Постанова

від 24.04.2014 по справі 820/5409/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

24.04.2014 р. № 820/5409/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - Сімаковича П.Ю., представника відповідача - Гирі В.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кірін" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кірін", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати наказ ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 11.03.2014 року за №248 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Кірін"; визнати неправомірними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Кірін" (код ЄДР 32870953) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 01.11.2013 року, за результатами якої було складено акт від 11.03.2014 року №541/22.3/32870953.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на п. 78.1.11 ч.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, зазначивши, що оскаржуваний наказ є протиправним, а перевірка проведена посадовими особами ДПІ, які не мали повноважень на проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Кірін», виходячи з положень КПК України та ст.5 Закону України «Про оперативно - розшукову діяльність».

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Михайлової О.С. надійшли письмові заперечення, в яких вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що податковий орган діяв в межах своїх повноважень, керуючись чинним законодавством України, а саме п.78.1.11 ч.78.1 ст.78 ПК України. Також, представник відповідача зазначила, що відповідно до положень ст.2 ЗУ «Про оперативно - розшукову діяльність», визначено вичерпний перелік гласних і негласних пошукових дій визначених КПК України. Проведення перевірки до них не відноситься, так само як і оперативних та оперативно - технічних засобів співробітниками контролюючого органу не використовувалось.

Представник позивача - Сімакович П.Ю. в судовому засіданні позов підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача - Гиря В.О. в судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2013 року старшим слідчим з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів Харківської області підполковником міліції Поповичук В.О. в ході розгляду матеріалів кримінального провадження №32013220000000435 від 01.11.2013 року відносно службових осіб ТОВ "Кірін" за ознаками ч.3 ст.2012 КК України винесено постанову про призначення у кримінальному провадженні позапланову документальну перевірку з питань дотримання податкового законодавства України підприємством ТОВ "Кірін" за період з 01.01.2010 року по 01.11.2013 року (а.с.11-112).

Начальником державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі п. 79.2 ст. 79 ПК України винесено наказ від 21.02.2014 року №248 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Кірін" за період з 01.01.2010 року по 01.11.2013 року" (а.с.8).

Згідно наказу від 21.02.2014 року №248 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Кірін" за період з 01.01.2010 року по 01.11.2013 року" була проведена перевірка, за результатами якої складено акт про результати невиїзної позапланової документальної перевірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2010 року по 01.11.2013 року від 11.03.2014 року №256/22.3/32870953.

Судом встановлено з матеріалів справи та підтверджується поясненнями представників сторін, наданих у судовому засіданні, що за результатами перевірки позивача відповідачем не приймались податкові повідмолення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка позивача проведена, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, згідно постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України від 01.11.2013 року по кримінальній справі №32013220000000435 та наказу начальника Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 21.02.2014 року №248.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, підставою для винесення оскаржуваного наказу стала постанова слідчого Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Харківській області від 01.11.2013 року про призначення у кримінальному провадженні позапланової документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства України підприємством ТОВ "Кірін", код 32870953 за період з 01.01.2010 року по 01.11.2013 року.

Перевіряючи відповідність оскаржуваного наказу про призначення перевірки та дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до приписів ч. 41.1 ст. 41 ПК України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно ч. 41.4 ст. 41 ПК України, інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Згідно ч.61.2 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст. 41 ПКУ, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 20.1.4 ч.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Приписами п.75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові та позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно абз. 6 п.75.1.2 ч.75.1 ст.75 ПК України визначено, що документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до ч. 78.4. ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно з положеннями п.п.78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини як отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону.

Відповідно до абзацу другого ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 КПК України законом, що визначає повноваження слідчого та відповідно до якого здійснюється провадження у кримінальних справах, є КПК України.

Статтею 66 КПК України визначено, що особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд у справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організації, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізії, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно з ст. 130 КПК України про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 40 КПК України, слідчий уповноважений призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом.

При цьому відповідно до ст. 114 КПК України постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Постанова слідчого відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є підставою для проведення органом державної податкової служби позапланової документальної перевірки платника податків.

