Постанова

від 29.04.2014 по справі 812/2260/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2260/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лагутіна А.А.,

при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції в м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Беттері» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 293770,52 грн.,

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2014 року державна податкова інспекція в м. Лисичанську Головного управління Міндоході (далі - Позивач)в звернулась до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальність фірма «Беттері» (далі - Відповідач або ТОВ фірма «Беттері») про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 293770,52 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ТОВ фірма «Беттері» зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 15 січня 1993 року, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області, є платником податку на додану вартість.

У відповідача за період з 25.06.2013 року по теперішній час утворився податковий борг з податку на додану вартість, у загальній сумі 293 770,52 грн., з якої сума основного бору - 276697,73 грн. та залишок несплаченої пені у розмірі - 17072,79 грн. та сума штрафних санкцій - 360 грн. Відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання у податкових деклараціях з ПДВ.

Крім того, рішенням від 31.01.2013 року № 4 та від 02.03.2014 № 8 ДПІ в м. Лисичанську надано розстрочення податкового боргу з ПДВ у розмірі 7822,00 грн. та 138061,93 грн. відповідно. Рішеннями №№ 6,8 від 15.11.2013 у зв'язку з порушенням умов погашення розстроченого податкового боргу вказані рішення скасовано.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000262200 від 17.02.2014 на підставі акту перевірки 6/12-09-22/19081780 від 17.02.2014 за порушення норм податкового законодавства відповідачеві збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за штрафними санкціями у розмірі 360 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення № 0000262200 від 17.02.2014 відповідачем не оскаржено. До цього часу податковий борг не сплачено.

Відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 59 Податкового кодексу України відповідачеві виставлено податкову вимогу № 27 від 04.0.2012, яка була отримана посадовою особою ТОВ фірма «Беттері».

На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 293 770,52 грн.

Представник позивача у судове засіданні не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі (аркуш справи 43).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, правом надання заперечень проти позову не скористався (аркуш справи 45).

З огляду на положення ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених сторін.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.39 п.14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п.14.1.156 п.14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.265 п.14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п.14.1.162 п.14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1).

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п.16.1.2 п.16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3 п.16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4 п.16.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що ТОВ фірма «Беттері», і.к. 19081780, зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 15.01.1993 за № 13811200000000761 від 15.01.1993 (аркуші справи 6,14,16).

Згідно п.п. 3.1., 3.4., розділу 3 Статуту ТОВ фірма «Беттері» - товариство є юридичною особою, з дня його реєстрації має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатки і штампи з власним найменуванням, іншу атрибутику юридичної особи (аркуші справи 7-13).

У відповідача за період з 25.06.2013 по теперішній час утворився податковий борг з податку на додану вартість, у загальній сумі 293 770,52 грн., з якої сума основного бору - 276697,73 грн., залишок несплаченої пені у розмірі - 17072,79 грн. та сума штрафних санкцій - 360 грн. Відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання у податкових деклараціях з ПДВ (аркуші справи 16-27).

Сума податкової заборгованості виникла на підставі наступних документів:

- податкова декларація від 01.03.2013 № 90770465 на суму 12011,00 грн.;

- податкова декларація від 20.11.2013 № 9074860950 на суму 34139,00 грн.;

- податкова декларація від 20.12.2013 № 9082491582 на суму 2769,00 грн.;

- податкова декларація від 17.01.2014 № 9087629807 на суму 93666,00 грн.;

- податкова декларація від 18.02.2014 № 9007784399 на суму 2757,00 грн.;

- податкова декларація від 18.10.2013 № 9066083310 на суму 7240,00 грн.;

- повідомлення-рішення від 17.02.2014 № 0000262200 на суму 360 грн.;

- рішення про розстрочення податкового боргу № 8 на суму 138907,29 грн.;

- рішення про розстрочення податкового боргу № 4 на суму 7822,00 грн.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Так, відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання у податкових деклараціях з ПДВ, тобто воно є узгодженим і не підлягає оскарженню.

Крім того, рішенням від 31.01.2013 року № 4 та від 02.03.2014 № 8 ДПІ в м. Лисичанську надано розстрочення податкового боргу з ПДВ у розмірі 7822,00 грн. (аркуші справи 31,32) та 138061,93 грн. відповідно. Рішеннями №№ 6,8 від 15.11.2013 у зв'язку з порушенням умов погашення розстроченого податкового боргу вказані рішення скасовано (аркуші справи 29,30).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000262200 від 17.02.2014 на підставі акту перевірки 6/12-09-22/19081780 від 17.02.2014 за порушення абз. а) п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України відповідачеві збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за штрафними санкціями у розмірі 360 грн. (аркуш справи 28). Вказане податкове повідомлення-рішення № 0000262200 від 17.02.2014 відповідачем не оскаржено.

Відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 59 Податкового кодексу України відповідачеві виставлено податкову вимогу № 27 від 04.0.2012, яка була отримана посадовою особою ТОВ фірма «Беттері» (аркуш справи 33).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.34 пункту 20.1).

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення позову податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 293770,52 грн. не сплатив, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та вказаних у позові визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції в м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Беттері» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 293770,52 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Бетттері» (і.к. 19081780, 93105, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Красна, буд. 23) заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у суму 293 770,52 грн. (двісті дев'яносто три тисячі сімсот сімдесят гривень п'ятдесят дві коп.) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 29 квітня 2014 року.

Суддя А.А. Лагутін