Рішення

від 15.01.2007 по справі 6/80

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/80

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.01.07 р.                                                                               Справа № 6/80                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом міського комунального підприємства “Маріупольтепломережа” м. Маріуполь

до відповідача Маріупольської колегії адвокатів м. Маріуполь

про стягнення 8968 грн. 88 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача Коваль Л.Л.  -  юрисконсульт

від відповідача Скрипніченко Т.І. - адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 4484 грн. 44 коп. та пені в сумі 4484 грн. 44 коп. згідно договору  на постачання теплової енергії № 33 від 04.12.2000р.

До прийняття рішення по справі позивач згідно ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог та намагається стягнути з відповідача борг в сумі 4484 грн. 44 коп., пеню в сумі 3671 грн. 17 коп., три проценти річних в сумі 313 грн. 95 коп., інфляційні в сумі 1194 грн. 24 коп.

Відповідач не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

-          згідно з вимогами ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій” пеню за несвоєчасні розрахунки за отримані комунальні послуги сплачують суб'єкти підприємницької діяльності;

-          Маріупольська колегія адвокатів не є суб'єктом підприємницької діяльності, оскільки згідно п. 1.3 Статуту колегії адвокатів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.05.02р., не має своєю метою створення та діяльності досягнення економічних та соціальних результатів та отримання прибутку;

-          відповідач не згоден з розміром пені в сумі 3671 грн. 17 коп., оскільки вважає, що вона необґрунтовано нарахована у порушення вимог ст. 232 ГК України та ст. 261 ЦК України;

-          заява про збільшення позовних вимог у вигляді стягнення боргу в сумі 4484 грн. 44 коп., трьох процентів річних в сумі 313 грн. 95 коп., інфляційних в сумі 1194 грн. 24 коп. Не підлягає задоволенню, оскільки рішення суду щодо стягнення боргу в сумі 4484 грн. 44 коп. набрало законної сили та знаходиться на виконанні в Державній виконавчій службі Жовтневого району м. Маріуполя.            

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 04.12.00р. між міським комунальним підприємством “Маріупольтепломережа” та Маріупольською  колегією  адвокатів був укладений  договір  № 33 на  відпуск теплової енергії.

На виконання п. 1.1 укладеного між сторонами договору позивач здійснив постачання теплової енергії на об'єкти відповідача на загальну суму 4484 грн. 44 коп.

Факт постачання теплової енергії підтверджується актами на включення опалення, рахунками-фактурами.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за одержану теплову енергію здійснюються по фіксованим тарифам, затвердженим облдержадміністрацією шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в строк до 10 чмсла місяця, наступного за розрахунковим.

Однак відповідач свої зобов'язання не виконав, теплову енергію отримав на загальну суму 4484 грн. 44 коп., однак її оплату не провів, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 4484 грн. 44 коп. за період з 11.03.03р. по 11.05.05р., який позивач намагається стягнути.

Згідно п. 4.4 договору у разі несплати наданих послуг у встановлений строк відповідач повинен сплатити позивачеві пеню відповідно до Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій” у розмірі 1% за кожен день прострочки.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання зобов'язань, позивачем пред'явлені вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3671 грн. 17 коп. за період з 11.01.04р. по 01.03.06р., трьох процентів річних в сумі 313 грн. 95 коп. з 11.03.03р. по 11.10.06р., інфляційних в сумі 1194 грн. 24 коп. за період з 11.03.03р. по 11.10.06р.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.06р. по справі № 6/80 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.06.06р. та рішення господарського суду Донецької області від 05.04.06р. у справі № 6/80 в частині стягнення заборгованості в сумі 4484 грн. 44 коп. залишено без змін, в іншій частині скасовано і справу  передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться к постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду під час нового розгляду справи.

Згідно рішення господарського суду Донецької області по справі № 6/80 від 05.04.06р. з відповідача на користь позивача стягнуто борг в сумі 4484 грн. 44 коп. та пеню в сумі 4484 грн. 44 коп. Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.06р. по справі № 6/80 рішення господарського суду Донецької області від 05.04.06р. у справі № 6/80 в частині стягнення заборгованості в сумі 4484 грн. 44 коп. залишено без змін.

У відповідності зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, спір відносно стягнення основного боргу в розмірі 4484 грн. 44 коп. був предметом розгляду та дослідження  касаційною інстанцією, а тому у задоволенні позову про стягнення з відповідача боргу в сумі 4484 грн. 44 коп. слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій” за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб'єкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми проспореного платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Строк позовної давності регламентується ст. 223 ГК України, яка відсилає до строку позовної давності, встановленого ЦК України, якщо інші строки не передбачені ГК України.

Конкретного строку позовної давності щодо стягнення штрафної санкції ГК України не встановлено, а тому необхідно застосовувати строк позовної давності, визначений ст. 258 ЦК України.

Пунктом першим частини другої ст. 258 ЦК України встановлено, що до вимог відносно стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Тобто, якщо порушення було допущено після 01.01.04р., то право на звернення до суду з позовом про стягнення з винної сторони неустойки виникає в межах одного року позовної давності. А строк розрахунку неустойки в шість місяців, встановлений ГК України, передбачає присічний строк, в межах якого нараховується неустойка. Таким чином пеня більш не є тривалою штрафною санкцією і нараховується з дня, наступного за днем, коли зобов'язання повинно бути виконано, а саме за період шість місяців, після яких її нарахування припиняється.

