Постанова

від 20.05.2009 по справі 2а-2501/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ  

ОКРУЖНИЙ   АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 травня

2009 року                                                

Справа №2а-2501/09/1370

12  год. 37 хв.                                                            

м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський

окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді                                  Карп'як

О.О.                                                     

при

секретарі судового засідання      

Занов'як О.П.

за

участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1. (довіреність

від 22.04.2009 року №НОМЕР_1)

від

відповідача - не з'явився

розглянувши

у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за

позовом  Управління Пенсійного фонду

України у Миколаївському районі Львівської області до Малого приватного

підприємства «Моноліт - М» про стягнення боргу в розмірі 10 908,74 грн., -

в с т а н о в и в :

            Управління Пенсійного фонду України

у Миколаївському районі Львівської області звернулось до суду із

адміністративним позовом до Малого приватного підприємства «Моноліт - М» про

стягнення боргу в розмірі 10 908,74 грн.

Ухвалою суду від 31 березня 2009 року відкрито

провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач являється

страхувальником відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування». Згідно статей 17, 20 цього Закону, відповідач

зобов'язаний сплатити нараховані страхові внески не пізніше ніж через 20

календарних днів із дня закінчення звітного періоду. Згідно поданих

відповідачем розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з липня по  грудень 2008 року, та з врахуванням сплачених

відповідачем сум, сума недоїмки становить 6669,70  грн. Крім того, позивачем нараховано

фінансові санкції у розмірі 2597,79 гривень та пені -1698,80 гривень на

підставі рішень: №212 від 13.10.2008 року, №216 від 17.11.2008 року.

Відповідачем частково сплачено суму штрафу та пені в розмірі 57,55 грн.

Відповідно до статті 20  Закону України

«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вказані суми є

недоїмкою. Право звернення до суду виникло в позивача на підставі статті 106

цього Закону.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав,

викладених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове

засідання не забезпечив, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та

місце судового розгляду, причин неприбуття не повідомив, заперечень на позов не

подав.

Суд розглядає справу в порядку ст. 71 КАС України на

основі наявних доказів.

Постанова в повному обсязі складена  25 травня 

2009 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення

представника позивача, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку,

суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно зі статтею 5 Закону України від 9 липня 2003 року

N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

(далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, він регулює

відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного

пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися

на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині,

що йому не суперечить.   

Пунктом 1 ст. 11 Закону N 1058-IV установлено, що

загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи,

які  працюють на підприємствах, в

установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України,

незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях,

представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств

та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів

підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб

- суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб

оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований

сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах

трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених

законодавством.

Згідно з ст. 14 Закону N 1058-IV страхувальниками цих

осіб є їх роботодавці та підприємства, установи, організації, військові частини

та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення,

допомогу , та які відповідно до ч. 1 ст. 15 цього Закону є платниками страхових

внесків.

Мале приватне підприємство «Моноліт - М» є

страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування згідно ст.ст. 14, 15 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п.п. 4, 6 ч.2 ст.17 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник

зобов'язаний:  подавати звітність

територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою,

встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в

установлені строки та в повному обсязі страхові внески .

Постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року

№21-1 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати

страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" із змінами та

доповненнями,  зокрема п.11.11 Інструкції,

встановлено подання страхувальником розрахунків сум страхових внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за  формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції

та формою згідно з додатком 34 цієї Інструкції.

Частиною 6 статті 20 Закону N 1058-IV встановлено, що с

трахувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний

базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня

закінчення цього періоду.

В силу ч.2 ст.106 Закону N 1058-IV, с уми страхових

внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,

визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними

органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20

цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових

внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням

фінансових санкцій.

В матеріалах справи наявні розрахунки сум страхових

внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень 2008

року (рядок 8 форми 23 - 1649,47 грн.), а серпень 2008 року (рядок 8 форми 23 -

1221,79 грн.), за вересень 2008 року (рядок 8 форми 23 - 1481,22 грн.), за

жовтень 2008 року (рядок 8 форми 23 -941,95 грн.), за листопад 2008 року (рядок

8 форми 23 - 1007,05 грн.), за грудень 2008 року (рядок 8 форми 23 - 669,04

грн.), відповідно до яких платником нараховані страхові внески за вказаний

період всього на суму 6970,52 грн. Фактично за відповідний період сплачено

300,82 грн.

