Ухвала

від 24.04.2014 по справі 820/12047/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 р.Справа № 820/12047/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представників сторін: позивача - Жданової О.М., відповідача - Вартанян Н.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2014р. по справі № 820/12047/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Євроцемент - Україна"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Євроцемент-Україна" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Євроцемент-Україна"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач, Спеціалізована ДПІ з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013 року:

№0000264400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 311152,00 грн. за основним платежем - 209612,00 грн. та штрафними санкціями - 101540,00 грн.;

№0000284400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 355036,50 грн. за основним платежем - 327977,00 грн. та штрафними санкціями - 27059,50 грн.;

№0000274400, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 150518,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 74644,00 грн.;

№0000294400, яким збільшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податок на прибуток у розмірі 78164,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2014р. по справі № 820/12047/13-а адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень - рішень - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 20.06.2013 року №0000264400, від 20.06.2013 року №0000274400, від 20.06.2013 року №0000284400, від 20.06.2013 року №0000294400.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2014р. по справі № 820/12047/13-а та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Євроцемент-Україна" відмовити.

У своїй апеляційній скарзі, а також у його представник у судовому засіданні, зазначив про порушення судом першої інстанції вимог статей 7,11,159 КАС України. З посиланням на норми пп.14.1.171 п.14.1 ст.14, п.74.1, 74.2 ст.74, пп.83.1.2 п.83.1 ст.83 Податкового кодексу, ст.16 Закону України «Про інформацію», вказує, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувала інформація, встановлена при перевірці ланцюга постачання ПАТ "Євроцемент-Україна". Так, зазначив, що з актів перевірок контрагентів ТОВ "Акумуляторний світ", ТОВ "Пром Альянс ЛТД", ТОВ "Каріатида Груп", ТОВ "Промтехтранс М" вбачається порушення ними норм податкового законодавства.

Стосовно взаємовідносин позивача із ТОВ "Акумуляторний світ" з приводу придбання акумулятору звертає увагу на таке:

На виконання рахунку - фактури №000098 від 11.03.2011р. АТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - УКРАЇНА» було придбано у ТОВ «Акумуляторний світ» акумулятор, на що виписано (оформлено) видаткову накладну від 15.03.2011р. №РН-0000083 та податкову накладну від 14.03.2011р. №87. При цьому має місце невідповідність номенклатури товару, а саме: у податковій накладній у графі номенклатура товару зазначено акумулятор 6 СТ-190 А3, у видатковій накладній зазначено акумулятор 8АОА СТ-190 А3, а у приходному ордері - акумулятор 8АБА 6 СТ-190.

Товар транспортувався автомобілем, власником якого згідно даних бази ДАІ у Харківській області є АТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - УКРАЇНА». В товарно - транспортній накладній зазначено пункт навантаження - м. Харків, тоді як адреса ТОВ «Акумуляторний світ» - м. Харків, вул. Сидоренківська б. 54.

Крім того, посилається на акт перевірки від 20.02.2013 № 1186/222/35069930 «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Акумуляторний світ" (код за ЄДРПОУ 35069930) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Авелон - Д» (код за ЄДРПОУ 37191907) за період з січня 2011р. по жовтень 2011р.», за результатами якої встановлено відсутність факту реального вчинення господарських відносин з постачальниками та покупцями ТОВ "Акумуляторний світ".

Щодо взаємовідносин позивача із контрагентом ТОВ "Пром Альянс ЛТД" з приводу придбання рукава на основі зносостійкої гуми, зазначає наступне:

На підтвердження транспортування товару АТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - УКРАЇНА» надало товарно - транспортну накладну №56998001719917 від 02.09.2011р. видану підприємством «Нова пошта», згідно якої вантаж забирається за адресою м. Дніпропетровськ склад НП №3 (вантажний центр) вул. Тверська, 1ЛБ, при цьому назву товару, що перевозиться не зазначено, а вказано лише вага вантажу 200 кг.

Крім того, відповідач зазначив, що до перевірки не надано сертифікатів походження продукції АТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - УКРАЇНА».

Крім того, відповідач посилається на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Пром Альянс ЛТД" (код ЄДРПОУ 34885500), щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень, листопад, серпень 2011р.

