Рішення

від 28.04.2014 по справі 914/553/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2014 р. Справа № 914/553/14

За позовом : Заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області,м.Львів

До відповідача : Дочірнього підприємства «Львівдіалік» Державної акціонерної компанії «Укрмедпром», м.Львів

Про стягнення 2123238,86 грн. неустойки.

В судове засідання з'явились:

від прокурора: Лука Г.В.

від позивача : Параманов О.С. - представник

від відповідача : Назарчук Г.М. - представник

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору : Подано позов заступником прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до відповідача: Дочірнього підприємства «Львівдіалік» Державної акціонерної компанії «Укрмедпром» про стягнення 2123238,86 грн. неустойки.

Ухвалою суду від 18.02.14 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 17.03.14 р.

В судовому засіданні 17.03.2014 року судом оглянуто оригінали документів, які долучені позивачем до матеріалів справи.

В судовому засіданні 17.03.14 р. оголошувалась перерва для надання відповідачу можливості подати додаткові докази по справі.

Розгляд справи відкладався з підстав зазначених в попередніх ухвалах суду.

На адресу суду 28.04.14 р. представником прокуратури подано заяву про зменшення позовних вимог ( вх. 2155/14).

В судовому засіданні 28.04.14 р. представник прокуратури та позивача позов підтримали з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог та просили задоволити з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав та мотивів викладених у своєму письмовому запереченні на позов та усних поясненнях наданих в судовому засіданні.

В судовому засіданні 28.04.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

28.12.2006 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Орендодавець) та Дочірнім підприємством «Львівдіалік» ДАК «Укрмедпром» (Орендар) було укладено договір оренди № 203 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності строком на один рік. Орендоване майно було передане Орендарю 28.12.2006 року Орендодавцем згідно акту приймання-передавання нерухомо державного майна, що належить до державної власності - вбудованих нежитлових приміщень будівлі (літера А-6) зг.пл. 2284,6 кв.м. (в т.ч. приміщення підвалу заг. пл. 977,0 кв.м, приміщення I-IV поверхів заг.пл. 1226,5 кв.м, приміщення VI поверху аг.пл. 81,1 кв.м.), що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 12 та перебувають на балансі Львівського НДІ епідеміології та гігієни.

Відповідно до розділу 3 Договору відповідач зобов'язувався проводити своєчасно орендну плату за орендоване майно, однак свої договірні зобов'язання належним чином не виконував.

Рішенням господарського суду Львівської області № 5015/4599/12 від 20.12.12 р., розірвано Договір оренди № 203 від 28.12.06 р. укладений між Регіональним відділенням ФДМ України по Львівській області та ДП «Львівдіалік» ДАК «Укрмедпром» та зобов'язано Орендаря повернути орендоване майно.

Відповідно до п. 2.4 Договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим Договором. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі.

Згідно п. 2.5 Договору, обов'язок по складанню акта приймання - передачі покладено на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.

08.01.14 р. між Орендарем та Балансоутримувачем підписано акт приймання - передачі (повернення) орендованого нерухомого майна.

Оскільки, ДП «Львівдіалікт» ДАК «Укрмедпром» не повернуто майно у встановлені терміни, то Орендодавцем нараховано неустойку в порядку ст. 785 ЦК України, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (в порядку ст. 22 ГПК України) у розмірі 1 856 766,34 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.12.2006 року на виконання умов Договору оренди № 203 позивач передав відповідачу в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності, а саме: вбудовані нежитлові приміщення будівлі (літера А-6) зг.пл. 2284,6 кв.м. (в т.ч. приміщення підвалу заг. пл. 977,0 кв.м, приміщення I-IV поверхів заг.пл. 1226,5 кв.м, приміщення VI поверху аг.пл. 81,1 кв.м.), що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 12 та перебувають на балансі Львівського НДІ епідеміології та гігієни, що підтверджується актом приймання - передавання № 203, який підписаний та скріплений мокрими печатками сторін.

Відповідно до розділу 3 Договору відповідач зобов'язувався проводити своєчасно орендну плату за орендоване майно, однак свої договірні зобов'язання належним чином не виконував.

Рішенням господарського суду Львівської області № 5015/4599/12 від 20.12.12 р., розірвано Договір оренди № 203 від 28.12.06 р. укладений між Регіональним відділенням ФДМ України по Львівській області та ДП «Львівдіалік» ДАК «Укрмедпром» та зобов'язано Орендаря повернути орендоване майно.

Відповідно до п. 2.4 Договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим Договором. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі.

Згідно п. 2.5 Договору, обов'язок по складанню акта приймання - передачі покладено на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.14 р. між Орендарем та Балансоутримувачем підписано акт приймання - передачі (повернення) орендованого нерухомого майна.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано рішення господарського суду Львівської області № 5015/4599/12 від 20.12.12 р., Позивачем було нараховано Відповідачу неустойку у сумі 2 123 238,86 грн. в порядку ст. 785 ЦК України.

Оскільки, Відповідачем передано частину орендованого майна, що підтверджується актом приймання - передачі від 08.01.14 р., Позивачем здійснено перерахунок неустойки та подано заяву про зменшення позовних вимог, якою просить стягнути з Відповідача неустойку в сумі 1 856 766,34 грн.

Відповідач щодо позовних вимог заперечує. В обґрунтування свого заперечення посилається, на те що спірних приміщень не передав вчасно, оскільки перебуває у скрутному матеріальному становищі (призупинення виробничої діяльності) та у зв'язку з тим не спроможний сплатити неустойку.

Доводи відповідача не заслуговують на увагу суду, оскільки як вбачається із матеріалів справи 04.07.2013 року між відповідачем та Балансоутримувачем спірного майна - Головним управлінням статистики у Львівській області був складений та підписаний Акт приймання-передачі орендованого приміщення, яким Орендар частково повернув Орендодавцю майно без будь - яких зауважень

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 785 ГПК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язуэться негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона булла одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, а у разі якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем нарахована Відповідачу неустойка за невиконання своїх зобов'язань в сумі 1 856 766,34 грн. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. 2155/14), яка підлягає до стягнення з Відповідача.

Станом на день розгляду справи неустойка у сумі 1 856 766,34 грн. Відповідачем на користь Позивача не сплачена.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Зменшені позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівдіалік» ДАК «Укрмедпром» (79005, м. Львів, вул. Зелена, 12, код ЄДРПОУ 30274777) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070) 1 856 766,34 грн. - неустойки.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівдіалік» ДАК «Укрмедпром» (79005, м. Львів, вул. Зелена, 12, код ЄДРПОУ 30274777) в доход державного бюджету України 37 135,32 грн. судового збору.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.04.2014 року.

Суддя Березяк Н.Є.