За несвоєчасну сплату відповідачем страхових на підставі

п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування», позивачем прийнято Рішення №212 від 13.10.2008 року  про застосування фінансових санкцій в розмірі

2309,90 грн. та нарахування пені в розмірі 1330,71 грн.(копія рішення є в

матеріалах справи). Вказане рішення відповідач отримав 07.11.2008  року, що підтверджується повідомленням про

вручення поштового відправлення №675.

За несвоєчасну сплату відповідачем страхових на підставі

п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування», позивачем прийнято Рішення №216 від 17.11.2008 року  про застосування фінансових санкцій в розмірі

287,89 грн. та нарахування пені в розмірі 368,09 грн.(копія рішення є в

матеріалах справи). Вказане рішення відповідач отримав 20.11.2008 року, що

підтверджується розпискою представника відповідача на рішенні.

Отже, згідно рішень №212 від 13.10.2008, №216 від

17.11.2008, загальна сума нарахованих штрафних санкцій становить 2597,79 грн.,

а пені - 1698,80 грн. Відповідачем частково сплачено суми фінансових санкцій та

пені в розмірі 57,55 грн.

Станом на момент розгляду справи, заборгованість

відповідача перед позивачем яка не сплачена становить  10908,74 грн.(в тому числі заборгованість по

страхових внесках - 6669,70 грн., штрафні санкції та пеня - 4239,04 грн.).

Відповідно до п.2 ч.9 статті 106 Закону, виконавчі

органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції:

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне

перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих

страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається

штраф залежно від строку затримки платежу понад 90 календарних днів - у розмірі

50 відсотків зазначених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не

перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в

розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день

прострочення платежу.

Згідно ч.ч.13, 17 ст.106 Закону, начальники управління

Пенсійного фонду в районах у містах, виносять рішення про нарахування пені та

накладення штрафів, передбачених частинами 9 і 10 цієї статті, які протягом

трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику. Суми пені

та штрафів, передбачених частинами 9 і 10 цієї статті, підлягають сплаті

страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного

рішення.

На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів

погашення заборгованості перед позивачем.

Отже, станом на момент розгляду справи заборгованість

відповідача перед позивачем становить: борг в розмірі 10908,74 грн.

Згідно ч.3 ст.106 Закону 

N 1058-IV ,  орган Пенсійного

фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про

стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про

стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи

досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до ч.15 ст. 106 Закону, строк давності щодо

стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Згідно ч.12 ст.20 Закону N 1058-IV,  страхові внески підлягають сплаті незалежно

від фінансового стану платника страхових внесків.  

За наведених обставин, суд вважає, що позов є підставний

та обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог частин

2,4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у

формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст. ст. 20, 106 Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування»,  ст.

ст.  71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163,

167  Кодексу адміністративного

судочинства України,  суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.   Позов

задоволити повністю.

2.   Стягнути з

Малого приватного підприємства «Моноліт - М» (юридична адреса: 81600, Львівська

область, м. Миколаїв, вул..Котляревського,2; р/р 26004336707001 ЗГРУ

«Приватбанк» м. Миколаїв, МФО 325321, ЄДРПОУ 25234868) на користь Управління

Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області (юридична

адреса:Львівська область, м. Миколаїв, пл..Ринок, 18; р/р 25601307322 в

Миколаївському відділенні ощадного банку №6533 ВАТ «Державний ощадний банк

України», ЄДРПОУ 22361460) 10 908 (десять тисяч дев'ятсот вісім) гривень 74

коп. боргу.

3.   Виконавчий

лист видати після набрання постановою законної сили.

Сторони та інші особи, які беруть

участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив

питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в

апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в

порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення

суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів

оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній

скарзі.

Заява про апеляційне оскарження

рішення та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду

апеляційної  інстанції через суд першої

інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги

одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження

постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.

160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на

постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання

заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у

строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Постанова набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.

186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186

КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги

судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після

апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження

буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.    

Суддя - підпис, з оригіналом згідно.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                                  Карп'як

О.О.