Рішення

від 28.04.2014 по справі 914/1037/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2014 р. Справа № 914/1037/14

За позовом: Державного підприємства «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, с. Миклашів, Пустомитівського району, Львівської області

до відповідача: Миклашівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, с. Миклашів, Пустомитівського району, Львівської області

про визнання права власності на нерухоме майно.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Довгополов А.О.

Представники:

Від позивача: Бурак М.С. - представник за довіреністю № 6 від 08.04.2014р.;

Від відповідача : не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Державним підприємством «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України подано позов до Миклашівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 28.03.2014р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 14.04.2014р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 14.04.2014р. розгляд справи відкладено до 28.04.2014р.

23.04.2014р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. №17527/14) та письмове підтвердження про відсутність підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України з додатками, а саме: статут позивача, державний акт на право постійного користування землею, акт інвентаризації основних фондів від 29.12.2013р. та інвентаризаційна справа приміщення котельні (вх.№17525/14).

23.04.2014р. від відповідача надійшло письмове пояснення вих.№45 від 16.04.2014р. (вх.№ 17522/14) в якому зазначається, про відсутність підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України. Крім цього відповідач не заперечує проти заявлених позовних вимог позивача та просять розгляд справи проводити без участі представника.

В судовому засіданні 28.04.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав зазначених в позовній заяві та з врахуванням поданої ним заяви про уточнення позовних вимог, просить позов задоволити повністю. Крім цього, просить долучити до матеріалів справи технічний паспорт на будівлю котельні літ «Р».

В судове засідання 28.04.2014р. відповідач явку повноважного представника не забезпечив. З пояснень (вих.45 від 16.04.2014р.) поданих 23.04.2014р. вх.№17522/14 відповідач просить проводити розгляд справи без їхньої участі та не заперечує проти заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Спір розглядається у відповідності до поданих відповідачем пояснень вих.№ 45 від 16.04.2014р. про визнання позовних вимог.

У судовому засіданні 28.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та їх оригінали в судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

Державне підприємство «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (позивач у справі) є самостійним державним сільськогосподарським суб'єктом підприємницької діяльності.

Згідно з Статутом господарство створено з метою організаційно-господарського забезпечення науково-дослідним установам академії умов для проведення досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок, їх апробації, проведення виробничої перевірки і впровадження їх у виробництво та іншої господарської діяльності.

Позивачу 29.11.1995р. видано державний акт серії № 65 на право постійного користування землею 1077,8 гектарів землі на території Миклашівської сільської ради народних депутатів Пустомитівського району Львівської області для ведення дослідного господарства відповідно до земельно-облікових документів з планом зовнішніх меж землекористування позивачем. Акт зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 54.

За рахунок власних коштів протягом 1995-2012р. позивач проведено переобладнання та добудови нових приміщень: зокрема приміщення котельні.

Будівництво (переобладнання/реконструкція) спірного нерухомого майна є самочинним, оскільки виконане без належного дозволу та належно затвердженого проекту. Господарського звернулось до відповідача з заявою про реєстрацію права власності на зазначені будівлі, проте в реєстрації позивачу було відмовлено з посиланням на наявність переобладнань та добудови на спірному об'єкті.

Встановлено, що приміщення котельні відповідають вимогам державних будівельних норм, що підтверджується технічним паспортом, складений 27.09.2013р. Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» на будівлю котельні літ «Р» загальною площею 350,3 кв.м. за адресою с. Миклашів, вул. Кругова,11, Пустомитівського району Львівської області, яка знаходиться на балансі позивача та на землях, що входять до складу земель позивача (довідки від 28.11.2013р. № 97 та №95).

Актом інвентаризації основних фондів (засобів), які пропонуються до відчуження, затвердженого директором ДП «ДГ «Миклашів» 29.12.2013р. встановлено, що станом на 01.01.2014р. за позивачем обліковується приміщення котельні інвентарний № 32001, вартість 5 852,00 грн.

З пояснень відповідача вбачається, що він не заперечує проти заявлених позовних вимог позивача.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до норм чинного законодавства, а саме ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із п.2 ст.331 ЦК України, право власності на навостворене нерухоме майно (житловий будинок, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Статтею 181 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до вимог ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.

Відповідно до ст. 41 Конституції України обумовлено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватно власності є непорушним.

Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом, або договором мають право самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі, споруди.

Як зазначає позивач, за період переобладнання та добудови нових приміщень, зокрема приміщення котельні жодних звернень про порушення прав третіх осіб не було. Доказів протилежного відповідачем та іншими особами не надано. Крім цього, відповідач не заперечує про визнання права власності на приміщення котельні.

Відповідно до п. 4.1. Статуту позивача майновий комплекс господарсьва складають всі матеріальні та нематеріальні активи (об'єкти майнового комплексу), які обліковуються на балансі господарства і закріплені за ним академією або придбані господарством за рахунок бюджетних коштів, а також кошти від фінансово-господарської діяльності господарства, або набуті іншим шляхом, не забороненим законодавством.

Матеріали справи містять також робочий проект кошторису на будівництво котельні, резервуара, водонапірної башти, автоматичної насосної станції.

З урахуванням зазначеного, беручи до уваги те, що котельня знаходяться на землях позивача, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про визнання за Державним підприємством «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України право власності на приміщення котельні площею 350,3 кв.м, яке розташоване за адресою: с.Миклашів, вул. Кругова, 11, Пустомитівського району Львівської області.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожен суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.41 Конституції України, ст. 95 Земельного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 16, 181, 316, 317, 319, 328, 331, 376 Цивільного кодексу України та ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати за Державним підприємством «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (81140, с. Миклашів, Пустомитівського району, Львівської області; ідентифікаційний код 20760227) право власності на приміщення котельні площею 350,3 кв.м, яке розташоване за адресою: с.Миклашів, вул. Кругова, 11, Пустомитівського району Львівської області.

3. Стягнути з Миклашівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (81140, вул. Шевченка, 32 с. Миклашів, Пустомитівського району, Львівської області; ідентифікаційний код 04369541) на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (81140, с. Миклашів, Пустомитівського району, Львівської області; ідентифікаційний код 20760227) 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 30.04.2014 року.

Суддя Коссак С.М.