По взаємовідносинам позивача з ТОВ "Каріатида Груп" стосовно надання послуг по митному брокерському обслуговуванню, посилається на акт перевірки від 18.02.2013 року №125/2220/35475689 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Каріатида Груп» (код ЄДРПОУ 35475689) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з: ТОВ «Дельта Універсал» (код ЄДРПОУ 33481749) за період з 01.03.2012 по 31.05.2012, з ТОВ «Дельта - Принт» (код ЄДРПОУ 32948301) за період з 01.12.2011 по 29.02.2012р., з ТОВ «ТБ Східна Україна» (код ЄДРПОУ 34015418) за період з 01.08.2011 по 31.03.2012, з ТОВ «Остек Систем Груп» (код ЄДРПОУ 37761689) за період з 01.06.2012 по 30.06.2012, з ТОВ «Фірма Аква Транс» (код ЄДРПОУ 34469324) за період з 01.11.2011 по 30.11.2011 та з Фірма «Аква» - ТОВ (код ЄДРПОУ 22709118) за період з 01.09.2011 по 30.06.2012, ПП «Голден Елітсервіс» (код ЄДРПОУ 35070993) за лютий 2012 року.

Крім того, за результатами обстеження співробітниками ДПІ податкової адреси ТОВ «Каріатида Груп» за адресою: 61050 м. Харків, пр-т. Московський б. 63/В кв. 8, складено довідку про встановлення місцезнаходження платника податків від 01.02.2013р. в якій зазначено, що за вказаною адресою підприємство не знаходиться.

З приводу взаємовідносин позивача з ТОВ "Промтехтранс М" щодо товарів та послуг по технічному обслуговуванню і ремонту тепловозів, відповідач вважає, що були допущені наступні порушення:

В товарно - транспортних накладних від 27.06.2012 та від 13.06.2012 серія ААБ № 0010759 має місце виправлення номеру, а саме авторучкою виправлено номер з 0010759 на 0010765 та на 0010762.

В товарно - транспортних накладних №088653 від 11.02.2011 року, №0010753 від 05.07.2011р., №010751 від 26.05.2011р. зазначено пункт навантаження м. Харків, а не адресу ТОВ «Промтехтранс - М».

В товарно - транспортних накладних, наданих до перевірки АТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - УКРАЇНА» не зазначено перевізника в графі автопідприємство.

Також, посилається на акт про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Промтехтранс - М» (код ЄДРПОУ 37187754) з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Івітек ТТК» (код ЄДРПОУ 36626532) за період березень 2012р., квітень 2012р., червень 2012р., з ТОВ «Аркада - Т» (код ЄДРПОУ 33676769) за період жовтень 2011р., листопад 2011р., грудень 2011р., ТОВ «Металург - 2010» (код ЄДРПОУ 37365818) за період січень 2012р., лютий 2012р., березень 2012р., ТОВ «Ліга» (код ЄДРПОУ 24483948) за період лютий 2012р., березень 2012р., квітень 2012р., травень 2012р., ТОВ «Електродизель» (код ЄДРПОУ 32949132) за період лютий 2012р., березень 2012р., квітень 2012р., травень 2012р., червень 2012р., ТОВ «Інтехліс» (код ЄДРПОУ 35245557) за період лютий 2011р., квітень 2011р., травень 2011р., червень 2011р., липень 2011р., серпень 2011р., вересень 2011р., жовтень 2011р., листопад 2011р., грудень 2011р., січень 2012р., ТОВ «Праксет - Харків» (код ЄДРПОУ 30137712) за період червень 2012р., ПП «УМК «Агроцентр» (код ЄДРПОУ 33121930) за період грудень 2011р., січень 2012р. їх реальності та повноти відображення в обліку для вжиття відповідних заходів та довідку про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехтранс - М» (код ЄДРПОУ 37187754) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником ТОВ «Аркада - Т» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року.

Враховуючи викладене, відповідач вважає рішення суду першої інстанції не обґрунтованим, та прийнятим при неповному з`ясуванні обставин справи.

Позивач у надісланих до суду запереченнях на апеляційну скаргу, поясненнях, додаткових поясненнях, та його представник у судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2014р. по справі № 820/12047/13-а залишити без змін. Зазначив, що на підтвердження реальності угод, укладених із ПП ТОВ "Акумуляторний світ", ТОВ "Пром Альянс ЛТД", ТОВ "Каріатида Груп", ТОВ "Промтехтранс М", позивачем було надано передбачені законодавством первинні, розрахункові та платіжні документи, а також первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт придбання, сплати, транспортування та оприбуткування товарів, надання послуг, використання позивачем у господарській діяльності матеріальних цінностей, придбаних у вищезазначених контрагентів. Стверджує, що судом першої інстанції було в повному обсязі досліджено докази по справі, повно і всебічно досліджені обставини справи, тому рішення суду першої є законним та обґрунтованим, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Євроцемент-Україна" (код ЄДРПОУ 00293060) зареєстровано Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області від 16.03.1994 року, перебуває на обліку в СДПІ по роботі з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 30.07.1996 року, є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.9, 15-16).

