Постанова

від 29.04.2014 по справі 813/2900/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2014 року № 813/2900/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Іванків З.О.,

з участю представника позивача Цицик О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Захід» про арешт коштів на рахунках платника податків,

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова) звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Захід» (далі ТзОВ «Сіріус-Захід») з вимогою накласти арешт на кошти платника податків на відкритих рахунках у банківських установах у межах суми податкового боргу 5099,72 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що заборгованість відповідача перед бюджетом у вказаному розмірі виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань по податку на прибуток в розмірі 4079,71 грн та єдиного податку з юридичних осіб в розмірі 1 020 грн, визначених податковим органом як штрафні санкції. Суми податкових зобов'язань є узгодженими та в установлені законом строки до бюджету не сплачені. У відповідача відсутнє нерухоме майно та транспортні засоби, які можуть бути джерелом погашення податкового боргу. З посиланням на підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, відповідно до якого податковий орган вправі звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, просить позов задовольнити.

Представник позивача Цицик О.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Надіслані рекомендованою кореспонденцією відповідачу за адресою місце знаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі разом з витягом про процесуальні права та обов'язки повернулися з відміткою поштового відділення на конверті про повернення у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до положень статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач вважається таким, що його повідомлено про дату, час і місце судового розгляду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на він посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Відповідно до пункту 14.1.156. статті 14 Податкового кодексу податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно пункту 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно довідки ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 29.01.2014 року № 1283/9/13-03-20-19/55 підтверджено, що ТзОВ «Сіріус-Захід» має податковий борг в розмірі 5 099,71 грн., який складається з податку на прибуток в розмірі 4079,71 грн та єдиного податку з юридичних осіб в розмірі 1 020 грн, визначених податковим органом, як штрафні санкції..

Строки сплати податкового зобов'язання визначені статтею 57 Податкового кодексу, відповідно до пункту 57.3. цієї статті у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження контролюючого органу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаних положень Податкового кодексу ДПІ у Залізничному районі м. Львова надіслано ТзОВ «Сіріус-Захід» податкову вимогу від 16.10.2012 року № 645.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.03.2013 року задоволено адміністративний позов ДПІ у Залізничному районі м. Львова про стягнення з рахунків ТзОВ «Сіріус-Захід» заборгованість до бюджету в розмірі 1 019 грн.

Податковим кодексом визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Поняття, підстави та порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків визначені статтею 94 Податкового кодексу .

Відповідно до пункту 94.1. статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків згідно підпункту 94.6.2. пункту 94.6. цієї статті здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Права органів державної податкової служби закріплені статтею 20 Податкового кодексу, згідно підпункту 20.1.33 пункту 20.1 якої вони мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином. податкові органи в силу підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника податків достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги.

Згідно даних Головного управління Держкомзему у Львівській області та Управління ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району при ГУ МВС України у Львівській області, ТзОВ «Сіріус-Захід» не володіє правами власності на нерухоме майно, та у нього відсутня будь-яка техніка (листи-відповіді від 16.07.2012 року № 01-16/3-4642 та від 30.10.2012 року № 9171 відповідно).

10 лютого 2014 року податковим керуючим, призначеним наказом начальника ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 03 лютого 2014 року №156, на підставі рішення начальника цього податкового органу від 18.10.2012 року №19701 проведено опис майна ТзОВ «Сіріус-Захід», про що складено акт опису майна.

Як слідує з акту опису майна від 10 лютого 2014 року, у ТзОВ «Сіріус-Захід» відсутнє майно.

Представлені позивачем докази підтверджують, що на час виникнення податкового боргу у ТзОВ «Сіріус-Захід» відсутнє майно, за рахунок якого можна було б погасити податковий борг.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, тому позов необхідно задовольнити шляхом накладення арешту на кошти ТзОВ «Сіріус-Захід» на відкритих рахунках в банківських установах у межах суми податкового боргу 5099, 72 грн.

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають стягненню з відповідача судові витрати.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Захід» (місцезнаходження: вул. Виговського, буд.25, кв. 21, м. Львів, 79022, код ЄДРПОУ 37831615) на відкритих рахунках в банківських установах у межах суми податкового боргу 5099 (п'ять тисяч дев'яносто дев'ять) гривень 72 копійки.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.

Повний текст постанови виготовлений 30 квітня 2014 року.