2, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Формою розрахунку бюджетного відшкодування, яку затверджено Наказом ДПА України від 30 травня 1997 р.166, у редакції наказу ДПА України від 15 червня 2005 р.         N 213, передбачено, що у рядку 3 зазначається сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактична сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Як вбачається, така вимога форми розрахунку суперечить п. а) п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України  “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до п. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Статтею  19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Сума сплаченого позивачем у попередньому податковому періоді ПДВ, тобто у січні 2006 р. складає  42107 грн., що складає частину  від'ємного значення податку за лютий 2006 р. розраховану відповідно до вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України  “Про податок на додану вартість”, тобто відшкодуванню по декларації за лютий 2006 р. підлягає саме ця сума, а не сума, що не перевищує суму податкового кредиту попереднього звітного періоду.

Таким чином зменшення ДПІ спірними рішеннями суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за лютий 2006 р. на 2772 грн.  не може вважатися обґрунтованим та законним.

З огляду на зазначене, податкові повідомлення-рішення від 29.05.2006р.                                                    № 0001192340/0 8166/10/23-413, від 23.06.2006 р. № 0001922340/1,                                           від 01.09.2006 р. № 0001192340/2 13125/10/23-413, від  15.11.2006 р. № 0001192340/3 17252/10/, якими позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ по декларації лютий 2006 р. на суму 2772 грн.  підлягають визнанню недійсними, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно зі ст. 87 цього кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягає відшкодуванню за рахунок  коштів Державного бюджету.

Враховуючи викладене та,  керуючись ст.ст.. 19, 67 Конституції України, Законами України “Про податок на додану вартість”,  

  ст. ст. 7 –12, 69-86, 94, 122-163, 254  Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов  задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції  у Київському районі м. Донецька  (м. Донецьк):

від 29.05.2006р. № 0001192340/0  8166/10/23-413,

від 23.06.2006 р. № 0001922340/1,                                           

від 01.09.2006 р. № 0001192340/2 13125/10/23-413,

від  15.11.2006 р. № 0001192340/3 17252/10/, якими позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ по декларації лютий 2006 р. у сумі 2772 грн.

Стягнути з коштів Державного бюджету України  на користь Товариство  з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма “Мега”         (м. Донецьк) витрати по сплаті державного мита у сумі 3 грн. 40 коп.

Зазначена постанова  може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.  

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява та скарга подається на ім'я Донецького апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.

Постанову підписано  22 січня 2007 р.

Суддя                                                                                              Наумова  К Г.