Відповідно до Довідки АБ №716454 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, видами діяльності ПАТ "Євроцемент-Україна" за КВЕД є виробництво цементу(23.51), розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (35.22), розподілення електроенергії (35.13), оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно - технічним обладнанням (16.73), будівництво житлових і нежитлових будівель(41.20), надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів (09.90) (т.1 а.с.9).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Євроцемент-Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам: по податку на додану вартість з ТОВ "Акумуляторний світ" (код ЄДРПОУ 35069930) за січень - жовтень 2011 року; ТОВ "Пром Альянс ЛТД" (код ЄДРПОУ 34885500) за серпень 2011 року, ТОВ "Кариатида Групп" (код ЄДРПОУ 35475689) за серпень 2011 року - червень 2012 року, ТОВ "Промтехтранс -М" (код ЄДРПОУ 37187754) щодо їх реальності та повноти відображення в обліку за період за лютий 2011 року - червень 2012 року.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складений акт від 31.05.2013 року №313/44.0-08/00293060 (т.4 а.с.52-102), яким встановлено порушення вимог п.198.1 ст.198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, безпідставно завищено суму податкового кредиту у розмірі 360130,00 за період з лютого 2011 року по червень 2012 року, що призвело до: заниження податку на додану вартість до сплати в бюджет, в порушення п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, на загальну суму 209612,00 грн. у тому числі з травня 2011 року по червень 2012 року, до завищення від'ємного значення ПДВ, в порушення п.200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, на загальну суму 150518, 00грн., у тому числі за лютий 2011року, грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року та до завищення суми бюджетного відшкодування, в порушення абз. "а" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, на загальну суму 150518 ,00 грн.: за березень 2011року, січень, лютий та березень 2012 року та порушення вимог п.138.1 ст138, п.138.8 ст.138, п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, завищено витрати на загальну суму 1788242 грн. за період з ІІ кв.2011 року по І кв.2012 року, що призвело: до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 78164 грн. за ІІ кв., ІІІ кв.2011 року та до заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 84453 грн., у тому числі по періодам з IV кв. 2011 року по IV кв. 2012 року.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 20.06.2013 року №0000264400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 311152,00 грн. за основним платежем - 209612,00 грн. та штрафними санкціями - 101540,00 грн. (т.1 а. с.17-18).;

- від 20.06.2013 року №0000274400, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 150518,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 74644,00 грн. (т.1 а. с.19-20);

- від 20.06.2013 року №0000284400, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 355036,50 грн. за основним платежем - 327977,00 грн. та штрафними санкціями - 27059,50 грн. (т.1 а. с.21-22);

- від 20.06.2013 року №0000294400, яким збільшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податок на прибуток у розмірі 78164,00 грн. (т.1 а. с.23-24).

Зазначені податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (т.1 а.с.25-33)

Рішенням Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 28.08.2013 року № 5409/10/10-299, скарга ПАТ "Євроцемент-Україна" залишена без задоволення (т.1 а.с.32-40).

Рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, оскаржувалось ПАТ "Євроцемент-Україна" до Міністерства доходів і зборів (т.1 а.с.41-48), проте скарга залишена без задоволення рішенням Міністерства доходів і зборів від 13.11.2013 року №15141/6/99-99-10001-15 (т.1 а.с.49-54).

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 20.06.2013 року №0000264400, №0000274400, №0000284400, №0000294400, позивач звернувся до суду з позовом про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні вказаних податкових повідомлень-рішень діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Так, судом першої інстанції зазначено, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, укладеними договорами, а податковим органом не надано доказів того, що спірні операції позивачем не проводились. В зв'язку з чим, позивач мав встановлене законом право на віднесення сум по даним взаємовідносинам до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування на їх підставі суми податку на додану вартість та суми податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

За приписами ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.1.1 п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього ж Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95р. №168/704).

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) встановлено статтею 200 Податкового кодексу України, за приписами пунктів 200.1 - 200.4 якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів зазначає, що право на формування податкового кредиту з ПДВ, а також бюджетне відшкодування безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю платника податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, позивач мав господарські відносини із контрагентами ТОВ "Акумуляторний світ", ТОВ "Пром Альянс ЛТД", ТОВ "Кариатида Групп", ТОВ "Промтехтранс-М".

