Рішення

від 29.04.2014 по справі 5006/24/76/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.04.2014 Справа № 5006/24/76/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Ляшенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.- Євротранс», с. Прибузьке Миколаївської області, ЄДРПОУ 36896341

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м. Київ, ЄДРПОУ 24319781

відповідача 2: Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиція», в особі Донецької філії Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиція», м. Донецьк, ЄДРПОУ 32277680

третя особа на стороні відповідача 1: Відділ державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку, ЄДРПОУ 35035812

третя особа на стороні відповідача 2: Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1, м. Донецьк

про: солідарне стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 432.161,90 грн.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Ротар С.В. - за довіреністю № 01/04 від 01.04.2014р., Українець С.В. - за довіреністю № 01/04-1 від 01.04.2014р.

від відповідача 1: Гребенчук А.В. - за довіреністю № 148/03 від 06.03.2014р.

від відповідача 2: не з'явились

третя особа на стороні відповідача 1: не з'явились

третя особа на стороні відповідача 2: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

У жовтні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «С.В.-Євротранс» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» та Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиція» в особі Донецької філії Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиція», за участю третіх осіб на стороні відповідача - відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку та приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 про стягнення солідарно збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 432.161,90 грн.

Мотивуючи позовну заяву позивач зазначив, що відповідно до протоколів від 28.12.2011р. № 17/1089/11/з, № 17/1090/11/з, № 17/1091/11/з, № 17/1092/11/з про проведення аукціону по реалізації рухомого майна переможцем було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «С.В.- Євротранс».

У відповідності із проведеною оплатою, позивачем 13 січня 2012р. отримані свідоцтва № 147, № 150, № 153, № 156 на право власності рухомого майна, а саме: вантажний сідловий тягач марки MERCEDES-BENZ модель ACTROS, 1840 2001 року випуску, колір сірий; напівпричіп рефрижератор марки ACKERMAN модель FRUEHAUF, 1994 року випуску, колір білий; вантажний сідловий тягач марки MERCEDES-BENZ модель ACTROS, 1843 2001 року випуску, колір червоний; напівпричіп рефрижератор марки PACTON модель 3142 PL4, 1995 року випуску, колір червоний.

Позивач стверджує, що з метою використання вищевказаних транспортних засобів у господарській діяльності з метою отримання прибутку, він уклав у якості перевізника ряд договорів перевезення вантажу, зокрема з ТОВ «Бескид», та отримав від замовника (ТОВ «Бескид») замовлення на перевезення.

Звернувшись до органів ДАІ за реєстрацією придбаних на аукціоні транспортних засобів, позивач довідався про те, ухвалою Київського районного суду м. Донецька по справі № 2/523/832/2012 накладено заборону на зняття цього транспорту з обліку за місцем його реєстрації (2-ге МРЕВ м. Маріуполя УДАІ ГУМВС України в Донецькій області), а також на його реєстрацію в підрозділах РЕР ДАІ Миколаївської області.

У зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язань з перевезення за договором, укладеним з ТОВ «Бескид», замовник відмовся від цього договору.

Позивач вважає, що його було позбавлено можливості розпоряджатися спірним рухомим майном для здійснення своєї господарської діяльності і, як наслідок, можливості виконання зобов'язань, взятих на себе згідно з договором № 16/01-2012 від 16.01.2012р., укладеним з ТОВ «Бескид», а отже, і на отримання доходу, на який позивач розраховував.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує ст.ст. 22, 614, 623 Цивільного кодексу України, ст. ст. 225, 226 Господарського кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано суду: розрахунок упущеної вигоди з додатками, договір від 02.01.2012р. № 4600032030, договір від 16.01.2012р. № 16/01-2012, договір від 17.01.2012р. № ТУ-17/01, наказ позивача про реєстрацію спірного рухомого майна в ДАІ, лист ТОВ «Бескид» від 26.01.2012р., лист від 24.01.2012р., транспортне замовлення №1 від 19.01.2012р., транспортне замовлення №2 від 19.01.2012р., лист Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м.Миколаїв УДАІ УМВС України в Миколаївській області № 01 від 24.01.2012р., постанова про відкриття виконавчого провадження, рішення Київського районного суду м. Донецька по справі № 2/523/732/12 від 08.05.2012р., ухвала апеляційного суду Донецької області по справі № 22-ц-0590/7187/2012 від 27.06.2012р., постанова Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. по справі № 5006/37/44пн/2012, копії яких долучено до справи.

Відповідач-1 (Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк») проти позову заперечує, посилаючись на те, що рішення Київського районного суду м. Донецька від 08.05.2012р., яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27.06.2012р., було прийнято вже після проведення аукціону 28.12.2011р., тобто на дату продажу транспортних засобів на аукціоні виконавчі написи нотаріуса були дійсними, а отже такими, що підлягали виконанню. Крім того, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. по справі № 5006/37/44пн/2012, яка стала підставою для визнання аукціону з продажу транспортних засобів недійсним, встановлена вина саме відповідача-2 (Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиція»). Відповідач-1 вважає, що позовні вимоги висунути позивачем до неналежного відповідача.

На підтвердження заперечень надано суду: договори застави транспортних засобів від 19.12.2007р. № 358, від 18.01.2008р. № 15, виконавчі написи нотаріуса від 02.09.2010р., постанови ВДВС Кіровського районного управління юстиції м. Донецька про відкриття виконавчого провадження № ВП 28874962 від 02.09.2011р., № ВП 28873765 від 02.09.2011р., протоколи проведення аукціону № 17/1090/11з від 28.12.2011р., № 17/1091/11з від 28.12.2011р., копії яких долучено до справи.

Відповідач-2 письмово правової позиції по суті спору не висловив, у жодне судове засідання свого представника не направив.

Третя особа на стороні відповідача 1 (Відділ державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку) письмово правової позиції по суті спору не висловив.

Третя особа на стороні відповідача 2 (Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1) проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на правомірність вчинення виконавчого запису.

На підтвердження заперечень надано суду: виконавчі написи від 02.09.2010р. № 1088 та № 1089, договори застави транспортних засобів від 19.12.2007р. № 358 та від 18.01.2008р. № 15,заяви про вчинення виконавчого запису від 02.09.2010р. № 01-03-4211 та № 01-03-4212, розрахунок суми заборгованості, заяву ТОВ «Марина Логістік» про погашення заборгованості за кредитним договором, кредитний договір про відкриття кредитної лінії від 19.12.2007р., меморіальні ордери від 14.07.2008р., від 19.12.2007р., від 21.12.2007р., від 18.01.2008р., виписки банку про рух коштів, копії яких долучено до справи.

