Постанова

від 28.04.2014 по справі 820/5700/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 квітня 2014 р. справа № 820/5700/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Рябченко Є.А.,

за участі:

представника позивача - Мотузенко С.П.,

представника відповідача - Носов К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дроздов та партнери" про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ у Київському районі м.Харкова) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дроздов та партнери" (далі - ТОВ "Дроздов та партнери"), з урахуванням уточнених позовних вимог, про стягнення податкового боргу з усіх банківських рахунків відповідача у сумі 62847,15 грн., у разі ії недостатності - шляхом продажу майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ "Дроздов та партнери" має заборгованість до бюджету з податку на додану вартість у розмірі 62847,15 грн. Позивач зазначив, що вказана сума заборгованості є узгодженою та станом на час звернення до суду заборгованість до бюджету у встановлені законом строки ТОВ "Дроздов та партнери" не сплачена. З огляду на наведене, просив задовольнити адміністративний позов та одночасно, у разі недостатності на рахунках відповідача коштів, просив надати дозвіл на погашення боргу за рахунок майна платника податків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення податкового боргу з усіх банківських рахунків відповідача у сумі 62847,15 грн., адміністративний позов в цій частині визнав. Щодо позовної вимоги про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, вважає її передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ "Дроздов та партнери" зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 07.02.1997 року.

З наявних матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м.Харкова.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Статтею 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом, з наявних матеріалів справи, пояснень сторін, копії облікової картки платника та розрахунку заборгованості встановлено, що ТОВ "Дроздов та партнери" має заборгованість до бюджету з податку на додану вартість у розмірі 62847,15 грн., яка виникла внаслідок самостійного декларування відповідачем зобов'язань з податку на додану вартість згідно поданих декларацій №9050468217 від 15.08.2013 року, №9057049292 від 13.09.2013 року, №9073508598 від 15.11.2013 року, №9087894790 від 17.01.2014 року.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до положень п.57.1 ст.57 зазначеного Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Під час розгляду справи, з пояснень представника відповідача встановлено, що самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена.

Суд наголошує, що відповідно до ч.1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, тощо.

При цьому, питання правомірності нарахування податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, якими визначена сума боргу, не є предметом позову у даній справі, а отже суд у межах розгляду даної справи не здійснює їх правовий аналіз.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 08.10.2012 року по справі №К-24814/10.

Відповідно до п.п.20.1.32, п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 59 Податкового кодексу України врегульовано питання щодо податкової вимоги, а саме у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання приписів ст.59 Податкового кодексу України, керівником ДПІ у Київському районі м.Харкова було винесено податкову вимогу №347 від 11.06.2012 року, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 10.07.2012 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

Пунктом 59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п.95.1 та 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Дроздов та партнери" має відкриті розрахункові рахунки №26001029499 в ПАТ "Банк "Грант" МФО 351607, №26054962495403 в ПАТ "ПУМБ" МФО 334851.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, через відсутність доказів погашення відповідачем зазначеної суми податкового боргу, узгодження відповідачем податкового зобов'язання та визнання представником відповідача позовних вимог в цій частині, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Дроздов та партнери" за рахунок коштів на рахунках у банках, що його обслуговують суму податкового боргу на загальну суму 62847,15 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги, у разі недостатності коштів на рахунках відповідача провести стягнення шляхом продажу майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи представник позивача наголосив, що просить надати дозвіл на погашення боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Суд наголошує, що положеннями ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

З аналізу наведених норм випливає, що законодавець у Податковому кодексі України встановив особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень: 1 - звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків в банку; 2 - опис та вилучення майна, продаж майна; 3 - отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; 4 - прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Суд наголошує, що предметом позову у даній справі податковим органом було одночасно заявлено вимоги щодо звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків в банку та отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна.

Однак, через відсутність факту здійснення заходів по стягненню коштів з рахунків платника податків, у банках, обслуговуючих такого платника податків та не встановлення у передбаченому законодавством порядку факту відсутності коштів на рахунках відповідача, суд вважає позову вимогу про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі передчасною.

Окрім цього, суд зауважує, що позовна вимога не може містити умов, які ще не настали та містити посилання на факти, які можливо настануть в майбутньому.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога: у разі недостатності коштів на рахунках відповідача провести стягнення шляхом продажу майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі, є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дроздов та партнери" про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків - задовольнити частково.

Стягнути з розрахункових рахунків №26001029499 в ПАТ "Банк "Грант" МФО 351607, №26054962495403 в ПАТ "ПУМБ" МФО 334851, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дроздов та партнери" (вул. Дарвіна, буд.31, кв.1, Харків, 61002 , код 24661210) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 62847.15 грн. (шістдесят дві тисячі вісімсот сорок сім гривень 15 копійок) на користь держави на розрахунковий рахунок 31117029700004, одержувач - УДКСУ у Київському районі м. Харкова, код одержувача 37999675, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, призначення платежу - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 30.04.2014 року.

Суддя Біленський О.О.