Ухвала

від 24.04.2014 по справі 914/1232/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.04.2014 р. Справа№ 914/1232/14

Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Юрків М.Г., розглянувши матеріали

за заявою:Приватного підприємства «ОККО-БІЗНЕС», м.Львів; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Транссервіс», м.Сімферополь; про:видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду

За участю представників:

від заявника: Немоловська-Хмара З.П., представник (довіреність №22/11-2012 від 22.11.2012 р.);

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області подано заяву Приватного підприємства «ОККО-БІЗНЕС», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Транссервіс», м.Сімферополь про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

Ухвалою суду від 08.04.2014 р. дану заяву прийнято судом та призначено до розгляду на 24.04.2014 р.

В судове засідання з'явився представник заявника, вимоги заяви підтримав, просив задоволити, через канцелярію суду подав заяву (вх.№17862/14 від 24.04.2014 р.) про відсутність правових підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених ст.122-10 ГПК України.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою від 08.04.2014 р. суд витребував справу з Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація», яка надійшла на адресу суду 23.04.2014 р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.12.2010 р. між заявником та відповідачем укладено договір купівлі-продажу товарів по смарт-картках№03ОБСК-192.

Відповідно умов цього договору продавець (заявник) зобов'язувався передати (відпустити) товари у власність покупцеві (відповідачеві), а покупець зобов'язувався прийняти товари та повністю оплатити товари в порядку та на умовах, вказаних у цьому договорі та додатках (додаткових угодах) до нього.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього договору, або в зв'язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсним і т.ін.) підлягають вирішенню Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація», який знаходиться за адресою - м. Львів, вул. Героїв УПА, 72, якщо попередньо не досягнуто згоди шляхом переговорів.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо оплати вартості отриманої продукції, заявник відповідно до умов договору звернувся з позовною заявою до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» про стягнення з відповідача заборгованості.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 13.02.2014 р. у справі №187/01.14 (третейський суддя, який розглядав справу одноособово - правознавець Лопатинська Я.Р.) задоволено позов Приватного підприємства «ОККО-БІЗНЕС» та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Транссервіс» 4 696,11 грн. основного боргу, 469,61 грн. штрафу та 510,00 грн. сплаченого третейського збору за розгляд справи в третейському суді.

Як вбачається з рішення третейського суду від 13.02.2014 р. у справі №187/01.14, строк виконання рішення суду не встановлений, отже, воно підлягає негайному виконанню зобов'язаною стороною - Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна-Транссервіс».

07.04.2014 р. заявник подав заяву про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 13.02.2014 р. у справі №187/01.14. Як стверджує заявник у поданій заяві, станом на дату подання заяви рішення третейського суду відповідач виконав частково, погасив 4 696,11 грн. основного боргу. Відповідач доказів сплати 469,61 грн. штрафу та 510,00 грн. сплаченого третейського збору за розгляд справи в третейському суді не подав.

Статтею 57 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Судом також встановлено, що відповідно до ст. 56 Закону України «Про третейські суди» третейська угода у вигляді третейського застереження в п. 9.1. договору купівлі-продажу товарів по смарт-картках№03ОБСК-192 від 01.12.2010 р. компетентним судом не визнана недійсною, справа, по якій прийнято рішення, підвідомча третейському суду, склад третейського суду відповідає вимогам ст.ст. 16-19, рішення третейського суду компетентним судом не скасовано, захищає права та охоронювані інтереси у спосіб, визначений законами України та не виходить за межі третейської угоди, судом вирішено питання про права і обов'язки осіб які брали участь у справі (докази належного повідомлення сторін в матеріалах справи). Заявником строк на звернення за видачею виконавчого документа не пропущений.

Враховуючи наведене, а також те, що виконавчий документ у вказаній справі раніше не видавався, суд вважає, що вимоги, викладені в заяві, обґрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду справляється судовий збір за ставкою 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

На виконання вказаної норми закону, Приватним підприємством «ОККО-БІЗНЕС», при поданні заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, було сплачено 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

Згідно частини 4 статті 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до п. 4.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» розподілу підлягають і суми судового збору, сплачені із заяв про скасування рішення третейського суду та про примусове виконання рішення третейського суду. Такий розподіл засновується на загальних засадах статті 49 ГПК; зокрема, в разі відмови в задоволенні відповідної заяви судовий збір покладається на заявника, а в разі скасування рішення третейського суду або видачі згаданого виконавчого документа - на іншу сторону третейського спору.

Таким чином, судові витрати по розгляду заяви відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 55, 56 Закону України «Про третейські суди», ст.ст. 49, 122 9 - 122 11 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву про видачу наказу задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Транссервіс», Автономна Республіка Крим, м.Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, 34 (ідентифікаційний номер 34875178) на користь Приватного підприємства «ОККО-БІЗНЕС», м.Львів, вул. Пластова, 1(ідентифікаційний код 37278249) 469,61 грн. штрафу, 510,00 грн. третейського збору за розгляд справи в третейському суді та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. Справу №187/01.14 повернути до Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» (м. Львів, вул. Героїв УПА, 72).

Суддя Мазовіта А.Б.