Рішення

від 23.04.2014 по справі 141/177/14-ц

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/177/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2014 року смт. Оратів Оратівський районний суд Вінницької області

В складі: головуючого - судді Слісарчука О.М.

при секретарі Симоненко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства "АГРО-САН", третя особа, що не заявляє самостійних вимог відділ Держземагентства у Оратівському району Вінницької області про визнання договору оренди землі недійсним, витребування земельної ділянки із чужого володіння та скасування державної реєстрації договору оренди землі, за участю сторін, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Оратівського районного суду Вінницької області з позовом до фермерського господарства "АГРО-САН", третя особа, що не заявляє самостійних вимог відділ Держземагентства у Оратівському району Вінницької області про визнання договору оренди землі недійсним, витребування земельної ділянки із чужого володіння та скасування державної реєстрації договору оренди землі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 004759 від 16 березня 2004 року, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,4905 га, з кадастровим номером 0523182600:04:001:0007, яка розташована на території Лопатинської сільської ради Оратівського району Вінницької області (далі - земельна ділянка). Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 20.09.2011 року позивач уклав договір оренди із фермерським господарством «АГРО-САН» с. Лопатинка, Оратівського району, Вінницької області ідентифікаційний код № 34719400 в особі голови господарства Сандул В.І., строком на 10 років. Згідно із договором оренди землі, № 75 від 20 вересня 2011 року, зареєстрованим відділі Держкомзему у Оратівському районі Вінницької області 7.12.2011 року за № 052310004001510 (далі - договір оренди), земельна ділянка була передана в оренду відповідачу за користування якою він вносить орендну плату у грошовій формі, тобто 3% від грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням індексу інфляції, в строк з 1 серпня до 20 грудня кожного року. Відповідно до умов даного договору, а саме п. 10, «Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексів інфляції», тобто на кінець кожного року повинна проводитись переоцінка земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції, та на будь-які зміни до умов договору має заключатись відповідна додаткова угода. Протягом двох років фермерське господарство «АГРО-САН» не дотримується ні умов договору оренди землі, ні чинного законодавства. Також, при отриманні натурпродукції не надаються акти, тому є порушення п. 12 договору оренди землі, крім того, орендна плата в натурі не виражена в грошовому еквіваленті, не надається інформація про ціну відпуску продукції і належність до класу, тому позивач вважає, що орендна плата проводиться не в повному обсязі, чим було порушено вимоги Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 2 лютого 2002 року № 92/2002, із змінами та доповненнями, внесеними Указами Президента України від 13 вересня 2002 року N 830/2002, та від 19 серпня 2008 року N 725/2008. ст. 15 Закону України „Про оренду землі", яка визначає істотні умови договору оренди земельної ділянки: об'єкт оренди, строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежів, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, та інші умови. ст. 651 ЦК України визначають, що договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачений ст. 24 і 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору.

Так в розділі "Предмет договору" та "Об'єкт оренди" вище вказаного договору не визначено, яка саме земельна ділянка передається в оренду, не вказано її кадастровий номер, та на підставі яких правовстановлюючих документів перебуває земельна ділянка у власності та хто є її власником.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 ПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, слід враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст.335 ЦПК України.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 18.07.2012 року у справі 6-77 цс 12 відсутність у договорах хоча б однієї з істотних умов, передбачених у ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", зокрема, відсутність в розділі "Предмет договору" та "Об'єкт оренди" даних, яка саме земельна ділянка передаються в оренду, її кадастровий номер, на підставі яких правовстановлюючих документів перебуває земельна ділянка у власності та хто є її власником, є підставою для визнання недійсними таких договорів оренди відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі". Оскільки в спірних договорах оренди землі відсутні дані про "Предмет договору" та "Об'єкт оренди", а саме яка земельна ділянка передаються в оренду, її кадастровий номер, на підставі яких правовстановлюючих документів перебуває земельна ділянка у власності та хто є її власником, які визначені законом як істотні умови договору оренди землі, то такі договори підлягають визнанню недійсними за правилами ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Крім цього, з п. 26 договору незрозуміло чи встановлено на орендовану земельну ділянку обмеження (обтяження) та права третіх осіб.

