Ухвала

від 23.04.2014 по справі 2а-13602/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року Справа № 51965/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Поврозник Л.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2012р. в адміністративній справі за позовом Львівського обласного центру зайнятості до Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль про стягнення штрафу за порушення законодавства про зайнятість населення, -

В С Т А Н О В И Л А:

30.11.2011р. позивач Львівський обласний центр зайнятості звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому, із урахуванням поданих під час розгляду справи уточнень позовних вимог, просив стягнути з відповідача Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль на його користь штраф у розмірі 37159 грн. 41 коп. (а.с.2-4, 45).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2012р. заявлений позов задоволено; стягнуто з відповідача Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль на користь Львівського обласного центру зайнятості штраф у розмірі 37159 грн. 41 коп. (а.с.65-66).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить в поданій апеляційній скарзі скасувати постанову суду першої інстанції (а.с.68-69).

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на прийняття Квартирно-експлуатаційним відділом м.Тернопіль наказу № 21 від 04.04.2011р. про реформування апелянта та створення комендантської дільниці м.Броди з 01.05.2011р. По причині наведеного працівники будинковолодіння № 2 були попереджені про вивільнення у зв'язку з скороченням, однак з моменту фактичного припинення діяльності апелянта, відсутністю керівника та інших відповідальних осіб не було можливості подати позивачу інформацію за формою № 4ПН; також ліквідаційна комісія апелянта була створена лише 29.06.2011р.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 11.10.2011р. працівниками Інспекції з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Львівського обласного центру зайнятості проведено перевірку дотримання законодавства про зайнятість населення Будинкоуправління №2 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль, за наслідками якої складено Акт перевірки № 118 від 11.10.2011р. (а.с.11-15).

Із змісту Акта перевірки убачається, що відповідачем у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці 15.04.2011р. за п.1 ст.40 КЗпП України звільнено 4-х осіб: ОСОБА_4 - друкарку, ОСОБА_5 - робітника, ОСОБА_6 - техніка, ОСОБА_7 - бухгалтера. При цьому, інформація про їх фактичне вивільнення не була подана до Бродівського районного центру зайнятості, чим не дотримані вимоги п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення».

13.10.2011р. позивачем скеровано на адресу відповідача вимогу № 13-3421/0-11, у якій містилася пропозиція про сплату в місячний термін штрафу у розмірі 37159 грн. 41 коп., який обчислений на підставі довідок про заробітну плату за попередні 12-ть місяців вивільнених працівників (а.с.18).

Докази сплати вказаного штрафу в добровільному порядку сторонами не представлено.

Розглядувані правовідносини регулюються приписами Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Зокрема, згідно ч.ч.5, 6 ст.20 вказаного Закону при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Матеріалами справи стверджується, що про фактичне вивільнення працівників відповідачем не подано до Бродівського районного центру зайнятості форму № 4-ПН (факт) про фактичне вивільнення працівників, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 420 від 19.12.2005р., за погодженням з Держкомстатом України.

Таким чином, Будинкоуправлінням № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль не дотримані строки подання до державної служби зайнятості даних щодо запланованого вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, чим порушені вимоги ч.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення».

В частині доводів апелянта колегія суддів враховує, що станом на час вивільнення працівників юридична особа Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль не була припинена, оскільки рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу про припинення Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців лише 16.01.2012р.

Також вказаний звіт про фактичне вивільнення працівників підлягав подачі позивачу протягом 10-ти днів, починаючи з 15.04.2011р., тобто, до 01.05.2011р., тобто, до часу звільнення працівників, відповідальних за ведення кадрової роботи, бухгалтера та керівника (а.с.47, 48-49).

Додатково колегія суддів враховує, що Законом України «Про зайнятість населення» визначено правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Згідно ч.1 ст.218 Господарського кодексу /ГК/ України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Адміністративно-господарський штраф є одним із видів адміністративно-господарської санкції, передбаченої ст.239 ГК України.

Таким чином, встановлений ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» штраф за своєю правовою природою є адміністративно-господарською санкцією, оскільки він встановлений законом, застосовується уповноваженим державним органом до суб'єктів господарювання, за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, встановленими законодавчими актами.

Відповідно до ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи те, що штраф, встановлений ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», за своєю природою є адміністративно-господарською санкцією і не пропущено строк, встановлений ст.250 ГК України для його застосування, тому заявлений позов пред'явлений позивачем до суду із дотриманням встановлених строків.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Із урахуванням наведеного, заявлений позов є підставним та обгрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2012р. в адміністративній справі № 2а-13602/11/1370 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Савицька