Рішення

від 02.04.2014 по справі 462/1147/14-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/1147/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року Залізничний районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Галайко Н.М.

при секретарі - Фрейдун А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом державного житлово-комунального підприємства Державного концерну «ЛОРТА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

в с т а н о в и в :

Представник позивача подав до суду позовну заяву, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) - НОМЕР_1) на користь Державного житлово-комунального підприємства Державного концерну «ЛОРТА» (м. Львів, вул. Патона, 32, ідентифікаційний код 22375887, р/р 2600902039119 у Центральній філії ПАТ «Кредобанк», МФО 325365) 7831,46 грн. заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, а також 744,89 грн. З % річних та інфляційних втрат.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на такі обставини:

ОСОБА_1 є наймачем АДРЕСА_1 який знаходився на балансі Державного житлово-комунального підприємства Державного концерну «ЛОРТА». За вказаною адресою відповідачу належним чином та в повному обсязі надавалися житлово-комунальні послуги з утримання будинку, енергопостачання, водопостачання, централізованого опалення в порядку, встановленому Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення.

Позивач вказує, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі .

Зважаючи на те, що відповідач користувався житлово-комунальними послугами, у нього виник обов'язок оплатити їх згідно встановлених тарифів.

Однак, відповідач не виконав встановленого законом обов'язку щодо оплати житлово-комунальних послуг, в результаті чого у нього утворилась заборгованість, розмір якої за період з січня 2011 року до грудня 2013 року становить 7831,46 грн., з яких:

1709,01 грн. за утримання будинку;

3344,34 грн. за опалення;

934,45 грн. за холодну воду;

1843,66 за електрику.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Зважаючи на те, що відповідач порушив грошове зобов'язання щодо оплати отриманих ним житлово-комунальних послуг, він повинен сплатити також 3 % річних та інфляційні втрати від простроченої суми боргу згідно вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, загальний розмір яких згідно представленого розрахунку становить 744,89 грн.

23.09.2013 року Залізничним районним судом м. Львова видано судовий наказ № 462/7162/13-ц про стягнення з боржника на користь стягувача заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг. Вказаний судовий наказ було скасовано за заявою відповідача згідно ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 17.12.2013 року.

Станом на сьогодні відповідач продовжує ухилятися від виконання обов'язку щодо оплати житлово-комунальних послуг, внаслідок чого позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення існуючої заборгованості, тривале існування якої може призвести до припинення надання житлово-комунальних послуг як безпосередньо відповідачу, так і цілому гуртожитку.

На підставі наведеного представник позивач просить суд позов задоволити.

В судовому засіданні представник позивача - Худоногова Л.Ю. заявлені позовні вимоги підтримала, просить суд позов задоволити.

Відповідач - ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та пояснив, що сума заборгованості, яку просить стягнути позивач не відповідає дійсності, оскільки її розрахунок здійснювався за показниками, які не відповідають дійсності. Крім цього відповідач зазначив, що позовна заява пред'явлена із пропуском позовної давності.

Суд, проаналізувавши матеріали справи встановив, що позов не є підставним та не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає і прописаний у АДРЕСА_1, що стверджується Довідкою з місця проживання про склад сім'ї і прописку № 635 від 24.10.2013 року.

Як вбачається із повідомлення на оплату житлово-комунальних послуг за грудень 2013 року (а.с. 22), вартість оплати житлово-комунальних послуг за грудень 2013 року наданих ОСОБА_1 становить 7831, 46 грн.

Однак, суд не погоджується із такою вартістю наданих житлово-комунальних послуг виходячи з наступного.

Як вбачається із Довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку № 635 від 24.10.2013 року загальна площа квартири АДРЕСА_1 становить - 16,3 кв.м., з них жила площа - 14,1 кв.м.

Однак, із копій Квитанцій, долучених відповідачем до справи, вбачається, що розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснювався виходячи з загальної площі квартири - 17,3 кв.м. ( за січень, вересень 2013 року) та 17,16 кв.м. (за вересень, липень 2008 року), що не відповідає дійсності.

Крім цього, як вбачається із Відомості про нарахування та оплату за утримання будинку мешканця ОСОБА_1 (а.с. 23) станом до 01.січня 2011 року за ним значиться борг в сумі 770,69 грн.

Із Відомості про нарахування та оплату за електрику мешканця ОСОБА_1 (а.с. 24) станом до 01 січня 2011 року за ним значиться борг в сумі 1005,60 грн.

Із Відомості про нарахування та оплату за холодну воду мешканця ОСОБА_1 (а.с. 25) станом до 01 січня 2011 року за ним значиться борг в сумі 266,37 грн.

Із Відомості про нарахування та оплату за опалення мешканця ОСОБА_1 (а.с. 26) станом до 01 січня 2011 року за ним значиться борг в сумі 266,37 грн.

У судовому засіданні відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності.

Згідно ст.ст. 257 , 261 ч.1 та ст. 267 ч. 4 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» , суд, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Судом встановлено, що позовна заява державного житлово-комунального підприємства Державного концерну «ЛОРТА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг надійшла до суду 11.02.2014 року, що стверджується відміткою про отримання за № 3271 від 11.02.2014 року.

Таким чином, суд проходить до висновку, що позивачем пропущений строк позовної давності, а тому в силу ч. 4. ст. 267 ЦК України в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. 257 , 261 , ч. 4 ст. 267 ЦК України , ст. ст. 5 , 10 , 11 , 14 , 57 - 59 , 60 , 88 , 208 , 209 , 212 - 215 ЦПК України ,суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ДЖКП ДК «Лорта» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішенням.

Суддя Галайко Н.М.