Рішення

від 25.04.2014 по справі 905/869/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.04.2014р. Справа № 905/869/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Шевчук Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

позовну заяву : Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі

позивача-1 : Державної служби України з надзвичайних ситуацій, м. Київ

позивача-2: Воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «Омфал», м. Шахтарськ, Донецька область

про стягнення 50 000грн.

за участю представників:

прокурор: Бекіров Р.З. - службове посвідчення №012556, видане 02.11.2012р.

від позивача-1: представник не з'явився

від позивача-2: Павлов О.О. - командир згідно наказу №168 від 19.09.2013р.

від відповідача: представник не з'явився

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 25.04.2014р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 412) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі позивача-1, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, м. Київ, та позивача-2, Донецького спеціалізованого воєнізованого аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «Омфал», м. Шахтарськ, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором №3/320 від 24.10.2011р. на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування Первомайського кар'єру філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «Омфал» підрозділом Донецького спеціалізованого воєнізованого аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону МНС України у сумі 50 000грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вказаним договором з посиланням на Конституцію України; ст. ст. 509, 526, 610, 611, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 25.04.2014р., на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України було замінено позивача-2, Донецький спеціалізований воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій його правонаступником, Воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.

У судовому засіданні 25.04.2014р. прокурором та позивачем-2 позовні вимоги підтримані.

Відповідач та позивач-1 про судові засідання 06.03.2014р., 25.03.2014р., 17.04.2014р. та 25.04.2014р. були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 14.02.2014р. та 14.03.2014р. та реєстр поштових відправлень рекомендованої кореспонденції з повідомленням про вручення від 11.03.2014р., від 28.03.2014р. та від 18.04.2014р., однак у жодне засідання суду представників не направили, відповідач відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки позивач-1 та відповідач суд не повідомили.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого позивача-1 та відповідача та ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач-2, є суб'єктом підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АД № 070702. Як вбачається з витягу, Воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області є правонаступником Донецького спеціалізованого воєнізованого аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, дата державної реєстрації 19.03.2014р.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «Омфал» є суб'єктом підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи та правонаступником юридичної особи «Камнєобробний завод «Омфал», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АД № 070045, дата державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення 01.10.2004р.

Також з вказаної виписки вбачається, що відокремленим підрозділом юридичної особи є Філія «Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «Омфал» у м. Тельманове Донецької області.

24.10.2011р. між Донецьким спеціалізованим воєнізованим аварійно-рятувальним (гірничорятувальним) загоном Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «Омфал» (далі - замовник) був укладений договір №3/320 на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування Первомайського кар'єру філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «Омфал» підрозділом Донецького спеціалізованого воєнізованого аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону МНС України (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язався організувати цілодобове функціонування своїх структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення, забезпечити і виконати аварійно-рятувальні роботи та заходи, спрямовані на запобігання та профілактику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, у кількості однієї оперативної одиниці згідно з нормативом виїзду на об'єкт, який встановлений планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій або планом ліквідації аварій. Виконавець зобов'язався здійснити постійне та обов'язкове обслуговування структурних підрозділів об'єкта аварійно-рятувальними засобами.

Сума договору, відповідно до п. 4.1 договору встановлена сторонами на підставі розрахунку, який виконано відповідно до вимог спільного наказу МНС України і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 15.12.2003р. за №495/369 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2003р. за №1222/8543 та ГСТУ 75.2-24361240-001-2001, і складає 4,2191% від суми утримання однієї оперативної одиниці згідно калькуляції, або 28 000грн. на 2011-2012р.р. (без ПДВ); 2 000грн. на місяць (без ПДВ).

Як встановлено п. 4.2 договору, плата за постійне та обов'язкове обслуговування виконавцем об'єкта згідно з договором та наданим рахунком здійснюється щомісячним перерахуванням місячної суми договору, до 10 числа поточного місяця.

Згідно п. 6.6, договір вступає в силу 01.11.2011р. та діє до 31.12.2012р. і пролонгується на наступний календарний рік , якщо не пізніше як за місяць до закінчення терміну дії договору не одна із сторін не надіслала пропозиції щодо його припинення.

Проаналізувавши укладений сторонами договір №3/320 від 24.10.2011р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За приписами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати вартості наданих послуг.

З матеріалів справи вбачається, що вартість наданих послуг замовником було оплачено виконавцю частково на суму 2 000грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача-2 за 13.01.2012р. на суму 1 000грн. та за 13.03.2012р. на суму 1 000грн.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем-2 у сумі 50 000грн. за період з грудня 2011р. по грудень 2013р. відповідно до п. 4.2 договору, щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №3/320 від 24.10.2011р. на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування Первомайського кар'єру філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «Омфал» підрозділом Донецького спеціалізованого воєнізованого аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону МНС України у сумі 50 000грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши вимогу про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки матеріали справи не містять доведення будь-яких фактичних обставин, які свідчили б про наявність достатньо обґрунтованого припущення щодо утруднення або неможливість виконання в майбутньому рішення суду в разі невжиття таких заходів в розумінні ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання розподілу господарських витрат, суд зазначає, що відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого органи прокуратури звільнені за приписами п. 11 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», стягується з відповідача в доход Державного бюджету України.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом України «Про судовий збір»; ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 629, 901 Цивільного кодексу України; ч.1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 4 2 -4 7 , 33, 43, 44, 49, 66, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «Омфал» (86211, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Леніна, буд. 85, ідентифікаційний код 30721174) на користь Воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (83049, м. Донецьк, вул. Гурильових, буд. 13 А, ідентифікаційний код 33956554) заборгованість за договором №3/320 від 24.10.2011р. на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування Первомайського кар'єру філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «Омфал» підрозділом Донецького спеціалізованого воєнізованого аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону МНС України у сумі 50 000грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «Омфал» (86211, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Леніна, буд. 85, ідентифікаційний код 30721174) у дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 827грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «Омфал», відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 25.04.2014р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2014р.

Суддя Ю.С. Мельниченко