Постанова

від 28.04.2014 по справі 522/22767/13-а

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2-а/522/356/14

Справа № 522/22767/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2014 року , Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Турецького О.С.,

при секретарях - Курченко В.М., Гасуляк С.Г.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Моджур І.О., представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Приморського районного суду м. Одесі, справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Геокартпроект», про часткове скасування рішення Одеської міської ради № 3677-VI від 18.07.2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернулася до Приморського районного суду м. Одесі з позовом та просить суд скасувати рішення Одеської міської ради № 3677-VI від 18.07.2013 року «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведених земельних ділянок у м. Одесі» у частині надання дозволу громадянці ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а саме: п. 189 переліку, який є додатком до рішення Одеської міської ради № 3677-VI від 18.07.2013 року.

При цьому Позивачка посилається на те, що земельна ділянка площею 0,0403 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить їй на праві приватної власності на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 29 грудня 2009 року, який було зареєстровано за № 1725.

02 вересня 2013 року Позивачці стало відомо, що на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, здійснюються землевпорядні роботи. Зазначені землевпорядні роботи здійснювалися на підставі рішення Одеської міської ради № 3677-VI від 18.07.2013 року «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведених земельних ділянок у м. Одесі».

Відповідно до п. 189 переліку, який є додатком до оскаржуваного рішення Одеської міської ради, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, було надано ОСОБА_3.

Своїм висновком Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 16.07.2013 року №01-11/2805-1001пр-П підтвердило, що розробка землевпорядної документації по передачі у власність громадянці ОСОБА_3 земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - можлива.

Проте, на схемі земельної ділянки в М 1:500, яка є додатком до висновку №01-11/2805-1001пр-П від 16.07.2013 року, відображена земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_5 на праві власності.

Таким чином, позивачка вважає, що Одеська міська рада своїм рішенням № 3677-VI від 18.07.2013 року надала дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки, яка перебуває у її власності, а тому вказане рішення підлягає скасуванню в частині надання дозволу громадянці ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а саме: п. 189 переліку, який є додатком до рішення Одеської міської ради № 3677-VI від 18.07.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на те, що ОСОБА_5 не є власником земельної ділянки та не має право оскаржувати рішення Одеської міської ради № 3677-VI від 18.07.2013 року.

Представник третьої особи ОСОБА_7 позов підтримав та надавав пояснення про те, що громадянка ОСОБА_3 не зверталася із заявою про передання їй у власність будь-якої земельної ділянки, або із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕОКАРТПРОЕКТ" в судове засідання не з'явилося, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялося належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

З'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, та правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, вислухавши учасників цивільного процесу, перевіривши їх доводи наявними в справі доказами, дослідивши матеріали справи, надавши їм правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Одеської міської ради № 1943-ХХІІІ від 31.10.2000 року, житлово-будівельному товариству «Морське» було надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 3,6095 га за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських будівель. На зазначеній території отримали в постійне користування земельні ділянки, крім інших, ОСОБА_8

На підставі рішення Одеської міської ради від 26.09.2013 року № 1751-ХХІV, ОСОБА_8 09 грудня 2003 року було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0403 га за адресою: АДРЕСА_1

У подальшому ОСОБА_8 11.12.2003 року відчужив свою земельну ділянку площею 0,0403 га ОСОБА_9, у якого за договором купівлі-продажу цю земельну ділянку придбала у свою власність ОСОБА_10

ОСОБА_10 відчужила земельну ділянку на користь ОСОБА_5, яка отримала земельну ділянку загальною площею 0,0403 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору дарування земельної ділянки, який було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 29 грудня 2009 року, який було зареєстровано за № 1725.

В подальшому, Позивачка отримала державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0403 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, серії НК № 425166.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року по справі № 2-а-6040/13/1570 було зобов'язано головне управління Держкомзему у місті Одесі скасувати державну реєстрацію Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0403 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, серії НК 425166, виданого ОСОБА_5 04 березня 2010 року - в паперовому носії Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0110050500259, кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:52:009:0026.