Так, матеріалами справи підтверджено, що на виконання рахунку - фактури ТОВ "Пром Альянс ЛТД" від 23.08. 2011 року № 2308/4 ПАТ "Євроцемент-Україна" було прийнято товар - рукави із зносостійкої гуми в кількості 1000 штук, а ТОВ "Пром Альнс ЛТД" виписано податкову, видаткову та товарно - транспортну накладну (т.1 а.с.141, 142, 143).

На підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ "Пром Альянс ЛТД" та позивачем, до матеріалів справи надано - прибутковий ордер, картку рахунку за січень 2012 року - березень 2013 року (т.1 а.с.144, 153), журнал реєстрації господарських операцій (т.1 а.с.151-152).

Позивач розрахувався з ТОВ "Пром Альянс ЛТД" за поставлений товар у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою (т1. а. с. 140).

Для підтвердження необхідності використання придбаного товару (обладнання) позивачем надано акт-вимога на заміну матеріалів, накладна вимога на відпуск матеріалів, акт виконаних господарським способом робіт по ремонту основних засобів (т.1 а. с. 145-147).

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Пром Альянс ЛТД" в розмірі 2720,00 грн. включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість за серпень 2011р., поданої до податкового органу.

Щодо твердження відповідача про те, що в товарно - транспортній накладній №56998001719917 від 02.09.2011р. виданій підприємством «Нова пошта», не зазначено назву товару, що перевозиться, а вказана лише вага вантажу, представник позивача у надісланих до суду письмових поясненнях зазначив наступне.

Серед типів послуг, що надає "Нова пошта", при відправленні рукавів був використаний тип: » "Склад-Склад", що вбачається з ТТН №56998001719917 від 02.09.2011 р.

"Нова пошта" для оформлення відправлення згідно п.7 вищезазначених Умов використовує інформацію про Відправника, про Одержувача та про відправлення. Інформацію про відправлення складають кількість вантажних місць, фактична та об'ємна вага, оголошена вартість, опис вмісту.

Згідно п.8 Умов надання послуг, інформацію для оформлення відправлення згідно п.7 Умов надає Відправник. Після оформлення відправлення Відправник зобов'язаний повідомити Одержувачу номер ТТН, строки доставки і дані Умови.

З п.10 Умов вбачається, що Одержувач може отримати відправлення тільки при наданні представнику „Нова пошта" номеру ТТН, про який йому заздалегідь повідомив Відправник.

При цьому, на момент вчинюваної операції "Нова пошта" при оформленні відправлення використовувала власну типову форму ТТН, яку заповнювала власними силами на підставі наданої Відправником інформації.

Вказав на те, що з інформацією зазначеною в ТТН позивач мав змогу ознайомитись лише при отриманні відправлення у відділенні "Нова пошта" в м. Балаклея. Таким чином, зазначив, що позивач не міг вплинути на порядок заповнення ТТН, про що мало бути відомо податковому органу при проведенні перевірки та дослідженні ТТН №56998001719917 від 02.09.2011 р.

Крім того, пояснив, що типовій формі ТТН підприємства "Нова пошта" відсутня графа "назва товару", а наявна "Повний опис відправлення", а також в графі "Повний опис відправлення" зазначено: РТІ (українськими буквами опис відправлення на російській мові РТИ).

Рукава - гумотехнічні вироби (РТИ - рос.мова), які використовуються як гнучкі трубопроводи для подання під тиском різних рідин (бензин, вода, олії на нафтовій основі), газів, сипких матеріалів.

Таким чином, стверджує, що доводи податкового органу про не зазначення в ТТН назви товару не відповідає дійсності та не може бути підставою для зменшення податкового кредиту або витрат.

Зазначені доводи позивача знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що на виконання рахунку - фактури ТОВ "Акумуляторний світ" від 11.03.2011 року № СФ-0000098 ПАТ "Євроцемент-Україна" було прийнято товар - акумулятори 6 СТ-190 А3 в кількості 10 штук, а ТОВ "Акумуляторний світ" виписало податкову, видаткову та товарно - транспортну накладні (т.1 а.с.156-158).

На підтвердження реальності поставки товару (обладнання) ТОВ "Акумуляторний світ" позивачем до матеріалів справи надано прибутковий ордер та журнал реєстрації господарських операцій (т.1 а.с.160-161).

Позивач розрахувався з ТОВ "Акумуляторний світ" за поставлений товар у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою (т.1 а. с. 155).

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача - Жданової О.М., зазначена поставка від ТОВ "Акумуляторний світ" була здійснена для використання у власній господарській діяльності для виконання робіт по технічному огляду та технічному обслуговуванню основних засобів, що підтверджується наданими первинними документами, а саме: актами виконаних робіт по технічному огляду та технічному обслуговуванню основних засобів від 20.04.2011р. та 26.04.2011р. та актами списання, що знаходяться в матеріалах справи (т.1 а.с.162-172).

