Рішення

від 28.04.2014 по справі 905/1478/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.04.2014 Справа № 905/1478/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 6709 грн. 81 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи - не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія» звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» (далі - ТОВ «Агросервіс») про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 6709 грн. 81 коп.

В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статтю статті 16, 979, 985, 989, 993, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, положень статті 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, на підставі наявних у справі документів.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа або її представник у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Згідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що 24 березня 2011 року між позивачем та ТОВ «Агросервіс» було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/0296828 (а.с.10), за яким було застраховано відповідальність ТОВ «Агросервіс», як власника автомобіля марки «ПАЗ», державний номер НОМЕР_1. Строк дії полісу з 24.03.2011р. по 23.03.2012р.

23 листопада 2011 року у м.Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були автомобіль «ПАЗ», державний номер НОМЕР_1, що належить відповідачу, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «Іж», державний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «Фірма «Ліга» під керуванням ОСОБА_3

Відповідно до постанови Кіровського районного суду м.Донецька від 23.11.2011 року дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючий водієм в ТОВ «Агросервіс»), який притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.16).

Як вбачається із матеріалів справи, та не спростовано відповідачем, ані водій ОСОБА_2, ані ТОВ «Агросервіс» у триденний строк не повідомили письмово страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності про настання ДТП в порядку визначеному п.33.1.2 ст.33 статтею 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на час вчинення ДТП).

У зв'язку з настанням страхової події, позивачем на підставі заяви на виплату страхового відшкодування, Звіту №14 про оцінку автомобіля, калькуляції від 26.12.2011р., рахунку-фактури №СФ-0044906 від 26.12.2011р., а також акту про настання страхового випадку №9878 від 20.02.2013р. та акту про настання страхового випадку №10389 від 14.05.2013р. ПАТ «УОСК» виплатило страхове відшкодування ПрАТ «АХА Страхування» в сумі 6709 грн. 81 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №1314 від 04.03.2013р. та №2876 від 17.05.2013р. (а.с.27-28).

05 серпня 2013 року позивач звернувся з претензією до ТОВ «Агросервіс» щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 6709 грн. 81 коп., оскільки винний у вчиненні ДТП ОСОБА_2 перебував з ТОВ «Агросервіс» у трудових відносинах. Проте, ТОВ «Агросервіс» відповіді на претензію на надало, кошти не перерахувало.

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування у вказаному розмірі, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до приписів статті 38, пункту 38.1.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника, зокрема у разі, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону, а оскільки відповідач такого повідомлення не здійснив, просив позов задовольнити.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 38, пунктом 38.1.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема у разі, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 вказаного Закону (в редакції, що діяла на час вчинення ДТП) передбачено, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно статті 4 зазначеного Закону Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі.

З аналізу наведених норм права вбачається, що приписи статті 33 цього Закону щодо невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, стосуються тих учасників дорожньо-транспортної пригоди, на яких такий обов'язок було покладено.

Виходячи з викладеного, оскільки із встановлених судом обставин справи не вбачається, що такий обов'язок було покладено тільки на учасника дорожньо-транспортної пригоди, регресний позов до страхувальника відповідача у справі заявлений вірно та обґрунтовано

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України по справі №6-1цс14.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав суду докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і вони є належними. Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги позивача.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 6709 грн. 81 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» (83122, м. Донецьк, вул. Артема, б.206, код ЄДРПОУ 25110669) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м.Київ, вул.Борщагівська, б.145, код ЄДРПОУ 23734213) суму страхового відшкодування у розмірі 6709 (шість тисяч сімсот дев'ять) грн. 81 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1827 грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 28 квітня 2014 року.

Повний текст рішення складено та підписано 30 квітня 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов