Рішення

від 28.04.2014 по справі 909/257/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2014 р. Справа № 909/257/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Ясінянське лісомисливське господарство"

вул. Грушевського, 13, смт. Ясіня, Рахівський район,

Закарпатська область, 90630

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Паріс"

вул. Незалежності, 65 офіс 12, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості в сумі 41 277 грн. 67 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Морозюк О.Й. - головний економіст, (довіреність б/н від 08.04.14);

від відповідача: представники не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Ясінянське лісомисливське господарство" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Парс" про стягнення заборгованості в сумі 41 277 грн. 67 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2014 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 08.04.2014.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 08.04.2014, відповідно до положень ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 28.04.2014.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не з»явився, відзиву на позов не надіслав, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 19.03.2014 та від 08.04.2014; письмових заяв, повідомлень щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні до суду не надходило.

Абзацом 3 пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" передбачено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 19.03.2014 надіслана відповідачеві за адресою, вказаною у позовній заяві: вул. Незалежності, 65 офіс 12, м. Івано-Франківськ, 76000, названа вище адреса зазначена також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); станом на час прийняття рішення, ухвала про порушення провадження у справі від 19.03.2014 повернута підприємством зв'язку на адресу господарськорго суду з відміткою: «за зазначеною адресою не проживає (вибули)».

Ухвала господарського суду про відкладення розгляду справи від 08.04.2014 також повернута підприємством зв'язку з відміткою: «за зазначеною адресою не проживає (вибули)».

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Позивачем зазначено в позовній заяві про зміну назви та адреси відповідача на доказ чого долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АВ № 158592 (а.с. 49-50).

Дослідивши подані позивачем документи та самостійно здійснивши спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємці (а.с. 52-54), суд з»ясував, що змінено назву товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Парс" на товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Паріс" та змінено юридичну адресу (місцезнаходження) товариства на: вул. Незалежності, 65 офіс 12, м. Івано-Франківськ, 76018 .

З огляду на викладене, слід змінити назву відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Парс" на товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Паріс" , юридична адреса (місцезнаходження) товариства: вул. Незалежності, 65 офіс 12, м. Івано-Франківськ, 76018 .

Присутнім в судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 18/78 купівлі-продажу необробленої деревини на аукціонних торгах від 28.09.2011 в частині здійснення розрахунку за отриманий товар, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 41277 грн. 67 коп. Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 28 вересня 2011 року між позивачем (надалі - продавець) та відповідачем (надалі - покупець) укладено договір № 18/78 купівлі-продажу необробленої деревини на аукціонних торгах (надалі - Договір).

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, підписи засвідчено печатками юридичних осіб, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України. Згідно приписів ст. 204 ЦК України, договір № 18/78 купівлі-продажу необробленої деревини на аукціонних торгах від 28.09.2011 є правомірним правочином, так як іншого (розірвання, припинення, скасування цього договору) сторонами суду не представлено.

Пунктом 1.1 Договору сторони погодили, що за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 4-го кварталу 2011 року, який відбувся 28 вересня 2011 року, продавець передає у власність на відповідних франко-умовах (нижній, проміжний, верхній склад) продавця необроблену деревину (надалі - «товар»), а покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, товар поставляється на умовах EXW відповідного складу продавця у відповідності до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» (редакція 2010 року). Обов»язок навантаження продукції на транспорт покупця на умовах проміжного або нижнього складу лежить на продавцеві. Обов»язок навантаження продукції на транспорт покупця на умовах верхнього складу лежить на покупцеві.

У відповідності до умов Договору позивач (продавець) передав відповідачу (покупцю) товар на загальну суму 231250 грн. 00 коп.

Виконання позивачем договірних зобов»язань підтверджується наявними в матеріалах справи: товарно-транспортними накладними, специфікаціями-накладними (а.с. 16-29).

Також, в якості доказу отримання товару відповідачем, до матеріалів справи додані податкові накладні (а.с. 59-62), які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість, згідно наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних.

У відповідності до норми Закону України «Про податок на додану вартість», продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що отримання відповідачем товару відбулося в рамках договору купівлі-продажу від 28.09.2011 № 18/78.

З огляду на вищевикладене, судом встановлений факт отримання відповідачем товару на суму 231250 грн. 00 коп.

Порядок розрахунків визначений в розділі 6 Договору.

Пунктом 6.1. Договору сторони погодили, що платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред»явлення рахунку до сплати.

В порушення умов договору, покупець прийняті на себе договірні зобов»язання належним чином не виконав, оплату за отриману продукцію провів частково; оплати залишку вартості товару в сумі 41277 грн. 67 коп. відповідачем не здійснено.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялися листи-вимоги № 58 від 17.09.2012 р., № 11 від 14.02.2013 р., № 25 від 23.07.2013 р. про сплату в добровільному порядку заборгованості в сумі 41277 грн. 67 коп.; доказ направлення претензій відповідачу наявні в матеріалах справи (а.с. 57-58).

Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.

Згідно приписів ст.ст. 173, 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При дослідженні договору № 18/78 купівлі-продажу необробленої деревини на аукціонних торгах від 28.09.2011 встановлено, що він скріплений підписами уповноважених на це осіб, затверджений печатками юридичних осіб, сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, отже дотримання положень такого Договору є обов'язковими як для позивача, так і для відповідача. Вказаний договір, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у строк (термін) визначений у зобов'язанні (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з»явився, документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті відповідачем отриманого товару в сумі 41277 грн. 67 коп. суду не надав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на час прийняття рішення, не оплачений товар в сумі 41277 грн. 67 коп., розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується документальними доказами.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 41277 грн. 67 коп. обгрунтована та підлягає задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 173, 175, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного підприємства "Ясінянське лісомисливське господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Паріс" про стягнення заборгованості в сумі 41277 грн. 67 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Паріс" (вул. Незалежності, 65 офіс 12, м. Івано-Франківськ, 76018; код 37794909) на користь Державного підприємства "Ясінянське лісомисливське господарство" (вул. Грушевського, 13, смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область, 90630; код 22114684) - заборгованість в сумі 41277(сорок одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 67 коп. та 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.04.14

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"