Також, зазначеною вище постановою Одеського апеляційного адміністративного суду було зобов'язано Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Одеської регіональної філії скасувати державну реєстрацію Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0403 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, серії НК 425166, виданого ОСОБА_5 04 березня 2010 року - в електронному носії Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0110050500259, кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:52:009:0026.

Підставою скасування реєстрації державного акта про право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0403 га, серія НК 425166, виданого ОСОБА_5 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011040400259, кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:52:009:0026, стала технічна помилка посадових осіб Одеської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" в частині опису меж земельної ділянки.

У вересні 2013 року позивачці стало відомо, що на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, здійснюються землевпорядні роботи. Зазначені землевпорядні роботи здійснювалися на підставі п. 189 переліку, який є додатком до рішення Одеської міської ради № 3677-VI від 18.07.2013 року «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведених земельних ділянок у м. Одесі».

Рішенням Одеської міської ради № 3677-VI від 18.07.2013 року «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведених земельних ділянок у м. Одесі» було надано громадянці ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до висновку Управління архітектури та містобудування від 16.07.2013 року №01-11/2805-1001пр-П зазначено, що розробка землевпорядної документації по передачі у власність громадянці ОСОБА_3 земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - можлива. До зазначеного рішення додається схема земельної ділянки М 1:500.

Із схеми земельної ділянки, яка є додатком до висновку Управління архітектури та містобудування від 16.07.2013 року №01-11/2805-1001пр-П, вбачається, що Одеська міська рада оскаржуваним рішенням надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,0403 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що рішенням Одеської міської ради № 3677-VI від 18.07.2013 року «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведених земельних ділянок у м. Одесі» було надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності громадянці ОСОБА_5.

Щодо посилань представника відповідача на те, що право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку було припинено Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року по справі № 2-а-6040/13/1570 суд зазначає наступне.

Порядок припинення прав на землю регулюється Главою 22 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст. ст. 140 - 149 ЗК України.

Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст. 140 ЗК України. Так, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Указаний перелік є вичерпним.

Таким чином, скасування реєстрації державного акту на земельну ділянку не є підставою припинення права власності. Земельна ділянка що розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві власності ОСОБА_5.

Із заяви ОСОБА_7 від 23 грудня 2013 року, підпис якої посвідчено приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_11 (зареєстровано в реєстрі за №1095), вбачається, що ОСОБА_7 не зверталася із завою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 КАС України, особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно правових відносин має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ст. 6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

За змістом статті 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до вимог частини першої статті 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

З огляду на зазначені вище обставини, суд вважає, що оскаржуване рішення Одеської міської ради № 3677-VI від 18.07.2013 року «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведених земельних ділянок у м. Одесі», у частині надання дозволу громадянці ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а саме: п. 189 переліку, який є додатком до рішення Одеської міської ради № 3677-VI від 18.07.2013 року, порушує право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку загальною площею 0,0403 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, адже Одеська міська рада розпорядилася земельною ділянкою, яка перебуває у приватній власності.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини 1 статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

На підставі ст. ст. 13, 19, 41 Конституції України, ст. ст. 15, 319, 321 Цивільного кодексу України, ст. ст. 116, 140-149, 155 Земельного кодексу України, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. ст. 7-14, 17, 23, 70-71, 99, 122, 138, 153-154, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_5 до Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Геокартпроект», про часткове скасування рішення Одеської міської ради № 3677-VI від 18.07.2013 року - задовольнити.

Скасувати рішення Одеської міської ради № 3677-VI від 18.07.2013 року «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у м. Одесі», у частині надання громадянці ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а саме: п. 189 переліку, який є додатком до рішення Одеської міської ради № 3677-VI від 18.07.2013 року.

Постанову суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: О.С.Турецький

28.04.2014