Рішення

від 29.04.2014 по справі 908/788/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/23/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2014 справа № 908/788/14

за позовом публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС" (69600, місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, 4)

до відповідача: приватного підприємства "ЕКІПАЖ-ЗАПОРІЖЖЯ" (69037, місто Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 41, офіс 211)

про зобов'язання поставити товар відповідно до договірного листа № 31 від 10.03.2011 р.

Суддя Носівець В.В.

Представники:

від позивача: Грекова Н.М., довіреність № 19/4 від 01.01.2014 р.;

від відповідача: не з'явився ;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

У господарський суд Запорізької області 11.03.2014 року надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС" до приватного підприємства "ЕКІПАЖ-ЗАПОРІЖЖЯ" про стягнення 586,08 грн. вартості табличок.

Ухвалою суду від 12.03.2014 року порушено провадження у справі № 908/788/14, присвоєно справі номер провадження 18/23/14, судове засідання призначене на 26 березня 2014 р. Розгляд справи за клопотанням позивача відкладався на 24.04.2014 р. В судовому засіданні 24.04.2014 р. задоволено клопотання позивач про зміну предмету спору, розгляд справи відкладено на 29.04.2014 р. В судовому засіданні 29.04.2014 р. розгляд справи закінчений, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу та за наявними у справі документальними доказами в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом розглядаються вимоги про зобов'язання відповідача поставити позивачу товар (2 таблички розміром 230 мм х 360 мм) відповідно до договірного листа № 31 від 10.03.2011 р. Вимоги обґрунтовані наступним: позивач на підставі договірного листа № 31 від 10.03.2011 р., яким сторони досягли згоди на виготовлення відповідачем табличок у кількості двох штук розміром 230 мм х 360 мм, виставленого відповідачем рахунку № 0216 від 16.02.2011 р., здійснив 100% попередню оплату в розмірі 586,08 грн. Відповідач станом на день звернення з позовом до суду зобов'язання щодо виготовлення та поставки позивачу зазначених табличок не виконав, що в свою чергу стало підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18566426 від 22.04.2014 р. адреса приватного підприємства «ЕКІПАЖ-ЗАПОРІЖЖЯ»: 69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 41, кв. 211. Саме на цю адресу надсилались процесуальні документи. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі та призначення судового засідання.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Публічне акціонерне товариство «ЗАПОРІЖКОКС» (замовник, позивач у справі) та приватне підприємство «ЕКІПАЖ-ЗАПОРІЖЖЯ» (виконавець, відповідач у справі) досягли згоди про виготовлення та поставку табличок на кабінети у кількості двох штук розміром 230 мм х360 мм на умовах 100% передоплати. Відповідач для оплати табличок виставив рахунок № 0216 від 16.02.2011 р. на суму 586,08 грн. Зазначений рахунок було оплачено позивачем, про що свідчить платіжний документ № 200142 від 11.03.2011 р. Договірним листом № 31 від 10.03.2011 р. (ар.с. 8) позивач просив відповідача відпустити йому таблички на кабінети у кількості двох штук розміром 230 мм х 360 мм.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Отже між сторонами спору склалися господарські правовідносини, ними вчинено правочин, що породив взаємні господарські зобов'язання. За своєю правовою природою правочин сторін є договором купівлі-продажу.

Положеннями ст.ст. 638, 639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою рахунка, платіжного доручення, листа, де вказані: найменування товару, його кількість, ціна, суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідач не вжив жодних заходів для належного виконання прийнятих на себе зобов'язань, продукцію (таблички) не поставив, що в свою чергу є порушенням прав та законних інтересів позивача. Будь-яких повідомлень про неможливість виконати прийнятті на себе зобов'язання на адресу позивача не надходило.

Частиною 1 ст. 620 ЦК України передбачено що у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Законодавець встановлює правові наслідки невиконання боржником обов'язку передати кредитору річ, визначену індивідуальними ознаками. Поняття індивідуально визначеної речі надається ст. 184 ЦК (індивідуально визначеною є річ, наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її). Індивідуально визначена річ може передаватися як у власність (за договорами купівлі-продажу, включаючи усі його різновиди, дарування, довічного утримання тощо), так і в користування (за договором найму (оренди), позички). Положення зазначеної статті розповсюджуються на будь-які випадки укладення консенсуальних договорів, що передбачають передачу права власності або користування індивідуально визначеною річчю.

Якщо боржник не виконав обов'язку передати у власність або в користування індивідуально визначену річ, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання. Зазначене положення конкретизується в нормах, що регулюють окремі види договірних зобов'язань (ст. ст. 665, 766 ЦК).

Правові наслідки порушення зобов'язань з поставки попередньо оплаченого товару встановлені частиною 2 статтею 693 Цивільного кодексу України, згідно із якою, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

На день розгляду спору відповідач поставку продукції або повернення суми попередньої оплати не довів, тому вимогу позивача про зобов'язання ПП «ЕКІПАЖ-ЗАПОРІЖЖЯ» поставити позивачу продукцію (2 таблички розміром 230 мм х360 мм) суд визнає документально підтвердженою, нормативно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач доказів, які б спростовували позицію позивача повністю або частково, суду не надав.

З огляду на вищевикладене, позов задовольняється в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати приватне підприємство «ЕКІПАЖ-ЗАПОРІЖЖЯ» (69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 41, кв. 211, код ЄДРПОУ 33328264) поставити публічному акціонерному товариству «ЗАПОРІЖКОКС» (69600, місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, 4, код ЄДРПОУ 00191224) таблички на кабінети у кількості двох штук розміром 230 мм х 360 мм. Видати наказ.

3. Стягнути з приватного підприємства «ЕКІПАЖ-ЗАПОРІЖЖЯ» (69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 41, кв. 211, код ЄДРПОУ 33328264, р/р 26008318499311 у Донецькій обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011) на користь публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖКОКС» (69600, місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, 4, код ЄДРПОУ 00191224, р/р 26003962491641 в ПАТ «ПУМБ» м. Донецьк, МФО 334851) 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 30 квітня 2014 р.