В актах приймання-передачі об'єктів оренди відсутні члени комісії, та їх підписи. В акті визначення меж земельної ділянки на місцевості взагалі відсутні підписи власника земельної ділянки, орендаря ФГ «АГРО-САН», а також його печатка.ФГ «АГРО-САН»

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" згідно до частини першої статті 215 ЦК (435-15) підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсність вчиненого сторонами правочину встановлена законом, зокрема ст. 15 Закону України "Про оренду землі", тому вчинений правочин, а саме договір оренди землі є недійсним.

Підписаний сторонами договір оренди не містить необхідної інформації про об'єкт оренди, як одну з істотних умов договору оренди, а також інші істотні умови договору, тобто договір є недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Крім цього, як вбачається з договору оренди землі між ОСОБА_1 та ФГ «АГРО- САН» виникли зобов'язання.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судові справи про повернення майна.

З договору оренди вбачається, що ФГ «АГРО-САН» отримало за вчиненим недійсним правочином належну ОСОБА_1 на праві власності земельну ділянку, яка підлягає поверненню ОСОБА_1 із незаконного чужого володіння, як отримана ним на виконання правочинів.

Крім цього, відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також з порушенням вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Просить визнати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством «АГРО-САН» с. Лопатинка Оратівського району Вінницької області, ідентифікаційний код № 34719400 в особі голови господарства Сандула В.І., строком на 10 років, № 75 від 20 вересня 2011 року, зареєстрований у відділ Держкомзему у Оратівському районі Вінницької області 07.12.2011 року за № 052310004001510 недійсним, витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння та скасувати державну реєстрацію договору оренди землі.

Представник відповідача Сандул В.І. в судовому засіданні позивні вимоги не визнав в повному обсязі та пояснив, що договір оренди землі №75 від 20.09.2011 року, укладений між укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством «АГРО-САН» с. Лопатинка Оратівського району Вінницької області є дійсним та містить всі істотні умови договору оренди. В підтвердження того, що договір оренди землі є дійним посилається на те, що договір пройшов державну реєстрації у відділ Держкомзему у Оратівському районі Вінницької області. Просить в позові відмовити.