Роботи по технічному огляду та технічному обслуговуванню основних засобів виконував слюсар по ремонту автомобілів ОСОБА_6, який має на це відповідну кваліфікацію, що підтверджується копією посвідчення (т.5 а. с. 73).

Як вбачається з матеріалів справи, придбані ТМЦ від ТОВ "Акумуляторний світ" були використані для забезпечення господарській діяльності шляхом ремонту автотранспорту, яким здійснюється відвантаження виробленої продукції та перевезення сировини для використання у виробництві, за допомогою автомобільного транспорту, який знаходиться на балансі підприємства, що підтверджується наданими первинними документами: інвентаризаційними картками, що знаходяться в матеріалах справи (т.6 а.с.75-77).

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Акумуляторний світ" в розмірі 2736,67 грн. включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість за серпень 2011р., поданої до податкового органу.

З метою обґрунтування необхідності придбання таких акумуляторів, матеріали справи містять акти на списання акумуляторних батарей, які вийшли з ладу по терміну експлуатації (т.1 а.с.16 4-165, 168-172).

Відповідно до вищезазначених актів списання у березні 2011 року були демонтовані з автомашин БелАЗ та ДЗТ-250 та утилізовані на склад підприємства акумулятори, які у зв'язку з експлуатацією понад норму прийшли у повну непридатність та підлягали списанню.

На підтвердження подальшого використання придбаних акумуляторів у власній господарській діяльності під час виконання робіт по технічному огляду і технічному обслуговуванню основних засобів, матеріали справи містять журнал реєстрації господарських операцій та Акт №15 виконаних робіт по технічному огляду і технічному обслуговуванню основних засобів від 26.04.2011 р., Акт №11 виконаних робіт по технічному огляду і технічному обслуговуванню основних засобів від 20.04.2011 р. (т.1 а.с.160-163, 166-167).

З вищезазначених актів виконаних робіт по технічному огляду і технічному обслуговуванню основних засобів вбачається, що акумуляторні батареї з номенклатурним номером 2501034 (який було зазначено у прибутковому ордері) були використані при проведенні технічного обслуговування ДЭТ-250 та БелАЗів, інвентарні номера яких відповідають інвентарним номерам ДЗТ-250 та БелЗів, на яких у березні були демонтовані акумулятори.

Таким чином, зазначає, про реальність придбання та використання у господарській діяльності акумуляторів.

Зазначені доводи позивача підтверджуються матеріалами справи та не спростовані в ході апеляційного розгляду.

Щодо контрагенту ТОВ "Каріатида груп", судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (доручитель) та ТОВ "Кариатида групп" (код ЄДРПОУ 35475689) (повірений) укладено договір доручення від 28.12.2010 року №139/12-10 (т.1 а.с.173-180). Згідно умов договору -повірений надає консультаційно- інформаційні послуги по митному оформленню товарів та майна доручителя відповідно до договору доручення, а доручитель надає всі необхідні документи для митного оформлення вантажів та сплатити факт виконаних послуг.

Як підтверджено матеріалами справи, ТОВ "Каріатида груп" (код ЄДРПОУ 35475689) має відповідну ліцензію від 28.09.2009 року №899, яка видана Державною митною службою України, термін дії якої - з 28.09.2009 року по 28.09.2014 року (т.5 а. с. 72).

Факт реальності виконання робіт, їх сплати, отримання, підтверджується наданими первинними документами, а саме: договірними цінами, розрахунками, рахунком виконаних робіт, актами виконаних робіт, податковими накладними, виписками із банку (т.1 а.с.176-179,181-250, т.2 а. с.1-126) та вантажно - митними деклараціями з відміткою Харківської обласної митниці про оформлення вантажу представником декларанта - ТОВ "Каріатида груп" ( т.4 а. с. 118-250, т.5 а. с.146).

Договір доручення з ТОВ "Каріатида груп" був укладений для здійснення господарської діяльності шляхом поміщення у митний режим імпорту ТМЦ для набуття статусу українського товару для отримання в майбутньому прибутку, що підтверджується первинними документами, наявними в матеріалах справи.

Позивач сплатив відповідні витрати та суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Каріатида груп" були включені до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з ПДВ у 2011-2012 р. р., поданих до податкового органу.