За такими обставинами, позивачем пропущений строк позовної давності на стягнення пені в сумі 3647 грн. 79 коп.

Позивач сам визнає, що ним частково пропущений строк позовної давності на стягнення пені.  

Крім того, відсутній обґрунтований розрахунок пені в цій частині.

Заперечення відповідача відносно того, що він не є суб'єктом підприємницької діяльності та не має своєю метою створення та діяльності досягнення економічних та соціальних результатів та отримання прибутку, судом не приймаються, оскільки згідно п. 8.1 Статуту Маріупольської колегії адвокатів майно Колегії складається із отриманих прибутків від адвокатської діяльності.  

Таким чином, позов щодо стягнення з відповідача пені в сумі 863 грн. 65 коп. згідно рахунку № 025030 за лютий 2005 року з 11.03.05р. по 11.09.05р., № 035030 за березень 2005 року з 11.04.05р. по 11.10.05р., № 045030 за квітень 2005 року з 11.05.05р. по 11.11.05р. обґрунтовано та підлягає задоволенню.

У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2807 грн. 52 коп. згідно рахунку № 125030 за грудень 2003 року з 11.01.04р. по 11.07.054р., № 015030 за січень 2004 року з 11.02.04р. по 11.08.04р., № 025030 за лютий 2004 року з 11.03.04р. по 11.09.04р., № 035030 за березень 2004 року з 11.04.04р. по 11.10.04р., № 045030 за квітень 2004 року з 11.05.04р. по 11.11.04р., № 115030 за листопад 2004 року з 11.12.04р. по 11.06.05р., № 125030 за грудень 2004 року з 11.01.05р. по 11.07.05р., № 015030 за січень 2005 року з 11.02.05р. по 11.08.05р. слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 813 грн. 27 коп. слід відмовити у зв'язку із зменшенням позивачем розміру пені.

Відносно стягнення трьох процентів річних в сумі 313 грн. 95 коп. з 11.03.03р. по 11.10.06р., інфляційних в сумі 1194 грн. 24 коп. за період з 11.03.03р. по 11.10.06р. суд вважає за необхідне зазначити наступне:

- під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22  ГПК України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві;

- тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося  в позовній заяві;

- позов подано до суду на суму основного боргу і  позивач до прийняття рішення не може додатково стягнути три проценти річних та інфляційні.

Таким чином три проценти річних в сумі 313 грн. 95 коп. з 11.03.03р. по 11.10.06р., інфляційні в сумі 1194 грн. 24 коп. за період з 11.03.03р. по 11.10.06р. не були заявлені позивачем у позовної заяві і не досліджуються судом на час розгляду спору.

За такими обставинами, у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 313 грн. 95 коп. з 11.03.03р. по 11.10.06р., інфляційних в сумі 1194 грн. 24 коп. за період з 11.03.03р. по 11.10.06р. слід відмовити.

У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку або перегляд його за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу по первісному позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних  вимог за приписами частини п'ятої ст. 49 ГПК України.

Оскільки спір щодо стягнення пені виник внаслідок неправильних дій позивача, на нього згідно частини другої статті 49 ГПК України покладаються витрати по держмиту в сумі 51 грн. за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій”, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, частиною другою ст. 258 ЦК України 2003р., ст. ст. 223, 230, п. 6 ст. 232 ГК України, ст. ст. 22, 35, 44, 49,82, 84, частиною третьою ст. 85, ст. 111-12 ГПК України, суддя

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні позову щодо стягнення боргу в сумі 4484 грн. 44 коп. відмовити.

2.Стягнути з Маріупольської колегії адвокатів, 87525, м. Маріуполь, Донецька область, проспект Нахімова, 190, ід. код 24651268, р/р 2600030171636 у Жовтневому відділенні ПІБ м. Маріуполя, код банку 334475, на користь:

- міського комунального підприємства “Маріупольтепломережа”, 87518, м. Маріуполь, Донецька область,  вул. Грізодубової, 1, ід. код 03336798, р/р 26003301519044 в Гречеській філії Іллічівського відділення АК ПІБ м. Маріуполя, код банку 334442, пеню в сумі 863 грн. 65 коп., витрати по держмиту в сумі 60 грн. 82 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 70 грн. 36 коп., видавши наказ.

3. Стягнути з міського комунального підприємства “Маріупольтепломережа”, 87518, м. Маріуполь, Донецька область,  вул. Грізодубової, 1, ід. код 03336798, р/р 26003301519044 в Гречеській філії Іллічівського відділення АК ПІБ м. Маріуполя, код банку 334442, на користь:

- Маріупольської колегії адвокатів, 87525, м. Маріуполь, Донецька область, проспект Нахімова, 190, ід. код 24651268, р/р 2600030171636 у Жовтневому відділенні ПІБ м. Маріуполя, код банку 334475, витрати по держмиту в сумі 51 грн. 00 коп., видавши наказ.

4.У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3647 грн. 79 коп. відмовити.

5.У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 313 грн. 95 коп. відмовити.

6.У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 1194 грн. 24 коп. відмовити.

7.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 22.01.07р.

Суддя                                                                         Підченко Ю.О.