Представник відповідача Кметюк О.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, заперечує про їх задоволення, посилаючись на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 (Позивача) необґрунтованими та незаконними. Договір оренди землі № 75 від 20 вересня 2011 року з його невід'ємними частинами між фермерським господарством "АГРО-САН" с. Лопатинка та ОСОБА_1 укладений відповідно до ст.14 Закону України "Про оренду землі" згідно якої передбачена типова форма договору оренди землі, затверджена постановою КМУ від 3 березня 2004 року. Позивач зазначає,що відповідно до п.10 договору обчислення розміру орендної плати здійснювалось без урахування індексації, однак дане не відповідає дійсності, так як обчислення розміру орендної плати здійснювалось з урахуванням індексації в підтвердження чого є накази голови ФГ "АГРО-САН" № 1 від 03.01.2011 року, № 2 від 03.01.2012 року та № від 02.01.2013 року. Позивач зазначає,що відповідно до п.10 договору на будь-які зміни до умов договору має укладатись відповідна додаткова угода, однак дане не відповідає дійсності, так як в п.10 договору про додаткові угоди взагалі нічого не зазначено, а вказано лише про обчислення розміру орендної плати з урахування індексації. Позивач зазначає,що відповідно до п.12 договору при отриманні натурпродукції не здаються акти, вказане не відповідає дійсності, так як орендодавці продукцію отримують по відомостях та видаткових накладних. Позивач зазначає,що орендна плата в натурі не виражена в грошовому еквіваленті, не надається інформація про ціну відпуску продукції, вказане не відповідає дійсності, так як орендодавці продукцію отримують по відомостях в яких зазначена ціна та вартістю продукції. Позивач зазначає, що в договорі не визначено, яка саме земельна ділянка передається в оренду, не вказано її кадастровий номер, та на підставі яких правовстановлюючих документів перебуває земельна ділянка у власності та хто є її власником, однак вказане не відповідає дійсності, оскільки в п.1 договору вказано, що земельна ділянка, яка передається в оренду, сільськогосподарського призначення; в прикінцевих положеннях договору вказано, що невід'ємними частинами договору є кадастровий план земельної ділянки де зазначено , що кадастровий номер вказаної земельної ділянки є 0523182600:04:001:0007; в прикінцевих положеннях договору вказано, що невід'ємними частинами договору є акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), у вказаному акті і вказаний правовстановлюючий документ перебування земельної ділянки у власності та хто є її власником, де зокрема вказано, що власником земельної ділянки є ОСОБА_1 на підставі державного акта на земельну ділянку ВН 004759. Позивач зазначає, що йому незрозумілим є п.26 договору з якого не вбачається чи встановлено чи не встановлено на орендованій земельній ділянці обмеження (обтяження) та права третіх осіб. Однак, в п.26 договору чітко зазначено, що на орендовану земельну ділянку встановлено обмеження використання без змін цільового призначення, та права третіх осіб відсутні. Позивач зазначає, що в акті приймання-передачі об'єкта оренди відсутні члени комісії, однак ні в даному договорі оренди землі, зокрема п.20, ні в інших нормативно правових актах України, наявність членів комісії в акті приймання-передачі оренди землі не передбачено. Позивач посилається на постанову Верховного Суду України від 18.07.2012 року у справі 6-77 це 12, однак застосування вказаної постанови до позовних вимог позивача не може бути застосовано до даного договору , так як в указаній постанові розглядалось питання про, те що у пунктах 17 спірних договорів оренди землі не вказані умови збереження стану об'єкта оренди, що в ніякому разі не має відношення до укладеного договору з позивачем Так в договорі укладеному з позивачем в п.17 чітко зазначено всі умови збереження стану об'єкта оренди. Як вбачається із позовної заяви, позивач обґрунтовуючи свої вимоги не наводить у позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав відсутністю у договорі оренди землі істотних умов передбачених частиною 1 статті 15 Закону та інших умов визначених частиною 4 цієї статті цього Закону. Разом із тим захист права в суді передбачає доведеність особою яка звертається до суду рушення її права, свободи та інтересів (стаття 15 ЦК України, частина 1 статті 3 ЦПК України). Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України по справі 6-94цс13 від 25 грудня 2013 року. Просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, заявлених до фермерського господарства "АГРО-САН" с. Лопатинка про визнання договору оренди землі недійсним, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації договору оренди землі повністю.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог відділ Держземагентства у Оратівському району Вінницької області Катрага Л.П. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, заперечує про їх задоволення, посилаючись на те, що договір відповідає

типовій формі договору оренди землі, яка затверджена постановою КМУ від 3 березня 2004 року. Договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством «АГРО-САН» с. Лопатинка Оратівського району Вінницької області № 75 від 20 вересня 2011 року є дійсним, оскільки зареєстрований у відділі Держкомзему у Оратівському районі Вінницької області 07.12.2011 року за № 052310004001510. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ВН №9004759 від 16.03.2004 року є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з площею 2,4905 га, яка розташована на території Лопатинської сільської ради Оратівського району Вінницької області.

20.09.2011 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством "Агро-Сан" с. Лопатинка в особі голови господарства Сандула Віктора Івановича, укладено договір оренди землі №75. Договір оренди землі зареєстровано 07.12.2011 року у відділ Держкомзему у Оратівському районі Вінницької області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за №052310004001510. Строк дії договору оренди землі 10 (десять) років.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року (в редакції від 07.08.2011 року - на час укладення договору оренди) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

В розділі "Предмет договору"та "Об'єкт оренди" договору не визначено, яка саме земельна ділянка передається в оренду, її кадастровий номер, на підставі яких правовстановлюючих документів перебуває земельна ділянка у власності та хто є її власником.

До договору оренди підписаного сторонами не долучено плану або схеми земельної ділянки, яка передає в оренду, її кадастрового плану , що унеможливлює їх ідентифікацію. Крім цього, у акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відсутні підписи власника земельної ділянки ОСОБА_1 та орендаря ФГ "Агро-Сан" Сандула В.І.

Крім цього, з акту прийому-передачі земельної ділянки в натурі, не вбачається виконання вимог ст. 96 ЗК України, щодо погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами, орендарем, оскільки такого погодження не було.