Крім того, на підтвердження взаємовідносин з ТОВ " Каріатида груп" та спростування доводів відповідача щодо даного контрагента, представник позивача у надісланих письмових запереченнях на апеляційну скаргу зазначив, що з 28.12.2010 року, тобто з моменту укладання Договору жодного разу податковим органом не висловлювались сумніви щодо дійсності та реальності наданих послуг за вказаною угодою, яка підтверджувалась реальним оформленням товару у митному відношенні з відповідною відміткою Харківської обласної митниці у графі 4 вантажно - митної декларації (МД 2) про оформлення вантажу представником декларанта - ТОВ "Каріатида груп".

Також вказав на те, що відповідно до п.2.1.1 вищезазначеного договору ТОВ «Каріатида груп» надавало інформаційно - консультаційні послуги по митному оформленню товарів та майна Доручителя, тобто він не мав придбавати та продавати товар.

Відповідно до п. 4.1 Договору - здача робіт підтверджується оформленими ВМД та/або актом виконаних робіт.

Згідно з п. 3.1 Договору - сплата послуг Доручителем здійснюється згідно рахункам у гривнях України, наданим Повіреним по факту виконання послуг на підставі двостороннього акту виконаних робіт, що складається в двох примірниках по одному для кожної сторони, який є основою для взаємних розрахунків, шляхом перерахування грошових коштів а банківський рахунок повіреного.

З огляду на викладене, зазначив, що керуючись порядком здачі виконаних робіт, передбаченого договором, після виконання ТОВ «Каріатида груп» визначених робіт між ним та позивачем складались двосторонні акти виконаних робіт, а також виписувались податкові накладні, перелік яких наведено в акті перевірки на стор. 19-23.

Стверджує, що після кожного виконання робіт, що засвідчувалось двостороннім актом виконаних робіт, позивач здійснював розрахунок з контрагентом шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Каріатида груп», що засвідчується платіжними дорученнями, які надавались до перевірки та містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів вважає наведені доводи позивача обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ "Євроцемент-Україна" (замовник) та ТОВ "Промтехтранс -М" (підрядник) укладено наступні договори:

- від 20.06.2011 року №04 13 (а.с.2 а.с.127-130), відповідно до п.1 якого, підрядник зобов'язується самостійно та своїми зусиллями провести роботи з технічного обслуговування тепловозів серії ТЕМ-2 по циклу ТО-3 (по 2 тепловози на місяць), а замовник - прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах договору.

На підтвердження реальності виконання робіт та їх сплати, матеріали справи містять первинні документи: калькуляція витрат з технічного обслуговування за період з липня 2011р. по грудень 2011 року, акти №№ 1-12 приймання виконаних підрядних робіт за період з липня 2011р. по грудень 2011 року (форми КБ-2в), податкові накладні, виписки із банку(т.2 а.с.130-202).

- від 24.01.2012 року №04-03/12 (т.3 а.с.183-187), відповідно до п.1 якого, підрядник зобов'язується самостійно та своїми зусиллями провести роботи з технічного обслуговування тепловозів ТЕМ-2УМ №8820, а замовник - прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах договору.

На підтвердження реальності виконання робіт та їх сплати, позивачем надані первинні документи: калькуляція витрат з технічного обслуговування, рахунок - фактура від 16.03.2012 року, акти № 1 приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в), податкові накладні, виписки із банку(т.3 а.с.188-194).

- від 29.09.2011 року №04 19 (т.3 а.с.195-198), відповідно до п.1 якого, підрядник зобов'язується самостійно та своїми зусиллями провести роботи з технічного обслуговування тепловозів ТЕМ-2УМ №265, а замовник - прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах договору.

На підтвердження реальності виконання робіт та їх сплати, позивачем надані первинні документи: калькуляція витрат з технічного обслуговування, специфікація запчастин та матеріалів, рахунки - фактура від 01.09.2011 року та від 21.12.2011 року, акти № 1 приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в), податкові накладні, виписки із банку(т.3 а.с.204-216).

- від 24.01.2012 року №04-02/12 (т.3 а.с.218-221), відповідно до якого, підрядник зобов'язується самостійно та своїми зусиллями провести роботи з технічного обслуговування тепловозів серії ТЕМ-2 по циклу ТО-3, а замовник - прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах договору.

На підтвердження реальності виконання робіт, їх сплати, позивачем в матеріалах справи наявні наступні первинні документи: калькуляція витрат з технічного обслуговування , рахунки - фактура від 19.01.2012 року, від 26..02.2012 року, від 26.03.2012 року, від 25.04.2012 року, від 13.04.2012 року, від 17.05.2012 року, від 07.05.2012 року та від 20.01.2012 року, акти №№ 1-12 приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) за період з січня по червень 2012 року, податкові накладні, виписки із банку(т.3 а.с.222-250).