Оскільки законодавством України передбачено право слідчого у межах Кримінально-процесуального кодексу України відповідною постановою призначати проведення перевірок суб'єктів господарювання, такі постанови є обов'язковими до виконання органами державної податкової служби України.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що, оскільки слідчим Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Харківській області у межах КПК України прийнято обов'язкову до виконання відповідачем постанову про призначення перевірки від 01.11.2013 року, відповідач при винесенні наказу про проведення перевірки від 21.02.2014 року та при здійсненні такої перевірки на реалізацію цього наказу діяв правомірно та в межах власної компетенції.

При цьому, відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, пункту 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України N 984 від 22 грудня 2010 року "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772 у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

За приписами п.п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, прийнято обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або прийнято рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, слідує, що матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а правовий статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається виключно кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

При цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, прийнятим судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до спірного акта перевірки, постанова, на підставі якої було призначено перевірку, була винесена слідчим в рамках слідства по кримінальній справі №32013220000000435, порушеної за фактом умисного ухилення від сплати податків, зборів відносно службових осіб ТОВ "Кірін" за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Виходячи з цього, суд зазначає, що дії податкового органу щодо проведення спірної перевірки ТОВ "Кірін", за результатами якої складено акт від 11.03.2014 року №541/22.3/32870953 до набрання законної сили обвинувальним вироком, прийнятим судом за результатами розгляду кримінальної справи, підлягають оцінці в рамках кримінального процесу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали та правовий статус такої перевірки визначаються кримінально-процесуальним законодавством та не можуть підлягати оцінці адміністративним судом.

Крім того, суд зазначає, що позивачем при оскарженні дій щодо проведення перевірки фактично оскаржуються дії щодо складання акту перевірки та дії щодо зазначення податковим органом в акті перевірки від 11.03.2014 року №541/22.3/32870953 висновків щодо нереальності вчинених позивачем правочинів з його контрагентами та неправомірного віднесення до складу доходів сум по операціях з контрагентами, завищення податкового кредиту.

З приводу цих доводів позивача, суд зазначає, що дії службової особи щодо складення акту та включення до акта перевірки висновків не можуть бути предметом розгляду в суді, оскільки як вбачається з Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 січня 2011 р. за № 34/18772, заперечення до акту та висновки на них є невід'ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов"язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Згідно з п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 січня 2011 р. за № 34/18772, визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.6 розділу ІV - у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 розділу II Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Заперечення можуть бути винесені на розгляд передбачених пунктом 1 цього розділу постійних комісій при відповідних органах державної податкової служби.

Суд зазначає, що акт перевірки не містить владних управлінських приписів щодо позивача, а лише містить інформацію про виявлені під час перевірки порушення.

Висновки зазначені в акті перевірки не породжують та не змінюють права та обов'язки позивача, а тому вимоги про визнання таких висновків неправомірними не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Як встановлено з пояснень представників сторін, за результатами перевірки не було винесено податкові повідомлення-рішення про сплату позивачем грошових зобов'язань.

Обов"язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжуються певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов"язковий характер. Висновки, викладені в акті, не породжують обов"язкових юридичних наслідків.

За таких обставин, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ч.2 ст.17 КАС України, оскільки не породжує ніяких правових наслідків для позивача, а отже, дії щодо проведення перевірки, які полягають у складенні акту перевірки та зазначенні в акті перевірки відповідних висновків податкового органу, не підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного суду України від 10.10.2013 року №21-237а13, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 КАС України.

Згідно ч.2 ст.161 КАС України - при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З наявних у справі документів витікає, що у спірних правовідносинах відповідач забезпечив дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, оскільки діяв в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність оскарженого наказу та дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, через що у задоволенні позову позивачу належить відмовити у повному обсязі.

Згідно ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кірін" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування наказу від 11.03.2014 року №248 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кірін" та визнання неправомірними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кірін" (код ЄДРПОУ 32870953) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 01.11.2013 року, за результатами якої складено акт від 11.03.2014 року №541/22.3/32870953 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 29.04.2014 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.