Згідно п. г ч.1 ст. 96 ЗК України землекористувач зобов'язаний не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів. Відповідач не наводить обґрунтованих заперечень з приводу відсутності підписів суміжних землевласників у підписанні акту погодження меж суміжного землекористування, таким чином саме такі дії відповідача і порушують права позивача, як належного землекористувача.

Власники та землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення права на землю кожного з них, ст. ст. 91, 96, 103 ЗК України.

Крім цього, в п. 26 договору оренди зазначено, що на орендовану земельну ділянку встановлено обмеження використання без зміни цільового призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 ЗК України законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель:а) умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків; б) заборона на провадження окремих видів діяльності; в) заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту; г) умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги; ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт; д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ЗК України обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації. Дані відомості відсутні.

Відповідно до п. 42 договорів оренди "Прикінцеві положення" невід'ємними частинами договорів є: 1. план або схема земельної ділянки; 2. кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень, у її використанні та встановлених земельних сервітутів); 3. акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); 4. акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Крім цього, відповідно до п. 10 договору оренди обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Відповідно до п. 12 договору оренди передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Твердження представника відповідача про те, що обчислення розміру орендної плати здійснювалось з урахуванням індексації , підтверджується наказами голови ФГ "АГРО-САН". Однак, в даних наказах відсутній підпис позивача ОСОБА_1 про ознайомлення з ними. Крім цього, відповідачем всупереч п. 12 договору так і не надано жодного акту про передачу продукції та надання послуг в рахунок орендної плати.

Твердження відповідача про те, що на момент укладення договору оренди землі №75 від 20.09.2011 р. діяв Типовий договір оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004 р. на виконання вимог ч. 2 ст. 14 Закону України "Про оренду землі".і договір оренди землі відповідає всім положенням Типового договору спростовується наступними доказами.

Відповідач ФГ "АГРО-САН"є фермерським господарством положення про яке визначені ст. 114 Господарського кодексу України та Законом України "Про фермерське господарство"

Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України сторони не можуть відступати від змісту типового договору, затвердженого у встановленому порядку. Таким чином, усі умови договору оренди землі №75 від 20.09.2011 р. повинні відповідати Типовому договору оренди землі.

Відповідно до п. 2 договору оренди землі №75 від 20.09.2011 р. в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,4905 га. Цей пункт входить до складу розділу "Об'єкт оренди" договору оренди землі №75 від 20.09.2011 р., а отже, є істотною умовою договору оренди землі від 20.09.2011 р. (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі"), однак вищезазначений п. 2 договору оренди землі від 20.11.2011 р. суперечить п. 2 Типового договору оренди землі, відповідно до якого відомості про об'єкт оренди повинні включати не лише загальну площу всієї земельної ділянки, а й площу та якісні характеристики землі за складом та видами угідь.

Відповідно до п. 9 договору оренди землі від 20.09.2011 р. орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі не менше 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за мінусом прибуткового податку; розмір орендної плати у додатку №1 (тобто конкретний розмір орендної плати за землю у гривнях у договорі оренди землі від 20.09.2011 р. не вказаний). Цей пункт стосується розміру орендної плати за землю, а отже, є істотною умовою договору оренди землі №75 від 20.09.2011 р. (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі"), однак вищезазначений п. 9 договору оренди землі №75 від 20.09.2011 р. суперечить п. 9 Типового договору оренди землі, відповідно до якого розмір орендної плати за земельну ділянку в договорі оренди землі обов'язково повинен бути зазначений у гривнях.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 ПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст.335 ЦПК України.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 18.07.2012 року у справі 6-77 цс 12 відсутність у договорах хоча б однієї з істотних умов, передбачених у ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", зокрема відсутність у розділі "Об'єкт оренди" кадастрового номеру та місця розташування земельної ділянки, є підставою для визнання недійсними таких договорів оренди відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до ст. ст. 58, 59 ЦПК України докази повинні бути належними і допустими. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Оскільки в акті визначення меж земельної ділянки (на місцевості) від 08.12.2011 року відсутні підписи власника земельної ділянки ОСОБА_1 та орендаря ФГ "Агро-Сан" Сандула В.І., відсутня печатка ФГ "АГРО-САН", відсутнє погодження із суміжними землевласниками, суд вважає, неналежним та недопустим даний доказ. А оскільки даний акт є невід'ємною частиною договору оренди, то договір оренди укладений з порушенням вимог законодавства є підставою для визнання недійсним такого договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У договорі оренди, укладеному між позивачем та відповідачем існує ряд істотних поршень умов договору оренди, зокрема відсутні дані у п. 26 - обмеження використання . 42 - невід'ємні частини договорів, зокрема відсутній кадастровий план земельної ділянки з відображенням (обтяжень) у її використанні та встановленних земельних сервітутів., в акті приймання-передачі об'єкта оренди відсутні підписи членів комісії.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" згідно до частини першої статті 215 ЦК (435-15) підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК (435-15) тощо).