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання рахунку - фактури виписаної ТОВ "Промтехтранс -М", ПАТ "Євроцемент-Україна" було прийнято ТМЦ, а саме: секції охолодження, контактор, диск муфти, плунжерна пара, регулятор, розпилювач, кільце поршневе, розпилювач, секція радіатора масляна тощо, а ТОВ "Промтехтранс -М" виписано податкові накладні (т.2 а. с.209-211,228,239, т.3 а. с. 1, 20, 62,77,103, 134, 148, 161, 175), видаткові накладні (т.2 а. с.212,229,240, т.3 а. с. 2, 21,63,78,104, 135, 150, 163,176).

Позивач розрахувався з ТОВ "Промтехтранс -М" за поставлений товар у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками (т.2 а. с. 206-208, 227,238,250, т.3 а. с. 19,61,76, 102, 133, 147, 160, 174) та картками рахунку (т.2 а. с. 224-225, 232,243, т.3 а. с. 48, 51, 165, 179).

На підтвердження реальності поставки ТМЦ ТОВ "Промтехтранс -М" позивачем до матеріалів справи надано прибуткові ордери, журнал реєстрації господарських операцій (т.2 а.с.214,231,242, т.3 а. с. 4-7, 23-30, 65-67, 81-85, 106-108,137-139, 151, 164,178) та товарно-транспортні накладні (т.3 а.с.3,22,64,79,80,105,136,149,162,177), з яких вбачається, що товар був поставлений постачальником на адресу ПАТ "Євроцемент-Україна".

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена поставка від ТОВ "Промтехтранс -М" була здійснена для використання у власній господарській діяльності для виконання робіт по технічному огляду та технічному обслуговуванню основних засобів, що підтверджується наданими первинними документами, а саме: актами - вимогами (т.2 а. с. 215,233,244, т.3 а. с. 8-9, 31-36, 68-69, 86-91,109, 140-142, 153,166,180), акти виконаних робіт по технічному огляду та технічному обслуговуванню основних засобів ( т.2 а. с. 216, 223, 234-236, 245-248, т.3 а. с. 37-47, 49-50,52-58,70-71,92-101,110-131,143-145, 154-158,167-172,181-182).

Матеріалами справи підтверджено, що надані послуги від ТОВ "Промтехтранс -М" були здійснені для забезпечення господарській діяльності шляхом відвантаження виробленої продукції та перевезення сировини для використання у виробництві, за допомогою залізничного транспорту, який знаходиться на балансі підприємства, що підтверджується наданими первинними документами: відомістю амортизації та інвентаризаційними картками, що знаходяться в матеріалах справи (т.4 а.с.103-107).

Позивачем відповідні суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехтранс -М" були включені до складу податкового кредиту та відображені в декларації з податку на додану вартість, що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість за період з лютого 2011 року по червень 2012 року, поданої до податкового органу.

З приводу посилань відповідача на те, що в товарно - транспортних накладних від 27.06.2012 та від 13.06.2012 серія ААБ № 0010759 має місце виправлення номеру, а саме авторучкою виправлено номер з 0010759 на 0010765 та на 0010762, представником позивача надіслано письмові пояснення, в яких позивач просить суд звернути увагу на наступне.

Вказав, що зазначені товарно - транспортні накладні 27.06.2012р. та від 13.06.2012р. були оформленні при транспортуванні придбаних ТМЦ на 4 472,0 грн. у т.ч. ПДВ - 2 412,0 грн. та на суму 32 397,6 грн., у т.ч. ПДВ - 5 399,6 грн., виправлення авторучкою в яких мало місце у зв`язку із допущенням Вантажовідправником технічної помилки. Однак, таке виправлення внаслідок технічної помилки не позбавило даний документ його цільового призначення, визначеного Правилами перевезень, а саме: здійснення списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Щодо доводів відповідача про зазначення в товарно - транспортних накладних №088653 від 11.02.2011 року, №0010753 від 05.07.2011р., №010751 від 26.05.2011р. пункту навантаження м. Харків, а не адресу ТОВ «Промтехтранс - М», представник позивача у надісланих письмових поясненнях пояснив, що зазначення у пункті навантаження м. Харків не суперечить дійсності, оскільки контрагент дійсно знаходиться у м. Харкові. При цьому, весь придбаний у даному періоді товар транспортувався одним і тим самим автотранспортним засобом, одним водієм, з однієї ж юридичної адреси, на однакових умовах, де Вантажовідправником та Автопідприємством виступав ТОВ «Промтехтранс - М», а Вантажоодержувачем та Замовником - АТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - УКРАЇНА».