Ухвалою суду від 20.11.2012р. провадження у справі № 5006/24/76/2012 було зупинено до перегляду Вищим господарським судом України у касаційному порядку постанови Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. у справі №5006/37/44пн/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марина Логістік» до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиція», Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку, Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.- Євротранс», третя особа Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк», про визнання недійсним результатів аукціонів від 28.12.2011р.; визнання недійсними актів про проведений аукціону від 10.01.2012р.; визнання недійсними свідоцтва про придбання Товариством з обмеженою відповідальністю «С.В.- Євротранс» майна на аукціоні.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2012р. по справі № 5006/37/44пн/2012 рішення господарського суду Донецької області від 14.04.12 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.12 скасовано, а справу № 5006/37/44пн/2012 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду справи № 5006/37/44/2012, рішенням господарського суду Донецької області від 14.02.2013р. позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано недійсними результати аукціонів проведених 28.12.2011р. з реалізації приватним підприємством Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція" в особі Донецької філії арештованого майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік, а саме: вантажний сідловий тягач марки MERCEDES-BENZ модель ACTROS, 1840 2001 року випуску, колір сірий; напівпричіп рефрижератор марки ACKERMAN модель FRUEHAUF, 1994 року випуску, колір білий; вантажний сідловий тягач марки MERCEDES-BENZ модель ACTROS, 1843 2001 року випуску, колір червоний; напівпричіп рефрижератор марки PACTON модель 3142 PL4, 1995 року випуску, колір чорний, які оформлені протоколами проведення аукціонів по реалізації рухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік" №17/1089/11/з від 28.12.2011р., №17/1090/11/з від 28.12.2011р., №17/1092/11/з від 28.12.2011р. Визнано недійсними акти про проведений аукціон від 10.01.2012р., складені на підставі протоколів № 17/1089/11/з від 28.12.2011р., №17/1090/11/з від 28.12.2011р., №17/1092/11/з від 28.12.2011р. проведення аукціонів по реалізації рухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік". Визнано недійсними свідоцтва про придбання Товариством з обмеженою відповідальністю "С.В.-Євротранс" на аукціоні майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік" від 13.01.2012р., посвідчених приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6, які зареєстровані в реєстрі за №№ 147, 150, 153, 156. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "С.В.-Євротранс" вантажний сідловий тягач марки Mеrcedes - benz модель Actros 1840, 2001 року випуску, колір сірий д/н BE4209BC; напівпричіп рефрижератор марки Ackerman модель Fruehauf, 1994 року випуску, колір білий д/н BE9668XT, вантажний сідловий тягач Mеrcedes - benz модель Actros 1843, 2001 року випуску, колір червоний д/н BE4208BC та напівпричіп рефрижератор марки Pacton модель 3142 PL4, 1995 року випуску, колір чорний д/н BE 9669XT шляхом повернення зазначеного рухомого майна Товариству з обмеженою відповідальністю "Марина-Логістик". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2013р. у справі №5006/37/44пн/2012 зазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2013р. по справі № 5006/37/44пн/2012 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2013р. залишено без змін.

Ухвалою суду від 10.04.2014р. провадження у справі № 5006/24/76/2012 поновлено та призначено до розгляду у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні, що відбулось 29.04.2014р., позивач підтримав позовні вимоги, а відповідач-1 (Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк») підтримав свої заперечення.

Відповідач-2 та треті особи 1,2 на стороні відповідача своїх представників у судове засідання не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку.

Суд вважає, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору, неявка представників відповідача-2 та третіх осіб 1,2 на стороні відповідача не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається за наявними у справі доказами згідно статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та надані ними докази, господарський суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2007р. між Акціонерним Банком "Брокбізнесбанк" в особі Донецької філії АБ "Брокбізнесбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік" укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №59-П-07/М01, відповідно до умов якого банк, за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкличної відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 200 000грн. на умовах передбачених цим договором.

19.12.2007р. в забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором між сторонами укладений договір застави транспортних засобів №358 відповідно до якого ТОВ «Марина Логістік» передав в заставу банку транспортні засоби, а саме: напівпричіп рефрижератор марки ACKERMAN модель FRUEHAUF, 1994 року випуску, білого кольору, тип ТЗ - Н/причіп рефрижератор, шасі (рама) №WAFXXXXXXRZ012907, реєстраційний номер АН 3308 XT, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АНС 125198, зареєстроване 2-м ВРЕР м. Маріуполя УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 19.12.2007р.; вантажний сідловий тягач, марки MERCEDES-BENZ модель ACTROS 1840, 2001 року випуску, сірого кольору, тип ТЗ - вантажний сідловий тягач, шасі (рама) №WDB9540321K713413, реєстраційний номер AH 4611CO, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АНС 125195, зареєстроване 2-м ВРЕР м. Маріуполя УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 19.12.2007р.

18.01.2008р. між цими ж сторонами укладено договір застави транспортних засобів №15 та передано в заставу транспортні засоби, які належали на праві власності ТОВ «Марина Логістік», а саме: вантажний сідловий тягач марки MERCEDES-BENZ модель ACTROS 1843, 2001 року випуску, червоного кольору, тип ТЗ - вантажний сідловий тягач, шасі (рама) №WDB9540331K585337, реєстраційний номер АН 1494 CP, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АНС 320150, зареєстроване 2-м ВРЕР м. Маріуполя УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 21.07.2009р.; напівпричіп рефрижератор марки PACTON модель 3142 PL4, 1995 року випуску, чорного кольору, тип ТЗ - Н/причіп рефрижератор, шасі (рама) № XLD3142PL00033914, реєстраційний номер АН 3316 XT, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АНС 125658, зареєстроване 2-м ВРЕР м. Маріуполя УДАІ ГУМВС в Донецькій області 17.01.2008р.