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсність вчиненого сторонами правочину встановлена законом, зокрема ст. 15 Закону України "Про оренду землі", тому вчинений правочин, а саме договір оренди землі є недійсним.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 214 ЦПК України, яка передбачає, що при виборі правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав передбачених п.1 частини першої ст. 355 цього Кодексу, та враховуючи вимоги рішень Верховного суду України (постанови Верховного суду України від 04 квітня 2012 року № 21цс12, від 18 липня 2012 року № 6-77цс12), та інформацію викладену у інформаційному листі ВССУ України «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм земельного права»№ 10-1391/0/4-12 від 27.09.2012 року, відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених у частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі», є підставою для визнання таких договорів оренди недійсними (постанови від 18 липня 2012 р. № 6-77 цс 12, від 4 квітня 2012 р. № 21 цс 12). Суд вважає, що сторонами при укладені даного договору не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування

Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Крім цього, як вбачається з договорів оренди землі між позивачами та відповідачем ФГ "АГРО-САН" виникли зобов'язання.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

З договору оренди вбачається, що ФГ "АГРО-САН" отримало за вчиненим недійсним правочином належну позивачу на праві власності земельну ділянку, яка підлягає поверненню позивачу із незаконного чужого володіння, як отриману ним на виконання правочинів.

Крім цього, відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Як вбачається з договору оренди він пройшов державну реєстрацію у відділ Держкомзему у Оратівському районі Вінницької області, хоча підстави для його державної реєстрації були відсутні, тому вимога, щодо про її скасування підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача Фермерського господарства "АГРО-САН" на користь позивача.

На підставі ст. ст. 6, 13-15, 27, 35 Закону України "Про оренду землі", ст. 93 ЗК України, ст. ст.203, 215-216, 236, 256-257, 261, 638, 792 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до фермерського господарства "АГРО-САН", третя особа, що не заявляє самостійних вимог відділ Держземагентства у Оратівському району Вінницької області про визнання договору оренди землі недійсним, витребування земельної ділянки із чужого володіння та скасування державної реєстрації договору оренди землі - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 20 вересня 2011 року між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та фермерським господарством "АГРО-САН" с. Лопатинка Оратівського району Вінницької області, код: 34719400, в особі директора Сандула Віктора Івановича, який зареєстровано 07 грудня 2011 року у відділі Держкомзему у Оратівському району Вінницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №052310004001510.

Витребувати з незаконного володіння фермерського господарства "АГРО-САН" с. Лопатинка Оратівського району Вінницької області, код: 34719400, земельну ділянку площею 2,4905 га, яка розташована на території Лопатинської сільської ради Оратівського району Вінницької області (поза межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки: 0523182600:04:001:0007.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі, укладеного 20 вересня 2011 року між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та фермерським господарством "АГРО-САН" с. Лопатинка Оратівського району Вінницької області, код: 34719400, в особі директора Сандула Віктора Івановича, який зареєстровано 07 грудня 2011 року у відділі Держкомзему у Оратівському району Вінницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №052310004001510.

Стягнути з фермерського господарства "АГРО-САН" с. Лопатинка Оратівського району Вінницької області, код: 34719400 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 366 грн. 50 коп. (триста шістдесят шість гривень п'ятдесят копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СУДДЯ О.М. Слісарчук

Повний текст рішення виготовлено 29.04.2014 року