Рішення

від 17.04.2014 по справі 295/17574/13-ц

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/17574/13-ц

Категорія 18

2/295/598/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2014 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої - судді Семенцової Л.М.,

за участю секретаря - Андрушко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Ятесс», товариства з обмеженою відповідальністю «Ятесс» про визнання договорів недійсними та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з указаним позовом, у якому просить визнати недійсним договір № 015951 про надання інформаційних, консультаційних послуг з питань діяльності та подальшої участі у програмі діяльності від 08.08.2013 року, укладений між нею та ПП «Ятесс», та договір № 015951 безвідсоткової позики грошей від 08.08.2013 року, укладений між нею та ТОВ «Ятесс», а додатків № 1 та № 2 до нього від 08.08.2013 року, стягнути з ПП «Ятесс» на її користь 3750,00 грн. сплаченого нею платежу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.08.2013 року з метою отримання безвідсоткової позики від ТОВ «Ятесс», між позивачем та ПП «Ятесс» було укладено договір № 015951 про надання інформаційних, консультаційних послуг та сплачено обов'язковий платіж у розмірі 3750 грн. Одночасно 08.08.2013 року між нею та ТОВ «Ятесс» укладено договір № 015951 безвідсоткової позики грошей та додатки № 1, № 2 до нього, за умовами якого товариство зобов'язалось від імені та за рахунок позивача вчинити дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у додатку № 1 до даного договору, на умовах діяльності програми «Ренессанс», що міститься у додатку № 2 до даного договору. Втім на її звернення позики їй видано не було та сплачені нею кошти їй не повернуті.

Посилаючись на те, що спірні договори не відповідають ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки містить несправедливі умови щодо їх розірвання, та ст. 19 цього ж закону, якою заборонена нечесна підприємницька практика, яка вводить споживача в оману, зокрема така, як утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, та вказуючи на відсутність у товариства ліцензії на надання фінансових послуг та надання цих послуг не за рахунок власних коштів, а за рахунок Фонду учасників програми, позивач просила позов задовольнити.

У судове засідання позивач не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явився також, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за письмовою згодою позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи на підставі наявних у справі доказів згідно статей 224-226 ЦПК України та у відсутності сторін відповідно до вимог статей 158, 169 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.08.2013 року з метою отримання безвідсоткової позики від ТОВ «Ятесс», між позивачем та ПП «Ятесс» укладено договір № 015951 про надання інформаційних, консультаційних послуг та послуг з пошуку інформації (а.с. 7). Від імені ПП «Ятесс» договір підписаний ОСОБА_2 На виконання п. 2.1. договору, якою визначено вартість послуг, позивачем сплачено на користь приватного підприємства обов'язковий платіж у розмірі 3750 грн., що підтверджується квитанцією від 08.08.2013 року (а.с. 11).

08.08.2013 року між позивачем та ТОВ «Ятесс», від імені та в інтересах якого діяв на підставі довіреності № 24 від 18.03.2013 року ОСОБА_2, укладено договір № 015951 (а.с. 12), за умовами якого товариство за згодою учасника зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у додатку № 1 до даного договору, на умовах діяльності програми «Ренессанс», що міститься у додатку № 2 до даного договору, і які є невід'ємними частинами даного договору (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.5 даного договору передбачено лише надання учасникам безвідсоткової позики за рахунок коштів Фонду учасників.

Учасник зобов'язується, зокрема, своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати загальний платіж, який включає у себе платіж до фонду учасників, за рахунок якого товариство надає відповідні суми у безвідсоткову позику та платіж за юридичний супровід за програмою «Ренессанс»; після отримання рішення про надання безвідсоткової позики підписати додаток № 3 до цього договору, в якому зазначені всі платежі, внесені учасником на розрахункові рахунки товариства згідно з умовами цього договору зі всіма змінами і доповненнями до нього, та укласти з товариством відповідний договір безвідсоткової позики. (п.п. 2.1.1, 2.1.3 даного договору).

Згідно додатку № 1 до договору № 015951 від 08.08.2013 року (а.с. 12) сума позики складає 100000 грн., платіж за юридичний супровід складає 400 грн., платіж до Фонду учасників складає 833,33 грн.

Відповідно до п. 2.3 додатку № 2 до договору № 015951 від 08.08.2013 року (а.с. 13) кошти, необхідні для отримання безвідсоткової позики (Фонд Учасників), вносяться учасником на розрахунковий рахунок товариства щомісячно. Фонд учасників є власністю учасників програми «Ренессанс» та може бути використаний тільки для надання безвідсоткових позик.

Виконання послуг за юридичний супровід полягає в тому, що учасник сплачує передбачені договором кошти, а товариство організовує заходи з розподілу коштів (Фонду учасників), визначаючи порядок надання безвідсоткової позики учасникам шляхом прийняття відповідного рішення (ст. 4 додатку № 2 до договору).

У подальшому 06.09.2013 року позивач зверталася до ТОВ «Ятесс» із письмовою заявою з проханням розірвати договір № 015951 від 08.08.2013 року у зв'язку з неотриманням нею протягом тривалого часу безпроцентної позики та повернення їй сплачених нею коштів у сумі 3750, 00 грн. (а.с. 8).

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Отже, встановивши, що консультаційні послуги надавалися щодо подальшої участі позивача у програмі діяльності «Ренессанс» з метою одержання безвідсоткової позики, яка надавалася виключно за рахунок внесків самих учасників фонду програми, без залучення коштів товариства, а розподіл коштів фонду учасників являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми, суд приходить до висновку, що спірні договори, укладені позивачем з відповідачами, вводять в оману позивача, оскільки не направлені на реальне настання наслідків та порушують споживчі права позивача, оскільки укладені з використанням нечесної підприємницької практики відповідачів.

Враховуючи викладене, спірні договори, укладені позивачем з відповідачами є недійсними в силу ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Тому спірні договори, укладені між позивачем та відповідачами є нікчемними внаслідок того, що їх недійсність передбачена законом, а саме ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання спірних договорів недійсними задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» за № 9 від 06.11.2009 року правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

За змістом ст. 216 ЦК України та, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину.

Відповідно до положень ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину,

Отже, встановивши нікчемність спірних договорів, в силу положень ст. 216 ЦК України суд застосовує реституцію, а відтак ПП «Ятесс» має повернути ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 3750 грн., які були сплачені нею при укладенні спірних договорів.

З огляду на викладене та вимоги ст. 88 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти на ПП «Ятесс», оскільки саме останнє отримало грошові кошти від позивача за наслідками укладених договорів та не повернуло їх.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 3, 7, 13, 203, 215, 216, 230 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» за № 9 від 06.11.2009 року, ст. ст. 10, 60, 61, 88, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Ятесс» (ідентифікаційний код 37998069) на користь ОСОБА_1 сплачені за договором № 015951 від 8 серпня 2013 року грошові кошти в сумі 3750 (три тисячі сімсот п'ятдесят) грн.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з приватного підприємства «Ятесс» (ідентифікаційний код 37998069) в дохід держави 229,40 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Богунського районного суду міста Житомира протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л.М. Семенцова