Пунктами 5.3 вищезазначених договорів застави передбачено право заставодержателя звернути стягнення на майно на підставі виконавчого напису нотаріуса.

02.09.2010р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 (третьою особою-2 у цій справі) за заявою банку вчинені виконавчі написи №1088, №1089, якими запропоновано звернути стягнення на вищезазначені транспортні засоби.

На підставі вказаних виконавчих написів 02.09.2011р. Відділом державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку (третя особа-1 у цій справі) винесені постанови про відкриття виконавчого провадження та їх примусове виконання.

В ході виконавчого провадження Відділом державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку складено акти опису та арешту майна від 10.10.11р., на яке звернуто стягнення.

14.12.2011р. між Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство юстиція» в особі Донецької філії Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиція» (відповідач-2 у цій справі) та Відділом державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку (третьою особою-1 у цій справі) укладені договори про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна № 17/1089/11/з, №17/1090/11/з, №17/1091/11/з, №17/1092/11/з, відповідно до умов якого Відділ державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку передає ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція» рухоме майно TOB "Марина Логістик", визначене в згадуваних актах опису й арешту від 10.10.2011р. для реалізації на аукціоні.

28.12.2011р. Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство юстиція» проведено аукціон з реалізації арештованого рухомого майна, до якого допущено ТОВ "С.В.-Євротранс" (позивач у цій справі) та ТОВ "Алюр-Транс".

Відповідно до протоколів від 28.12.2011р. №17/1089/11/з, №17/1090/11/з, № 17/1091/11/з та №17/1092/11/з про проведення аукціону по реалізації рухомого майна, що належить TOB "Марина Логістик", переможцем аукціону визнано ТОВ "С.В. -Євротранс".

Виконавчою службою на підставі зазначених протоколів та з урахуванням надходження від переможця аукціону грошових коштів складені акти про проведений аукціон по реалізації арештованого рухомого майна, а 13.01.2012р. на підставі даних актів приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 видані свідоцтва про придбання переможцем аукціону ТОВ "С.В.-Євротранс" рухомого майна. Свідоцтва зареєстровано в реєстрі за №147, №150, №153 та № 156.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Марина Логістік» зверталось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиція», Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку, Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.- Євротранс», третя особа Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк», про визнання недійсним результатів аукціонів від 28.12.2011р.; визнання недійсними актів про проведений аукціону від 10.01.2012р.; визнання недійсними свідоцтва про придбання Товариством з обмеженою відповідальністю «С.В.- Євротранс» майна на аукціоні.

Справа № 5006/37/44пн/2012 розглядалась господарськими судами неодноразово.

За наслідками касаційного перегляду справи № 5006/37/44пн/2012 Вищий господарський суд України у постанові від 03.11.2013р. встановив, що Донецький апеляційний господарський суд дійшов до вірного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки законодавством та договорами застави №358 від 19.12.2007р. та №15 від 18.01.2008р. допускалась можливість звернення стягнення на заставне майно шляхом здійснення виконавчого напису.

За приписами ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, факти, встановлені у постанові Вищого господарського суду України від 04.11.2013р. по справі № 5006/37/44пн/2012, мають преюдиційний характер при вирішенні спору у справі № 5006/24/76/2012р.

З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2012 року між позивачем, як перевізником, та ТОВ «Бескид», як замовником, було укладено договір № 16/01-2012, предметом якого є надання автотранспортних послуг по перевезенню вантажів транспортними засобами (автопотяг іномарка з робочим рефрижератором) згідно додатку №1 до договору.