Крім того на підтвердження реальності господарських операцій із даним контрагентом, у надісланих додаткових поясненнях зазначив, що у відповідності до "Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій", затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291 (зі змінами і доповненнями) у бухгалтерському обліку позивача операції з ТОВ "Промтехтранс - М" щодо придбання ТМЦ і виконання робіт (послуг) були відображені наступним записом:

1)Оприбуткування запчастин до тепловозів, отриманих від постачальника Дт 207 Кт 631 (первинний документ - прибутковий ордер, накладна постачальника)

2)Списання запасних частин при проведенні їх установки на устаткування Дт 91 Кт 207 (первинний документ - акт на списання матеріальних цінностей)

3)Проведення технічного обслуговування тепловозів ТО- 3, виконання ремонту тепловоза Дт 91 Кт 631 (первинний документ - акти виконаних робіт).

Матеріали справи містять журнали реєстрації господарських операцій (т.З а.с. 5-7, 24-30, 66-67, 82-85, 138-139, та картки рахунку 207 (т.2 а.с.224-225, 232, 243, т.3 а.с.107- 108, 165,179).

На підтвердження отримання послуг від ТОВ «Промтехтранс - М» на загальновиробничі витрати допоміжного виробництва, до суду апеляційної інстанції додатково надав журнал реєстрації господарських операцій з 01.02.2011 р. по 31.12.2011 р., звіт по проводкам за січень 2012р. - червень 2012р., які відображають дані бухгалтерського обліку по отриманим від ТОВ «Промтехтранс - М» послугам.

Колегія суддів вважає обгрунтованими зазначені доводи позивача на підтвердження реальності здійснення господарських операцій ПАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - УКРАЇНА» із «Промтехтранс - М».

Крім того, колегія суддів вказує на те, що укладені між позивачем та контрагентами договори містять положення щодо найменування, кількості, якості та асортименту, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника. Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Колегія суддів зазначає, що до документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать прибутково-видаткові накладні, які виписуються постачальником та містять кількісно-вартісні відомості про товар, сертифікати, паспорти якості заводу-виробника товару.

З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про реальність господарських операцій між ПАТ "Євроцемент-Україна" та його контрагентами - ТОВ "Акумуляторний світ", ТОВ "Пром Альянс ЛТД", ТОВ "Каріатида Груп", ТОВ "Промтехтранс М" як таких, що повністю підтверджені належним чином оформленим первинними документами.

Щодо посилань відповідача на недоліки у товарно-транспортних накладних та висновки актів перевірок контрагентів позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем отримано від контрагентів податкові накладні, які саме і є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та відповідно, зазначені накладні оформлені у повній відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, що не заперечується податковим органом.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Крім того, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Також колегія суддів зазначає, що недоліки у заповненні товарно-транспортних накладних, не спростовують факту доставки ТМЦ, оскільки такий факт підкріплено не лише товарно-транспортними накладними, а й іншими первинними документами.

В той же час, як зазначалось вище, в даному випадку позивачем сформовано валові витрати не з вартості транспортних послуг, підставою для обліку яких є товарно-транспортна накладна, а з вартості придбаного і перевезеного товару, а тому відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для позбавлення права позивача на віднесення вартості придбаного товару до складу валових витрат.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що недоліки у заповненні товарно-транспортних накладних не свідчить про безтоварність спірних господарських операцій позивача із його контрагентами.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Підставою для донарахування платнику податків грошових зобов'язань та відмови в отриманні бюджетного відшкодування може слугувати лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань. Однак, матеріали справи таких доказів не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення цих операцій. Зокрема, не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем було цілком правомірно сформовано податковий кредит за результатами відносин з ТОВ "Акумуляторний світ", ТОВ "Пром Альянс ЛТД", ТОВ "Каріатида Груп", ТОВ "Промтехтранс М" по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 20.06.2013 року: №0000264400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 311152,00 грн. за основним платежем - 209612,00 грн. та штрафними санкціями - 101540,00 грн.; №0000284400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 355036,50 грн. за основним платежем - 327977,00 грн. та штрафними санкціями - 27059,50 грн.; №0000274400, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 150518,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 74644,00 грн.; №0000294400, яким збільшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податок на прибуток у розмірі 78164,00 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

За таких обставин, факти вказаних в акті перевірки від 31.05.2013 року № 313/44.0-08/00293060 порушень слід вважати недоведеними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2014р. по справі № 820/12047/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 29.04.2014 р.