У додатку № 1 до цього договору сторони обумовили характеристики транспортних засобів, які перевізник надає для транспортування вантажів, зокрема:

- сідловий тягач марки MERCEDES-BENZ ACTROS 1843, 2001 року випуску;

- напівпричіп рефрижератор PACTON 3142 PL4, 1995 року випуску;

- сідловий тягач марки MERCEDES-BENZ ACTROS 1840, 2001 року випуску;

- напівпричіп рефрижератор марки ACKERMAN FRUEHAUF, 1994 року випуску.

Згідно умов договору від 16.01.2012р. № 16/01-2012 позивач зобов'язався здійснювати перевезення вантажів на підставі замовлень замовника та виконати обсяг перевезень, зазначений у додатку № 2 до договору.

Вартість послуг здійснюється з розрахунку 7,56 грн. з ПДВ за 1 км. пробігу. Оплата послуг здійснюється замовником на підставі рахунків та наданих перевізником звітних документів з перевезення (п.3.1, п.3.2 договору).

19.01.2012р. від ТОВ «Бескид» позивач отримав дві транспортні заявки на перевезення вантажу 25.01.2012р. за допомогою наступних транспортних засобів: сідловий тягач марки MERCEDES-BENZ ACTROS 1843 з напівпричіпом рефрижератором PACTON 3142 PL4, а також сідловий тягач марки MERCEDES-BENZ ACTROS 1840 з напівпричіпом рефрижератором марки ACKERMAN FRUEHAUF.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 26/01-2 від 26.01.2012р. ТОВ «Бескид» повідомив позивача про розірвання договірних відносин в односторонньому порядку за невиконання зобов'язань за договором відповідно до п. 4.1 договору.

Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що придбані позивачем на аукціоні транспортні засоби (вантажний сідловий тягач марки MERCEDES-BENZ модель ACTROS, 1840 2001 року випуску, колір сірий; напівпричіп рефрижератор марки ACKERMAN модель FRUEHAUF, 1994 року випуску, колір білий; вантажний сідловий тягач марки MERCEDES-BENZ модель ACTROS, 1843 2001 року випуску, колір червоний; напівпричіп рефрижератор марки PACTON модель 3142 PL4, 1995 року випуску, колір червоний) мали забезпечити виконання ним послуг з вантажних перевезень згідно договору № 16/01-2012, укладеного 16.01.2012р. з ТОВ «Бескид», на загальну планову суму валового доходу 432.161,90 грн.

Також, ТОВ «С.В.-Євротранс» стверджує, що через накладення заборони на зняття спірного рухомого майна з обліку за місцем його реєстрації, а також на його реєстрацію в підрозділах органів ДАІ згідно ухвали Київського районного суду м. Донецька від 18.01.2012р. по справі № 2/523/832/12, позивача позбавлено можливості розпоряджатися цим рухомим майном для здійснення своєї господарської діяльності і виконання обов'язків, взятих на себе згідно з договором № 16/01-2012 від 16.01.2012р.

Предметом спору у цій справі є солідарне стягнення з Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» та Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиція» в особі Донецької філії Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиція» збитків у вигляді упущеної вигоди (валового доходу) від надання автотранспортних послуг за період січень-серпень 2012р. у розмірі 432.161,90 грн.

Згідно з приписами статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків є мірою відповідальності, що застосовується за наявності збитків, протиправності дій особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Статтею 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, серед іншого, письмовими і речовими доказами.

Поряд з цим господарський суд, згідно ст. 34 ГПК України, приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Втім, в порушення даних норм процесуального законодавства матеріали справи не містять доказів, які б в порядку ст. 33 ГПК України підтверджували обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Позивачем не доведено і матеріалами справи не підтверджується протиправності дій відповідачів, причинного зв'язку між діями відповідачів та збитками, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Також, позивачем не доведено, що пред'явлені до стягнення збитки у вигляді не отриманих доходів (вигоди) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання відповідачами своїх обов'язків.

Матеріали справи не містять і позивачем не надано суду доказів вчинення ним дій, направлених на вжиття заходів щодо запобігання збиткам.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.04.2014р.

Суддя Н.В. Величко

< Довідник >< Довідник >

Надруковано 6 прим.:

1 - у справу, 1 - позивачу, 2 - відповідачам, 2 - третім особам

тел. (062) 387-59-08